Ухвала суду № 9821705, 29.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" квітня 2010 р. м. КиївК-6239/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенко М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2008 у справі № 2-а-10/07 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом закритого акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник»

до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2008, позов ЗАТ «Горлівський машинобудівник»задоволено частково: визнані протиправними податкові повідомлення-рішення Горлівської ОДПІ № 0000012342/0 від 11.05.2007 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 4735113,00 грн. (в т.ч. 3156742,00 грн. основний платіж та 1578371,00 грн. штрафні (фінансові) санкції), № 0005452341/0 від 11.05.2007 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2253804,00 грн. (в т.ч. 1126902,00 грн. - основний платіж та 1126902,00 грн. штрафні (фінансові) санкції), № 0000042231/0 від 11.05.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1056,24 грн., № 0000311741/0 від 11.05.2007 про визначення податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 31,84 грн. (в т.ч. 7,96 грн. основний платіж та 23,88 грн. штрафні (фінансові) санкції); податкові повідомлення-рішення Горлівської ОДПІ № 0000042231/0 від 11.05.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1724,20 грн. та № 0000311741/0 від 11.05.2007 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 4063,02 грн. (в т.ч. 1354,34 грн. основний платіж та 2708,68 грн. штрафні (фінансові) санкції) залишені без змін; у визнанні неправомірним податкового повідомлення-рішення № 0000052231/0 від 11.05.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог валютного законодавства в сумі 875,14 грн. відмовлено.

В касаційній скарзі Горлівська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон № 168/97-ВР), ст.ст. 4, 8, 9, 17, 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Горлівською ОДПІ було проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ЗАТ «Горлівський машинобудівник»за період з 01.10.2005 по 31.12.2006, за результатами якої було складено акт перевірки від 27.04.2007 № 897-23-3/31534348.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.05.2007 № 0000012342/0, згідно якого товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2005 року на 3166668,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1578371,00 грн.; від 11.05.2007 № 0005452341/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2253804,00 грн. (в т.ч. 1126902,00 грн. основного платежу та 1126902,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій); від 11.05.2007 № 0000042231/0 про застосування штрафних фінансових санкцій у сумі 2780,00 грн. за порушення вимог валютного законодавства; від 11.05.2007 № 0000311741/0 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 4086,90 грн. (в т.ч. 1362,30 грн. основного платежу та 2724,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Згідно із висновком акту перевірки позивачем порушено підпункт 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3, підпункт «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, яке призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2005 року на 3166668,00 грн. внаслідок включення до розрахунку бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по проведеній передплаті на користь ТОВ Металургпром» за металопродукцію.

Судами встановлено, що 10.08.2005 між позивачем та ТОВ «Металургпром»було укладено договір поставки № 351, на виконання якого платіжними дорученнями № 1, 2, 3 від 30.09.2005 позивачем перераховано попередню оплату на загальну суму 19000000,00 грн., а ТОВ «Металургпром»зобовязувалось поставити товар у період вересень-листопад 2005 року.

26.11.2005 сторонами було укладено додаткову угоду, відповідно до якої змінено строк поставки товару не пізніше 01.07.2006.

24.01.2006 між позивачем та ТОВ «Металургпром»було укладено додаткову угоду № 2, згідно якої договір поставки металопродукції розірвано, а ТОВ «Металургпром»зобовязувався в лютому 2006 року повернути отримані від позивача кошти в сумі 19000000,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив, зокрема, з того, що віднесена до складу податкового кредиту у вересні 2005 року сума податку на додану вартість на підставі виписаної ТОВ «Металургпром»податкової накладної сплачена отримувачем товару позивачем у попередньому періоді та підтверджується документально.

Однак, згідно з частинами 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в яких розкривається зміст такого принципу адміністративного судочинства, як офіційне зясування всіх обставин у справі, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребовування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Так, відповідно до пункту 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР, суми податкових зобовязань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості. До таких випадків, зокрема, віднесено повернення товарів особі, яка їх надала.

При цьому, слід зазначити, що норма пункту 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР є загальною для всіх варіантів зміни суми компенсації вартості товарів (послуг) після їх поставки, оскільки до поставки товарів (послуг), згідно з пунктом 1.4 ст. 1 цього Закону, належать будь-які операції у рамках цивільно-правових договорів. Тому сплата авансу (передплати) як операція, що здійснена за цивільно-правовим договором, теж підпадає під визначення поставки (з огляду на те, що виникнення податкових зобовязань з продажу товарів відбувається як при відвантаженні товару, так і при здійсненні попередньої оплати, а згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР будь-яка з цих операцій, що сталася раніше, є обєктом оподаткування і призводить до виписування податкової накладної продавцем та виникнення права на податковий кредит у покупця).

База оподаткування згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону № 168/97-ВР визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

При розірванні договірних відносин та поверненні передоплати база оподаткування набирає нульового значення, тому податкові зобовязання та податковий кредит (відображені за передплатою) повинні бути відкориговані (відсторновані).

Встановивши факт повернення ТОВ «Металургпром»позивачу в лютому 2006 року грошових коштів, отриманих як передплата, у звязку з розірванням договору поставки, суд разом з тим не встановив, чи були здійсненні позивачем коригування в податковому обліку з податку на додану вартість відповідно до вимог пункту 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР в цьому звітному податковому періоді. Встановлення цих обставин має суттєве значення для вирішення питання щодо правомірності прийнятого ОДПІ податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування; ці обставини відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України входять до предмету доказування у справі.

Недотримання судами першої та апеляційної інстанцій вимог частин 4, 5 статті 11 КАС України як таке, що могло призвести до неправильного вирішення справи та не може бути усунено судом касаційної інстанції, відповідно до частини 2 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень в частині задоволення позову щодо податкового повідомлення-рішення від 11.05.2007 № 0000012342/0 з направленням справи в цій частині позовних вимог на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції в зазначеній частині позовних вимог слід взяти до уваги наведене в цій ухвалі, вжити передбачені процесуальним законодавством заходи для забезпечення встановлення всіх обставин справи та в залежності від встановленого і у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.05.2007 № 0005452341/0 слугував висновок акту перевірки про порушення позивачем пункту 4.7 ст. 4, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 ст. 6, підпункту 7.7.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, яке призвело до заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість за листопад 2005 року в сумі 1126902,80 грн.

03.10.2005 між позивачем (комітент) та ВАТ «Єнакіївський металургійний завод»(комісіонер) був укладений договір комісії № 2502319 та додаток до нього, відповідно до якого ВАТ «Єнакіївський металургійний завод»зобовязувався за дорученням та за рахунок позивача здійснювати від свого імені господарські операції на зовнішньому ринку по продажу металопродукції. На виконання укладеного договору комісіонером було складено звіт за листопад 2005 року за № 73/4-103 про реалізацію металопродукції на загальну суму 20494444,48 грн., яку платіжними дорученнями від 22.11.2005 № 2517897, від 23.11.2005 № 2518018 перераховано позивачу.

На підставі наданих позивачем вантажних митних декларацій, судом встановлено факт вивезення (експорту) товарів за межі митної території України (пятий примірник ВМД містить гербову печатку митниці та особисту печатку інспектора митниці, згідно якої задекларований товар 07.11.2005 вивезено за межі митної території України), а відтак суди дійшли правильного висновку про правомірність дій позивача щодо застосування нульової ставки при визначенні податкових зобовязань із зазначених операцій.

Задовольняючи позов в частині позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення № 0000311741/0 від 11.05.2007 про визначення податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 31,84 грн. (в т.ч. 7,96 грн. основний платіж та 23,88 грн. штрафні (фінансові) санкції) та відмовляючи в позові про скасування цього податкового повідомлення-рішення на суму податкового зобовязання 4086,90 грн. (в т.ч. 1362,30 грн. основного платежу та 2724,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій), суди попередніх інстанцій обґрунтовано послалися на висновок судово-економічної експертизи від 02.10.2007 № 4368/25, який містить чітке викладення обставин щодо виплати позивачем фізичним особам - субєктам підприємницької діяльності доходів, не повязаних з такою діяльністю, винагороди нотаріусам за надані нотаріальні послуги без нарахування та утримання із сум виплачених доходів податку і без сплати податку до бюджету, рівно як і щодо не оподаткування сум готівкових коштів , виданих своїм працівникам під звіт, по яких не були складені звіти про використання. Як свідчить зміст касаційної скарги, доводи ОДПІ про неправильність висновків суду в частині вказаного податкового повідомлення-рішення викладені без врахування того, що ці висновки зроблені на користь правомірності цього податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 2.7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758) із змінами, внесеними наказом ДПА України від 10.08.2005 № 328 (затверджений з метою забезпечення впровадження Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право застосовувати штрафні (фінансові санкції)), визначено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого порушення (крім порушення правил оподаткування), яке приймається відповідно до законодавчих актів, якими надано право податковим органам застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

Пунктом 7 цього Порядку встановлено процедуру прийняття та направлення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а додатком 8 до Порядку форму такого рішення (форма «С»).

Відповідно до частини 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За встановленої форми рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у ОДПІ в супереч вимогам пункту 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000042231/0 про зобовязання ЗАТ «Горлівський машинобудівник»сплатити штрафні санкції за порушення норм валютного законодавства в розмірі 2780,44 грн. Зазначена невідповідність вказаного податкового повідомлення-рішення закону є підставою для відмови в задоволенні касаційної скарги в частині оскарження судових рішень, ухвалених по справі, про задоволення позовних вимог, які стосуються цього податкового повідомлення-рішення, на суму штрафних санкцій 1056,24 грн.

Касаційний перегляд справи здійснений в межах касаційної скарги, як того вимагає частина 2 статті 220 КАС України.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити частково, скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2008 в частині скасування податкового повідомлення-рішення Горлівської ОДПІ від 11.05.2007 № 0000012342/0 про зменшення ЗАТ «Горлівський машинобудівник»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 4735113,00 грн. (в т.ч. 3156742,00 грн. основний платіж та 1578371,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Справу в цій частині позовних вимог направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2008, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписМ.І.Костенко

підпис Н.Є.Маринчак

підписТ.М.Шипуліна