Рішення № 98021362, 08.06.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/3957/21

Провадження № 2/234/2435/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Данелюк О.М.

за участі секретаря судового засідання Троянчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську за правилами загального провадження цивільну справу № 234/3957/21 за позовом:

ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул Вацлава Гавела,6,

треті особи:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул Рейтарська/пров. Георгіївський, буд. 6-3 літера «А»,

Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Горелик Євген Борисович, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул Вільна, 9,

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-Обставини справи:

26.03.2021 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Горелик Євген Борисович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що позивачу випадково стало відомо про те, що постановою приватного виконавця Донецького виконавчого округу Горелик Є.Б. відкрито провадження за № 961290612 про примусовому виконанню виконавчого напису №1384 виданого 21.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та 29.01.2021 року винесено постанову про арешт грошових коштів, що містяться на відкритих рахунках. А також на кошти, що будуть відкриті після винесенні постанови про арешт коштів боржника, реєстраційний номер виконавчого провадження №61290612.

З оскаржуваним виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. №1384 від 21.01.2021 року позивач не згодний, вважає його незаконним та таким, що не підлягає виконанню по наступним підставам.

Позивач вказує, що 12.12.2013 року між ним та ПАТ «Дельт Банк» було укладено договір, на підставі якого позивачеві було видано кредитні кошти на придбання транспортного засобу марки ЗАЗ. Модель FORZA, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Впродовж останніх п`яти років від Банку та від будь яких інших фінансових установ не надходило жодних вимог, повідомлень, тощо про наявність простроченої заборгованості. З 2013 року він сплачував кредит до моменту, коли банк припинив своє існування. Вимог до нього щодо сплати заборгованості банком не пред`являлися, передачі вимоги іншому кредитору також, як і до теперішнього часу будь-яких повідомлень від відповідача ТОВ «РОСВЕН ИНВЕСТ Україна» йому не надходило. Тобто сума заборгованості вказана у постанові приватного виконавця Горелика Є.Б. з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, а саме 112325,93 грн. не є конкретною. У виконавчому написі виданого нотаріусом Баршацьким І.В. сума заборгованості перед АТ «Дельта Банк» 101 659,93 грн. Ця сума нічим не обумовлена, та позивачу не відома. Крім того в постанові про арешт майна вказана адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , в той час як на момент укладання договору, позивач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , в постанові відсутній номер квартири, що в подальшому призвело до того, що він не отримував жодного повідомлення до 2018 року, коли був прописаний за цією адресою, потім з 20.11.2018 року місце реєстрації позивач змінив, а саме: АДРЕСА_1 .

Також, вчинення виконавчого напису суперечить приписам ст. 88 Закону України «Про нотаріат» так як з дня виникнення права вимоги минуло більш ніж три роки. Крім цього законом не передбачено можливості вчинення виконавчого напису нотаріусом на кредитному договорі, укладеному в простій письмовій формі. Наведене є беззаперечною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вважає виконавчий напис нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, оскільки не має заборгованості за кредитним договором, також позивач не отримував повідомлень про зміну кредитора та про наявність заборгованості та початок процедури позасудового стягнення за виконавчим написом нотаріуса, стягнута за виконавчим написом заборгованість не є безспірною. Крім того, законом не передбачено можливість вчинення виконавчого напису нотаріусом на кредитному договору, укладеному в простій письмовій формі.

Також зазначив, що в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. Нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора та в порушення встановленого Порядку вчинення нотаріальних дій.

Тому просить визнати виконавчий напис, приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Баршацького І.В. № 1384 від 21.01.2020 року, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 29.03.2021 року позовна заява була прийнята до розгляду та по ній було відкрито загальне позовне провадження, справу призначено до підготовчого судового засідання. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву. Третім особам запропоновано надати пояснення на позовну заяву.

21.04.2021 року через канцелярію суду представник відповідача надав письмові пояснення на позовну заяву, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі через необґрунтованість, вказуючи, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. №1384 від 21.01.2020 року вчинений в межах ст.88 Закону України «Про нотаріат».

Ухвалою суду від 13.05.2021 року підготовче судове засідання по вказаній цивільній справі закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача належним чином та завчасно був повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення судових повісток, із заявою про відкладення розгляду справи до суду не зверталися.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, -

В С Т А Н О В И В:

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За загальним правилом ст.ст.15, 16 ЦК, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1ст.16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 2 частини 1статті 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є правонаступництво.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

У судовому засіданні встановлено, що між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №К-5547387 від 12.12.2013 року, відповідно до умов якого Банк надав позивачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 78 756,68 грн., на придбання автомобільного засобу марки ЗАЗ. Модель FORZA, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з кінцевим терміном повернення кредиту до 11.12.2020 року включно, на умовах, визначених цим Договором.

29 січня 2021 року постановою приватного виконавця Виконавчого округу Донецької області Гореликом Є.Б. ВП № 6120612 на підставі виконавчого напису № 1384, виданого 21.01.2020 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округ Баршацьким І.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості у розмірі 101 659,93 грн., накладений арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти, що будуть відкриті після винесенні постанови про арешт коштів боржника.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року за №1172, а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595.

Відповідно до положень ст. ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктами 2.1, 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

За змістом п. п. 3.1, 3.2 глави 16 вказаного Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

За змістом постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Крім того, у оспорюваному виконавчому написі, вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, в яку постановою КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Однак, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 21.01.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів, і не міг застосовуватись до кредитного договору № К-5547387 від 12.12.2013 року.

Таким чином, з системного аналізу вказаних вище норм законодавства вбачається, що безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.

При цьому, в даному випадку виниклу заборгованість не можна вважати безспірною на час вчинення виконавчого напису нотаріуса (21.01.2020 року), так як суду не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 отримав від Банку письмову вимогу про дострокове погашення кредиту.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства України в сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку не підтверджено належними доказами надсилання на адресу боржника саме вимоги про дострокове повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором.

Крім цього, позивач не визнає заборгованість, а повідомлення про порушення основного зобов`язання він не отримував. Таким чином, документи, що подані нотаріусу не можливо вважати безспірними.

З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. № 1384 від 21.01.2020 року про стягнення заборгованості за кредитним договором №№ К-5547387 від 12.12.2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» таким, що не підлягає виконанню, задовольнивши позовні вимоги.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись т.ст.4, 10, 13, 19, 81, 89, 141, 264, 265, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Горелик Євген Борисович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 1384 від 21.01.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованості у розмірі 101 659,93 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у сумі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення ухвалене й надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Повний текст рішення складено 18.06.2021 року.

Суддя Краматорського міського суду О. М. Данелюк