Ухвала суду № 98100445, 02.07.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/5303/21

н/п 1-кс/336/592/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Є.С., за участю секретаря судового засідання Мойсєєвій Г.В., за участю прокурора Тамаркова Є.Р., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Васильєвої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Каулько Олексія Станіславовича про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пологи Запорізької області, громадянина України, одруженого, освіта середня, який працює неофіційно, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який не має фактичного місця проживання, раніше судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082080000835 від 01 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із вищевказаним клопотанням, яким просить обрати щодо вищеназваного підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

За змістом клопотання ОСОБА_1 підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за таких обставин.

01 липня 2021 приблизно о 07 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, перебуваючи на зупинці громадського транспорту розташованої біля буд. 34 по вул. Таганрозькій у м. Запоріжжі, шляхом ривку з руки ОСОБА_2 , відкрито викрав мобільний телефон Redmi Note 9 Polar White 3GB RAM 64 GB ROM imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю 7200 гривень. В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , направився до ломбарду ПТ «Потенціал» ОСОБА_3 і ОСОБА_4 розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де на власний паспорт громадянина України заклав викрадений мобільний телефон за грошові кошти у розмірі 2300 гривень. Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 7200 грн.

У судовому засіданні прокурор наполягав на заявленому клопотанні за викладеними в ньому підставами.

Захисник вважала, що відсутні підстави для обрання запобіжного заходу, адже підозра не є обґрунтованою.

Підозрюваний пояснював, що напередодні він посварився із своєю дружиною ОСОБА_2 та вона вигнала його з дому. 01.07.2021 він намагався примиритися із нею, але цього не вдалося. Оскільки він не мав грошей доїхати до роботи, він намагався відібрати гроші у дружини. Грошей у неї не виявилося, тому він забрав телефон. Потім він зустрів товариша, у якого взяв грошей для проїзду на пр. Металургів, де у ломбарді заклав телефон.

Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши клопотання та доводи прокурора наданими доказами, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Так, згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Як встановлено слідчим суддею та підтверджується матеріалами справи, в провадженні СВ відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082080000835 від 01 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до протоколу затримання 01 липня 2021 року (фактичне затримання 01 липня 2021 року о 14 годині 30 хвилин) ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Того ж дня ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, на думку слідчого судді, підтверджується:

- відомостями протоколу допиту потерпілої ОСОБА_2 , з якого випливає, що підозрюваний є її колишній чоловік, 01.07.2021 о 07-50 годині, перебуваючи на зупинці транспорту, підозрюваний вирвав сумку, почав шукати гроші, оскільки там було лише 60 грн., він викинув сумки та вирвав з рук мобільний телефон та втік (а.с. 12);

- даними рапорту, з якого вбачається, що оператор 102 01.07.2021 о 08.40 год. отримав повідомлення, що за адресою: АДРЕСА_3 колишній чоловік вирвав телефон редмі ноут 9, сірий, ОСОБА_5 -блакитний колір, прозорий сіліконовий чохол, з рік та побіг через міст на Запоріжжя-Ліве (а.с. 6);

- копією квитанції до видаткового касового ордеру від 01.07.2021, виданого ОСОБА_1 , на підставі договору про надання фінансового кредиту №21670 від 01.07.2021, що видана ПТ «Потенціал» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 16)

- договором про надання фінансового кредиту та застави №21670 від 01.07.2021, згідно з якого ОСОБА_1 отримав 2300,00 грн. внаслідок застави мобільного телефону Xiomi Redvi Note 9 чехол, потертости (имей 14447/01, 1454/01) (а.с.17);

- даними викладених у протоколі допиту свідка ОСОБА_6 (а.с. 21);

- поясненнями підозрюваного у судовому засіданні.

Підозра, виходячи із змісту постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду від 24.11.2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».

На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинною у вчиненні злочину.

Таким чином, наявні докази, які містяться в матеріалах провадження, свідчать про те, що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, зазначене у клопотанні, а отже підозра відповідає критерію обґрунтованості.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, що з урахуванням відомостей про неодноразові судимості, у тому числі за вчинення аналогічних корисливих злочинів, свідчить про існування ризиків, передбачених п. 1 та п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В підтвердження існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує і відсутність у підозрюваного постійного місця проживання. Адже, зі слів потерпілої та ОСОБА_7 , підозрюваний останній рік не живе за адресою: АДРЕСА_4 ; не проживає він і за місцем своєї реєстрації більше 11 років, що підтверджується протоколом допиту його матері ОСОБА_8 .

Існує і ризик незаконного тиску на потерпілу та свідка ОСОБА_7 які є відповідно дружиною та тещою підозрюваного.

Слідчий суддя вважає, що жодний із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим ризикам.

Так, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_4 не є можливим, адже це є місцем проживання потерпілої та свідка ОСОБА_7 .. За місцем реєстрації підозрюваного власник житла дозволу на застосування такого заходу не надавала, зазначивши, що не хоче спілкуватися із своїм сином, оскільки той постійно вчиняє крадіжки. Наразі відсутні особи, які заслуговують на довіру, та можуть поручитися за виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Враховуючі відомості про особу підозрюваного, наведені вище, та відсутність у нього міцних соціальних зав`язків, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є очевидно недостатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання встановленим ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно із ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України. Слідчий суддя, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та з урахуванням ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2021 рік” щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2021 року складає 2270 грн., вважає за необхідне визначити заставу у мінімально можливому розмірі, встановленому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк затримання рахувати з 14 год. 30 в. годин 01.07.2021 року.

Підозрюваний або будь-яка особа мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400,00, на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області; Рахунок отримувача: 37319085001205, ДКСУ м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Код банку отримувача (МФО): 820172, призначення платежу – застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінальне провадження № 12021082080000835.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, на строк два місяці, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із потерпілою.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному чи іншому заставодавцю обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

Встановити строк дії даної ухвали - до 29 серпня 2021 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Боєв Є.С.