Постанова № 9809457, 25.05.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2010 року Справа № 2а-408/10/0370 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С.В.,

за участю представника позивача Рущинського Б.Й.,

представників відповідача Бугайова А.О., Новікової Т. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку <Список >адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Авто-Хелп" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування рішення від 05 серпня 2009 року № 0000672200,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Авто-Хелп" (ПП «Авто-Хелп») звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (Луцька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового рішення від 05 серпня 2009 року № 0000672200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 451418,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками Луцької ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій згідно з інформацією ВФ АКБ «Імексбанк» по контракту № 1/N від 05.05.2008 № 99 з фірмою Northwest Trans LTD за період з 05.05.2008 по 20.07.2009 та по контракту № 3/1 від 01.08.2008 з фірмою Infiniti Auto Leasing Enterprises Inc за період з 01.08.2008 по 20.07.2009. Під час перевірки відповідачем неправомірно застосовано вимоги Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” щодо нарахування пені за порушення ПП «Авто-Хелп» строків розрахунків на виконання договорів по імпорту товару на митну територію України. Із рішенням відповідача, прийнятого за результатами перевірки, про нарахування пені у сумі 451418,55 грн. стосовно імпортних операцій, що здійснюються на умовах відстрочення поставки, не погоджується. Відповідачем не взято до уваги ті обставини, що на момент перевірки нерезидентом фірмою Northwest Trans LTD фактично було поставлено товар на суму 228504 доларів США, що підтверджується попередніми деклараціями. Луцькою ОДПІ вказано, що на митну територію України були ввезені та розмитнені автомобілі на загальну суму 163990 доларів США, з них з порушенням встановлених термінів розрахунків в іноземній валюті на суму 127751 доларів США. Тобто, відповідач враховував лише той товар, щодо якого наявні виключно вантажно-митні декларації (ВМД). Щодо іншого контрагента позивача фірми Infiniti Auto Leasing Enterprises Inc, відповідач вказує, що станом на 20.07.2009 року не надійшло товару на суму 79665 доларів США, фактично поставлено товар на суму 512200, хоча в ПП «Авто-Хелп» наявні ВМД на суму 612100 доларів США.

З вказаним рішенням Луцької ОДПІ позивач не погоджується та просив скасувати.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову вказав, що перевірка проведена у звязку із надходженням повідомлення Волинської філії АКБ «Імексбанк» про порушення ПП «Авто-Хелп» термінів розрахунків в іноземній валюті по контрактах з фірмами Infiniti Auto Leasing Enterprises Inc та Northwest Trans LTD. В ході перевірки було встановлено, що на порушення ст.2 Закону України «Про порядок здіснення розрахунків в іноземній валюті» та п.3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експертними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 № 136, підприємством не ввезено на митну територію України товар протягом встановленого терміну 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника товару, що імпортується. А вимога закону щодо отримання висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики у звязку із перевищенням зазначених термінів розрахунків позивачем не була дотримана.

Підставою для зняття банком імпортної операції резидента з контролю є вантажно-митна декларація та інформація про цю операцію в реєстрі ВМД або письмове повідомлення іншого банку, якому митний орган помилково надіслав інформацію про цю операцію резидента, про отримання такого реєстру.

Порушення резидентами вказаних строків тягне нарахування пені у розмірі 0,3 відсотка від суми недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України (НБУ) на день виникнення заборгованості.

Оскільки поставка товару за договорами відбувалася з порушенням термінів, а частина товару взагалі не була поставлена на митну територію України, ліцензії НБУ на продовження термінів розрахунків в іноземній валюті не видавались, то Луцькою ОДПІ нараховано пеню в сумі 451418,55 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, в задоволенні позовних вимог просили відмовити повністю. Зазначили, що підтвердженням того, що товар по контрактах з нерезидентами не надійшов на визначену в акті перевірки суму свідчать рішення господарського суду Волинської області за позовами ПП «Авто-Хелп» про стягнення коштів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією 27 липня 2009 року проведено виїзну позапланову перевірку приватного підприємства “Авто-Хелп” з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій згідно з інформацією ВФ АКБ “Імексбанк” по контракту №1/N від 05.05.2008 року з фірмою Northwest Trans LTD за період з 05.05.2008 по 31.03.2009 та по контракту № 3/1від 01.08.2008 з фірмою «Infiniti Auto Leasing Enterprises Inc» за період з 01.08.2008 по 20.07.2009.

За результатами перевірки складено акт за №1680/2200/31102099 від 27.07.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі Закон № 185/94-ВР) за вказаними контрактами.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ винесене рішення № 0000672200 від 05.08.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 451418,55 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” субєкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.14 вищезазначеного Закону всі субєкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Між ПП “Авто-Хелп” та фірмою Northwest Trans LTD 05 травня 2008 року було укладено контракт №1/N про поставку автомобілів легкових та вантажних, причепів, напівпричепів, кузовів нових та бувших у використанні. Загальна сума контракту 800000 доларів США.

На виконання умов контракту ПП “Авто-Хелп” протягом липня-жовтня 2008 року фірмі Northwest Trans LTD перераховано кошти в сумі 795872,05 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями за даний період. Факт здійснення перерахунку коштів представниками сторін не заперечується та не оспорюється. В акті перевірки зазначено, що фірмою Northwest Trans LTD здійснено поставку товару на суму 163990 доларів США, а товар на суму 631882,05 доларів США не був імпортований на митну територію України.

Посилання позивача про поставку товару на суму 228504 доларів США судом розцінюється критично, оскільки рішенням господарського суду Волинської області від 03 серпня 2009 року по справі №7/41-38 за позовом приватного підприємства “Авто-Хелп” до Northwest Trans LTD про стягнення 832380,72 доларів США встановлено, що на момент розгляду справи на виконання саме контракту №1/N від 05.05.2008 року здійснено поставку товару на суму 10734 доларів США, що підтверджується ВМД №201010004/8/027223 від 30.09.2008 року та існує заборгованість перед ПП “Авто-Хелп” в сумі 785138,05 доларів США.

Також ПП «Авто-Хелп» укладено контракт № 3/1 від 01 серпня 2008 року на загальну суму 800000 доларів США з фірмою Infiniti Auto Leasing Enterprises. ПП «Авто-Хелп» відповідно до платіжних доручень протягом серпня-жовтня 2008 року перераховано кошти у сумі 765555 доларів США. Дана обставина також встановлена рішенням господарського суду Волинської області від 05 жовтня 2009 року по справі №7/71-38 за позовом приватного підприємства “Авто-Хелп” до Infiniti Auto Leasing Enterprises про стягнення 153455 доларів США.

В акті перевірки вказано, що на виконання контракту №3/1 від 01.08.2008 року нерезидентом здійснено поставку товару на суму 521200 доларів США. ВМД №201010004/9/006292 від 21.07.2009 року до уваги не бралася, оскільки період, що охоплений перевіркою, закінчувався 20.07.2009 року. На час звернення позивача до господарського суду загальна сума поставки становила 612100 доларів США. На день розгляду справи господарським судом (05.10.2009 року) встановлено, що існувала заборгованість Infiniti Auto Leasing Enterprises перед ПП “Авто-Хелп” в сумі 153455 доларів США.

Згідно з довідкою господарського суду Волинської області дані рішення суду у справі № 7/41-38 та у справі № 7/71-38 набрали законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини, встановлені судовим рішенням в господарських справах №7/41-38 від 03 серпня 2009 року та № 7/71-38 від 05 жовтня 2009 року, а саме, наявність дебіторської заборгованості Northwest Trans LTD по контракту від 05.05.2008 року № 1/N та заборгованості Infiniti Auto Leasing Enterprises Inc по контракту від 01.08.2008 року № 3/І не потребують доказування. З цих підстав попередні декларації, на які акцентує увагу представник позивача, так само як і договір на зберігання товарів на митному ліцензійному складі, листи Волинської митниці від 15.01.2010 № 14/24 та від 19.02.2010 № 21/28-537 (які до того ж не містять даних, що дозволяють якимось чином ідентифікувати товар як такий, що надійшов на виконання договорів, щодо яких проводилася перевірка) не можуть вважатися допустимими доказами по розрахунках саме за вказаними вище контрактами.

Відповідно до ст.2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136 (далі - Інструкція № 136) встановлено, що контроль за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними, імпортними операціями здійснюють уповноважені банки. Банком у наведеному вище контексті вважається будь-який уповноважений банк або інша уповноважена фінансова установа, а також їх філії, відділення (п. 1.1 Інструкції № 136). Відповідно до п. 3 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» під терміном «уповноважений банк» слід розуміти будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію НБУ на проведення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.

При цьому відповідно до п.3.2. Інструкції № 136 відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення імпортних операцій резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки. Строк завершення імпортних операцій резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, як уже зазначалося, визначено ст.2 Закону України від 23.09.94 N 185/94-ВР. При цьому перевищення законодавчо встановлених строків потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Пунктом 3.3 Інструкції № 136, передбачено, що банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу IM-40 “Імпорт”, IM-41 “Реімпорт”, IM-72 “Магазин безмитної торгівлі”, IM-75 “Відмова на користь держави”, IM-76 “Знищення або руйнування”) та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після предявлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Товар, що є предметом контракту між ПП «Авто-Хелп» та Northwest Trans LTD підлягає митному оформленню. Тому підставою для зняття банком з контролю валютної операції у даному випадку є ВМД та наявність інформації про цю операцію в реєстрі ВМД.

Здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором - в інших випадках (тобто, коли товар не ввозиться на митну територію України). За умовами контрактів № 1/N від 05.05.2008 року (п.3) та № 3/1 від 01.01.2008 року (п.3.1.) поставка товару здійснюється за правилами ДAF-Український кордон, а отже, товар, ввезений на митну територію України, потребує митного оформлення.

Згідно з п. 14 ст. 1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Відповідно до Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. N 574, ВМД - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Таким чином, у разі ненадходження на адресу резидента у законодавчо встановлені строки розрахунків (або у строки, встановлені відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків) товару за імпортною операцією та/або неповернення резиденту попередньої оплати (у зв'язку з невиконанням взаємних зобов'язань та розірванням імпортною договору) виникає порушення законодавчо встановленого строку розрахунків. У цьому випадку банк має інформувати податкові органи про виявлені у звітному місяці факти порушень ненадходження в законодавчо встановлені строки товарів згідно з розділом 5 (пункт 5.9) Інструкції.

Як встановлено судом, позивач не звертався для отримання висновку про продовження термінів розрахунків.

Порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями призводить до нарахування пені. Статтею 4 Закону № 185/94-ВР встановлено, що пеня стягується за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Водночас ч.2 ст.4 Закону № 185/94-ВР у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промислової палати України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недоотримання нерезидентом строків, передбачених експертно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Як встановлено у судовому засіданні, ухвалою господарського суду Волинської області від 17.04.2009 року порушено провадження у справі за позовом ПП «Авто-Хелп» до Northwest Trans LTD про стягнення 832380,72 доларів США. Луцькою ОДПІ пеня за порушення розрахунків по контракту з фірмою Northwest Trans LTD розраховувалася до 16.04.2009 року.

Посилання представника позивача на те, що податковою інспекцією двічі нараховано штрафну санкцію за один і той же період знаходить своє спростування в інформації про виконання імпортних контрактів та розрахунку нарахування пені (а.с.21-23, 16-17). Представник відповідача Новікова Т.Г. суду пояснила, що попередня позапланова перевірка відбулася 31 березня 2009 року по розрахунках позивача по контракту з Northwest Trans LTD за період з 05.05.2008 по 31.03.2009 року. За цей період позивач предявив ВМД від 30.09.2008 року на суму 10734 долари. Пеню розраховано на суму дебіторської заборгованості саме за такими даними. Під час перевірки 21 липня 2009 року позивач предявив ревізорам-інспекторам ВМД від 03.10.2008 року на суму 10550 доларів США та від 31.12.2008 року на суму 14955 доларів США, які при попередній перевірці були відсутні. З метою обєктивного розгляду питання при прийнятті рішення про нарахування пені її розрахунок проведено з початку дії контракту по 16 квітня 2009 року день порушення провадження господарським судом про стягнення з нерезидента заборгованості. Із загального розрахунку пені за цим контрактом (396921 грн.) змінусовано суму пені, нараховану відповідно до рішення Луцької ОДПІ від 09.04.2009 року № 0000362200 (140747,64 грн.). Таким чином, сума пені по контракту № 1/N від 05.05.2008 року становить 256173,65 грн.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосування до резидентів санкцій, передбачених Законом, належить до компетенції податкових органів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення дотримано вищезазначені принципи та вимоги законодавства України.

Позивач, в свою чергу, не довів невідповідність рішення Луцької ОДПІ вимогам законодавства та не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 серпня 2009 року №0000672200 нечинним та його скасування.

Керуючись ст.ст.11, 71, 160 ч.3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 24.03.1999 № 136, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Авто-Хелп" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування рішення від 05 серпня 2009 року № 0000672200 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 27 травня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.В. Каленюк