Постанова № 9807415, 24.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2010 р. Справа № 2-а-40487/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Верман А. М.

представник відповідача Яковлева О.С.

представник третьої особи Верещака М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2009р. по справі№2-а-40487/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова <Текст >треті особи Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова <за участю ><Текст >

про визнання рішення недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Техекс" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, та просив суд постановити рішення, згідно якого визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 09.04.2009 року № 0000011540/0 (від 20.05.2009 № 0000011540/1, від 15.06.2009 № 0000011540/2).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 року позовні вимоги задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість".

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Техекс» в розрізі контрагентів щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ПБК «Вертикаль», за період з 01.02.2008 року по 29.02.2008 року , про що складено акт № 7031/18-010/31149692 від 26.12.08 (а.с. 8-11)

На підставі зазначеного акту невиїзної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від 09.04.2009р. № 0000011540/0, яким з посиланням на встановлене порушення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 та п.п. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» здійснено донарахування ТОВ «Техекс» податку на додану вартість на загальну суму 119102,40 грн. (основний платіж 79401,6 грн., штраф 39700,8 грн.). (а.с. 12)

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку, шляхом подання адміністративних скарг послідовно до ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова, ДПА у Харківській області. Скарги позивача були залишені без задоволення у звязку з чим ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення рішення від 20.05.2009р. № 0000011540/1 (а.с. 13), від 15.06.2009р. № 0000011540/2 (а.с. 14) з ідентичним первинному розміром донарахованого податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій.

Фактичною підставою для відображення в акті порушення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 та п.п. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та винесення спірних податкових повідомлень рішень став викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угоди, укладеної між ТОВ «Техекс» і ТОВ «ПБК «Вертикаль» від 08.01.08 № 05/08 (а.с. 8-11)

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ «Техекс» (замовник) та ТОВ ПБК «Вертикаль» (підрядник) було укладено Договір підряду № 05/08 від 08.01.08, предметом якого було виконання робіт по реконструкції адміністративної будівлі АК ХАЕ по вул. Плеханівській, 126/2 (6-8 поверх). (а.с. 17) Вартість робіт за вказаним договором становила 476409,40 грн., в тому числі ПДВ 79401,60 грн. (а.с. 17) Відповідно до Додаткової угоди № 1 до вказаного договору розрахунок між сторонами здійснюється шляхом оплати замовником підряднику простих векселів на суму 476409,60 грн. (а.с. 18)

Відповідно до копії акту приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року роботи, передбачені відповідно до договору були виконані підрядником та прийняті замовником. (а.с. 20-23)

Судом першої інстанції встановлено, що замовлені позивачем у ТОВ «ПБК «Вертикаль» роботи були попередньо замовлені Акціонерною компанією «Харківобленерго» у ТОВ «Техекс», відповідно до договору підряду № 4/11/06 від 11.06.07, предметом якого було виконання робіт з реконструкції адміністративної будівлі. (а.с. 43-45)

Розрахунок позивачем за роботи, передбачені договором, укладеним між ТОВ «Техекс»і ТОВ «ПБК «Вертикаль» від 08.01.08 № 05/08, було здійснено шляхом передання векселів на суму виконаних робіт, що підтверджується актом приймання-передачі векселів від 14.03.08. (а.с. 49)

Вказані векселі були отримані позивачем від ТОВ ДП ТГ «Екіпаж» відповідно до акту приймання-передачі векселів № 1/08 від 14.03.08 в рахунок погашення заборгованості останнього перед позивачем по договору підряду № 1/1 від 03.01.08. (а.с. 50-59)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірність винесеного ним податкового повідомлення - рішення, а висновки, що викладені у акті перевірки, не ґрунтуються на доказах та носять характер субєктивних припущень.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується представниками сторін, що податковий кредит за перевіряємий період було сформовано позивачем за рахунок включення до нього сум податку на додану вартість, сплачених в ціні послуг ТОВ «ПБК «Вертикаль», на підставі виданих податкових накладних.

Відповідно до наданих позивачем копій договорів на виконання підрядних робіт, укладених між позивачем та ТОВ «ПБК «Вертикаль», підрядчик повинен виконати роботу по реконструкції адміністративної будівлі АК ХОЕ по вул. Плеханівській 126/2 ( 6-8 поверх).

За умовами цих договорів підрядник виконує роботи відповідно до проектно-кошторисній документації, а здача-приймання виконаних робіт відбувається в строки, обумовлені сторонами відповідно до графіку на кожний етап окремо.

Відповідно пункту 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також має бути спрямованим на реальне настання наслідків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.877 ЦК України підрядник зобовязаний здійснювати будівництво та повязані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Таким чином, під час та після укладання договору підряду його сторони не обумовили всі істотні умови договору, а саме обсяг та зміст робот, строки їх виконання та ціну виконуваних робіт, чим порушили вимоги ч.1 ст.877 ЦК України та п.6.1 договорів щодо складання графіків на кожен етап виконання робіт окремо.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Як вбачається актів виконаних робіт, складених позивачем та ТОВ «ПБК «Вертикаль», в зазначених актах визначено лише перелік та період виконаних робіт. Ці акти не містять в собі дати їх складання, відомостей за яким договором були виконані роботи, коли та яким чином сторонами було обумовлено їх виконання та вартість.

Відповідно до п. 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що акти виконаних робіт, складені позивачем та ТОВ «ПБК «Вертикаль» складені з порушенням вимог пункту 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а тому відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України не є підтвердження виконання ТОВ «ПБК «Вертикаль» підрядних робіт за договорами підряду, укладених з позивачем.

Отже, встановлені колегією суддів обставини справи доводять обґрунтованість доводів апеляційної скарги про відсутність у позивача наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договору, оскільки, укладаючи договору підряду з ТОВ «ПБК «Вертикаль», сторони не домовлялися щодо істотних умов правочину, а саме обсягу підрядних робіт, їх вартості та строків виконання. Також позивачем не надано доказів щодо складання до цих договорів проектно-кошторисної документації та належним чином оформлених документів щодо виконання ТОВ «ПБК «Вертикаль» підрядних робіт за укладеними з позивачем договорами підряду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що позивач та ТОВ «ВБК «Вертикаль» ставили за мету не виконання договорів підряду, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов'язань.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла до висновку, що спірні правочини укладені між позивачем та ТОВ «ПБК «Вертикаль» суперечать інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемним.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника податку, то сума податку, сплаченого у звязку з придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Виходячи із приписів зазначеної норми закону та висновків колегії суддів щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем та ТОВ «ПБК «Вертикаль», колегія суддів вважає, що відповідач обґрунтовано прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначив позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість, через безпідставне віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі оплати ТОВ «ПБК «Вертикаль» підрядних робіт, тобто за нікчемними правочинами, та визначив суму штрафної (фінансової) санкції.

Висновки суду щодо обґрунтованості формування позивачем податкового кредиту та наявності підстав для задоволення позову не ґрунтуються на обставинах справи, суперечать приписам цивільного законодавства та п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2009р. по справі№2-а-40487/09/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позовуТовариства з обмеженою відповідальністю "Техекс" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Кононенко З.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 29.03.2010 р.