Ухвала суду № 98065261, 16.04.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 760/27273/20

Провадження № 2-з/488/30/21 р.

УХВАЛА

Іменем України

16.04.2021 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2021 року до Корабельного районного судду м. Миколаєва відповідно до ухвали Солом”янського районного суду м. Києва про передачу справи за підсудністю від 14.12.2020 року надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Електроюа» про стягнення заборгованості за договором оренди.

Одночасно з позовною заявою, позивач надав заяву про вжиття заходів забезпечення позову про стягнення заборгованості за договором № 23-11-2019-2/2 оренди обладнання з обов`язковим викупом та зобов`язання повернути об`єкт оренди поданим ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» (код ЄДРПОУ:42869331), шляхом: накладення арешту на станцію заряджання електромобілів змінного струму «Пристрої зарядні для електромобілів типу УЗЭ, код ДКПП 27.11.50-33.00» клас 1, тип системи заземлення ТТІ-Б, номер станції 0290 АЕ -3 зарядні пристрої (станції) для електромобілів; накладення арешту на банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» (код ЄДРПОУ 42869331, юридична адреса: 03087, м. Київ, вул. Пітерська, буд. 5-А) відкриті у Акціонерному Товаристві «Банк Січ» (код ЄДРПОУ 37716841, юридична адреса: 01033, м.Київ, вул. Володимирська, буд. 63) в межах суми 120 800, 00 грн.

Заяву вмотивовує тим, що звернувся до суду з позовом до ТОВ "Група Електроюа" про стягнення грошових коштів у розмірі 1 31526,46 грн., за невиконання останнім умов договору оренди.

Зазначає, що невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову може істотно ускладними чи унеможливити виконання рішення суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Крім того, за викладеними обставинами заява є необгрунтованою в частині існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення майбутнього позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява не достатньо обґрунтована, підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду не вбачаються, відтак заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Копію ухвали негайно надіслати заявнику для відома.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя: Яна Анатоліївна Чернявська