Постанова № 9815773, 28.07.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2009 р. Справа № 2-а-11300/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Гребенюк А.В.

за участю

представника позивача Недашковського В.М.

представника відповідача Клюєвої Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2009р. по справі№2-а-11300/08/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітесс" <Список ><Текст >

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.09.08 р. №0000282200 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.09.08 р №0000292200.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2009 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вітесс» до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішень задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийняті Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією від 15.09.2008 р. № 0000282200 та від 15.09.2008 р. № 0000292200.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволені позову. В обґрунтування заявлених вимог посилається на норми Господарського кодексу України, ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи прийняте судове рішення законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що 07.02.2002 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Вітесс» та фірмою Соuрlе Тrаdіng, Іпс (США) був укладений зовнішньоекономічний контракт щодо поставки спортивних товарів. В подальшому до зазначеного контракту неодноразово сторонами вносилися доповнення, в тому числі щодо продовження терміну його дії.

Здійснюючи контроль за імпортними операціями позивача на підставі Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. №136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 р. за №338/3631), банк АСУБ «Грант» повідомив відповідача, як податковий орган, про порушення позивачем строків розрахунків в іноземній валюті листом №104/04-2-01 від 09.01.08 р., яке отримано ДПІ 21.01.2008р.

Відповідач, користуючись своїм правом контролю за здійсненням валютних операцій, звернувся до позивача з листом №2703/10/22-034 від 21.02.08 р. щодо надання пояснень та документів до перевірки та підтвердження відомостей, отриманих від уповноваженого банку про наявні порушення встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Документи відповідачу до перевірки позивач надав листом від 06.03.08 за №62/03 (вхідний ХОДПІ №7817/10 від 06.03.08 р.).

22.08.2008 р. працівниками відповідача було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Вітесс» з питань дотримання вимог валютного законодавства по окремим зовнішньоекономічним контрактам за період з 01.07.05 р. по 01.03.08 р.

За висновками акту перевірки № 3157/2200-22677602 від 02.09.08 р. стверджувалося про порушення позивачем ст. 2 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що призвело до перевищення 90-денного терміну розрахунків в іноземній валюті ТОВ «Вітесс» по імпортних контрактах №15-8/02 від 07.08.2002 р., укладених з Соuрlе Тrаdіng, Іпс у листопаді 2007 р., грудні 2007 р., січні 2008 р. та лютому 2008 р.

Порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» полягало в порушенні термінів розрахунків у сумі:

- 23548,46 доларів США з моменту попередньої оплати, яка здійснена 31.08.07 р. (згідно платіжного доручення №2) на суму 40 000,00 доларів США, граничний термін надходження імпортного товару 29.11.07 р. Порушення строків розрахунків в іноземній валюті тривало 1 день. Товар надійшов згідно ВМД типу ІМ-40 від 30.11.07 р. №17151 на загальну суму 35131,00 доларів США;

- 78417,46 доларів США з моменту попередньої оплати, яка здійснена 17.09.07 р. (згідно платіжного доручення №11) на суму 90 000,0 доларів США, граничний термін надходження імпортного товару - 16.12.07 р. Порушення строків розрахунків в іноземній валюті тривало 29 днів на суму 18 770,60 доларів США. Погашення простроченої заборгованості частково здійснено надходженням товару згідно ВМД типу ІМ-40 від 14.01.08 р. за №143 на загальну суму 18 770,60 доларів США. Порушення строків розрахунків в іноземній валюті тривало 39 днів на суму 59646,8 доларів США. Заборгованість погашена в повному обсязі 22.02.08 р. за рахунок повернення грошових коштів на загальну суму 59 646,83 доларів США.

Рішенням відповідача від 15.09.08 р. №0000282200 до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 70051,82 грн. за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Рішенням відповідача від 15.09.08 р. №0000292200 до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 340 грн. за порушення ст. 9,10 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав відповідачу документи до перевірки та підтвердження відомостей, отриманих від уповноваженого банку про наявні порушення встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями ще 06.03.08 р., тому складання акту перевірки з питань дотримання валютного законодавства по окремим зовнішньоекономічним контрактам лише 02.09.08 р. є необґрунтованим, а рішення про застосування штрафних санкцій від 15 вересня 2008 р. прийняті з порушенням встановленого ст. 250 ГК України шестимісячного строку.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки у справі відсутні достатні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений законодавством.

Ні в позовній заяві, ні в ході судового розгляду позивач не заперечував проти наявності фактів порушення ним строків розрахунків в іноземній валюті, стверджуючи лише про сплив шестимісячного терміну з моменту виявлення порушення, зазначеного в ст. 250 ГК України, як умову для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Згідно ч. 1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 ГК України передбачені види адміністративно-господарських санкцій, які органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарювання; застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Пеня за порушення встановлених ст.ст.1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Згідно із ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи, що порушення встановленого порядку проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом тривало з грудня 2007 року по лютий 2008 року, колегія суддів зауважує про дотримання відповідачем річного строку застосування адміністративно-господарських санкцій за прийнятими рішеннями від 15.09.2008 року.

Також, колегія суддів вважає, що відповідачем дотриманий встановлений ст. 250 ГК України шестимісячний термін з дня виявлення порушення, як умови для застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки порушення позивачем встановленого порядку розрахунків в іноземній валюті було виявлено податковим органом в ході проведення перевірки 22.08.2008 року.

Ствердження позивача, з яким погодився суд першої інстанції, про необхідність відрахування шестимісячного строку з 6.03.2008 року, оскільки в цей день відповідач отримав від позивача документальне підтвердження порушень, є необґрунтованим. Адже, момент отримання податковим органом від платника податків певних документів щодо здійснених господарських операцій не може ототожнюватися з моментом виявлення таким податковим органом порушень діючого податкового законодавства.

Контроль за законністю проведення розрахунків за експортно-імпортними контрактами, валютними операціями податкові органи здійснюють на підставі п. 4 ст. 10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», ч. 5 ст. 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» та ст. 1 Указу Президента України від 08.06.93 р. «Про невідкладні заходи щодо посилення валютного контролю». Складовою частиною цього є контроль за дотриманням порядку i термінів розрахунків у іноземній валюті між резидентами i нерезидентами.

Згідно ч. 3 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

Відповідно до ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати та одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій.

Проте, ні в Декреті Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ні в Законах України «Про державну податкову службу в Україні», «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ні в інших законодавчих та підзаконних актах не зазначається про обовязок податкового органу здійснити перевірку діяльності особи в певний строк з моменту отримання документів від неї.

Втім, відповідно доч. 5 ст. 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» податкові органи можуть накладати на порушників штрафні санкції (пеню) за результатами своїх перевірок. При цьому, законодавство, що встановлює валютний контроль за експортно-імпортними операціями, не враховує субєктивний фактор правопорушень. Підставою для застосування санкцій податковими органами є лише сам факт порушення вимог чинного законодавства незалежно від причин, мотивів, наявності чи відсутності вини (за виключенням форс-мажорних обставин, які відсутні в даній справі).

Таким чином, застосування відповідачем 15.09.2008 року штрафних (фінансових) санкцій за порушення позивачем протягом грудня 2007 року лютого 2008 року строків розрахунків в іноземній валюті, які були виявлені в ході проведення працівниками податкового органу перевірки 22.08.2008 року, відбулося з дотриманням строків, передбачених ст. 250 ГК України.

Посилання суду першої інстанції на п.7 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. за №136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 р. за №338/3631), щодо надання банком податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень у разі ненадходження в законодавчо встановлені строки виручки, товарів або об'єкта лізингу, як на підтвердження здійснення банками функцій контролю в сфері проведення розрахунків в іноземній валюті, не може свідчити про факт виявлення порушень саме податковим органом. Адже, надання банком відповідної інформації податковому органу є лише підставою для проведення відповідної перевірки дотримання особою встановленого порядку розрахунків в іноземній валюті.

Оскільки саме органи державної податкової служби, відповідно до норм чинного законодавства, наділені повноваженнями щодо підтвердження наявності чи відсутності порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортними операціями та застосування санкцій за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, то моментом виявлення такого порушення може бути виявлення порушення саме органами державної податкової служби.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Як вбачається з позовної заяви та встановлено в ході розгляду справи, розмір нарахованої пені відповідає вимогам ст. 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та позивачем не оскаржується.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів констатує порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що зумовлює необхідність скасування судового рішення та прийняття нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2009р. по справі№2-а-11300/08/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Вітесс» до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.09.2008 р. № 0000282200 та від 15.09.2008 р. № 0000292200.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя< підпис >Філатов Ю.М.

Судді< підпис >

< підпис >Водолажська Н.С. Гуцал М.І. < Список >< Текст > Повний текст постанови виготовлений 03.08.2009 р.