Ухвала суду № 9803585, 17.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2010 р.Справа № 2-а-2081/09/1819

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Шосткінської міської ради на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25.06.2009р. по справі№2-а-2081/09/1819

за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Управління праці та соціального захисту населення Шосткінської міської ради <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про зобовязання нарахувати недоплачену допомогу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 Василіна, звернулася до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом, в якому просила суд визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, у розмірі меншому ніж прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, зобовязати відповідача здійснити перерахунок належної їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2007 року по 10.03.2009 року у розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 6-ти років щомісячно, стягнути з останнього належну їй державну допомогу по догляду за дитиною за період з 01.01.2007 року по 10.03.2009 року у розмірі 9343,21 грн.

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25.06.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради;

- зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради провести перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку з підвищенням її до розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, передбаченого ч.І ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції станом на 09.07.2007 року, та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального права, неповне з"ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилається на норми Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік”, Закону України “Про державну допомогу сім"ям з дітьми”.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, переглядаючи прийняте судове рішення в частині задоволених позовних вимог, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач є матір"ю малолітньої дитини, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у звязку з цим їй була призначена з 05.06.2006 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області від 26.05.2009 року № 2467 (а.с. 24).

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції станом на 9 липня 2007 року, а тому право позивачки порушене і підлягає захисту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність достатніх підстав та належних доказів для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

У відповідності до статті 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно до п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, на 2007 рік зупинено дію ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”.

Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” на 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію статті 15 Закону України “Про державну допомогу сімям з дітьми”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, відповідач в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року повинен був діяти у відповідності до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та нараховувати і виплачувати позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Отже, є правомірними висновки суду першої інстанції, що відповідач в період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року при визначенні розміру допомоги позивачу мав керуватися вимогами ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.

Щодо позовних вимог за період після 01.01.2008 року, то в даному випадку слід врахувати обмеження у 2008 році виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, запровадженні положеннями Закону України “Про Державний бюджету України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів” та відсутності рішення Конституційного Суду України щодо визнання неконституційними таких положень.

Пунктом 23 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів" частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" викладено в такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Зазначені положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів" неконституційними рішенням Конституційного Суду України визнані не були.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, здійснюючи позивачеві виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному п. 23 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів", відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про здійснення перерахунку такої допомоги, починаючи з 01.01.2008 року є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, передбачених ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, оскілки відповідач не заявляв про це ані в суді першої інстанції, ані в апеляційній скарзі у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищезазначені обставини відповідності висновків суду фактичним обставинам справи та правильне застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає вимоги поданої відповідачем апеляційної скарги про скасування судового рішення необґрунтованими, а її доводи такими, що не спростовують висновків суду.

Відповідно приписів ч. 7 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, п. “З”ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито” з наступними змінами та доповненнями, колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору, відповідно до ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Керуючись ч. 2 Закону України № 1691-VI, ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шосткінської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25.06.2009р. по справі№2-а-2081/09/1819 залишити без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Водолажська Н.С. Гуцал М.І. <Список ><Текст >