Рішення № 98169647, 24.06.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року Справа № 915/1377/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

від позивача (представник позивача) в судове засідання не з`явився,

від відповідача-1 (представник відповідача-1) в судове засідання не з`явився,

відповідач-2 в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Миколаївської міської ради, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,

до відповідача-1: Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, 54002, м. Миколаїв, вул. Погранична, 40,

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Колтун Тетяни Анатоліївни, АДРЕСА_1 ,

про: скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації, припинення права власності,

Від Миколаївської міської ради до Господарського суду Миколаївської області засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява за №2321/02.02.01-22/02.06/14/14 від 14.12.2017 до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області та до Фізичної особи – підприємця Колтун Тетяни Анатоліївни в якій просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора третьої Миколаївської нотаріальної контори, Миколаївського міського нотаріального округу, Фоменко С.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35241877 від 18.05.2017 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 29.10.2013, видавник: Центральний РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області права власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м., який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;

- скасувати запис про право власності №20461260 від 16.05.2017 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 29.10.2013, видавник: Центральний РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області права власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м., який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1250817948101.

В обґрунтування позовних вимог Миколаївська міськрада зазначає, що на земельній ділянці, яка розташована за адресою: вул. Крилова, біля будинку №38 та надавалася суб`єкту господарювання для розміщення групи пересувних тимчасових споруд за договором особистого строкового сервітуту (площа 54кв.м.), з урахуванням змін до цього договору, ОСОБА_1 здійснила самочинне будівництво нерухомого майна - торговельного комплексу загальною площею 159,6 кв.м., який складається з 18 магазинів (адреса: АДРЕСА_2 ), право власності на яке 16.05.2017р. зареєстровано Третьою Миколаївською державною нотаріальною конторою Миколаївського міського нотаріального округу, що порушує права територіальної громади в особі Ради як власника земельної ділянки. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою виникнення права власності вказано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, серія та номер: МК №142171301361, виданий 10.05.2017р., видавник: Управління ДАБІ в Миколаївській області. За результатами проведеної позапланової перевірки управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міськради на об`єкті «Реконструкція торгівельного комплексу» за адресою: АДРЕСА_2 , замовник гр. ОСОБА_1 встановлено факти порушення вимог чинного містобудівного законодавства, які є підставою вважати збудований об`єкт самочинним; наказом управління ДАБК Миколаївської міськради від 19.07.2017р. №35 реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації МК №142171301361 від 10.05.2017р. скасовано. Оскільки декларація про готовність об`єкта до експлуатації скасована, наявні правові підстави для скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно та запису про право власності.

З посиланням на норми ст.ст.2,5,26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункти 41,45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабміну України №1127 від 25.12.2015р., позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.12.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2018, було відмовлено у відкритті провадження у справі.

У подальшому, постановою Верховного Суду від 04.12.2019, вказані ухвалу та постанову було скасовано, справу направлено до Господарського суду Миколаївської області для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.01.2019 позовну заяву Миколаївської міської ради №2321/02.02.01-22/02.06/14/14 від 14.12.2017р. (вх. № 18079/17) залишено без руху. Вказаною ухвалою Миколаївській міській раді надано строк для усунення недоліків в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

11.02.2019 від позивача до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської надійшла заява від 08.02.2019 про усунення недоліків з додатками.

15.02.2019 позивач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області на виконання вимог ухвали суду від 28.01.2019 надав заяву разом із оригіналом позовної заяви та з додатками.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 20 березня 2019 року.

28.02.2019 позивач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав заяву про збільшення позовних вимог (з урахуванням заяви від 21.03.2019), в якій позивач просить суд прийняти заяву про збільшення позовних вимог та вважати позовні вимоги заявленими в наступній редакції:

- скасувати рішення державного реєстратора третьої Миколаївської нотаріальної контори, Миколаївського міського нотаріального округу, Фоменко С.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35241877 від 18.05.2017 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 29.10.2013, видавник: Центральний РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області права власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м., який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;

- скасувати запис про право власності №20461260 від 16.05.2017 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 29.10.2013, видавник: Центральний РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області права власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м., який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1250817948101;

- зобов`язати фізичну особу - підприємця Колтун Тетяну Анатоліївну знести об`єкт самочинного будівництва – торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м., який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

28.02.2019 позивач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав заяву б/н від 28.02.2019 про забезпечення позову.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2019, вказану заяву передано на розгляд судді Алексєєва А.П.

Ухвалою суду від 04.03.2019 (суддя Алексєєв А.П.) заяву б/н від 28.02.2019 про забезпечення позову повернуто заявнику - Миколаївській міській раді.

04.03.2019 до суду від відповідача -1 надійшов лист № 404/01-16 від 27.02.2019 про розгляд справи за позовом Миколаївської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію прав та запису про право власності, без представника державної нотаріальної контори.

06.03.2021 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження по даній справі до набрання законної сили постанови Верховного Суду по справі № 814/944/18. В обґрунтування зазначає, що підставою позовних вимог є скасування наказом Управління державного архітектурно – будівельного контролю Миколаївської міської ради від 19.07.2017 № 35 декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція торгівельного комплексу» за адресою: вул.Крилова, 38/8 в м.Миколаєві, МК № 142171301361 від 10.05.2017. Однак, ФОП Колтун Т.А. було оскаржено наказ Управління державного архітектурно – будівельного контролю Миколаївської міської ради від 19.07.2017 №35 в порядку адміністративного судочинства. Справа № 814/944/18 станом на теперішній час знаходиться в провадженні Верховного Суду за касаційною скаргою ФОП Колтун Т.А., в підтвердження чого посилається на ухвалу Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 814/944/18. Зазначає, що існує об`єктивна неможливість розгляду господарським судом Миколаївської області даної справи до набрання законної сили постанови Верховного Суду у справі № 814/944/18, оскільки у разі задоволення Верховним Судом позовних вимог ФОП Колтун Т.А., підстави позову у даній справі втратять чинність.

06.03.2019 до суду від відповідача-2 надійшов відзив від 06.03.2019 на позовну заяву, в якому відповідач вважає позовні вимоги Миколаївської міської ради необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, просить в задоволенні позовних вимог Миколаївської міської ради відмовити в повному обсязі.

Зазначає, що державним реєстратором було правомірно зареєстровано право власності на торговельний комплекс по АДРЕСА_2 на підставі Декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 10.05.2017 (яка на момент державної реєстрації права власності була чинною). Вважає, що скасування вказаної декларації органом державного архітектурно -будівельного контролю не є підставою для скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно. ФОП Колтун Т.А. було отримано дозвіл на реконструкцію торговельного комплексу, внаслідок чого він не може вважатися самочинно збудованим, у розумінні ч.1 ст. 376 ЦК України.

14.03.2019 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову від 14.03.2019, в якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони ФОП Колтун Т.А. відчужувати торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м., який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1250817948101 – торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м., який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 15.03.2019 у задоволенні заяви Миколаївської міської ради б/н від 14.03.2019 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони фізичній особі-підприємцю Колтун Тетяні Анатоліївні (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) відчужувати торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1250817948101) та заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1250817948101 - торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , відмовлено повністю.

В підготовчому засіданні 20.03.2019 долучено до матеріалів справи клопотання відповідача-1 № 404/01-16 від 27.02.2019 про розгляд справи за позовом Миколаївської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію прав та запису про право власності, без представника державної нотаріальної контори; зобов`язано позивачу в строк до 22.03.2019 надати пояснення щодо заяви про збільшення розміру позовних вимог; у підготовчому засідання оголошена перерва до 26.03.2019.

22.03.2019 до суду від відповідача надані заперечення проти збільшення позовних вимог від 22.03.2019, в яких зазначає, що відсутні правові підстави для прийняття судом заяви позивача про збільшення позовних вимог, оскільки заявлення позивачем нових позовних вимог після відкриття провадження по справі нормами ГПК не передбачено.

22.03.2019 до суду від позивача надійшла заява від 21.03.2019, в якій позивач не заперечує проти задоволення клопотання відповідача ФОП Колтун Т.А. про зупинення провадження по справі № 915/1377/17.

22.03.2019 до суду від позивача надійшла заява від 21.03.2019, в якій позивач зазначає, що викладені в заяві про збільшення позовних вимог вимоги та первісні позовні вимоги пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами; вимогу про знесення об`єкта самочинного будівництва можливо вважати похідною від вимоги про скасування запису про право власності на цей об`єкт. В заяві просить прийняти заяву про збільшення позовних вимог від 28.02.2019 та вважати позовні вимоги заявленими у відповідній редакції.

Ухвалою суду від 26.03.2019 зупинено провадження у справі № 915/1377/17 до набрання законної сили постанови Верховного Суду у справі № 814/944/18.

Ухвалою суду від 26.03.2019 заява №б/н від 28.02.2019 Миколаївської міської ради про збільшення позовних вимог повернута заявнику.

05.04.2019 та 12.04.2019 до суду від відповідача-1 надійшли заяви № 607/01-16 від 27.03.02019, № 664/01-16 від 30.03.02019 про розгляд справи за відсутністю представника Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори.

До Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області надійшла апеляційна скарга Миколаївської міської ради, в якій скаржник просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову.

Постановою Південно -західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 апеляційну скаргу Миколаївської міської ради залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.03.2019 у справі № 915/1377/17 без змін.

17.02.2021 до суду від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі № 915/1377/17.

Ухвалою суду від 25.02.2021 провадження у справі поновлено, продовжено провадження у справі зі стадії підготовчого провадження; підготовче засідання у справі призначено на 29.03.2021.

04.03.2021 до суду від позивача надійшла заява № 1169/02.02.01-22/02.06/14/21 від 23.02.2021 про зміну предмету позову, в якій позивач зазначає наступне.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

У відповідності до чинної натепер редакції ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зазначає, що згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зважаючи на це, та враховуючи те, що після звернення до суду відбулись зміни у законодавстві, що регулює спірні правовідносини, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, просить вважати позовні вимоги по справі № 915/1377/17 заявленими в наступній редакції:

- скасувати рішення державного реєстратора Третьої Миколаївської нотаріальної контори, Миколаївського міського нотаріального округу, Фоменко С.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35241877 від 18.05,2017 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 29.10.2013, видавник: Центральний РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області права власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;

- скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 29.10.2013, видавник: Центральний РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області права власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1250817948101, державна реєстрація від 16.05.2017 №20461260);

- припинити за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 29.10.2013, видавник: Центральний РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області право власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 125081794810).

29.03.2021 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці.

Ухвалою суду від 02.04.2021 підготовче засідання у справі призначено на 28.04.2021.

19.04.2021 до суду від позивача надійшла заява про залучення співвідповідача у справі. Зазначає, що зважаючи на предмет спору по даній справі, та зважаючи на те, що спір про скасування рішення має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки, належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З цих підстав, позивач вважає за доцільне залучити до участі у даній справі співвідповідача – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_1 ).

Також зазначає, що міська рада заявляє позовну вимогу про припинення права власності на торговельний комплекс за ОСОБА_1 . Разом з тим, вказує, що з матеріалів справи вбачається, що вищезазначене майно використовується ОСОБА_1 саме з метою здійснення підприємницької діяльності, про що свідчить як характер спірного майна - торговельний комплекс, так і те, що ОСОБА_1 має статус фізичної особи-підприємця, яка власне і є відповідачем по справі. Вважає, що в даному випадку спір виник у межах правовідносин з набуття суб`єктом господарювання права власності на об`єкт, який використовується ним для здійснення підприємницької діяльності, та відповідно користування суб`єктом господарювання належною позивачу земельною ділянкою, на якій знаходиться цей об`єкт, а тому дана справа має розглядатись за правилами господарського судочинства.

28.04.2021 до суду від позивача надійшло клопотання від 27.04.2021 про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 28.04.2021 прийнято заяву позивача № 1169/02.02.01-22/02.06/14/21 від 23.02.2021 про зміну предмету позову та ухвалено здійснювати розгляд справи з урахуванням вказаної заяви; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 24.05.2021. У задоволенні заяви позивача про залучення ОСОБА_1 у якості співвідповідача у справі № 915/1377/17, відмовлено.

24.05.2021 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 24.05.2021 з додатками, в якому зазначає наступне.

Позивачу стало відомо, що у 2019 році об`єкт, що є предметом спору у даній справі був відчужений ОСОБА_1 на користь третіх осіб, внаслідок чого позивач не має можливість остаточно вирішити даний спір в рамках однієї справи та позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з іншим позовом до відповідачів ТОВ «ЦЕНТР ТОП», ТОВ «Маркетс-НК», ОСОБА_2 . Станом на 24.05.2021 судом не вирішено питання про відкриття провадження у справі № 915/569/21. Позивач вважає, що дані справи є взаємопов`язаними (стосуються одного предмету спору) і можливість подальшого розгляду справи № 915/1377/17 перебуває у тісному взаємозв`язку із розглядом справи № 915/569/21. З метою забезпечення дотримання принципу змагальності сторін та виконання основного завдання господарського судочинства, задля можливості здійснення повного і всебічного розгляду всіх обставин справи та виконання усіх завдань підготовчого засідання, просить оголосити перерву у підготовчому засіданні по справі № 915/1377/17.

У підготовчому засіданні 24.05.2021 клопотання позивача б/н від 24.05.2021 про оголошення перерви у підготовчому засіданні відхилено, з урахуванням строків розгляду підготовчого засідання, які визначені ст. 177 ГПК України.

Ухвалою суду від 24.05.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 24.06.2021.

08.06.2021 до суду від відповідача-1 надійшла заява № 557/01-16 від 02.06.2021 про розгляд справи за відсутністю представника Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори.

24.06.2021 до суду від представника позивача надійшла заява б/н від 24.06.2021 про розгляд справи за її відсутності. В заяві зазначає про підтримання позовних вимог у повному обсязі та просить прийняти рішення на підставі матеріалів справи та відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідач-2 у судове засідання 24.06.2021 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 31).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 782 від 27.07.2012 «Про укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувних тимчасових споруд», виконком міської ради вирішив:

- Дозволити розміщення пересувних тимчасових споруд: фізичній особі-підприємцю Садомову Олександру Сергійовичу для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 4 шт. (кожна площею 6,0 кв.м) за адресою: м. Миколаїв, вул. Крилова, біля будинку № 38; ТОВ «Медиа Украйна» для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 5 шт. (кожна площею 6,0 кв.м) за адресою: АДРЕСА_3 ;

- Зобов`язати протягом 10 робочих днів з дати прийняття цього рішення звернутися до управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради щодо укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту строком на один рік: фізичну особу – підприємця Садомова Олександра Сергійовича щодо земельної ділянки площею 24,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 ; ТОВ «Медиа Украйна» щодо земельної ділянки площею 30,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно Акту про перенесення меж земельної ділянки на місцевість від 24.07.2012, проведено розмічення на місцевості меж земельної ділянки загальною площею 24,0 кв.м для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 4 шт. (кожна площею 6,0 кв.м) для провадження підприємницької діяльності по вул. Крилова, біля будинку № 38 в Заводському районі м. Миколаєва.

Згідно Акту про перенесення меж земельної ділянки на місцевість від 24.07.2012, проведено розмічення на місцевості меж земельної ділянки загальною площею 30,0 кв.м для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 5 шт. (кожна площею 6,0кв.м) для провадження підприємницької діяльності по вул. Крилова, біля будинку № 38 в Заводському районі м. Миколаєва.

На підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.07.2012 № 782, між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та фізичною особою-підприємцем Садомовим Олександром Сергійовичем укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту від 20.08.2012 № 195 для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 4 шт. (кожна площею 6 кв.м) загальною площею 24 кв.м по вул. Крилова, біля будинку № 38 у Заводському районі. Строк дії договору 1 рік.

На підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.07.2012 № 782, між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та товариством з обмеженою «МЕДИА УКРАИНА», в особі директора Садомова Олександра Сергійовича, укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту від 20.08.2012 № 196 для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 5 шт. (кожна площею 6 кв.м) загальною площею 30 кв.м по вул. Крилова, біля будинку № 38 у Заводському районі. Строк дії договору 1 рік.

Відповідно до п.п. 1.1, 4.1 вказаних договорів про встановлення особистого строкового сервітуту особистий строковий сервітут відносно земельної ділянки по АДРЕСА_3 , встановлений для розміщення групи пересувних тимчасових споруд.

Згідно п. 4.2 вказаних договорів на земельній ділянці не дозволяється діяльність, яка не пов`язана з розміщенням пересувних тимчасових споруд.

Пунктом 7.3. г) договорів передбачено, що при закінченні строку, на який було укладено цей договір за умови належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору, сервітуарій має право звернутися щодо продовження строку його дії, але не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку договору.

Відповідно до п. 7.4. а) вказаних договорів сервітуарій зобов`язаний дотримуватись умов встановлення сервітуту, встановлених цим договором, б) розмістити групу пересувних тимчасових споруд, відповідно до паспорта, в) використовувати пересувні тимчасові споруди відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 7.4 з) договорів у разі не продовження власником строку дії договору сервітуарій зобов`язаний демонтувати пересувні тимчасові споруди та привести земельну ділянку у стан, придатний для використання за призначенням.

20.08.2012 між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, з однієї сторони, та фізичною особою-підприємцем Садомовим Олександром Сергійовичем, з другої сторони, складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, відносно якої встановлено особистий строковий сервітут, згідно якого власник на підставі рішення від 27.07.12 за № 782 передав, а сервітуарій прийняв земельну ділянку, відносно якої встановлено особистий строковий сервітут для розміщення групи пересувних тимчасових споруд по вул. Крилова, біля будинку № 38; земельна ділянка, відносно якої встановлено особистий строковий сервітут для розміщення групи пересувних тимчасових споруд зазначена на кадастровому плані земельної ділянки, що є невід`ємною частиною договору; Акт є невід`ємною частиною договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення групи пересувних тимчасових споруд.

20.08.2012 між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, з однієї сторони, та ТОВ «МЕДИА УКРАИНА», з другої сторони, складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, відносно якої встановлено особистий строковий сервітут, згідно якого власник на підставі рішення від 27.07.12 за № 782 передав, а сервітуарій прийняв земельну ділянку, відносно якої встановлено особистий строковий сервітут для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 5 шт. (кожна площею 6 кв.м.); земельна ділянка, відносно якої встановлено особистий строковий сервітут зазначена на кадастровому плані земельної ділянки, що є невід`ємною частиною договору; Акт є невід`ємною частиною договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення групи пересувних тимчасових споруд.

Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 534 від 31.05.2013 «Про укладення та продовження терміну дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд) по м. Миколаєву», виконком міської ради вирішив:

Переоформити договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд) по м. Миколаєву:

- Дозволити фізичній особі-підприємцю Колтун Тетяні Анатоліївні переоформлення договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 20.08.12 № 195 шляхом внесення змін до цього договору в частині заміни сторони по договору з фізичної особи-підприємця Садомова Олександра Сергійовича на фізичну особу-підприємця Колтун Тетяну Анатоліївну, для обслуговування групи пересувних тимчасових споруд у кількості 4 шт. (кожна площею 6 кв.м) загальною площею 24 кв.м по АДРЕСА_3 та привести об`єкт у відповідність до Порядку розміщення пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Миколаєва, затвердженого рішенням міської ради від 14.02.13 № 25/20;

- Дозволити фізичній особі-підприємцю Колтун Тетяні Анатоліївні переоформлення договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 20.08.12 № 196 шляхом внесення змін до цього договору в частині заміни сторони по договору з товариства з обмеженою відповідальністю «Медиа Украйна» на фізичну особу-підприємця Колтун Тетяну Анатоліївну, для обслуговування групи пересувних тимчасових споруд у кількості 5 шт. (кожна площею 6 кв.м) загальною площею 30 кв.м по АДРЕСА_3 та привести об`єкт у відповідність до Порядку розміщення пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Миколаєва, затвердженого рішенням міської ради від 14.02.13 № 25/20.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 31.05.2013 № 534, між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та фізичною особою-підприємцем Колтун Тетяною Анатоліївною від 06.08.2013 укладено договір про зміни № 195/1-13 до Договору про встановлення особистого строкового сервітуту, зареєстрованого в Миколаївській міській раді 20.08.2012 за № 195, згідно якого відбулась заміна сторони по договору: з «фізична особа- підприємець Садомов Олександр Сергійович» на «фізична особа-підприємець Колтун Тетяна Анатоліївна».

Договором про зміни № 196/1-13 від 06.08.2013 до Договору про встановлення особистого строкового сервітуту, зареєстрованого в Миколаївській міській раді 20.08.2012 за № 196, відбулась заміна сторони по договору: з «Товариство з обмеженою відповідальність «МЕДИА УКРАИНА», в особі директора Садомова Олександра Сергійовича» на «фізична особа-підприємець Колтун Тетяна Анатоліївна».

Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 808 від 22.08.2013 «Про укладення та продовження терміну дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд) по м. Миколаєву», виконком міської ради вирішив:

Продовжити термін дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд) по м. Миколаєву:

-Дозволити фізичній особі - підприємцю Колтун Тетяні Анатоліївні укладання договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, який було дозволено укласти рішенням виконкому міської ради від 31.05.2013 № 534, строком на 1 рік з 20.08.2013 для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 4 шт. (кожна площею 6 кв.м) загальною площею 24 кв.м по вул. Крилова, біля будинку №38, у Заводському районі;

-Дозволити фізичній особі - підприємцю Колтун Тетяні Анатоліївні укладання договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, який було дозволено укласти рішенням виконкому міської ради від 31.05.2013 № 534, строком на 1 рік з 20.08.2013 для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 5 шт. (кожна площею 6 кв.м) загальною площею 30 кв.м по вул. Крилова, біля будинку № 38, у Заводському районі.

Договором про зміни № 195/2-13 від 23.09.2013 до Договору про встановлення особистого строкового сервітуту, зареєстрованого в Миколаївській міській раді 20.08.2012 за № 195, строк встановлення особистого строкового сервітуту по АДРЕСА_3 , подовжено до 20.08.2014.

Договором про зміни № 196/2-13 від 23.09.2013 до Договору про встановлення особистого строкового сервітуту, зареєстрованого в Миколаївській міській раді 20.08.2012 за № 196, строк встановлення особистого строкового сервітуту по АДРЕСА_3 , подовжено до 20.08.2014.

Згідно листа управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 06.12.2016 № 17-5487 та від 06.12.2016 № 17-5488 щодо поновлення договору сервітуту на розміщення пересувної ТС, управління розглянувши звернення ФОП Колтун Т.А. та надані матеріали щодо поновлення терміну договору сервітуту повідомило, виїздом на місце виявлено, що ФОП Колтун Т.А. встановлено стаціонарні споруди замість пересувних тимчасових споруд по вул. Крилова, напроти будинку № 38 в Заводському районі м. Миколаєва, що не відповідає раніше прийнятим рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради; управління не рекомендувало продовження терміну дії договору сервітуту на земельній ділянці площею 30 кв.м для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 5 шт. (кожна площею 6 кв.м) по вул. Крилова, біля будинку № 38, у Заводському районі м. Миколаєва.

Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 12.05.2017 № 381 «Про укладення та продовження терміну дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд) та відмову у продовженні строку дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для обслуговування пересувних тимчасових споруд (групи пересувних тимчасових споруд) по м. Миколаєву» виконком міської ради вирішив відмовити фізичній особі-підприємцю Колтун Тетяні Анатоліївні у продовженні строку дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для обслуговування групи пересувних тимчасових споруд у кількості 5 шт. (кожна площею 6 кв.м), загальною площею 30 кв.м; та у кількості 4 шт. (кожна площею 6 кв.м), загальною площею 24 кв.м по вул. Крилова, біля будинку № 38, у Заводському районі відповідно до висновків управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 06.12.2016 № 17-5488 та від 06.12.2016 № 17-5487.

Як вбачається з листа управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 05.10.2017 № 750/22.01.01-11 на запит Миколаївської міської ради щодо проведення перевірки об`єкту за адресою: вул. Крилова, 38/8, м. Миколаїв, управлінням ДАБІ у Миколаївській області була зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об`єкта: Реконструкція торговельного комплексу за адресою: АДРЕСА_2 , МК 142171301361 від 10.05.2017, замовник – гр. ОСОБА_1 . За результатами проведеного управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради контрольного заходу (позапланова перевірка) на об`єкті "Реконструкція торгівельного комплексу" за адресою: АДРЕСА_2 , замовник: гр. ОСОБА_1 , встановлено факти порушення вимог чинного містобудівного законодавства, які є підставою вважати збудований об`єкт самочинним.

Наказом управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 19.07.2017 № 35 декларацію про готовність об`єкта до експлуатації "Реконструкція торгівельного комплексу" за адресою: АДРЕСА_2 , МК 142171301361 від 10.05.2017 скасовано. Про скасування декларації надано інформацію до Держархбудінспекції України для виключення відомостей, щодо декларації МК 142171301361 від 10.05.2017 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, та повідомлено замовника, лист від 21.07.2017 № 64/22.01.01-20.

Листом Управління земельних ресурсів за № 02-03/3369 від 29.11.2017 на запит Миколаївської міської ради від 16.11.2017 №705/02.07.02-07 (віх. №02-03/3369 від 20.11.2017) щодо надання роз`яснення стосовно посилання у договорі про встановлення особистого строкового сервітуту від 20.08.2012 №196, укладеного з ТОВ «МЕДИА УКРАИНА», на рішення виконкому Миколаївської міської ради від 24.02.2012 № 156, повідомило, що при укладенні договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 20.08.2012 №196 виникла технічна помилка щодо посилання на рішення виконкому Миколаївської міської ради від 24.02.2012 №156 замість рішення від 27.07.2012 №782. Актом приймання-передачі, що є невід`ємною частиною цього договору, земельна ділянка передається на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради від 27.07.2012 № 782. Враховуючи те, що на цей час строк дії особистого строкового сервітуту закінчився виправити технічну помилку в п.1.1 договору №196 неможливо.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Колтун Т.А. не погодившись з прийнятим наказом від 19.07.2017 № 35 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, в якому просила: визнати неправомірними та скасувати наказ від 19.07.2017 № 35 «Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція торговельного комплексу» за адресою: АДРЕСА_2 , № МК 142171301361 від 10.05.2017.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі № 814/944/18, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вищевказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій остання, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Постановою Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 814/944/18 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 – без змін.

Під час розгляду справи № 814/944/18 судами були встановлені наступні обставини.

В оскаржуваних судових рішеннях зазначається, що отримані відповідачем у відповідь на письмовий запит довідки Управління земельних ресурсів та лист ФОП Домарацького О.В. свідчать про недостовірний характер даних, зазначених у декларації, стосовно наявності робочого проекту та земельної ділянки, оскільки строк дії договорів про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення групи пересувних тимчасових споруд закінчився 20.08.2014, тобто до реєстрації декларації від 12.05.2017, а робочий проект не виготовлявся.

У справі, яка розглядалась судами встановлено, що скасування декларації від 12.05.2017 зумовили виявлені відповідачем факти, які свідчили про самочинне будівництва об`єкта, зокрема, інформація, відображена у листі, отриманим Управлінням ДАБК Миколаївської міської ради 06.07.2017 від ФОП Домарацького О.В., про те, що він робочий проект на об`єкт будівництва, стосовно якого було здійснено реєстрацію декларації, скасованої спірним наказом, не виготовляв і договір на здійснення авторського нагляду з ФОП Колтун Т.А. не укладав.

Реєстрацію вищевказаної декларації було скасовано за наслідками позапланової перевірки, про що зазначено й у спірному наказі. Той факт, що обставини, які зумовили винесення управлінням спірного наказу і скасування декларації, не зафіксовані в акті, складеному за наслідками позапланової перевірки, не спростовує правильних по суті висновків Управління ДАБК Миколаївської міської ради про наявність підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом, до того ж, це не було спростовано ОСОБА_1 під час судового розгляду справи, тоді як законність оскаржуваного ОСОБА_1 наказу була підтверджена наявними у матеріалах справи доказами, які були досліджені у судовому засіданні при розгляді справи.

Суди дійшли до висновку про те, що у даному конкретному випадку спірний наказ видано Управлінням ДАБК ММР за наявності підстав, визначених законом для скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

В силу приписів ч.1, 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Так, згідно з ч. 4, 7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на обставини, які входили у предмет доказування у справі № 814/944/18 та на коло учасників, суд доходить висновку, що встановлені судом обставини у межах справи № 814/944/18 мають преюдиційне значення для розгляду даної справи та не підлягають повторному доказуванню.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про скасування рішення державного реєстратора Третьої Миколаївської нотаріальної контори, Миколаївського міського нотаріального округу, Фоменко С.П. про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , скасування державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на торговельний комплекс загальною площею 159, 6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , та припинення за ОСОБА_1 право власності на вказаний торговельний комплекс. Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначає про порушене право територіальної громади на землі комунальної власності, на яких розташоване нерухоме майно, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.11.2017 № 102479972 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний запис від 16.05.2017); дата реєстрації: 16.05.2017; державний реєстратор: Фоменко Сергій Петрович, Третя миколаївська державна нотаріальна контора, Миколаївський міський нотаріальний округ, Миколаївська обл.; підстава виникнення права власності: декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, серія та номер: МК № 142171301361, виданий 10.05.2017, видавник: Управління ДАБІ в Миколаївській області; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35241877 від 18.05.2017 12:36:51, ОСОБА_3 , Третя миколаївська державна нотаріальна контора, Миколаївський міський нотаріальний округ, Миколаївська обл.

За твердженням позивача, в порушення договорів про встановлення особистого строкового сервітуту від 20.08.2012 № 195 та від 20.08.2012 № 196 ФОП Колтун Т.А. зареєстровано право власності на нерухоме майно, що знаходиться на відведеній їй земельній ділянці для розміщення групи пересувних тимчасових споруд; при цьому, площа забудови становить 159,6 кв.м, що перевищує площу земельної ділянки, наданої відповідно до договорів про встановлення особистого строкового сервітуту від 20.08.2012 № 195 та від 20.08.2012 № 196, яка становила 54 кв.м. Зазначає, що наказом управління ДАБК Миколаївської міськради від 19.07.2017 №35 реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації МК №142171301361 від 10.05.2017р. скасовано. Наявні правові підстави для скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації про право власності та припинення за ОСОБА_1 права власності на спірний об`єкт нерухомості.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ст. Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004 № 1952-IV (в редакцій, чинній на дату прийняття державним реєстратором спірного рішення) дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” визначено, що державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності.

У частині другій статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, яка діяла на час звернення з позовом у цій справі) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Однак згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.

Згідно пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Вказане узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 910/10963/19 та від 18.11.2020 у справі № 154/883/19-ц.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" передбачено, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16.01.2020 цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України № 1952.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19.

З урахування викладеного, та зважаючи на те, що: - декларація по готовність до експлуатації об`єкта «Реконструкція торговельного комплексу» за адресою: вул. Крилова, 38/8 в м. Миколаєві, МК № 142171301361 від 10.05.2017 скасована наказом управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 19.07.2017 № 35, яка слугувала підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35241877 від 18.05.2017, прийняте державним реєстратором Фоменко С.П., Третя миколаївська державна нотаріальна контора, та внесення запису про право власності № 20461260 від 16.05.2017 за ОСОБА_1 ; - строк дії договорів про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення групи пересувних тимчасових споруд закінчився, то суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування відповідного рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316, ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Приписами п. 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності” від 06.09.2012р. № 5245-VI (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 01.01.2013, землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що в результаті прийняття державним реєстратором спірного рішення були порушені права територіальної громади в особі Миколаївської міської ради на земельну ділянку.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора Третьої Миколаївської нотаріальної контори, Миколаївського міського нотаріального округу, Фоменко С.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35241877 від 18.05.2017 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , та скасування державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1250817948101, державна реєстрація від 16.05.2017 №20461260) та припинення за ОСОБА_1 право власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 125081794810).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України” у рішенні від 18.07.2006 та у справі “Трофимчук проти України” у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 75, 76-79, 86, 91, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення державного реєстратора Третьої Миколаївської нотаріальної контори, Миколаївського міського нотаріального округу, Фоменко С.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35241877 від 18.05.2017 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 29.10.2013, видавник: Центральний РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області права власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

3. Скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 29.10.2013, видавник: Центральний РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області права власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1250817948101, державна реєстрація від 16.05.2017 №20461260);

4. Припинити за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 29.10.2013, видавник: Центральний РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області право власності на торговельний комплекс загальною площею 159,6 кв.м, який складається з 18 магазинів, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 125081794810).

5. Стягнути з Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області (54002, м. Миколаїв, вул. Погранична, 40; код ЄДРПОУ 02892652) на користь Миколаївської міської ради (юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; ЄДРПОУ 26565573) сплачений судовий збір у розмірі 1600 гривень 00 коп.

6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Колтун Тетяни Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Миколаївської міської ради (юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; ЄДРПОУ 26565573) сплачений судовий збір у розмірі 3870 гривні 00 коп.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням п. 4 розділу Х “Прикінцеві положення” ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 05 липня 2021 року.

Суддя Н.О. Семенчук