Рішення № 98115679, 29.06.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1862/21

29 червня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування вимог від 14.05.2019 року №Ф-5266-54 та від 11.02.2020 року №Ф-5266-54,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільський області (надалі, відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5266-54 від 14.05.2019 в сумі 9530,90 грн., №Ф-5266-54 від 11.02.2020 у сумі 8262,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає вищезазначені вимоги протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивач є застрахованою особою, доходу від адвокатської діяльності не отримує, перебуває у трудових відносинах з ТзОВ "Агрокомпанія "Дружба", яке і сплачує за нього страхові внески.

Ухвалою від 19 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду. У вказаний судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Ухвалою суду від 11.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти позовних вимог та зазначив, що оскільки чинним законодавством передбачено обов`язок платниками податків сплачувати ЄСВ незалежно від факту отримання доходу, позивачем не долучено жодних доказів що могли б підтвердити право на звільнення від сплати ЄСВ (наприклад: інвалідність, тощо), а в охоплений вимогою, що оскаржується період не було зупинено право на здійснення адвокатської діяльності, то законні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - відсутні. Просить врахувати, що позивач перебуває на податковому обліку як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю, йому правомірно сформовано вимоги на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Частиною п`ятою ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України) передбачено, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань у розумінні вказаної статті до суду не надходило, тому розгляд даної справи здійснюється за наявними у справі матеріалами.

Оскільки головуюча суддя перебувала у відпустці у період з 11.06.2021 по 25.06.2021, розгляд даної справи здійснюється у перший робочий день 29.06.2021.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

14.05.2019 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5266-54 У, сума боргу позивача у відповідності до якої станом на 26.09.2019 становить 12285,08 грн.

11.02.2020 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5266-54 У, сума боргу позивача у відповідності до якої станом на 26.05.2020 становить 17793,44 грн.

Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам частини другої ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі, ПК України) передбачено, що самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 (надалі, Закон № 2464), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2464, застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464 (база нарахування єдиного внеску), єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

В той же час, відповідно до пункту 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (надалі, Закон № 5076) адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Згідно статті 13 Закону № 5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Наведене дає підстави вважати, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності. Крім цього, суд зазначає, що Законом № 2464 не врегульовано відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та здійснення незалежної професійної діяльності.

Із системного аналізу норм права вбачається, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказана мета досягається шляхом регулярної сплати мінімального страхового внеску.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 06.04.2012 Тернопільською обласною КДКА позивачу видано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №694 (рішення №24). Відповідно до інформації щодо ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка міститься у інформаційній системі «Податковий блок. Облік платників податків», а саме: розділ «Реєстраційні дані», відомо, що позивач зареєстрований як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю станом на 06.04.2012 та взятий на облік Тернопільською ДПІ станом на 02.04.2013 року за номером 2533; стан платника податків «о» (платник податків за основним місцем обліку).

Також, як слідує з Єдиного реєстру адвокатів України, право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно пункту 1 частини першої ст.31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 06.08.2018 на підставі заяви адвоката від 06.08.2018, та поновлено згідно пункту 1 частини четвертої ст.31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 16.01.2019 на підставі заяви адвоката від 15.01.2019.

При цьому суд зазначає, що згідно Наказу №27 від 03.06.2013 ТзОВ "Агрокомпанія "Дружба", позивач прийнятий на посаду юрисконсульт по сумісництву.

У відповідності до Наказу №72 від 02.05.2018, позивач переведений з сумісництва на основне місце роботи на посаду директора з правових питань.

Вказана інформація підтверджується записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 .

За змістом довідки №8 від 05.04.2021 ТзОВ "Агрокомпанія "Дружба" вбачається, що позивач працює на посаді заступника директора з правових питань із 03.06.2013 і по теперішній час, а також роботодавцем сплачено за позивача єдиний соціальний внесок за 2018, 2019, 2020 роки. В ході розгляду даної справи, судом не здобуто, а відповідачем не подано до суду доказів отримання позивачем доходів від здійснення адвокатської діяльності.

Таким чином, в розумінні Закону № 2464, позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього регулярно нараховує та сплачує роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, зокрема у періоди, коли він був найманим працівником, а не самозайнятою особою. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) є протиправними та підлягають до скасуванню.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі. Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5266-54 від 14.05.2019 та №Ф-5266-54 від 11.02.2020.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 29 червня 2021 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головного управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ:44143637).

Головуюча суддя Дерех Н.В.