Рішення № 98025730, 24.06.2021, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/101/21 провадження № 2/403/96/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Остапенко Н.М.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Малкової Марії Вікторівни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню повністю, та скасування вказаного виконавчого напису, як виданого на зобов’язання, якого не існує,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів: приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал»), Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.В., про визнання таким, що не підлягає виконанню, вчиненого 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. виконавчого напису №17857 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в сумі 29283,06 грн., та скасування вказаного виконавчого напису, як виданого на зобов’язання, якого не існує. Позовні вимоги обгрунтовані: відсутністю безспірного характеру зазначеної у виконавчому написі заборгованості позивача з огляду на те, що приватному нотаріусу не були надані первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення; спливом трирічного строку пред’явлення банком вимоги до позивача після закінчення терміну сплати кредиту 22.10.2014 року; не отриманням позивачем письмових вимог про сплату боргу та повідомлень про вчинення стосовно неї виконавчого напису нотаріусом; відсутністю нотаріального посвідчення кредитного договору №401429891 від 19.04.2013 року, що є однією з умов вчинення виконавчого напису.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та прохала суд їх задоволити. Не заперечуючи отримання зазначеної в кредитному договорі суми 10342,95 коп., суду пояснила, що здійснила погашення кредиту в повному обсязі, однак зі спливом значного проміжку часу та у зв’язку з переїздом в інше місто, докази на підтвердження цього в неї не збереглися. Жодних письмових повідомлень від ТОВ «Вердикт Капітал» про необхідність погашення нею заборгованості за кредитним договором та звернення товариства, у разі не виконання цієї вимоги, до нотаріуса для вчинення виконавчого напису вона не отримувала.

В судове засідання по розгляду справи по суті відповідач приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України (а.с.91, 95, 100). Про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Заяв та клопотань в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду, від відповідача на дату проведення судового засідання також не надходило.

В судове засідання по розгляду справи по суті представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України (а.с.92, 97, 102). Про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог ОСОБА_1 у встановлений судом строк не подав. Заяв та клопотань від представника відповідача в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.

В судове засідання по розгляду справи по суті представник відповідача АТ «Альфа-Банк» не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України (а.с.93, 101). Про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог ОСОБА_1 у встановлений судом строк не подав. Заяв та клопотань від представника відповідача в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило. Відповідач приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова М.В. в судове засідання по розгляду справи по суті не з’явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, тому вважається, що судовий виклик вручений їй належним чином (а.с.94, 96, 103). Відзиву на позов до суду не направила. Заяв та клопотань, пов`язаних з розглядом справи, до суду також не подала.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідачів, суд згідно положень ч.1 ст.58, ч.1 ст.223 ЦПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті в даному судовому засіданні без їх участі.

На виконання вимог п.3 ч.3 ст.265 ЦПК України суд зазначає процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26.04.2021 року позовну заяву було прийнято до розгляду та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.41-42).

Ухвалою суду від 27.05.2021 року про закриття підготовчого провадження цивільну справу було призначено до судового розгляду по суті (а.с.87).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що 19.04.2013 року позивач ОСОБА_1 шляхом заповнення та підписання подала ПАТ «Альфа-Банк» анкету-заяву на отримання кредиту (а.с.14).

19.04.2013 року між позивачем по справі ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений кредитний договір №401429891 на наступних умовах: сума та валюта кредиту - 10342,95 грн. (пункт 2.1); процента ставка за користування кредитом - 0,01%, яка є фіксованою (пункт 2.2); дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісійної винагороди за надання інформації (виписок) за рахунком, - 22.10.2014 року (пункт 2.3); надання кредиту здійснюється для: оплати (часткової оплати) товарів згідно з переліком, що вказаний у специфікації №401429891 від 19.04.2013 року, оплати страхового платежу згідно з умовами комплексного договору добровільного страхування ризиків позичальника №007.401429891.111 від 19.04.2013 року та оплати комісійної винагороди банку за надання кредиту (пункт 2.5) (а.с.13).

За змістом пункту 1 Розділу 1 кредитного договору, даний договір складається з двох розділів, Розділ 1 «Базові умови кредитування» та Розділ 2 «Загальні умови споживчого кредитування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», які нероздільно пов`язані між собою та складають єдиний документ, включаючи всі додатки до нього, які складають невід`ємну частину цього договору.

Згідно пункту 2.7 кредитного договору сукупна вартість кредиту з урахуванням вартості усіх супутніх послуг, а також повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів за цим договором визначені в Додатку №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Платежі з повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів за цим договором здійснюються щомісячно, рівними частинами у сумах, в поряду та на умовах, визначених цим договором та відповідно до графіку платежів, який є додатком №1 до цього договору.

Згідно пункту 3 кредитного договору всі відносини між позичальником та банком, що виникають на підставі цього договору, врегульовуються Розділом 2 «Загальними умовами споживчого кредитування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», затвердженими розпорядженням ПАТ «Альфа-Банк» №595 від 28.02.2012 року. Вказані в цьому пункті «Загальні умови споживчого кредитування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», є невід`ємною частиною цього договору та визначають інші істотні умови цього договору, але не виключно, порядок і умови нарахування процентів за користування кредитом, поновлення нарахування процентів за користування кредитом у разі якщо таке нарахування призупинене, умови здійснення платежів, умови настання відповідальності за неналежне виконання зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, та/або інших платежів, що вказані в цьому договорі.

Кредитний договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту підписання сторонами Розділу 1 цього договору та скріплення печаткою банку (пункт 6).

Факт підписання 19.04.2013 року зазначених вище анкети-заяви на отримання кредиту та кредитного договору позивачем по справі не заперечувався та під час судового розгляду належними та допустими доказами спростований не був.

14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №17857, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №401429891 від 19.04.2013 року за період з 16.01.2019 року по 11.03.2020 року в загальній сумі 28633,06 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4334,26 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 469,67 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 8679,13 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями - 15150,00 грн., а також 650,00 грн. плати за вчинення нотаріусом виконавчого напису на підставі ст.31 Закону України Про нотаріат» (а.с.15).

Зі змісту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Альфа-Банк» на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами б/н від 30.09.2014 року є ТОВ «Дата Майнінг Груп», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2019-1ДМГ/Веста від 14.01.2019 року є ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 16-01/19/2 від 16.01.2019 року є відповідач ТОВ «Вердикт Капітал».

01.09.2020 року за вх.№805 представником ТОВ «Вердикт Капітал» подана заява про примусове виконання виконавчого напису №17857, виданого 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., на підставі якої 02.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання зазначеного виконавчого напису та стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця в розмірі 2928,31 грн. (а.с.18, 20-21).

Виконуючи приписи ч.1 ст.264, ч.4 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним позивачем, як учасником справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією (п.19 ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат», далі - Закону, в редакції на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону).

Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 (далі - Порядок).

Відповідно до ч.1 ст.87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст.88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За змістом ч.2 ст.87 Закону та п.п.3.2 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 (далі - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (п.п.3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Як вбачається зі змісту оспорюваного виконавчого напису нотаріуса від 14.08.2020 року за реєстраційним №17857 про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №401429891 від 19.04.2013 року, приватний нотаріус Горай О.С. при його вчиненні керувався ст.ст.87-91 Закону та п.2 Переліку.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» вказаний перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», за змістом якого для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржником допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі і в частині п.2 щодо доповнення Переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2.Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Вказана постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом Горай О.С. 14.08.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, а, отже, на дату вчинення приватним нотаріусом зазначеного виконавчого напису відповідні положення Переліку, на підставі яких допускалося стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, втратили чинність.

Відповідно до п.1 Переліку (в редакції, що діяла на дату вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що представником ТОВ «Вердикт Капітал» приватному нотаріусу Горай О.С. для вчинення виконавчого напису не надавався оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може проводитися у безспірному порядку, а були подані не засвідчені нотаріально оригінал кредитного договору №401429891 від 19.04.2013 року та анкета-заява на отримання кредиту від 19.04.2013 року за підписами уповноваженої особи банку та позивача ОСОБА_1 , які з огляду на недотримання умови щодо їх нотаріального посвідчення, не можуть вважатися тим договором, за яким допускається проведення стягнення заборгованості у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису, вчиненого 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за реєстраційним №17857, таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотримання передбачених ст.88 Закону умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Даний висновок суду відповідає правовим висновкам, викладеним Верховним Судом в постановах від 12.03.2020 року у справі №757/24703/18-ц та від 15.04.2020 року у справі №158/2157/17, які відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Крім того, зі змісту пункту 2.3 кредитного договору №401429891, укладеного 19.04.2013 року між позивачем по справі ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк», судом встановлено, що датою остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісійної винагороди за надання інформації (виписок) за рахунком, є 22.10.2014 року.

Згідно оспорюваного виконавчого напису стягнення з позивача ОСОБА_1 , як боржника, на користь ТОВ «Вердикт Капітал», як стягувача, заборгованості за кредитним договором №401429891 від 19.04.2013 року проводиться за період з 16.01.2019 року по 11.03.2020 року, а підставою набуття відповідачем ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до позивача ОСОБА_1 , як боржника, є договори відступлення права вимоги за кредитними договорами б/н від 30.09.2014 року, 2019-1ДМГ/Веста від 14.01.2019 року та 16-01/19/2 від 16.01.2019 року, про які судом зазначалося вище.

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 Закону та п.п.3.1 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи лише за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

За змістом п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦПК України).

Таким чином, відповідач ТОВ «Вердикт Капітал» шляхом укладення договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №16-01/19/2 від 16.01.2019 року став новим кредитором позивача ОСОБА_1 ..

Відповідно до положень ст.262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

З огляду на викладене, право вимоги до позивача ОСОБА_1 , як позичальника, за кредитним договором №401429891 від 19.04.2013 року, з урахуванням змісту пункту 2.3 договору, виникло 23.10.2014 року, а оспорюваний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом Горай О.С. 14.08.2020 року, тобто поза межами трирічного строку з дня виникнення права вимоги, що свідчить про недотримання передбаченої ч.1 ст.88 Закону та п.п.3.1 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку умови вчинення виконавчого напису, та є самостійною підставою для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

При цьому обставина укладення відповідачем ТОВ «Вердикт Капітал» договору відступлення прав вимоги від 16.01.2019 року не має наслідком виникнення у нього права на примусове стягнення заборгованості з позивача саме після укладення такого договору, оскільки згідно приписів ст.262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Даний висновок суду відповідає правовим висновкам, викладеним Верховним Судом України в постанові від 07.06.2017 року у справі №923/1233/15, та постановах Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі №640/10523/16-ц, від 08.02.2019 року у справі №904/3280/18, які відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.03.2021 року у справі №750/3781/20, неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимога про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.08.2020 року у справі №554/6777/17 та від 03.02.2021 року у справі №761/6923/17, які відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У поданій до суду позовній заяві та у вступному слові під час судового розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 заперечила отримання будь-яких письмових вимог (повідомлень) від відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» щодо необхідності погашення нею заборгованості за кредитним договором №401429891 від 19.04.2013 року.

За змістом ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених особою вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч.2, 4 ст.12 ЦПК України).

З урахуванням положень п.п.2.3 п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку (вчинення виконавчого напису після спливу тридцяти днів з моменту надіслання боржнику письмового повідомлення - вимоги про усунення порушень), обов`язок доведення належного повідомлення ОСОБА_1 , як боржника, під час процедури стягнення з неї заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса, покладається саме на відповідача ТОВ «Вердикт Капітал», як стягувача.

Разом з тим, відповідачем ТОВ «Вердикт Капітал» у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього доказами на спростування викладених позивачем в позовній заяві тверджень про неотримання нею письмових повідомлень (вимог) про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором надано не було, що як наслідок, не може свідчити про дотримання відповідачем під час процедури стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса такого її етапу, як належного повідомлення боржника.

За встановлених судом обставин в їх сукупності, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про недотримання приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. під час вчинення 14.08.2020 року виконавчого напису за реєстраційним №17857 вимог законодавства, що визначає порядок та умови вчинення нотаріусом зазначеної нотаріальної дії, а тому позов ОСОБА_1 в частині визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про скасування виконавчого напису, вчиненого 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу за реєстраційним №17857, як виданого на зобов`язання, якого не існує, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 12 ст.28 ЦПК України, яка визначає підсудність справ за вибором позивача, передбачено розгляд і вирішення судами цивільних справ за позовами до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню.

Таким чином, при вирішенні спору судом враховується необхідність захисту права та інтересу позивача у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення та спричиненим цими діями наслідкам.

З матеріалів справи вбачається, що вчинений 14.08.2020 року приватним нотаріусом Горай О.С. виконавчий напис за реєстраційним №17857 про стягнення з позивача ОСОБА_1 , як боржника, на користь ТОВ «Вердикт Капітал» грошових коштів в загальному розмірі 29283, 06 грн., перебуває на виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.В..

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що оспорюваний виконавчий напис є виконавчим документом, на підставі якого приватним виконавцем Малковою М.В. було відкрите виконавче провадження №62928582 та можуть вчинятися заходи з примусового його виконання, належним способом захисту прав та законних інтересів позивача ОСОБА_1 , передбаченим законом, є визнання даного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що кореспондує передбаченому п.7 ч.2 ст.16 ЦК України способу захисту порушеного права шляхом припинення правовідношення у зв`язку з неправомірним набуттям відповідачем за виконавчим написом нотаріуса права стягнення з позивача ОСОБА_1 грошових коштів та з метою припинення порушення прав позивача вчиненим виконавчим написом.

Натомість скасування виконавчого напису, як виданого на зобов`язання, якого не існує, не відповідає передбаченим ч.2 ст.16 ЦК України способам захисту прав та законних інтересів особи, та не належить до способів, визначених договором або законом.

На підставі викладеного, враховуючи задоволення судом позову в частині визнання виконавчого напису за реєстраційним №17857, вчиненого 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., таким, що не підлягає виконанню, в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування цього ж виконавчого напису, як виданого на зобов`язання, якого не існує, слід відмовити.

Крім того, при зверненні до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та скасування вказаного виконавчого напису, як виданого на зобов’язання, якого не існує, позивач ОСОБА_1 вказала відповідачами, крім ТОВ «Вердикт Капітал», яке є стягувачем за оспорюваним виконавчим написом, також і приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., АТ «Альфа-Банк» та приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Малкову М.В., мотивувавши під час підготовчого провадження у справі визначення нею такої кількості відповідачів тим, що приватний нотаріус Горай О.С. безпосередньо вчинив даний виконавчий напис, приватний виконавець Малкова М.В. на підставі цього виконавчого напису відкрила стосовно неї виконавче провадження, а АТ «Альфа-Банк» здійснило передання укладеного між ними кредитного договору та її персональних даних іншим особам, внаслідок чого вони в подальшому були надані приватному нотаріусу відповідачем ТОВ «Вердикт Капітал».

Виконуючи обов`язок щодо встановлення належності відповідачів, суд приходить до наступного висновку.

Основною ознакою сторін цивільного процесу (позивача та відповідача) є їх особиста та безпосередня заінтересованість в результаті судового розгляду, оскільки саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною, яка на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила його суб`єктивні права, свободи чи інтереси.

При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим до неї позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси) (ч.2 ст.1 Закону України «Про нотаріат»).

Таким чином, нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності, а тому, вчиняючи такі нотаріальні дії, нотаріус не діє в інтересах учасників нотаріальної дії та відповідно не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами та не має з ними спільних чи однорідних прав та обов`язків.

За вказаних обставин відповідачем у справах про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, тобто цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом.

Даний висновок суду відповідає правовим висновкам, викладеним Верховним Судом в постановах від 14.08.2019 року у справі №519/77/18 та від 15.04.2020 року у справі №474/106/18, які відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, враховуючи, що стягувачем за вчиненим 14.08.2020 року приватним нотаріусом Горай О.С. виконавчим написом за реєстраційним номером №17857 є ТОВ «Вердикт Капітал», саме вказана юридична особа є належним відповідачем за поданим ОСОБА_1 до суду позовом.

Натомість приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., який вчинив нотаріальну дію - оспорюваний позивачем виконавчий напис, АТ «Альфа-Банк», як первісний кредитор, який не пред’являв до позивача вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №401429891 від 19.04.2013 року, та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М.В., яка здійснює у передбаченому законом порядку примусове виконання вчиненого 14.08.2020 року виконавчого напису нотаріуса за №17857, як виконавчого документа, є неналежними відповідачами, оскільки учасниками спірних правовідносин щодо стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса є виключно позивач ОСОБА_1 , як боржник, та відповідач ТОВ «Вердикт Капітал», як стягувач.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред’явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі №761/30025/16-ц).

За встановлених судом обставин в позові ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., АТ «Альфа-Банк» та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.В. слід відмовити з огляду на неналежність їх як відповідачів.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач по справі ОСОБА_1 звернулась до суду з двома позовними вимогами немайнового характеру, за кожну з яких нею згідно квитанцій №0.0.2062181237.1 від 22.03.2021 року та №0.0.2086048760.1 від 13.04.2021 року було сплачено судовий збір в розмірі по 908 грн. 00 коп.. (а.с.1, 31).

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення судом позову в частині визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з належного відповідача по справі ТОВ «Вердикт Капітал» підлягають стягненню на користь позивача по справі ОСОБА_1 судові витрати у виді сплаченого нею судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп., підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню повністю, та скасування вказаного виконавчого напису, як виданого на зобов’язання, якого не існує, задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинений 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №17857, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №401429891 від 19 квітня 2013 року за період з 16 січня 2019 року по 11 березня 2020 року на загальну суму 28633 грн. 06 коп. (двадцять вісім тисяч шістсот тридцять три гривні шість копійок) та плати за вчинення нотаріусом виконавчого напису в розмірі 650 грн. 00 коп. (шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

В задоволенні позовної вимоги про скасування виконавчого напису, вчиненого 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрованого в реєстрі за №17857, як виданого на зобов`язання, якого не існує, відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, Акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Малкової Марії Вікторівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню повністю, та скасування вказаного виконавчого напису, як виданого на зобов’язання, якого не існує, відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь позивача ОСОБА_1 в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 908 грн. 00 коп. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (відповідач), адреси місцезнаходження, зазначені в позовній заяві: АДРЕСА_2 та вул.Леха Качинського, буд.№6 м.Житомир Житомирської області, поштовий індекс 10008;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження: вул.Кудрявський Узвіз, буд.№5-Б м.Київ, поштовий індекс 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 36799749;

Відповідач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», місцезнаходження: вул.Велика Васильківська, буд.№100 м.Київ, поштовий індекс 03150, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23494714;

Відповідач: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, місцезнаходження: вул.Поправки Юрія, буд.№6, офіс №14 м.Київ, поштовий індекс 02094.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Повне рішення суду складено 01 липня 2021 року.

Суддя С.Ю.Атаманова