Постанова № 9809393, 18.05.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 рокуСправа № 2а-1157/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С.В.,

за участю представника позивача Юрчишина О.А.,

представника відповідача Бугайова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного підприємства "АЄРО" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 вересня 2009 року №0004902303,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "АЄРО"(надалі - ПП "АЄРО") звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (надалі - Луцька ОДПІ) про скасування рішення від 28 вересня 2009 року № 0004892303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1738,97 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "АЄРО" за період з 01 липня 2006 року по 04 вересня 2009 рокуз питань дотримання податкового та іншого законодавства. На підставі акта перевірки від 15 вересня 2009 року №3230/23-1/20137391 Луцькою ОДПІ на адресу позивача було направлене рішення від 28 вересня 2009 року № 0004892303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначене рішення позивач вважає таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому воно має бути скасоване з наступних підстав.

Луцькою ОДПІ в акті перевірки вказано напорушення п.9 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями), а саме: відсутні Z - звіти №0350, №0351 та №0478, а також не забезпечено щоденне роздрукування Z-звітів, зокрема, 29 жовтня, 02 грудня та 20 грудня 2006 року.

З таким висновком позивач не погоджується і вважає його таким, що підлягає скасуванню, оскільки про відсутність Z-звітів №0350 та №0351 ревізорами-інспекторами Луцької ОДПІ уже зазначалося в акті перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності від 22 вересня 2006 року №03200401/2380. Рішення про застосування штрафних санкцій за вказане порушення було скасовано відповідачем у зв'язку із наданням листа Виробничого кооперативу "Електронік" від 28 вересня 2006 року №166/7 щодо "помилки пам'яті" в касовому апараті ЕРА -101.08, яка відбулася із-за різкої зміни напруги в електромережі. Z-звіт №0478 є в наявності, однак з невідомих причин ревізорами-інспекторами Луцької ОДПІ не був взятий до уваги.

У письмовому запереченні на адміністративний позов відповідач зазначив, що за наслідками проведеної позапланової перевірки ПП „АЄРО" був складений акт від 15 вересня 2009 року № 3230/23-1/20137391. За книгою обліку розрахункових операцій № 0318005943-р/1 від 28 липня 2005 року (надалі КОРО) було встановлено не щоденне друкування на реєстраторі розрахункових операцій (надалі РРО) фіскальних звітних чеків (Z-звітів) 29 жовтня, 02 грудня та 20 грудня 2006 року та не забезпечено збереження в КОРО Z-звітів № 0350, № 0351 та № 0478, що є порушенням позивачем Закону України від 06 липня 1995 року „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За виявлені порушення до позивача застосовано штрафну санкцію відповідно до ст.17 вказаного Закону у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне незбереження та нероздрукування фіскальних звітних чеків, всього у сумі 1360 грн. З урахуванням наведеного просив відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Уточнив, що у позовній заяві помилково зазначено рішення № 0004892303 на суму 1738,97 грн., замість № 0004902303 на суму 1360 грн., так як за результатами однієї перевірки відповідачем прийнято два рішення. Додатково повідомив, що звіти за 29 жовтня, 02 грудня та 20 грудня 2006 року не були роздруковані у вказані дні у звязку із відключенням електричної енергії, що можуть підтвердити очевидці таких подій, які можуть бути допитані як свідки. Дані звіти роздруковані наступного дня вранці. Про ці факти повідомлявся орган державної податкової служби під час подання заперечень на акт перевірки та оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в адміністративному порядку, однак пояснення позивача було залишено поза увагою, а рішення про застосування штрафних санкцій - без змін. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та скасувати рішення Луцької ОДПІ від 28 вересня 2009 року № 0004902303 на суму 1360 грн.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. Суду пояснив, що за незбереження фіскальних звітних чеків № 1350 та № 1351 штрафна санкція податковою інспекцією не нараховувалася. Розмір штрафної санкції визначено на підставі інших порушень, зафіксованих у ході перевірки. Крім того зазначив, що відповідно до Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО необхідно вносити дані по розрахункових квитанціях за цей період у розділ 3 КОРО, зареєстрованої на РРО. Позивачем у КОРО такі відомості не були внесені, а тому штрафні санкції Луцькою ОДПІ застосовано на підставі чинного законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Аєро" за період з 01 липня 2006 року по 04 вересня 2009 рокуз питань дотримання податкового та іншого законодавства, на підставі чого було складено акт від 15 вересня 2009 року № 3230/23-1/20137391. Відповідно до акта перевірки було сформовано та направлено на адресу позивача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 вересня 2009 року №0004902303 (а.с.6-7).

Підставою для винесення зазначених податкових рішень став висновок, зазначений в акті перевірки про порушення ПП "АЄРО" п.9 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265/95-ВР), а саме, відсутні Z-звіти №0350, №0351 та №0478, та нещоденно роздруковані Z-звіти за 29 жовтня, 02 грудня та 20 грудня 2006 року.

Дані обставини підлягали зясуванню у судовому засіданні.

Пунктом 9 ст.3 Закону №265/95-ВР зобовязано суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язанні щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх збереження в книгах обліку розрахункових операцій.

Як вбачається з розрахунку штрафної санкції, застосованої до позивача (а.с.8), Луцькою ОДПІ розмір штрафної санкції застосовано за незбереження одного фіскального звітного чека, що також підтверджується поясненням представника відповідача; Z-звіти № 1350 та № 1351 не бралися до уваги. Таким чином, штрафну санкцію застосовано у звязку із незбереженням фіскального звітного чека № 1478. Водночас, при дослідженні судом книги обліку розрахункових операцій, предявленої у судовому засіданні представником позивача, встановлено, що звіт № 1478 за 01.11.2006 року наявний на аркуші 121 КОРО № 0318005943-р/1 (разом із звітом № 1477 за цю ж саму дату а.с.21). Таким чином, висновок відповідача про незабезпечення ПП «Аєро» фіскального звітного чека № 1478 в КОРО не відповідає дійсності.

Разом з тим, із оглянутої в судовому засіданні КОРО є очевидним, що позивачем не було забезпечено щоденне роздрукування фіскальних звітних чеків, зокрема, 29 жовтня, 02 грудня та 20 грудня 2006 року. В КОРО значиться Z-звіт № 0474 за 28 жовтня, а наступний № 0475 за 30 жовтня 2006 року; так само № 0508 за 01 грудня та № 0509 за 03 грудня 2006 року, № 0527 за 19 грудня та № 0526 за 21 грудня 2006 року (а.с.22-23). Посилання представника позивача на неможливість забезпечити таке роздрукування саме у вказані дні у звязку із відключенням електроенергії судом оцінюється критично, оскільки відповідно до Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 106/5297, субєкт підприємницької діяльності зобовязаний у розділі 3 КОРО, зареєстрованої на РРО, облікувати розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Такі записи позивачем вчинені не були, а тому його посилання на показання свідків, які могли б підтвердити факти трирічної давності, судом відхиляються.

Відповідачем застосовано штрафні санкції на підставі ст.17 Закону №265/95-ВР. За своїм змістом визначена у ст.17 Закону №265/95-ВР штрафна санкція є адміністративно-господарською. Гарантією прав суб'єктів господарювання у разі застосування до них адміністративно-господарських санкцій є встановлення законодавцем максимального строку давності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за виявлений 15 вересня 2009 року факт незабезпечення роздрукування Z-звітів за 29 жовтня, 02 грудня та 20 грудня 2006 року відповідачем не може бути застосована штрафна санкція в силу ст. 250 Господарського кодексу України. Відповідно до вказаної норми закону адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Таким чином, строк застосування штрафної санкції минув. Дана обставина не була врахована відповідачем при винесенні рішення від 28 вересня 2009 року №0004902303.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Субєкт владних повноважень, приймаючи рішення, повинен дотримуватися обовязку діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06 березня 2008 року N 2 під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Зазначені вимоги і як щодо обєктивності при прийнятті рішення, так і щодо його своєчасності відповідачем не були дотримані.

Згідно з ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого рішення. Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та норми законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПП «АЄРО» слід задовольнити.

Приймаючи постанову у даній справі суд виходить з наданих повноважень, визначених п. 1 ч.2 ст. 162 КАС України, та враховує, що позивач оскаржує в судовому порядку правовий акт індивідуальної дії, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування рішення Луцької ОДПІ від 28 вересня 2009 року №0004902303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 250 Господарського кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 вересня 2009 року №0004902303.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 21 травня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.В. Каленюк