Рішення № 98040302, 23.06.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/10625/14-ц

№ провадження 2/646/17/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2021 м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Шелест І. М.,

за участю секретаря – Коммунарової А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої працівником при виконанні своїх трудових обов`язків, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому з урахуванням заяви представника позивача від 22.06.2016 (том 1, а. с. 146) просить в рахунок відшкодування збитків, завданих нестачею матеріальних цінностей стягнути з останнього на користь позивача 252 177, 88 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що з 06.04.2007 відповідач ОСОБА_1 працював старшим інспектором відділу інтендантського та господарського забезпечення Диканівської виправної колонії. 22.03.2010 з ним було укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність. В ході ревізії у червні 2011 року у ОСОБА_1 було встановлено нестачу, за фактом чого проведено службове розслідування та встановлено нестачу будівельних матеріалів на загальну суму 19 474,85 грн та нестачу робочих рукавиць у кількості 13 700 пар на загальну суму 77 816,00 грн

Таким чином стверджуваний позивачем розмір матеріальних збитків з урахуванням вимог «Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, нищення (псування) матеріальних цінностей» становить 252 177, 88 грн, в тому числі 50 478,81 грн збитків від нестачі будівельних матеріалів (19 474,85 грн*20%*2*1,08) та 201 699,07 грн (77 816,00 грн*20%*2*1,08) збитків від нестачі рукавиць.

22.09.2014 ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Благої І. С. відкрито провадження у справі.

17.12.2017 ухвалою судді Благої І. С. провадження у справі зупинено на час проходження відповідачем ОСОБА_1 військової служби під час мобілізації.

19.01.2016 ухвалою судді Благої І. С. провадження у справ відновлено.

11.04.2016 до суду надійшли заперечення відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, у яких відповідач позовні вимоги вважав необґрунтованими.

25.05.2016 до суду надійшли уточнені заперечення відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву

В обґрунтування заперечень відповідача в частині недостачі рукавиць зазначено, що фактично в його підзвітність рукавички не надходили, жодного факту передачі матеріальних цінностей по підписаним ним бланках накладних не відбувалося, про що свідчать відсутність записів в журналах КПП, виробничого складу та складу ВІГЗ, а у бланках накладних відсутні підпис особи, яка начебто відпускала відповідача матеріальні цінності. Протягом декількох років ревізії не вбачали недостач матеріальних цінностей, а дане питання виникло виключно по виходу відповідача на пенсію, після виходу на пенсії керівництва, яке мало нести відповідальність за таку нестачу. Головний бухгалтер та керівництво знали про ситуацію з рукавицями, а саме, що рукавиці не надходили у підзвітність відповідача, але жодних заходів не вжили. Крім того, посада старшого інспектора відділу інтендантського та господарського забезпечення дає право отримувати матеріальні цінності виключно зі складу ВІЗГ, а не з виробництва установи, а службові обов`язки відповідача взагалі не передбачали здійснення операцій з матеріальними цінностями класифікації «готова продукція виробництва». Зобов`язання відновити нестачу шляхом поповнення запасу рукавиць відповідач написав під тиском керівництва, від безвихідності.

Вказані в позовній заяві 130 пар рукавиць його зобов`язали отримати зі складу ВІГЗ та видати під підпис засудженим, ці рукавиці до справи жодного відношення не мають.

Разом з підписанням у 2010 році договору про повну матеріальну відповідальність відповідач прийняв під підпис матеріальні цінності, що перебували в його підзвітності за списком, у якому не було відображено спірних рукавиць, тому вказані рукавиці відповідач у своє відання не приймав.

Також відповідач зазначає, що позивач міг довідатися про нестачу ще у 2009 році, коли проводилися попередні перевірки?ревізії, тому просить застосувати до вимог позивача наслідки спливу позовної давності.

В обґрунтування заперечень в частині недостачі будівельних матеріалів зазначено, що будівельні матеріали були придбані установою під час перебування відповідача у відпустці. Складу для зберігання будівельних матеріалів в установі не було, тому все завозилось відразу на об`єкт. Для контролю за будівельними роботами в установі була наявна посада інженера?будівельника, яка на той час була вакантна, контролювати хід робіт та вести будівельну документацію не входило в службові обов`язки відповідача. Підписувати «акт про списання» відповідач мав би на підставі документації, наданої інженером?будівельником. Нестачу мало бути перевірено шляхом комісійного огляду об`єкта, де проводилися ремонтні роботи, чого ревізійною комісією зроблено не було. Тому відповідач стверджує, що жодної нестачі будівельних матеріалів в дійсності не існувало.

22.06.2016 ухвалою судді Благої І. С. провадження у справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 КК України, оскільки наявне рішення Дергачівського районного суду м. Харкова від 14.11.2013 у справі № 619/5154/13?ц між тими самими сторонами про той самий предмет, що набрало законної сили.

31.08.2016 ухвалою Апеляційного суду Харківської області вищевказану ухвалу суду від 22.06.2016 про закриття провадження скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

14.09.2016 ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Нікуліної Л. П. справа призначена до судового розгляду.

24.10.2016 справа надійшла у провадження судді Журавель В. А.

29.08.2017 справа передана в провадження судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест І. М.

17.01.2018 ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова провадження у справі зупинено у зв`язку з перебуванням відповідача ОСОБА_1 на військовій службі у військовій частині А0693.

14.01.2021 ухвалою суду провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просив розглянути справу у її відсутність, позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання відповідач повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, будь?яких заяв чи клопотань до суду не надав, що у відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Положення про відділ комунально?побутового та інтендантського забезпечення Диканівської ВК № 12 від 17.03.2008, затвердженого начальником Диканівської виправної колонії Харківської області (№ 12), зареєстр. за вих. №1/11?2586/хн від 17.03.2008, відділ комунально?побутового та інтендантського забезпечення Диканівської ВК № 12 є структурним підрозділом установи і безпосередньо підпорядковується начальнику установи. Відділ ІтаКПЗ очолює начальник, він же заступник начальника установи з інтендантського та комунально?побутового забезпечення.

Відповідно до п. 3 вищевказаного Положення, штат відділу комунально?побутового та інтендантського забезпечення складає: начальник відділу (начальник складу керівник); старший інспектор (начальник складу керівник); старший інспектор (начальник складу фахівець) та інженер з організації КПЗ (службовець).

Метою Відділу ІтаКПЗ, зокрема, є забезпечення правильності приймання до складу, обліку, зберігання ресурсів та майна, підтримку складського господарства у належному стані. Основні задачі Відділу ІтаКПЗ, серед іншого, благоустрій житлових, комунально?побутових, продовольчих об`єктів, територій, кімнат тривалих побачень; законність витрачання, списання матеріальних цінностей тощо. Основними функціями Відділу ІтаКПЗ, зокрема, є організація своєчасного та повного забезпечення установ ресурсами для потреб спецконтингенту; правильну технічну експлуатацію будівель та споруд, що знаходяться на бюджетному балансі установи, устаткування продовольчих та комунально?побутових об`єктів, їх ремонту, благоустрій територій жилих і господарських складських приміщень тощо.

Згідно витягу від 06.04.2007 з наказу управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 (М-098162) призначено старшим інспектором відділу інтендантського та господарського забезпечення Диканівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 12), увільнивши його від посади старшого інспектора з організації комунально-побутового та інтендантського забезпечення групи інтендантського та господарського забезпечення Курязької виховної колонії того ж Управління, з 06.04 2007.

Вказані обставини встановлені рішенням Дергачівського районного суду м. Харкова від 14.11.2013 у справі № 619/5154/13?ц, що набрало законної сили, та не оспорювалися сторонами у справі.

22.03.2010 з старшим інспектором відділу інтендантського та господарського забезпечення Диканівської виправної колонії ОСОБА_1 було укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність, як з особою, яка виконує роботу, безпосередньо пов`язану зі зберіганням матеріальних цінностей.

Згідно функціональних обов`язків старшим інспектором відділу інтендантського та господарського забезпечення Диканівської виправної колонії такими, зокрема, є: організовувати правильне зберігання техніки і майна продовольчої служби, забезпечувати своєчасне провадження їх в експлуатацію; забезпечувати своєчасне встановлення, правильну експлуатацію, технічне налаштування і ремонт техніки та майна комунально?побутової служби; вчасно проводити ремонт приміщень їдальні, продовольчого складу, сховища, тари, реманенту; організовувати забезпечення робітників їдальні, продовольчого складу, продовольчого автотранспорту спецодягом; організовувати роботи підсобного хазяйства та інші обов`язки, в тому числі пов`язані з контролем прийняття та зберігання продовольства.

З вказаними посадовими обов`язками відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис (т. 1, а.с.17).

Відповідно до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Диканівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№12) від 22.06.2011, встановлені збитки від нестачі будівельних матеріалів та робочих рукавиць на загальну суму 283 058,40 грн.

В ході проведення ревізії комісією було складено акт контрольного обміру обсягів виконання робіт за період з 01.04.2010 по 01.04.2011, згідно наданих до перевірки актів на списання, які станом на 01.06.2011 не були проведені на бухгалтерському обліку установи; а також акти перевірки наявності матеріальних цінностей від 01.06.2011.

На підтвердження отримання ОСОБА_1 під звіт робочих рукавиць та будівельних матеріалів представником позивача надано до суду копії видаткових накладених, свій підпис про отримання матеріальних цінностей на яких ОСОБА_1 не спростовував, зазначивши при цьому про порушення при складанні таких бухгалтерських документів.

14.09.2011 комісією було складено висновок службового розслідування за фактами порушень фінансової дисципліни, встановлених під час ревізії фінансово?господарської діяльності Диканівської виправної колонії (№ 12), відповідно до якого вирішено начальнику установи за фактом нестачі матеріальних цінностей (будівельних матеріалів) на суму 19 474,85 грн підготувати та в термін до 25.09.2011 направити до суду позовну заяву для примусового стягнення нестачі з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 116; вирішено начальнику установи взяти під особистий контроль стан відшкодування нестачі підзвітного особою ОСОБА_1 (13 700 пар рукавиць на суму 77 816,00 грн), а у разі невиконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань забезпечити подання до суду позовної заяви для примусового стягнення збитків.

За правилами ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків.

Письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 135?1 КЗпП України).

Посада старшого інспектора відноситься до Переліку посад і робіт, які заміщуються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для зберігання, обробки, продажу, перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженим постановою Державного комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік по праці та соціальних питанням та ВЦРПС від 28.12.1977 № 447/24.

До переліку робіт, які заміщуються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність відносяться, зокрема, роботи з прийняття на зберігання, обробку, зберігання відпуску матеріальних цінностей на складах, базах, харчоблоках, сховищах тощо.

Згідно функціональних обов`язків старшим інспектором відділу інтендантського та господарського забезпечення Диканівської виправної колонії такими, зокрема, є: організовувати правильне зберігання техніки і майна продовольчої служби, забезпечувати своєчасне провадження їх в експлуатацію; забезпечувати своєчасне встановлення, правильну експлуатацію, технічне налаштування і ремонт техніки та майна комунально?побутової служби; вчасно проводити ремонт приміщень їдальні, продовольчого складу, сховища, тари, реманенту; організовувати забезпечення робітників їдальні, продовольчого складу, продовольчого автотранспорту спецодягом; організовувати роботи підсобного хазяйства та інші обов`язки, в тому числі пов`язані з контролем прийняття та зберігання продовольства.

З вказаними посадовими обов`язками відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис (т. 1, а.с.17).

Стаття 130 КЗпП України містить перелік умов, за наявності яких застосування матеріальної відповідальності буде правомірним. Відсутність хоча б однієї з них виключає можливість притягнення працівника до відповідальності відповідно до трудового законодавства.

Отже, насамперед підставою для притягнення працівника до матеріальної відповідальності є трудове матеріальне правопорушення, тобто, невиконання або неналежне виконання покладених на нього трудових обов`язків, визначених законодавством, колективним чи трудовим договором, посадовими інструкціями, правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами та розпорядженнями роботодавця.

При цьому, обов`язок доведення наявності умов притягнення працівника до матеріальної відповідальності, за загальним правилом, покладається на роботодавця.

З системного аналізу доказів у справі, враховуючи, що згідно Положення про Відділ ІтаКПЗ посада старшого інспектора, яку займав відповідач, є посадою начальника складу, тобто передбачає контроль за обслуговуванням матеріальних цінностей; враховуючи, що до основних завдань та функцій Відділу комунально?побутового та інтендантського забезпечення Диканівської ВК згідно Положення про Відділ ІтаКПЗ входить благоустрій об`єктів установи, в тому числі проведення необхідних ремонтних робіт, контроль приймання, обліку та зберігання матеріальних цінностей; до функціональних обов`язків відповідача входило вчасно проводити ремонт приміщень їдальні, продовольчого складу, сховища, реманенту, забезпечувати своєчасне одержання та облік продовольства та майна продовольчої служби; вбачається, що обслуговування матеріальних цінностей входило до основної трудової функції працівника ОСОБА_1 .

Нестача, відшкодування якої є предметом спору у даній справі буда виявлена під час роботи відповідача ОСОБА_1 . З результатами перевірок останній був ознайомлений під підпис, надавав пояснення щодо причин нестачі, від яких у подальшому відмовився.

Жодними доказами наявність нестачі матеріальних цінностей, вручених ОСОБА_1 під звіт, відповідач не спростував. Клопотань про витребування доказів не заявляв, скориставшись тим самим своїм процесуальними правами на власний розсуд.

Доводи відповідача, що в дійсності йому у підвідомчість передавалися рукавиці у значно меншому обсязі, спростовуються матеріалами справи, зокрема, видатковими накладеними з підписом відповідача.

Тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Разом з тим, для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (ч. 3 ст. 233 КЗпП України).

Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, завданої діями працівника, суди повинні перевіряти, чи додержався власник або уповноважений ним орган установленого ст. 233 КЗпП України річного строку з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення до суду з позовом про її відшкодування.

Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, завданої працівником.

Висновок комісії за результатом службового розслідування з рекомендаціями звернутись до суду з позовом про стягнення з працівника майнової шкоди, було складено Диканівською виправною колонією 14.09.2011.

З позовом у даній справі представник позивача звернувся до суду 19.09.2014, тобто більш як через три роки після проведення всіх ревізій та службового розслідування по факту нестачі.

Відповідач у справі, ОСОБА_1 подав до суду заяву про застосування наслідків позовної давності, однак помилково вважав, що до правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення Глави 19 Розділу І ЦК України, коли строки звернення до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлені спеціальною нормою – статтею 233 КЗпП України.

Разом з тим, встановлені статтею 223 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк (Вказане відповідає правовому висновку Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 316/445/17).

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Оскільки при поданні позовної заяви позивача було звільнено від сплати судового збору, керуючись ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд вважає правильним судові витрати віднести за рахунок держави.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 12, 141, 263?265, 254 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої працівником при виконанні своїх трудових обов`язків, – відмовити повністю.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Інформація про сторін:

Позивач: Державна установа «Диканівська виправна колонія (№12)», ідентифікаційний код юридичної особи 08564529, місце знаходження: 61030, м. Харків, вул. Лелюківська, 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 30.06.2021.

Суддя І. М. Шелест