Ухвала суду № 9798376, 01.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-9279/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"01" червня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С.,

суддів: Горяйнова А.М., Малиніна В.В.

при секретарі: Іващенко О.Р.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2009 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Стольне Праця»до Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2009 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Менському районі на підставі направлень від 24.09.2008 р. № 69, від 06.10.2008 р. № 78 та від 20.10.2008 р. № 81 з 24.09.2008 р. по 23.10.2008р. проводилась документальна перевірка ДП «Стольне праця»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.01.2006 р. по 30.06.2008 р. За результатами даної перевірки складено акт від 28.10.2008 р. № 383/23/33993341 про результати документальної перевірки ДП «Стольне Праця»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.01.2006 р. по 30.06.2008 р.

Так, за висновками акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 30.01.2009 р. № 0000072300/2 та від 08.04.2009 року № 0000072300/3, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 343575,90 грн., в т.ч. 260832,00 грн. - основного платежу та 82743,90 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, перевіркою виявлено, що в лютому-березні 2008 року ТОВ «Праця Стольне»було здійснено перерахування на рахунок ДП «Стольне Праця»коштів з призначенням платежу «збільшення статутного фонду, без ПДВ», про' що свідчать платіжні доручення № 81 від 26.02.2008 р. на суму 16667,00 грн., № 212 від 21.02.2008 року на суму 514000,00 грн., № 213 від 21.02.2008 р. на суму 514000,00 грн., № 1172 від 03.03.2008 р. на суму 30397,37 грн., всього на 1075064,37 грн. В бухгалтерському обліку підприємства дана операція відображена в лютому-березні 2008 року по Дт 311 «поточні рахунки в національній валюті»Кт 40 «статутний капітал»на суму 1075064,37 грн.

Як вбачається, згідно фінансової звітності позивача внесення до статутного фонду коштів у розмірі 1075064,37 грн. від TOB «Праця Стольне»відображена у статті «Статутний капітал»(код рядка 300) фінансових звітів ДП «Стольне Праця» за І квартал 2008 року та 2008 рік відображено: на початок періоду - 1 тис. грн., на кінець періоду 1076,1 тис. грн., що повністю відповідає вимогам п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» щодо відображення у відповідному рядку сум фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.

Отже, первинні документи, бухгалтерська та фінансова звітність позивача свідчать про те, що операція по перерахуванню TOB «Праця Стольне»позивачу в лютому-березні 2008 року коштів в розмірі 1075064,37 грн. є операцією по збільшенню статутного фонду позивача. Відповідно, вказана операція є прямою інвестицією, а тому зазначена сума згідно із підпункту 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР правомірно не включена до валових доходів позивача.

Пунктом 5.9 статті 5 вищезазначеного Закону передбачено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Згідно з частиною 1 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. При цьому, рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Зборами учасників TOB «Праця Стольне», яке виступає єдиним засновником ДП «Стольне праця», 30.01.2008 р. прийнято рішення за рахунок власних та кредитних коштів збільшити статутний фонд ДП «Стольне праця», сформувавши його в розмірі 1080000,00 грн. та після повного формування статутного фонду зобов'язати директора TOB «Праця Стольне»напрацювати нову редакцію статуту позивача, підписати його та здійснити державну реєстрацію нової редакції статуту позивача.

Таким чином, статутний фонд ДП «Стольне праця»було збільшено внаслідок прийняття рішення про це єдиним його учасником - TOB «Праця Стольне», що відображено в протоколі № 1 від 30.01.2008 р.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про господарські товариства»від 19.09.1991 р. № 1576 зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Отже, рішення про внесення змін до статуту підприємства, як і рішення щодо зміни розміру статутного капіталу, приймаються загальними зборами його учасників, а набрання ними чинності не залежить від державної реєстрації таких змін.

Згідно з абзацом другим підпункту 1.28.2 пункту 1.28 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Згідно з підпунктом 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 вказаного Закону не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Таким чином, TOB «Праця Стольне»здійснило господарську операцію по внесенню до статутного фонду коштів в обмін на корпоративні права, які відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включають право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи, в тому числі права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Отже, внесення TOB «Праця Стольне»протягом лютого-березня 2008 року коштів в розмірі 1075064,37 грн. на рахунок позивача є прямою інвестицією і операція з перерахування вказаних коштів правильно була відображена в бухгалтерському обліку позивача.

Суд приходить до висновку, що якщо на момент проведення перевірки платника податку зареєстровані зміни до статуту юридичної особи, які пов'язані із зміною статутного капіталу такої особи, то у податкового органу відсутні підстави вважати безповоротною фінансовою допомогою кошти, перераховані до реєстрації вказаних змін на таке збільшення статутного капіталу.

Оскільки вказані кошти направлені на збільшення статутного фонду позивача, тому вказана операція є прямою інвестицією, внаслідок чого зазначена сума згідно із підпункту 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»правомірно не включена до валових доходів позивача.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач погоджується із сумою приросту балансової вартості запасів, визначеною відповідачем за перший квартал та перше півріччя 2008 року у розмірі 859870,00 грн. та 925253,00 грн. відповідно.

Однак не погоджується з висновком відповідача стосовно того, що приріст балансової вартості запасів у вказаному розмірі не включений до валових доходів позивача, оскільки вказані суми включені позивачем до складу його валових доходів за відповідні періоди, однак вони замість рядка 01.2 помилково відображені в рядку 01.6 Декларацій з податку на прибуток позивача за перший квартал 2008 року (з урахуванням Уточнюючої декларації з податку на прибуток) та перше півріччя 2008 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач згоден із висновком відповідача про необхідність включення до складу валових доходів позивача за І півріччя 2008 року 30000,00 грн., перерахованих позивачу TOB «Праця Стольне»згідно платіжного доручення № 1226 від 30.04.2008 р. як поворотної фінансової допомоги та загальною сумою валових витрат за 1 квартал та І півріччя 2008 року в розмірі 1374551 грн. та 1716081 грн. відповідно.

Таким чином, визначений позивачем об'єкт оподаткування по податку на прибуток за І півріччя 2008 року, що ґрунтується на даних проведеної відповідачем перевірки, становить 2771444,00 грн. (визначений відповідачем загальний розмір валових доходів позивача) -1075064,37 грн. (пряма інвестиція, що не включається до складу валових доходів позивача) -1716081 грн. (визначений відповідачем загальний розмір валових витрат позивача) - 0 (розмір амортизаційних відрахувань) = 19701,37 грн.

Враховуюче вищезазначене, суд приходить до висновку, що ДПІ у Менському районі безпідставно зроблено висновок про заниження позивачем скоригованого валового доходу за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р. на 1087110 грн. та необгрунтовано встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р. на загальну суму 260832,00 грн.

Відповідно ДПІ у Менському районі безпідставно нараховано на цю суму штрафні санкції у розмірі 82743,90 грн.

Отже, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що первинні документи, на підставі яких перераховувались кошти у розмірі 1075064,37 грн., однозначно свідчать про характер та цільове призначення коштів - поповнення статутного капіталу позивача, а тому такі кошти не є та не можуть бути безповоротною фінансовою допомогою.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем незаконно та необгрунтовано встановлено заниження позивачем податку на прибуток за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р. на загальну суму 260832,00 грн. та безпідставно нараховано на цю суму штрафні санкції у розмірі 82743,90 грн., а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову покладається на відповідача, чого ним не було зроблено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Я.С. Мамчур

Судді: В.В. Малинін

А.М. Горяйнов

Ухвалу складено у повному обсязі 04.06.2010.