Постанова № 9809394, 18.05.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 рокуСправа № 2а-1158/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С.В.,

за участю представника позивача Юрчишина О.А.,

представника відповідача Бугайова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного підприємства "АЄРО" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 вересня 2009 року №0004892303,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "АЄРО"(надалі - ПП "АЄРО") звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (надалі - Луцька ОДПІ) про скасування рішення від 28 вересня 2009 року № 0004902303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1360 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "АЄРО" за період з 01 липня 2006 року по 04 вересня 2009 рокуз питань дотримання податкового та іншого законодавства. На підставі акта перевірки від 15 вересня 2009 року №3230/23-1/20137391 Луцькою ОДПІ на адресу позивача було направлене рішення від 28 вересня 2009 року № 0004902303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначене рішення позивач вважає таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому воно має бути скасоване з наступних підстав.

Відповідно до акту перевірки ревізором-інспектором було встановлено порушення п.2.11 р. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15 грудня 2004 року №637, а саме, перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видачу готівки під звіт без повного звітування щодо раніше виданих сум в 2006 році та в 2007 році в сумі 6955,86 грн. На думку ПП "АЄРО" такий висновок Луцької ОДПІ не відповідає дійсності, оскільки під час проведення перевірки не було враховано те, що станом на 01 липня 2006 року по ПП "АЄРО" було кредитове сальдо по рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами" у сумі 8358,03 грн., а саме кошти, щодо яких було відзвітовано директором підприємства в 2004, 2005, першому півріччі 2006 року та які підтверджені авансовими звітами за 2003-2005 роки. Вказані кошти видавались з 01 липня 2006 року на погашення підзвітних сум. Крім того, перевіряючі відмовилися взяти до уваги договір позики підприємству коштів директором ПП "АЄРО" Юрчишиним О.А. як фізичною особою за 2004-2005 роки в загальній сумі 5864 грн. Дані кошти були обліковані на підприємстві і знаходились на залишку рахунку.

У письмовому запереченні на адміністративний позов відповідач зазначив, що за наслідками проведеної позапланової перевірки ПП „АЄРО" був складений акт від 15 вересня 2009 року № 3230/23-1/20137391. При вибірковій перевірці згідно з наданими документами встановлено порушення порядку видачі готівки під звіт: перевищення строків використання виданої під звіт готівки та видачу готівки під звіт без повного звітування щодо раніше виданих сум в 2006-2007 роках, всього у сумі 6955,86 грн. За виявлене порушення до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 25 відсотків від виданих під звіт сум, тобто 1738,97 грн. З урахуванням наведеного просив відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Уточнив, що у позовній заяві помилково зазначено рішення № 0004902303 на суму 1360 грн., замість № 0004892303 на суму 1738,97 грн., так як за результатами однієї перевірки відповідачем прийнято два рішення. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та скасувати рішення Луцької ОДПІ від 28 вересня 2009 року № 0004892303 на суму 1738,97 грн.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. Суду пояснив, що при перевірці дотримання порядку видачі готівки під звіт та її використання податкові органи керуються також Методичними рекомендаціями щодо порядку проведення перевірок з питань дотримання субєктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг), які затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 23.04.2009 №210. Згідно з пп.4.7 вказаного наказу метою перевірки порядку видачі готівки під звіт та її використання є здійснення контролю за дотриманням підприємствами встановленого порядку видачі готівкових коштів під звіт ( у тому числі на відрядження) та їх використання відповідно до вимог Положення № 637 та інших нормативно-правових актів. Під час перевірок аналізується порядок видачі готівки працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, несвоєчасного звітування, а також передавання підзвітних коштів одним працівником іншому. Також можуть аналізуватися дані бухгалтерських регістрів, зокрема тих, у яких за дебетом відображаються кошти, видані з каси під звіт, і відшкодування перевитрат за звітами про використання коштів, а за кредитом суми витрат за звітами про використання коштів, підтверджених бухгалтерією, та повернення невикористаних коштів. Дебетове сальдо визначає суму заборгованості підзвітних осіб підприємству, кредитове суму перевитрат підзвітних осіб за звітами про використання коштів. При цьому факти подання звіту про використання коштів до бухгалтерії в установлені строки без одночасного повернення до каси невикористаних під звітних сум є порушенням порядку видачі. Зазначив, що штрафні санкції Луцькою ОДПІ застосовано на підставі чинного законодавства, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "АЄРО" за період з 01 липня 2006 року по 04 вересня 2009 рокуз питань дотримання податкового та іншого законодавства, на підставі чого було складено акт від 15 вересня 2009 року № 3230/23-1/20137391. Відповідно до акта перевірки було сформовано та направлено на адресу позивача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 вересня 2009 року №0004892303 (а.с.6-7).

Підставою для винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення було порушення п 2.11 р. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі - Положення № 637).

Дана штрафна санкція нарахована позивачу за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видачу готівки під звіт без повного звітування щодо раніше виданих сум в 2006 році та в 2007 році в сумі 6955,86 грн.

Відповідно до п.2.11 р.2 Положення №637 видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України. Тобто, видача готівки на господарські потреби підприємства дозволяється строком на два дні, враховуючи день видачі (тобто до наступного дня).

Відповідно до п.2 Порядку складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом ДПА України від 19.09.2003 N 440, звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт. Згідно з абзацом четвертим пп. 9.10.2 п. 9.10 ст. 9 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", із змінами і доповненнями, за наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок податкового агента платника податку, що їх надав, до або під час подання зазначеного звіту.

Представником позивача у судовому засіданні предявлено документи бухгалтерського обліку по рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» станом на 31 грудня 2005 року. Із вказаних документів вбачається, що кредитове сальдо рахунка свідчить про наявність заборгованості підприємства перед його працівниками за придбані у 2003-2005 роках товари на господарські потреби у сумі 8358,03 грн. Водночас представником позивача не доведено у судовому засіданні, що кредитове сальдо значилося станом на 01 липня 2006 року - з дати початку перевірного періоду. Також суд критично оцінює твердження представника позивача про те, що підприємство заборгувало кошти за договором позики, укладеного між ПП «АЄРО» в особі його директора Юрчишина О.А. з одного боку, та Юрчишина О.А. як фізичною особою з іншого боку, оскільки видача готівки під звіт можлива особам, що перебувають у трудових відносинах з особою, що видає такі кошти. Відносини за договором позики є цивільно-правовими. Погашення боргових зобовязань за таким договором можливе шляхом перерахування коштів на рахунок позикодавця, а не видачею готівки під звіт.

Як вбачається з інформації, викладеної в акті перевірки (а.с.6 на звороті), 01 серпня 2006 року підприємством видано Юрчишину О.А. під звіт кошти у сумі 1010 грн. Підзвітна особа прозвітувалася за видані готівкові кошти у встановлений Положенням № 637 дводенний строк лише на суму 344,86 грн.; 08 серпня 2006 року знову видано під звіт кошти у сумі 371,00 грн. Таким чином, мав місце факт порушення порядку видачі під звіт готівки і її використання: подання звіту про використання коштів до бухгалтерії в установлені строки без одночасного повернення до каси невикористаних підзвітних сум. Всього підприємством видано із порушенням п.2.11 Порядку № 637 коштів у сумі 6955,86 грн.

Відповідачем за виявлене порушення застосовано штрафну санкцію у розмірі 25 відсотків від виданих під звіт сум на підставі Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

За своїм змістом визначена штрафна санкція є адміністративно-господарською. Гарантією прав суб'єктів господарювання у разі застосування до них адміністративно-господарських санкцій є встановлення законодавцем максимального строку давності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за виявлений 15 вересня 2009 року факт перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видачу готівки під звіт без повного звітування раніше виданих сум відповідачем не може бути застосована штрафна санкція в силу ст. 250 Господарського кодексу України. Відповідно до вказаної норми закону адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Таким чином, строк застосування штрафної санкції на час прийняття оспорюваного рішення минув. Дана обставина не була врахована відповідачем при винесенні рішення від 28 вересня 2009 року №0004892303.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Субєкт владних повноважень, приймаючи рішення, повинен дотримуватися обовязку діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06 березня 2008 року N 2 під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Як свідчать матеріали справи, вимога щодо своєчасності рішення відповідачем не виконана.

Згідно з ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого рішення. Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та норми законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПП «АЄРО» слід задовольнити.

Приймаючи постанову у даній справі суд виходить з наданих повноважень, визначених п. 1 ч.2 ст. 162 КАС України, та враховує, що позивач оскаржує в судовому порядку правовий акт індивідуальної дії, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування рішення Луцької ОДПІ від 28 вересня 2009 року №0004892303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1738,97 грн.

Керуючись ст.ст.2,11, 71, 160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 250 Господарського кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 вересня 2009 року №0004892303.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 21 травня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.В. Каленюк