Постанова № 9818822, 13.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2010 р. м. КиївК-23783/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Брайка А.І. Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представників позивача Дутки Р.М., Скочка І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області

на постанову господарського суду Львівської області від 06 червня 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2007 року

у справі № 5/735-25/119-А

за позовом Топорівського споживчого товариства

до Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Топорівське споживче товариство (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області (далі відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 01 лютого 2007 року №0000192311/0 про визначенню штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування на суму 23040,00 грн. та від 14 березня 2007 року № 0000172311/1.

06 червня 2007 року позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій відмовився від позовних вимог щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 14 березня 2007 року № 0000172311/1 та просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2007 року №0000192311/1.

Постановою господарського суду Львівської області від 06 червня 2007 року позов задоволено частково. Податкові повідомлення-рішення ДПІ у Буському районі Львівської області №0000192311/0 від 01 лютого 2007 року (№0000192311/1 від 14 березня 2007 року) про визначення суми податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 23040,00 грн. визнано нечинними. В решті позовних вимог провадження закрито.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2007 року постанову господарського суду Львівської області від 06 червня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Буському районі Львівської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 06 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2007 року, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В запереченні на касаційну скаргу Топорівське СТ, посилаючись на те, що постанова господарського суду Львівської області від 06 червня 2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2007 року ухвалені у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а вимоги касаційної скарги жодним чином цього не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Буському районі Львівської області провела виїзну планову перевірку Топорівського СТ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2005 року по 30 вересня 2006 року, за результатами якої було складено акт від 26 січня 2007 року № 7/23-1/30459616.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем, зокрема, пункту 1 статті 1, пункту 2 статті 2, пункту 1 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», що мало вираз у здійсненні торгівельної діяльності за готівкові кошти у магазинах, що знаходяться у селах: Заводське, Чаниж, Переволочно, Соколівка, Гумнисько, Туря, Топорів, Гута при відсутності торгових патентів.

01 лютого 2007 року на підставі акту перевірки ДПІ у Буському районі Львівської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000192311/0, яким згідно підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з пунктом 1 статті 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»визначила Топорівському СТ суму податкового зобовязання за платежем: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування у сумі 23040,00 грн.

Податкове повідомленнярішення від 01 лютого 2007 року №0000192311/0 оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарга була залишена без задоволення, а відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2007 року № 0000172311/1 на аналогічні суми нарахувань.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Законом України «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23 лютого 2006 року № 3476-IV законодавець розповсюдив пільги на розташовані у селах, селищах та містах районного значення підприємств та організацій споживчої кооперації без обмеження їх належності до Укоопспілки.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органам Державної податкової служби України надано право здійснювати контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Згідно преамбули Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»цей Закон визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Пунктом 1 частини 3 статті 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(в редакції Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV) визначено, що дія цього Закону не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг підприємств і організацій Укоопспілки, військової торгівлі, аптек, які перебувають у державній власності, та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання у селах, селищах та містах районного підпорядкування.

Положенням пункту 1 частини 3 статті 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 21 грудня 2000 року № 16-рп/2000 у справі за конституційними зверненнями Центральної спілки споживчих товариств України та державного підприємства Міністерства оборони України «Управління військової торгівлі Прикарпатського військового округу»щодо офіційного тлумачення положення пункту 1 частини третьої статті 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(справа про патентування підприємницької діяльності), в якому зазначено, що дія зазначеного Закону не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг підприємств і організацій Укоопспілки, військової торгівлі, аптек, які перебувають у державній власності, незалежно від сфери їх діяльності та місця розташування.

Згідно частини 2 статті 5 Закону України «Про споживчу кооперацію»основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 статуту Топорівського споживчого товариства, затвердженого зборами пайовиків товариства протоколом № 1 від 24 червня 1999 року, товариство діє на підставі Закону України «Про споживчу кооперацію», інших законодавчих та нормативних актів, цього статуту та укладеного пайовиками установчого договору.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 статуту товариство створене з метою розвитку торговельної, заготівельної та виробничої діяльності, надання послуг населенню, отримання прибутку від господарської діяльності, задоволення матеріальних та соціально-побутових потреб його пайовиків та працівників.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що згідно довідки Львівського обласного управління статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Топорівське СТ не входить до організації Укоопспілки.

Викладене також підтверджується листами Львівського обласної спілки споживчих товариств від 12 березня 2007 року № 05-05/71 та Центральної спілки споживчих товариств від 15 листопада 2007 року № 02-505/14 на запити начальника ДПІ у Буському районі Львівської області.

Так, Законом України «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23 лютого 2006 року № 3476-IV пункт 1 частини 3 статті 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»було викладено в такій редакції: «1) підприємств і організацій військової торгівлі, аптек, що перебувають у державній власності, а також розташованих у селах, селищах та містах районного значення підприємств та організацій споживчої кооперації та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання».

Цей закон набирав чинності з 1 січня 2007 року.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли хибного висновку про те, що положення Закону України «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли у період з 01 квітня 2005 року по 30 вересня 2006 року.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене постанова господарського суду Львівської області від 06 червня 2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2007 року підлягають скасуванню із прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області задовольнити.

Постанову господарського суду Львівської області від 06 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2007 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.І. Брайко

______ М.І. Костенко

______ Н.Є. Маринчак

______ Є.А. Усенко