Ухвала суду № 9819518, 27.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2010 р. м. КиївК-12088/08

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Федоров М.О., Шипуліна Т.М.

при секретарі Альошиній Г.А.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі Конотопська МДПІ)

на постанову господарського суду Сумської області від 21.03.2008

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2008

у справі № АС 11/46-08 (22-а-3971/2008)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вітчизна»(далі ТОВ «Вітчизна»)

до Конотопської МДПІ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача Писаренко Н.О.,

відповідача не зявились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Сумської області від 21.03.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2008, позов задоволено; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Конотопської МДПІ від 28.12.2007 №0001512311/0. Названі судові акти у справі мотивовано правильністю застосування позивачем нульової ставки ПДВ під час оподаткування операцій з поставки переробним підприємствам мяса живою вагою, тоді як вказані операції не підпадають під дію абзацу другого пункту 11.21 та пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Наведене, за висновком судів, надає позивачеві право на визначення податкових зобовязань та отримання податкової вигоди в порядку пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Конотопська МДПІ просить скасувати оскаржувані рішення зі справи та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи. Так, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що з огляду на приписи абзацу другого пункту 11.21 та пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»та пункту 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805, позивач як сільськогосподарський виробник повинен був включити суми відємного значення з ПДВ, які виникли внаслідок здійснення спірних операцій з поставки, до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом, що виключає право ТОВ «Вітчизна»на отримання бюджетного відшкодування за результатами виконання цих операцій.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Конотопської МДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що:

- ТОВ «Вітчизна»є виробником сільськогосподарської продукції;

- Конотопською МДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Вітчизна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2007 року, оформлену актом від 18.12.2007 №529/23-3/30490299;

- за наслідками цієї перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2007 №0001512311/0, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 67234 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 8452,66 грн.;

- в основу прийняття цього акта індивідуальної дії податковим органом було покладено висновок про неправомірність включення позивачем до загальної декларації з ПДВ сум цього податку за операціями з поставки мяса живою вагою переробним підприємствам із подальшим декларуванням права на одержання бюджетного відшкодування, що виникло внаслідок застосування нульової ставки під час оподаткування цих операцій в порядку підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»; за висновком податкового органу, податкові зобовязання з ПДВ за спірними операціями повинні бути включені до спеціальної (скороченої) декларації, які не передбачають проведення розрахунків з бюджетом та, відповідно, можливості одержання платником податкової вигоди у формі бюджетного відшкодування.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки ТОВ «Вітчизна»як сільськогосподарським товаровиробником мяса живою вагою переробним підприємствам, зокрема стосовно поширення дії пунктів 11.21, 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»на вказані операції.

Пунктом 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Наведений припис Закону кореспондується з підпунктом 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 цього ж Закону, яким передбачено оподаткування за нульовою ставкою операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання та поставки переробним підприємствам аналогічної імпортованої продукції.

Таким чином, облік названих господарських операцій і сума податкових зобовязань та податкового кредиту за цими операціями відображається у загальній декларації сільськогосподарського товаровиробника, відповідно до якої здійснюються розрахунки з бюджетом, що спростовує висновки податкового органу, покладені в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Посилання скаржника на порушення позивачем абзацу другого пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»та пункту 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805, не можуть бути взяті до уваги Вищим адміністративним судом України.

Адже абзацом другим, третім пункту 11.21 статті 11 названого Закону передбачено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пункті 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805, зазначено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Тобто наведені законодавчі приписи поширюються на операції з реалізації сільськогосподарським виробником іншої продукції, ніж молоко та мясо у живій вазі, а тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відтак у Вищого адміністративного суду України відсутні передбачені законом підстави для скасування правильних по суті рішень місцевого та апеляційного судів зі справи.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Сумської області від 21.03.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2008 у справі № АС 11/46-08 (22-а-3971/2008) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко М.О. Федоров Т.М. Шипуліна