Ухвала суду № 9821723, 13.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2010 р. м. КиївК-101/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Костенка М.І., Маринчак Н.Є.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007 у справі № 2-а-1395/2007 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-2005»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007, позов ТОВ «Універсал-2005»задоволено, визнано недійсним рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.07.2007 № 0001482344/0 та податкове повідомлення-рішення від 03.07.2007 № 0002472340/0 з тих підстав, що операція із внесення грошових коштів на поповнення статутного фонду засновником позивача на розрахунковий рахунок товариства через касу банку не підлягає оприбуткуванню у касі підприємства; позивач не здійснював торгівлю цінними паперами, а фактично вексель використовувався як засіб платежу за отриманий товар.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 (далі Положення № 637), пункту 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 (далі Закон № 334/94-ВР).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом проведено перевірку ТОВ «Універсал-2005»за результатами якої було складено акт від 22.06.2007 № 1244/23-5/33280296, на підставі якого було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.07.2007 № 0001482344/0 в сумі 58535,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 03.07.2007 № 0002472340/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 2435098,00 грн., в т.ч. 1217549,00 грн. основного платежу та 1217549,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно вказаного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивачем було порушено пункт 2.6 Положення № 637.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до каси підприємства, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Судами встановлено, що грошові кошти на поповнення статутного фонду в сумі 11707,00 грн. було внесено засновником ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок товариства «Універсал-2005»через касу банку, тобто для позивача такі кошти є безготівковими, отримання яких не потребує проведення операції щодо їх оприбуткування в касі підприємства (а.с. 36).

Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок акту перевірки про порушення позивачем підпунктів 7.6.1, 7.6.4 пункту 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР внаслідок не включення до окремого податкового обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами.

Судами встановлено, що протягом 2005-2006 років позивачем на виконання договору купівлі-продажу № 01/01-1-Х від 01.01.2005 відвантажено ТОВ «Донпроммаш»товар (холодильники, морозильні камери торгівельної марки «Дніпро») на загальну суму 44546385,38 грн.

Розрахунок за поставлений товар протягом вказаного періоду здійснено шляхом перерахування ТОВ «Донпроммаш»на рахунок позивача грошових коштів в загальній сумі 29723792,65 грн., укладення угод про взаємозалік по зустрічним вимогам на суму 5602418,53 грн., а також виданими ТОВ «Донпроммаш» векселями на загальну суму 4870294,17 грн. Станом на 01.01.2007 заборгованість ТОВ «Донпроммаш»перед позивачем за поставлений товар становила 4349880,03 грн.

Протягом 03.10.2005 - 28.04.2006 ТОВ «Донтредснаб»на виконання договору купівлі- продажу № 35-1/73-П від 01.10.2005 відвантажено позивачу товар (компресор та піно-поліуританову систему) на загальну суму 13313996,17 грн.

Розрахунок за поставлений товар протягом вказаного періоду здійснено шляхом взаємозаліку зустрічних вимог на суму 8660304,00 грн. і, крім того, 28.04.2006 позивачем в рахунок погашення заборгованості в сумі 4653692,17 грн. передано ТОВ «Донтредснаб»емітовані ТОВ «Донпроммаш»векселі.

ТОВ «Балатон» на виконання договору купівлі-продажу № 45 від 01.07.2005 відвантажено позивачу товар (холодильники) на загальну суму 936000,00 грн. 28.09.2005 позивач розрахувався за поставлений товар шляхом передачі простого векселя № 643346354121 по номіналу на суму 216602,00 грн., що емітований ТОВ «Донпроммаш».

Перевіркою було зроблено висновок про заниження позивачем оподатковуваного доходу за 9 місяців 2005 року на 216602,00 грн. та за І півріччя 2006 року на 4653692,00 грн. внаслідок порушення підпункту 7.6.1 пункту 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та не ведення окремого податкового обліку операцій з векселями, переданими вказаним вище постачальникам в розрахунок за товар.

Відповідно до цього підпункту платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Сферу дії цієї норми визначено підпунктом 7.6.2 пункту 7.6 ст.7 зазначеного Закону, яким встановлено, що норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про те, що в даному випадку вексель виконував функцію розрахункового документа, позивачем торгівля цінними паперами не здійснювалася, не було отримано доход від операцій із зазначеними векселями.

З огляду на вищевикладене, обставини справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, підстави для скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2007 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007 відсутні.

Згідно з ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписО.В.Карась

підпис М.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак