Ухвала суду № 98066275, 29.06.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/946/20

Провадження №1-кс/265/1018/21

У Х В А Л А

29 червня 2021 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Щербіна А.В., у присутності секретаря судового засідання Головченко М.Ю.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №3202005000000003 від 22.01.2020,

за участю: представника ОСОБА_1 - адвоката Пономарьова Р.О.,

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2021 ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з клопотанням про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №3202005000000003 від 22.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. В обґрунтування якого, зокрема зазначив, що 09.07.2020 під час обшуку у кримінальному провадженні №3202005000000003 від 22.01.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного представниками СУ ГУ ДФС у Донецькій області, прокуратури Донецької області та Слов`янської місцевої прокуратури у нього вилучено особисті грошові кошти готівкою у розмірі 50 000 грн.

За результатами обшуку, незважаючи на вилучення значної суми грошей, йому не надали примірника протоколу вилучення. При цьому, гроші є окремою категорією майна, до документів та предметів останні не відносяться.

Вказував, що особистий обшук було здійснено в присутності двох понятих, одним з яких була жінка, тобто особа іншої статі. Рішення про його обшук ніяким чином не оголошено, його з ним не ознайомлено.

Крім того, ухвалу про проведення обшуку за вказаною адресою йому не пред`явлено та не надано можливості скористатися послугами адвоката для захисту свого майна.

Стверджував, що працівником ТОВ «Укр-табак» він ніколи не був та не є на сьогодні. Вказані грошові кошти він позичив у ОСОБА_2 для власних потреб, які пов`язані із автомобілем та закупівлею будівельних матеріалів.

Вважав, що під час проведення обшуків, слідчим та прокурором, які його проводили грубо порушені вимоги КПК України.

15.07.2020 слідчим суддею винесено ухвалу про арешт вказаних вище грошових коштів, який відбувся без участі їх власника. Вилучені у нього кошти не є власністю ТОВ «Продуктовий екокошик» (ЄДРПОУ 42020176), ТОВ «Бахмутські продовольчі товари» (ЄДРГТОУ 42089772), ТОВ «Тедіс України»» (ЄДРПОУ 300622532), ТОВ «Укр-табак» (ЄДРПОУ 42138227) та інших юридичних та посадових осіб, вказаних в ухвалах суду про проведення обшук та арешт майна, тобто не можуть бути доказами у кримінальному провадженні, у тому числі у зв`язку порушеннями, припущенними під час їх вилучення.

Посилаючись на викладене, просив скасувати арешт грошових коштів, вилучених у нього під час обшуку у розмірі 50 000 гривень та негайно повернути йому вилучені кошти.

Крім того, просив клопотання про скасування арешту майна розглянути за участю його адвоката Пономарьова Р.О.

Прокурор подала заперечення на клопотання, в якому зокрема зазначила, що відповідно до абз.2 ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Всупереч вимогам вказаної норми Закону ОСОБА_1 не доведено, що на теперішній час відпала потреба у застосуванні арешту майна або арешт накладено необґрунтовано. Натомість, у клопотанні зазначено, що обшуки, в результаті якого вилучено грошові кошти у сумі 50000,00 грн., проведено з порушеннями вимог КПК України, що на думку ОСОБА_1 є підставою для скасування арешту майна.

Крім того, відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.212 КК України є тяжким злочином.

Згідно з п.2 ч.2 ст.219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину складає вісімнадцять місяців.

Отже, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 3202005000000003 від 22.01.2020 на теперішній час не сплив, досудове розслідування триває.

Враховуючи викладене, просила відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 10.06.2021 про скасування арешту майна, а саме грошових коштів у сумі 50000,00 грн.

В судовому засіданні, представник підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, арешт скасувати.

Прокурор в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності, клопотання просила залишити без задоволення.

Ознайомившись із поданим клопотанням, а також з доказами наданими учасниками судового розгляду, заслухавши пояснення представника, слідчий суддя виходить з наступного.

Частина 2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, системний аналіз положень ст.ст.170, 174 КПК України, на думку слідчого судді дозволяє зробити висновок, що арешт може бути скасовано, якщо арештоване майно не відповідає меті, передбаченій ч.2 ст.170 КПК України або в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В той же час, наведені у клопотанні ОСОБА_1 підставі для скасування арешту та повернення вилученого майна не дозволяють слідчому судді зробити висновок про те, що вилучені грошові кошти не відповідають критеріям передбаченим ч.2 ст.170 КПК України або в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя вважає, що оцінка дій осіб, які проводили обшуки повинна проводитися під час вирішення питань про арешт майна, а не під час розгляду клопотання про його скасування. До того ж ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області про арешт майна від 15.07.2020 року є чинною та в апеляційною порядку не переглядалася.

Крім того, постановою слідчого від 10.07.2020 року, вилучені під час проведення обшуку купюри, зовні схожі на банкноти України номіналом 500 грн. у кількості 32 шт.; номіналом 200 грн. у кількості 104 шт.; номіналом 100 грн. у кількості 118 шт.; номіналом 50 грн. у кількості 28 шт. були визнані речовими доказами по кримінальному провадженню №3202005000000003 від 22.01.2020 та досудове розслідування по ньому ще не завершено, а тому слідчий суддя вважає передчасним до завершення досудового розслідування та прийняття по ньому остаточного процесуального рішення скасовувати накладений арешт.

При цьому, слідчий суддя критично оцінює позицію Британова А.В., що вилучені у нього під час проведення обшуку магазину за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти у розмірі 50000,00 грн. є його особистими грошовими коштами, оскільки під час судового розгляду встановлені розбіжності щодо походження цих грошових коштів, а саме: під час проведення обшуку було зафіксовано, і проти цього ОСОБА_1 не заперечував, що грошові кошти ОСОБА_1 приніс до приміщення магазину особисто, але під час судового розгляду, ОСОБА_1 у клопотанні зазначив, а його представник підтвердив, що вказані грошові кошти ОСОБА_1 отримав у магазині від ОСОБА_2 в якості позики.

Хоча при цьому, ніяких доказів того, що ОСОБА_2 має відношення до господарської діяльності магазину на час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , слідчому судді не надано.

Крім того, вказані грошові кошти були упаковані окремими пакунками з написами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про їх відношення саме до господарської діяльності магазину, а саме: «бакалея», «лікеро - водочний», «кондитерський».

Таким чином, слідчий суддя вважає, що з боку ОСОБА_1 не надано будь - яких належних та допустимих доказів того, що під час досудового розслідування кримінального провадження №3202005000000003 від 22.01.2020 року відпала потреба в подальшому застосуванні арешту вилучених під час обшуку грошових коштів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №3202005000000003 від 22.01.2020 - відмовити.

2. Ця ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя А.В. Щербіна