
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2021 рокуСправа № 912/693/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/693/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данай-Транс-Сервіс" (вул. Мурманська, 1, м. Кропивницький, 25491)
до Фізичної особи - підприємця Кириченка Володимира Володимировича ( АДРЕСА_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Кіровоградське автотранспортне підприємство "Агробудавтосервіс" (просп. Соколівський, 1А, с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27641)
про стягнення 65 546,34 грн
секретар судового засідання Безчасна Н.Г.
від позивача - Сумська Н.Д., адвокат, ордер серія КР № 58154 від 19.05.2021;
від відповідача - Стеценко О.О., адвокат, ордер серія ВА №1016856 від 06.07.2021;
від третьої особи - участі не брав;
в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,
УСТАНОВИВ:
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Данай-Транс-Сервіс" до Фізичної особи - підприємця Кириченка Володимира Володимировича про стягнення боргу в розмірі 122 242,84 грн, з яких: 116 861,16 грн заборгованість за договором в порядку ст. 230 Цивільного кодексу України, 3 920,91 грн штраф, 584,31 грн інфляційні втрати, 876,46 грн 3% річних, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач не поставив товар згідно з рахунком-фактурою №АМ-0012687 від 16.04.2020.
Ухвалою від 03.03.2021 господарський суд залишив позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк на усунення недоліків. В межах встановленого строку позивачем усунуті недоліки позовної заяви, про що до суду 16.03.2021 надано відповідні докази.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2021 справу №912/693/21 призначено судді Глушкову М.С. у зв`язку з відпусткою судді Поліщук Г.Б., в провадженні якої перебувала дана справа.
Ухвалою суду від 22.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судовий розгляд справи на 21.04.2021 та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті.
29.03.2021 до суду від відповідача надійшла заява про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з огляду на її складність.
08.04.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому також заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Кіровоградське автотранспортне підприємство "Агробудавтосервіс".
21.04.2021 від позивача електронною поштою та шляхом надання до канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 21.04.2021 суд задовольнив заяву відповідача про розгляд справи №912/693/21 за правилами загального позовного провадження. Постановлено розгляд справи №912/693/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.05.2021. Крім того, суд задовольнив заявлене у відзиві відповідача клопотання та залучив третю особу.
19.05.2021 від третьої особи надійшла заява про продовження останній строку для подання пояснень щодо позову.
Також 19.05.2021 позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Протокольною ухвалою від 19.05.2021 за власною ініціативою суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 15.06.2021.
14.06.2021 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути 58 430,58 грн заборгованості за договором, укладеним у спрощений спосіб на підставі рахунку-фактури №АМ-0012687 від 16.04.2020, 5 398,99 грн інфляційні втрати, 1716,77 грн 3% річних з покладанням на відповідача судових витрат.
15.06.2021 до суду від позивача надійшла заява про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.
15.06.2021 третьою особою подано суду пояснення по справі.
Ухвалою суду від 15.06.2021 відмовлено в задоволенні усного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про продовження строку підготовчого провадження, прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу №912/693/21 до судового розгляду по суті на 22.06.2021 (резервна дата - 06.07.2021).
22.06.2021 позивачем подано клопотання з доданими до нього документами.
05.07.2021 від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи.
05.07.2021 відповідачем подано клопотання про виклик в судове засідання свідка.
06.07.2021 суд відкрив розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 06.07.2021 взяли участь представники сторін.
Третя особа не забезпечила участь свого представника в даному засіданні суду.
Представником позивача заявлено усне клопотання про поновлення процесуальних строків позивачу для подачі документів до матеріалів справи. Протокольною ухвалою суд поновив процесуальні строки позивачу для подачі документів до матеріалів справи до 06.07.2021.
Крім того, протокольною ухвалою суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про виклик свідка.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
За посиланням позивача між Товариством з обмеженою відповідальністю "Данай-Транс-Сервіс" та Фізичною особою - підприємцем Кириченком В.В. досягнуто усної домовленості щодо поставки товару, відповідно до якої позивач, як замовник та покупець, зобов`язався прийняти та оплатити товар, а відповідач як постачальник, передати цей товар.
16.04.2020 Фізичною особою - підприємцем Кириченком В.В. виставлено позивачу рахунок-фактуру №АМ - 0012687 на передплату за автомобільні запчастини в сумі 58 430,58 грн, який сплачений позивачем 16.04.2020, про що свідчить платіжне доручення від 16.04.2020 №386, банківська виписка за період з 16.04.2020 по 16.04.2020 (а.с. 52-56).
За твердження позивача відповідач свої зобов`язання не виконав, товар не поставив.
12.06.2020 та 15.07.2020 позивачем направлено відповідачу відповідно вимогу №1 та вимогу №2 про повернення коштів у сумі 58 430,58 грн, перерахованих згідно з рахунком - фактурою №АМ - 0012687 від 16.04.2020, протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги (а.с 58-63).
Вимогу №2 відповідач отримав 17.08.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 63 на звороті).
Однак, відповідь на зазначені вимоги відповідач не надав, оплату заборгованості не здійснив.
Позивач стверджує, що рахунок - фактура №АМ-0012687 від 16.04.2020, виставлений відповідачем та проведення позивачем оплати цього рахунку свідчать про виникнення між сторонами зобов`язання, яке регулюється параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка". При цьому, в правовідносинах за договором поставки зобов`язаною стороною по сплаті грошових коштів є позивач, а зобов`язальною стороною по поставці продукції - відповідач.
Тому, внаслідок невиконання відповідачем належним чином своїх зобов`язань, заборгованість останнього з усіма нарахуваннями (згідно з заявою про зменшення позовних вимог) складає 65 546,34 грн.
Розглядаючи даний спір господарський суд враховує таке.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
В п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Правовідносини, що виникають при укладенні та виконанні договорів поставки, регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
В ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Господарський суд враховує, що за твердженням позивача, між сторонами досягнуто усних домовленостей щодо поставки товару на підставі рахунку - фактури від 16.04.2020 №АМ - 0012687 на передплату за перелічені у даному рахунку автомобільні запчастини в сумі 58 430,58 грн.
Позивач оплатив товар в сумі 58 430,58 грн, проте відповідач товар не поставив.
У зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 58 430,58 грн заборгованості за договором, 5 398,99 грн інфляційні втрати та 1716,77 грн 3% річних.
Господарський суд враховує, що рахунок - фактура від 16.04.2020 №АМ - 0012687 не містить ні підпису, ні печатки відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (із змінами), визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.
Також в наведеному рахунку відсутні відомості про строк поставки.
Згідно зі ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи встановлено, що позивач не звертався до відповідача з вимогою щодо поставки товару відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України, а відповідач в свою чергу відмовлявся від передачі товару позивачу.
Аналізуючи норми чинного законодавства та правовідносини, що склалися між сторонами, господарський суд приходить до висновку, що укладення договору поставки у спрощений спосіб на підставі рахунку-фактури не відбулося у зв`язку з недосягненням сторонами домовленості щодо строків і порядку поставки товару, що є істотною умовою для даного виду договору.
Жодних дій з боку відповідача на виконання договору поставки укладеного, на думку позивача у спрощений спосіб, вчинено не було, що не заперечується стронами.
Пояснення позивача щодо укладення між сторонами договору поставки в усній формі судом не приймаються, так як в силу вимог ст. 74-80 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними доказами.
Таким чином, між сторонами відсутні договірні зобов`язання з приводу поставки товару.
В позовній заяві позивач посилається також на ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Проте, зазначена норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки між позивачем та відповідачем не погоджено умови щодо попередньої оплати товару та строків його поставки, останнім не було вчинено дій на виконання договірних зобов`язань на підставі рахунку-фактури.
Стосовно інших аргументів та доводів сторін суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 23 Рішення ЄСПЛ "Проніні проти України" суд нагадує, що п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, №303-A, параграф 29).
Таким чином, оскільки між сторонами не було укладено договору поставки у спрощений спосіб, позивачем обрано неналежний спосіб захисту, а тому в позові слід відмовити.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача у зв`язку з відмовою у позові.
Суд звертає увагу позивача на те, що останній не позбавлений можливості пред`явити позов з підстав ст. 1212 Цивільного кодексу України до відповідача за наявності відповідних правових підстав.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Данай-Транс-Сервіс" (вул. Мурманська, 1, м. Кропивницький, 25491), Фізичній особі-підприємцю Кириченку Володимиру Володимировичу ( АДРЕСА_1 ), Приватному акціонерному товариству "Кіровоградське автотранспортне підприємство "Агробудавтосервіс" (просп. Соколівський, 1А, с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27641).
Повне рішення складено 09.07.2021.
Суддя М.С. Глушков
Судове рішення № 98202236, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 06.07.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 912/693/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: