Рішення № 98195528, 05.07.2021, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1344/21

Провадження №2/283/520/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 липня 2021 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В.,за участю відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЦЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

18.05.2021 року представник АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» Киричук Г.М. звернувся до Малинського районного суду Житомирської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в обґрунтування якої зазначив, що Публічним акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі ПУМБ) 15.07.2018 на підставі кредитного договору №1001078750601, який укладено із ОСОБА_1 (далі відповідач), видано відповідачу кредит у сумі 30000 грн. 21.12.2018

Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 07.04.2021 складає 55090,78 грн. Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 07.06.2021 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 12 годину 30 хвилин 05.07.2021.

Представник позивача в позовній заяві від 18.05.2021 просив розглянути справу за його відсутності.

16.06.2021 до суду надійшов відзив на позов.

Позиція відповідача

Відповідач позов визнав частково, вказав, що 15.07.2018 було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якого йому на рахунок було перераховано суму в розмірі 30000 грн, але які він не знімав і не користувався ними. На наступний день після зарахування коштів на його рахунок, з його картки невідомою особою було знято всі кошти, про що він подав заяву до органів поліції. Вказав, що відповідно до п.2 Договору, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 30 тис. грн. на загальні споживчі цілі. Строк кредитування становить 24 місяці. Пунктом 4 Договору передбачено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 3,99 %. Пунктом 5 передбачено, що розмір процентної ставки річних становить 0,01%. На підставі позицій Верховного суду та судової практики (постанова Житомирського апеляційного суду від 10.11.2020), вважає умову договору про нарахування комісії нікчемною, а вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 28727,91 грн безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Також вважає штрафні санкції в розмірі 15 тис. грн. такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належним докахзів на підтвердження правомірності їх нарахування. Не заперечує проти стягнення з нього на користь позивача заборгованості в розмірі 11362,87 грн, з яких 11362,02 грн заборгованість за кредитом та 0,85 грн заборгованість за процентами.

Встановлені судом обставини.

15 липня 2018 року на підставі заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1001078750601 між ПАТ "Перший український міжнародний банк" (правонаступником якого є АТ "Перший український міжнародний банк") та відповідачем укладено кредитний договір, на підставі якого відповідачу видано кредитну карту з кредитним лімітом 30000 грн зі сплатою відсотків в розмірі 0,01% річних (а.с.7). У заяві вказано, що ОСОБА_1 підписанням вказаної заяви беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування (надалі за текстом ДКБО) фізичних осіб, яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердив свою згоду на укладення Договору страхування (а.с.7).

Заява, яку підписав ОСОБА_1 містить графік платежів із сумою платежу за розрахунковий період, комісію за обслуговування кредитної заборгованості та інше.

До зазначеної заяви додано публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у новій редакції, яка діє з 06.04.2018 та, яка не містить підпису ОСОБА_1 із зазначенням про ознайомленння з даною пропозицією (а.с.8-13).

Меморіальним ордером № ТR.29713922.74148.8810 від 16 липня 2018 року підтверджується факт перерахунку позивачем на користь відповідача кредитних коштів в сумі 30000 грн ( а.с. 14).

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за договором, позивач направив на адресу позичальника письмове повідомлення, яке датоване 21 березня 2019 року, про дострокове виконання зобов`язань за укладеним договором з вимогою повернення боргу в строк до 28 березня 2019 року, однак дана вимога відповідачем виконана не була (а.с.15, 16).

Із банківської виписки з рахунку ОСОБА_1 , вбачається, що прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 11362,02 грн, прострочена заборгованість за комісією – 28727,91 грн, прострочена заборгованість за процентами - 0,85 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн, строкова заборгованість за комісією - 0,00 грн, строкова заборгованість за процентами - 0,00 грн, неустойка за порушення зобов`язань по кредиту - 15000 грн, а всього 55090,78 грн (а.с.17).

Згідно з розрахунком суми заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» з погашення суми кредиту станом на 07.04.2021 становить: заборгованість по кредиту 11362,02 грн, заборгованість за відсотками 0,85 грн, за комісією 28727,91 грн та неустойка 15000 грн (а.с.18-19).

Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач визнав позовні вимоги частково – в частині позовних вимог за тілом кредиту та відсотками. Вимоги про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості відповідач не визнав, посилаючись на норми Законів України «Про захист прав споживачів» та «Споживче кредитування», а також на судову практику, вважаючи зазначену умову договору нікчемною.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з наступних підстав.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»(у редакції на час укладення оспорюваного договору) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем. Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, пов`язані з договором про споживчий кредит, не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Якщо укладення договору про надання додаткових чи супутніх послуг третіми особами є обов`язковим для отримання кредиту або для отримання кредиту на умовах, що пропонуються кредитодавцем, споживач має бути прямо проінформований про це у письмовій формі (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на час укладання кредитного договору).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

Статтями 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачена така форма витрат, як плата за обслуговування кредиту, яка визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Згідно з п. 8 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених Постановою Національного банку України від 08 червня 2017 року № 49, банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки. Банк зазначає реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту за рядком «Усього» у колонках 9 і 10 (відповідно) форми, наведеної в додатку 2 до цих Правил.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.

Відповідачем не надано суду жодного належного доказу, який би підтверджував та доводив обставини ненадання відповідачем інформації про умови кредитування та на підтвердження того, що договір в частині встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є несправедливим.

Судом достовірно встановлено з матеріалів справи та підтверджено самим відповідачем, що саме він звернувся до банку із заявою на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування. Умова договору, яку відповідач вважає несправедливою та нікчемною, була зазначена у заяві, яку відповідач підписав, тобто, погодився з нею. Крім того, з врахуванням всіх умов договору, зокрема, розміру процентної ставки кредитування – 0,01% річних, суд не вбачає істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу у визначенні у договорі комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

До того ж відповідач, як позичальник, мав можливість протягом 14 днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від даного договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів (ст. 15 Закону України Про споживче кредитування»), однак, жодних дій щодо відмови від договору не вчинив, що в чергове свідчить про те, що він погодився з усіма істотними умовами договору.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості включена до сукупної вартості кредиту, зміна якої не передбачена умовами договору, а, отже, не суперечить вимогам законодавства. Натомість, несправедливими умовами за положеннями Закону України «Про захист прав споживачів» вважається можливість зміни плати за обслуговування кредиту.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 467/555/19.

У зв`язку із тим, що відповідач отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, що зазначені в кредитному договорі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту, відсотками та комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 40090, 78 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 15000 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частини 1, 2 ст. 549 ЦК України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Договір між сторонами був укладений шляхом підписання відповідачем заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування, у зазначеній заяві позичальника від 15.07.2018 не визначені умови щодо відповідальності за невиконання кредитних зобов`язань.

Позивач, як на підставу вимоги в цій частині, посилається на статтю 5 Кредитного договору, однак в матеріалах справи відсутні підтвердження, що саме з цією публічною пропозицією ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб позичальник ознайомився і погодився з нею, підписуючи заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування, оскільки на вказаній публічній пропозиції відсутній підпис позичальника – відповідача у справі.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови щодо відповідальності за невиконання ним кредитних зобов`язань, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надана банком публічна пропозиція не може бути належним доказом на підтвердження вимоги про стягнення штрафних санкцій з відповідача.

За наведених обставин суд обґрунтовано вважає, що підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій немає.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема, в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченим тілом кредиту, відсотками та комісією у розмірі 40090,78 грн, в іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог – 1651,93 грн (2270*40090,78/55090,78).

Керуючись ст. ст. 77-81, 83, 89, 95, 141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 1001078750601 від 15.07.2018 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за договором № 1001078750601 від 15.07.2018 у розмірі 40090 (сорок тисяч дев`яносто) гривень 78 копійок, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1651 (одна тисяча шістсот п`ятдесят одна) гривня 93 копійки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 09.07.2021 року.

Позивач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя В. М. Хомич