Постанова № 9809461, 28.05.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2010 рокуСправа № 2а-721/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю прокурора Рибака А.І.,

представника позивача Синьчука О.А.,

представників відповідача Кузьменко О.О., Бондаренка В.В., Редька С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Євросервіс-Любомль» до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Євросервіс-Любомль» (далі позивач, ПП «Євросервіс-Любомль») звернулось з позовом до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції (далі відповідач, Любомльська МДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати акт №5/23/33653123 від 12 лютого 2010 року «Про результати позапланової виїзної перевірки» та податкове повідомлення-рішення від 24 лютого 2010 року №0000042301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємств в сумі 2944180,50 грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позапланова перевірка проведена відповідачем незаконно, оскільки на момент її проведення набрала чинності постанова суду про зупинення проведення слідчих дій у кримінальній справі в звязку з оскарженням постанови про її порушення, а також порушено порядок проведення перевірки. За таких обставин вважає дії податкового органу неправомірними, а акт перевірки та податкове повідомлення-рішення нечинними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою судді від 05.03.2010 року було відмовлено у відкритті провадження у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акт №5/23/33653123 від 12 лютого 2010 року «Про результати позапланової виїзної перевірки».

В судовому засіданні представники позивача Сидун О.С. та Синьчук О.А. підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити. В доповненні до позовної заяви зазначили, що висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки податковим органом не дотримані вимоги чинного законодавства при визначенні звичайної ціни та не доведено факту продажу товарів на цінами, нижчими за звичайні.

В запереченнях на адміністративний позов Любомльська МДПІ посилається на те, що перевірка позивача проведена правомірно. У звязку з порушенням кримінальної справи відносно директора ПП «Євросервіс-Любомль» Синьчука О.А. за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, слідчим була винесена постанова про призначення позапланової документальної перевірки позивача, на підставі якої Любомльською МДПІ видано наказ про проведення позапланової перевірки ПП «Євросервіс-Любомль», копію якого разом з направленням на перевірку було вручено керівнику підприємства під розписку.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали подані заперечення та додатково пояснили, що проведення позапланової документальної перевірки не є слідчою дією, відтак посилання позивача на її незаконність за обставин наявності постанови суду про зупинення проведення слідчих дій є безпідставним. В поданих суду додаткових запереченнях на доповнення до позовної заяви Любомльска МДПІ зазначає, що проведеною перевіркою ПП «Євросервіс-Любомль» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та ПДВ за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року встановлено заниження підприємством податку на прибуток на суму 1522819 грн., оскільки позивачем порушено вимоги п.1.20 ст.1, п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Дані порушення виникли внаслідок недотримання підприємством обмеження щодо рівня звичайної ціни, оскільки реалізація товарно-матеріальних цінностей здійснювалась нижче звичайної ціни, неврахування приросту та убутку балансової вартості запасів на складах, невіднесення до складу валових витрат витрат по закупівлі товарів від іноземних партнерів, віднесення до складу валових витрат непідтверджених документально витрат по придбанню товарів, робіт та послуг, витрат по сплаті мита та митних платежів.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь справі, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту №5/23/33653123 від 12.02.2010 року про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Євросервіс-Любомль» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та ПДВ в період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року було встановлено порушення позивачем п.1.20 ст.1, п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого платником податків занижено податок на прибуток всього в сумі 1522819 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 лютого 2010 року №0000042301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємств в сумі 2944180,50 грн.

Судом встановлено, що позапланова виїзна перевірка позивача проведена податковим ревізором-інспектором Любомльської МДПІ на підставі відповідного наказу від 26.01.2010 року №10 та направлення на проведення перевірки №7 від 26.01.2010 року.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені у ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно ч.6 ст.11-1 цього Закону позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Як встановлено в судовому засіданні, 16.09.2009 року СВ ПМ ДПА у Волинській області порушена кримінальна справа №55-036-09 відносно директора ПП «Євросервіс-Любомль» Синьчука О.А. за фактом умисного ухилення від сплати податків на додану вартість та на прибуток, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України.

12.10.2009 року старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Волинській області Олексюком О.І. було винесено постанову про призначення позапланової документальної перевірки ПП «Євросервіс-Любомль» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 2007-2008 років та І півріччя 2009 року, проведення якої доручено працівникам Любомльської МДПІ.

26.01.2010 року Любомльською МДПІ було видано наказ №10 про проведення позапланової виїної перевірки ПП «Євросервіс-Любомль». Як на підставу видачі цього наказу відповідач посилається на ч.13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно ч.13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Таким чином, суд вважає, що обмежень у підставах проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Євросервіс-Любомль», не було.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на неправомірність перевірки з огляду на винесення Луцьким міськрайонним судом Волинської області 23.12.2009 року постанови про відкриття провадження за скаргою Синьчука О.А. на постанову про порушення кримінальної справи, якою було зупинено проведення будь-яких слідчих дій на час розгляду справи в суді.

У відповідності до норм кримінально-процесуального законодавства слідчі дії із збирання і перевірки доказів - це частина процесуальних дій, які відбуваються у повній відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, у кримінальній справі, що перебуває в провадженні органу дізнання, слідчого, прокурора і суду; вони спрямовані на збирання та перевірку доказів, а також встановлення обставин, що мають значення для даної кримінальної справи.

Разом з тим, проведення позапланової виїзної перевірки платника податку не є слідчою дією, оскільки така перевірка проводиться у відповідності до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а не КПК України.

Безпідставними є посилання позивача на той факт, що Любомльською МДПІ не було попереджено про час та місце проведення перевірки, не ознайомлено з актом перевірки. Як вбачається з наказу на проведення перевірки та направлення на перевірку, вказані документи були вручені директору ПП «Євросервіс-Любомль» під розписку 27.01.2010 року. З актом перевірки директор ПП «Євросервіс-Любомль» Синьчук О.А. ознайомлений, копію акта отримав, про що свідчать його підписи.

Непогоджуючись з висновками, викладеними у акті перевірки, позивач зазначає, що у відповідності із ст.7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» підприємство самостійно встановлювало ціну на реалізовані товари, а Любомльською МДПІ в ході перевірки не доведено факту продажу товарів за цінами, нижчими за звичайні ціни.

Згідно п.п.4.1.1, п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Пунктом 1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до абзацу 1 п.4.1 ст.4 Закону «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів). Пунктом 1.18 ст.1 зазначеного Закону встановлено, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки.

Підпунктом 1.20.8 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Судом встановлено, що в ході проведеної перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що у перевіреному періоді ПП «Євросервіс-Любомль» не враховано обмеження щодо рівня звичайної ціни та занижено валовий дохід всього в сумі 6033871 грн. за рахунок того, що реалізація товарно-матеріальних цінностей здійснювалась нижче звичайної ціни.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем реалізація товарів (будівельних матеріалів, ємностей для газів, газобалонного обладнання, антимоскітних профілів, живих квітів та навантажувачів) здійснювалась по заниженим цінам.

У розрахунку скоригованих валових доходів та скоригованих валових витрат по реалізованих товарах ПП «Євросервіс-Любомль» за 2007-2008 роки та 9 місяців 2009 року міститься інформація щодо фактурної вартості реалізованих товарів (без ПДВ), імпортованих позивачем на митну територію України, митної вартості реалізованих товарів (без ПДВ), що визначалась митним органом при розмитненні товарів та з якої сплачувались митні платежі, а також ціни реалізації товарів позивачем на території України. З даного розрахунку вбачається, що ціна реалізованих позивачем товарів здебільшого є меншою за їх митну вартість, а в деяких випадках меншою за їх фактурну вартість. Разом з тим, мали місце випадки реалізації товарів за цінами, вищими як за договірну, так і за митну вартість цих товарів.

Представники позивача в судовому засіданні не обгрунтували, що визначення ціни товарів при їх продажу здійснювалося з урахуванням обмеження рівня звичаної ціни, ціни на реалізовані підприємством ідентичні товари є співставними, та не надали суду належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Крім того, позивачем не спростовано висновки податкового органу щодо інших порушень, виявлених в ході перевірки, зокрема, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Посилання позивача на те, що всі документи фінансово-господарської діяльності підприємства були вилучені в ході обшуку, а відтак незрозумілим є те, на підставі яких документів проводилась перевірка, судом до уваги не приймається, оскільки із супровідного листа старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Волинській області Олексюка О.І. від 03.12.2009 року №10943/7/09-010 вбачається, що на адресу Любомльської МДПІ були скеровані зазначені документи для використання під час проведення позапланової перевірки позивача. Крім того, директор ПП «Євросервіс-Любомль» Синьчук О.А. підтвердив, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевірявся, відсутні, про що свідчить його підпис, вчинений у акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ПП «Євросервіс-Любомль».

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Євросервіс-Любомль» до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі з 02 червня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій