Ухвала суду № 9819708, 13.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2010 р. м. КиївК-17804/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Брайка А.І., Костенка М.І., Усенко Є.А.

при секретарі Прудкій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Агрохоней»

на постанову господарського суду Одеської області від 04 квітня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2007 року

у справі №15/60-07-877А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Агрохоней»(надалі ТОВ з іноземною інвестицією «Агрохоней»)

до відповідачів 1. Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області (надалі Балтська МДПІ Одеської області), 2. Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області (надалі Любашівська МДПІ Одеської області)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У лютому 2007 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом у якому поставлено питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №000002/17-01/0/298 від 28.03.2005р., №000002/17-01/1/491 від 18.05.2005р., №000002/1701/3/1115 від 07.10.2005р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем не були порушені вимоги податкового законодавства стосовно прибуткового податку з громадян, зокрема, відсутні порушення нормативних актів щодо одержання коштів під звіт, положень про закупівлю сільськогосподарської продукції, порядку ведення бухгалтерського обліку з питань одержання та видачі готівки з каси підприємства.

Постановою господарського суду Одеської області від 04 квітня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2007 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що позивачем пропущено встановлений ст.99 КАС України річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З клопотанням про відновлення строків оскарження позивач до суду першої інстанції не звертався.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ТОВ з іноземною інвестицією «Агрохоней»звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій та просить прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Любашівської МДПІ Одеської області, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Балтською МДПІ Одеської області було проведено документальну позапланову перевірку обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум прибуткового податку з громадян за період з 22.08.2003р. по 31.12.2003р., про що складено акт №3/17-01/32037775/359 від 18.03.2005р.

Вказаною перевіркою податковим органом було встановлено, що позивачем порушено ст.2, ст.7, ст.8, ст.9, ст.10, п.19.2 ст.19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».

За наслідками проведеної перевірки, Балтська МДПІ Одеської області прийняла податкове повідомлення-рішення №000002/17-01/0/298 від 28.03.2005р., яке було оскаржене позивачем в адміністративного порядку. За результатами оскарження податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №000002/17-01/1/491 від 18.05.2005р., №000002/1701/3/1115 від 07.10.2005р., якими позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем прибутковий податок з громадян за основним платежем 828680,15грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1657360,30грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ДПА України у Одеській області від 05.07.2005 року, про результати розгляду скарги ТОВ з іноземною інвестицією «Агрохоней», податкове повідомлення-рішення №000002/17-01/0/298 від 28.03.2005р. залишено без змін. Однак збільшено суму прибуткового податку з громадян на 4886,00грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій. На збільшені суми податкового податку з громадян та штрафні (фінансові) санкції податковим органом прийнято окреме податкове повідомлення-рішення (а.с.90 т.1).

Відповідно до розділу VII Прикінцеві та перехідні положення КАС України цей Кодекс набрав чинності з 01.09.2005 року, тобто позивач мав право звернутись до адміністративного суду з даним позовом з 01.09.2005 року.

Згідно до ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, строк звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №000002/17-01/0/298 від 28.03.2005р., №000002/17-01/1/491 від 18.05.2005р. закінчився 01.09.2006 року.

Слід також зазначити, що судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що податкове повідомлення-рішення №000002/1701/3/1115 від 07.10.2005р. було отримане директором ТОВ з іноземною інвестицією «Агрохоней»Бакіним Ю.В. 14.10.2005 року. Отже строк звернення позивача до адміністративного суду з позовом щодо визнання недійсним зазначеного повідомлення-рішення закінчився 14.10.2006 року, в той час, як ТОВ з іноземною інвестицією «Агрохоней»звернулось до суду лише у лютому 2007 року, клопотання про поновлення строків оскарження позивачем до суду першої інстанції не надавалось.

Однак, відповідно до ст.102, ч.2 ст.100 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. В той же час, як зазначено у ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що відповідно до п.1, п.3 ст.99 КАС України, п.п5.2.5 п.5.2 ст.5, ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», строк давності для звернення до суду платників податків за захистом порушених прав, свобод та інтересів становить 1095 днів, так як відповідно до п.3 ст.99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, слід зазначити, що відповідно до п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення, але у 10-денний термін, як це передбачено п.п.5.2.2 зазначеного вище Закону. Що до посилання позивача на ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», слід зазначити, що дана стаття визначає строки, щодо визначення податковим органом податкового зобовязання або погашення платником податку узгодженого податкового боргу, однак не визначає строки оскарження платником податків рішення контролюючого органу до суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами процесуального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Агрохоней» залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Одеської області від 04 квітня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.