Ухвала суду № 98121936, 06.07.2021, Галицький районний суд м. Львова

№461/5509/21

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2021 р. м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанії «Сіті Фінанс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, код ЄДРПОУ: 39508708) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київського округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни (08700, Київська область, м.Обухів, вул. Київська, 115/1) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанії «Сіті Фінанс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київського округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 115/1) про визнання виконавчого напису, вчиненого 18.02.2021 року за реєстровим №744 таким, що не підлягає виконанню, з підстав викладених у фабулі позову.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору у зв`язку із тим, що всі його рахунки арештовано.

Вивчивши позовну заяву, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначається підстави звільнення позивача від сплати судового збору

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Подана заява не містить підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 136 ЦПК України, Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених норм вбачається, що підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан заявника.

Законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У пункті 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 року №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз`яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.

При цьому, питання звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи, те що позивач є особою працездатного віку, на час звернення до суду з заявою не надав належних та достатніх доказів того, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у розмірі, що визначено в ст. 4 Закону України «Про судовий збір», тому підстав для задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, судом не вбачається.

Таким чином, оскільки позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував його складне матеріальне становище, заява позивача про звільнення від сплати судового збору в порядку, регламентованому ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України Про судовий збір не підлягає задоволенню.

Водночас, позивач не обмежений у своєму праві повторно звернутись до суду з таким клопотанням, надавши відповідні документи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору із позовних заяв немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн., або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, а саме: визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФУ «Сіті фінанси» заборгованості в розмірі 72 615.84 грн. 18 лютого 2021 року, зареєстрованим в реєстрі за №744 на користь стягувача ТзОВ «ФК «Сіті фінанс» таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, за вимогу немайнового характеру, позивачу ОСОБА_1 , необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.185 ЦПК України).

За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення указаних вище недоліків: подати оригінал платіжного документу про оплату судового збору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків.

Окрім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанії «Сіті Фінанс» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київського округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме:

- долучити до матеріалів справи документ, що підтверджує сплату судового збору за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 908,00 грн.

У випадку невиконання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернена позивачу.

Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Волоско І.Р.