Ухвала суду № 9819714, 13.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2010 р. м. КиївК-21631/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Брайка А.І., Костенка М.І., Усенко Є.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дубенської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області

на постанову господарського суду Рівненської області від 10 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2007 року

у справі №2/119

за позовом Дочірнього підприємства «Райз-Агросервіс»(надалі ДП «Райз-Агросервіс»)

до Дубенської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області (надалі Дубенська ОДПІ Рівненської області)

про визнання нечинним рішення, -

встановив:

У березні 2007р. позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом в якому, з урахуванням змін до позовних вимог, поставлено питання про визнання нечинним рішення Дубенської ОДПІ Рівненської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004332343/2 від 29.01.2007р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7425,77грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки зняття (видача) готівкових коштів під звіт здійснено не було, отже, відсутнє порушення п.п.2.11 Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Постановою господарського суду Рівненської області від 10 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2007 року, позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним рішення Дубенської ОДПІ Рівненської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004332343/2 від 29.01.2007р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7425,77грн.; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 3,40грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що порушення з боку посадових осіб позивача відсутні, а відтак і дії податкового органу в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача неправомірні.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій Дубенська ОДПІ Рівненської області звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено виїзну планову документальну перевірку ДП «Райз-Агросервіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 01.04.2006р., про що складено акт №73/23/30213384 від 11.09.2006р.

Вказаною перевіркою податковим органом було встановлено, що позивачем, в порушення п.п.2.8, п.п.2.9, п.п.2.11 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, перевищено встановлені строки використання виданої під звіт готівки на загальну суму 30121,27грн. та встановлено перевищення залишку готівки в касі на суму 474,73грн.

За наслідкам проведеної перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004332343/0 від 25.09.2006р., яке було оскаржене в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги, відповідач прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004332343/2 від 29.01.2007р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7530,32грн. Згідно з уточненнями наданими позивачем щодо позовних вимог (а.с.349), вказане рішення оскаржується позивачем в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7425,77грн.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що в перевіряємому періоді підприємством перевищено залишок готівки в касі на суму 474,73грн., а також здійснювалась видача готівкових коштів під звіт з каси без повного звітування конкретної підзвітної особи щодо раніше виданих коштів на загальну суму 30121,27грн., а саме:

- підзвітна особа ОСОБА_1, маючи дебетове сальдо по рахунку НОМЕР_1 у сумі 9183,86грн. станом на 01.07.2005р. відзвітувала про використання 327,01 29.07.2005р., 214,00грн. 01.12.2005р та 31.12.2005р., 8642,85грн. було внесено до каси підприємства 16.02.2006р. Крім того, ОСОБА_1, маючи дебетове сальдо по рахунку НОМЕР_1 в сумі 15602,57 станом на 01.01.2006р. додатково знімає з карткового рахунку 7914,97грн., а звітує лише в частині 1329,90грн. 16.01.2006р., 9630,00грн. вносить в касу підприємства 25.01.2006р, 6657,15грн. вносить в касу підприємства 16.02.2006р., станом на 31.03.2006р. не відзвітованою залишається сума у розмірі 5900,49грн. Тобто, 12557,64грн. сума надмірно витрачених коштів, отриманих платником податків під звіт та не повернута в установлені законодавством строки;

- підзвітна особа ОСОБА_2, маючи дебетове сальдо по рахунку НОМЕР_1 у сумі 362,91грн. станом на 01.09.2005р. відзвітувала про використання даної суми у жовтні 2005р.;

- підзвітна особа ОСОБА_3, маючи дебетове сальдо по рахунку НОМЕР_1 у сумі 7961,54грн. станом на 01.07.2005р. відзвітував про використання даної суми у листопаді 2005р.;

- підзвітна особа ОСОБА_4, маючи дебетове сальдо по рахунку НОМЕР_1 у сумі 55,32грн. станом на 01.07.2005р. кошти не повертає. Дана заборгованість визнана безнадійною та закрита за рахунок коштів підприємства у грудні 2005р.

У п.п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні дано визначення поняття готівки, відповідно до якого, готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Відповідно до п.3.10, п.3.12 ст.3 Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, держателі корпоративних платіжних карток можуть здійснювати операції з безготівкової оплати товарів (послуг) та одержувати готівку в таких випадках:

- одержання готівки в гривнях для здійснення розрахунків, пов'язаних із виробничими (господарськими) потребами, у тому числі для оплати витрат на відрядження в межах України, з урахуванням обмежень, установлених нормативно-правовими актами Національного банку з питань регулювання готівкового обігу, а також чистого доходу фізичними особами -підприємцями;

- здійснення розрахунків у безготівковій формі в гривнях, пов'язаних із статутною та господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження в межах України;

- одержання готівки в іноземній валюті за межами України та в установленому порядку на території України в касі емітента для оплати витрат на відрядження.

Кошти, які списані з картрахунку юридичної особи або фізичної особи - підприємця за операції, що здійснені з використанням корпоративних платіжних карток, уважаються виданими під звіт держателю платіжної картки. Ці кошти можуть бути використані виключно за цільовим призначенням. Залишки коштів на картрахунку, не використані за призначенням довіреною особою юридичної особи або фізичної особи - підприємця у визначені терміни, можуть бути за платіжним дорученням або меморіальним ордером (у разі договірного списання коштів) повернені на рахунок, з якого вони були перераховані, або на інший рахунок клієнта.

Відповідно до п.п.2.11, п.п.2.12 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України. Фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з карткового рахунку із застосуванням корпоративної платіжної картки або особистої платіжної картки, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з карткового рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Згідно до абз.5 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Отже, виходячи з вище викладеного, слід зазначити, що податковим органом при прийнятті оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, не вірно застосовані основні положення чинного законодавства. А саме, використання корпоративних карток не являється видачею готівкових коштів, до того ж, готівкові кошти зняті з карткового рахунку не повинні бути оприбутковані у касі підприємства при використанні їх за призначенням. Тобто, у податкового органу не було підстав для застосування щодо позивача штрафних (фінансових) санкцій передбачених Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у звязку з відсутністю порушень з боку позивача.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом при її проведенні були не в повному обсязі досліджені первинні документи, а саме, висновки контролюючого органу щодо виявлених порушень ґрунтуються на дослідженні оборотно-сальдових відомостей, в той час, як повна інформація про рух коштів на картковому рахунку відображена у банківських виписках.

Судом першої інстанції при розгляді справи було в повному обсязі досліджено оригінали банківських виписок за період з 01.01.2003р. по 31.12.2005р., які долучені до матеріалів справи.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Дубенської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Рівненської області від 10 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.