Постанова № 9798373, 01.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-1646/09/2670/310 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2010 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С.,

суддів: Горяйнова А.М., Малиніна В.В.

при секретарі: Іващенко О.Р.,

розглянувши апеляційну скаргу позивача Дочірнього підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Еріксон»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2009 року у справі за позовом Дочірнього підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Еріксон»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.01.2009 р. № 00000082202/0 на суму 680,00 грн. та від 23.01.2009 р. № 0000072202/0 на суму 1 106 729,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2009 року у задоволенні позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведена виїзна позапланова перевірка Дочірнього підприємства з 100% іноземними інвестиціями „Ерікссон" (код ЄДРПОУ 21662343) з питань дотримання, вимог діючого валютного законодавства України за Договорами оренди обладнання від 28.07.2004 р. № LGT/EAB/UKR 04:12, від 19.09.2007 р. №UKR/P/L 07:017; Угодами про надання послуг від 16.04.2004 р. №UKR/LMN/SOP 04:01, від 01.10.2007 р. № UKR/EEL/APS-2007 за період з 01.10.2007 р. по 30.11.2008 р. За результатами перевірки був складений акт від 12.01.2009 р. №2/22-02/21662343, висновками якого було встановлено:

1) порушення підприємством вимог ст. 2 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме недоотримання послуг оренди обладнання по імпорту на суму 303 498,13 дол. США за Договором оренди обладнання від 28.07.2004 р. № EGT/EAB/UKR 04:12, укладеним з нерезидентом Компанією „ERICSSON АВ" (Швеція), та недоотримання послуг оренди обладнання по імпорту на суму 29 441,46 дол. США за Договором оренди обладнання від 19.09.2007 p. № UKR/P/L 07:17, укладеним з нерезидентом Компанією „ERICSSON АВ" (Швеція);

2) порушення підприємством вимог п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а саме неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, станом на 01.07.2008 р. та на 01.10.2008 р.

По факту вищезазначених порушень валютного законодавства України підприємству була нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 1 106 729,00 грн. (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми „С" від 23.01.2009 р. № 0000072202/0) та штрафні санкції у сумі 680,00 грн. (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми „С" від 23.012009 р. №0000082202/0).

Так, позивач погодився із застосуванням штрафної (фінансової) санкції в розмірі 17 438,66 грн. за порушення ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при виконанні Угоди про надання послуг від 16.04.2004 p. № UKR/LMN/SOP 04:01. В іншій частині застосованих штрафних санкцій за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності позивач не погоджується-

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, який перевірявся, ДП „Ерікссон" здійснювало імпортні операції за Договорами оренди обладнання від 28.07.2004 p. № LGT/EAB/UKR 04:12 та від 19.09.2007 p. № UKR/P/L 07:017.

Згідно з умовами даних договорів оренди обладнання Орендодавець -Компанія „ERICSSON АВ" передає, а Орендар - ДП „Ерікссон" приймає в тимчасове платне користування телекомунікаційне обладнання та системи для проведення Орендарем тестування такого обладнання в Україні.

Датою початку строку оренди за Договорами від 28.07.2004 p., № LGT/EAB/UKR 04:12 та від 19.09.2007 р. № UKR/P/L 07:017, який може перевищувати 365 днів, є дата ввізної вантажної митної декларації, а датою закінчення такого строку є дата вивізної вантажної митної декларації, які стосуються переміщення відповідного набору обладнання в рамках виконання зазначених договорів.

Пунктом 2.6 договорів оренди обладнання передбачено, що у разі потреби орендар може придбати обладнання, яке було отримано за Договором, за ціною та на умовах, що мають бути визначені окремою додатковою угодою до цього Договору про купівлю-продаж обладнання.

На виконання умов вищезазначених договорів оренди у періоді, що перевірявся, ДП „Ерікссон" отримало по імпорту обладнання (комутатори для системи телефонного зв'язку MSC, інсталяційні комплекти для кабелі; сервер; обладнаний кабінет; друковані плати; трансивери; флеш-картки; акумуляторні батареї, блоки автоматичного регулювання платівки, стрічки та інші носії для запису звуку; електрична апаратура для сполучення електричних кіл), в тому числі за наступними вантажно-митними деклараціями (далі - ВМД):

1)по Договору оренди обладнання від 28.07.2004 p. № LGT/EAB/UKR 04:12 на загальну суму 985 808,83 дол. США:

-ВМД № 100000003/7/166765 від 13.07.2007р. (ім. 40, характер угоди 82) загальною митною вартістю 1 605 005,65 грн., що за офіційним курсом Національного банку України 5,05 грн. за 1 дол. США складає 317 822,90 дол. США;

-ВМД № 100000003/7/323762 від 11.10.2007р. (ім. 40, характер угоди 82) загальною митною вартістю 3 326 995,20 грн., що за офіційним курсом Національного банку України 5,05 грн. за 1 дол. США складає 658 810,93 дол. США;

-ВМД № 100000003/7/448531 від 03.12.2007р. (ім.40, характер угоди 82) загальною фактурною вартістю 18 382,00 грн., що за офіційним курсом Національною банку України 5,05 грн. за 1 дол. США складає 3 640,00 дол. США;

-ВМД № 100000003/7/448532 від 03.12.2007р. (ім. 40, характер угоди 82) загальною митною вартістю 27 951,75 грн., що за офіційним курсом Національного банку України 5,05 грн. за 1 дол. США складає 5 535,00 дол. США.

2)по Договору оренди обладнання від 19.09.2007 р. № UKRP/L 07:017 на загальну суму 29 441,46 дол. США:

-ВМД № 100000003/7/324363 від 26.10.2007р. (ім. 40, характер угоди 82) загальною митною вартістю 85 308,14 грн., що за офіційним курсом Національного банку України 5,05 грн. за 1 дол. США складає 16 892,70 дол. США;

ВМД № 100000003/7/324364 від 26.10.2007 р. (ім. 40, характер угоди 82) загальною митною вартістю 35 419,49 грн., що за офіційним курсом Національного банку України 5,05 грн. за 1 дол. США складає 7 013,76 дол. США.

-ВМД № 100000003/7/324567 від 02.11.2007 р. (ім. 40, характер угоди 82) загальною митною вартістю 27 951,75 грн., що за офіційним курсом Національного банку України 5,05 грн. за 1 дол. США складає 5 535,00 дол. США.

Надані до перевірки вантажно-митні декларації на імпорт обладнання, яке надійшло за Договорами оренди обладнання від 28.07.2004 p. № LGT/EAB/UKR 04:12 та від 19.09.2007 p. № UKR/P/L 07:017, оформлені в режимі ім. 40, характер угоди 82.

В подальшому між ДП „Ерікссон" та Компанією „ERICSSON АВ" (Швеція) були укладені додаткові угоди до зазначених вище Договорів про придбання позивачем орендованого обладнання. Зокрема:

I.до Договору оренди обладнання від 28.07.2004 p. № LGT/EAB/UKR 04:12 на суму 985 808,83 дол. США: 1)Додаткову угоду № 6 від 08,10.2007 p., згідно з якою Орендодавець погоджується продати, а Орендар погоджується придбати обладнання, яке було отримано за цим Договором згідно Додатку-Замовлення № 100 від 03.07.2007 p., за ціною, зазначеною у Додатку-Замовленні № 100, на загальну суму 317 822,90 дол. США.

2)Додаткову угоду №8 від 05.12.2007 р., за умовами якої Орендодавець погоджується продати, а Орендар погоджується придбати обладнання, яке було отримано за цим Договором згідно Додатками-Замовленнями № 161 та № 162 за ціною, зазначеною у Додатках-Замовленнях № 161 та № 162, на загальну суму 9 175,00 дол. США.

3)Додаткову угоду № 9 від 07.04.2008 p., згідно з якою Орендодавець погоджується продати, а Орендар погоджується придбати обладнання, яке було отримано за цим Договором згідно Додатку-Замовлення № 151 від 28.09.2007 р. за ціною, зазначеною у Додатку-Замовленні № 151, на загальну суму 658 810,93 дол. США.

II.до Договору оренди обладнання від 19.09.2007 p. № UKR7P/L 07:17 Додаткову угоду від 03.11.2007 р. № 7, згідно з якою Орендодавець погоджується продати, а Орендар погоджується придбати обладнання, яке було отримано за цим Договором згідно Додатку-Замовлення № 1 на загальну суму 29 441,46 дол. США. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ДП „Ерікссон" здійснювало платежі на користь нерезидента в іноземній валюті, однак не отримало в строк, передбачений ст. 2 Закону України „Про порядок розрахунків в іноземній валюті", послуги по оренді обладнання. Такі висновки суду ґрунтуються на тому, що ВМД на імпорт обладнання були оформленні в режимі ІМ-40, код характеру угоди 82. При цьому згідно з Класифікатором характерів угод, наведеним у Додатку № 3 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року № 307, код характеру угоди 82 визначений як „інше", а отже, на думку суду першої інстанції, вказаний код не відноситься до кодів угод, по яким передбачається проведення розрахунків. Отже, ДП „Ерікссон", набуваючи у власність орендоване обладнання, мало внести зміни в ВМД, а саме змінити код характеру угод „82" на „21" (купівля-продаж). Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів (90 календарних днів до 31.05.2007 р.) з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 даного Закону передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставлено! продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно ст. 37 Митного кодексу України переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів.

Статтею 1 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація -письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Зі змісту п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 року, вбачається, що на підставі належним чином оформленої ВМД завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим.

При цьому згідно п. 8 даного Положення ВМД вважається належним чином оформлена, якщо на всіх її сторінках проставлений відбиток особистої номерної печатки посадової особи митниці, яка здійснила митне оформлення товарів.

Таким чином, датою імпорту необхідно вважати дату надходження товару на митну територію України після фактичного перетину митного кордону України при обов'язковій наявності ВМД, оформленої відповідно до вимог п. 8 Положення про вантажну митну декларацію.

Матеріали справи свідчать, що вантажно-митні декларації, за якими позивачем було ввезене телекомунікаційне обладнання на територію України, містять відбиток печатки митного органу на кожній сторінці, що підтверджує факт перетину даним обладнанням митного кордону України.

Таким чином, оскільки позивачем за додатковими угодами до договорів оренди придбано телекомунікаційне обладнання, яке вже знаходилося на митній території України, колегія суддів вважає необгрунтованим притягнення ДП „Ерікссон" до відповідальності за порушення строків поставки товарів на територію України.

При цьому колегія суддів апеляційного суду зважає, що право ДП „Ерікссон" на придбання обладнання, отриманого за договорами оренди обладнання в оренду, було прямо передбачено положеннями цих договорів.

Така умова договорів оренди повністю відповідає вимогам ст. 289 Господарського кодексу України, згідно з якою орендар має право викупити об'єкт оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України у разі викупу об'єкту оренди - договір оренди вважається припиненим.

Отже, з моменту укладення сторонами Додаткових угод про купівлю-продаж орендованого обладнання № 6 від 08.10.2007 p., № 7 від 03.11.2007 p., № 8 від 05.12.2007 р. і № 9 від 07.04.2008 р. правовідносини оренди між ними припинилися і виникли нові правовідносини купівлі-продажу. В силу цього, грошові кошти у розмірі 332 939,59 доларів США були перераховані ДП „Ерікссон" на виконання додаткових угод купівлі-продажу орендованого майна, а не за договорами оренди.

У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з доводами позивача про відсутність у ДП „Ерікссон" дебіторської заборгованості за договорами оренди обладнання, оскільки платежі, здійснені компанією-резидентом на виконання своїх зобов'язань за додатковими угодами купівлі-продажу орендованого обладнання на користь нерезидента - Компанії „ERICSSON АВ" в сумі 971 484,06 доларів США та 29 441,46 доларів США, є оплатою вартості придбаного обладнання.

Частиною 3 ст. 90 Митного кодексу України передбачено, що зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються. Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це дозволяється відповідно до цього Кодексу.

В свою чергу, митний кодекс України не містить норму, яка б дозволяла внесення змін до ВМД у зв'язку з необхідністю зміни коду характеру угоди.

Крім того, при ввезенні телекомунікаційного обладнання ДП „Ерікссон" здійснило митне оформлення такого обладнання та сплатило всі необхідні митні і податкові платежі, а отже митний контроль вважається закінченим. Зміна ж характеру угоди жодним чином не може впливати на вже завершені процедури митного контролю.

Так, згідно зі ст. 188 Митного кодексу України, імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Згідно з п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції при ввезенні її на територію України, якщо така продукція згідно з законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 „Імпорт", ІМ-41 „Реімпорт", ІМ-72 „Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 „Відмова на користь держави", ІМ-76 „Знищення або руйнування") і за наявності інформації про цю операцію у реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно умов договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Виходячи з цього, достатньою підставою для зняття з валютного контролю операції з придбання ДП „Ерікссон" у компанії-нерезидента телекомунікаційного устаткування є належним чином оформлена вантажно-митна декларація типу ІМ-40 „Імпорт".

При цьому колегія суддів відзначає, що відсутність дебіторської заборгованості ДП „Ерікссон" перед нерезидентом за поставлену продукцію підтверджується також листом ВАТ „СЕБ Банк" № 2-2-2/4649 від 08.08.2008 p., що міститься в матеріалах справи.

Таким чином, після здійснення повного митного оформлення ввезеного на територію України обладнання в режимі ІМ-40, таке обладнання може використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Колегія суддів вважає необгрунтованими висновки адміністративного суду першої інстанції про те, що зміна коду характеру угоди впливає на умови оподаткування устаткування виходячи з того, що придбане обладнання враховувалося у підприємства на позабалансовому рахунку, тобто, позивач не набув права власності на зазначений товар, а тому - відсутній об'єкт оподаткування.

Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку підприємства, в якому відображаються на конкретну дату активи підприємства, його зобов'язання та власний капітал. Перебування на балансі підприємства будь-якого майна не є безумовною підставою виникнення права власності. І навпаки, та обставина, що майно неправильно відображалося підприємством в бухгалтерському обліку, не може впливати на виникнення майнового права. Право власності у ДП „Ерікссон" на телекомунікаційне обладнання виникло на підставі укладених додаткових угод.

Відповідно до положень Закону України „Про податок на додану вартість" податок на додану вартість при імпорті товару нараховується незалежно від того ввозиться товар на територію України на умовах оренди або купівлі-продажу. В свою чергу, операція з придбання основних фондів не є об'єктом оподаткування податком на прибуток. Оскільки у цьому випадку підприємство несе витрати на придбання таких основних фондів, які збільшать вартість відповідної балансової групи.

Здійснення ДП „Ерікссон" операції з купівлі-продажу орендованого майна не змінює умови оподаткування, які мали місце при ввезенні такого майна на територію України, як цього вимагає ч. З ст. 90 Митного кодексу України, оскільки не змінює показників опису, коду згідно з УКТЗЕД, митної вартості, кількісних показників товарів, митних нарахувань тощо.

Таким чином зміна коду характеру угоди не впливає на умови оподаткування товарів, а тому не може бути підставою для внесення змін до митної декларації на підставі ч. З ст. 90 Митного кодексу України.

Виходячи з цього, суд першої інстанції неправомірно застосував до спірних правовідносин положення ст. 90 Митного кодексу України.

В силу зазначеного нарахування позивачу пені в сфері зовнішньоекономічної діяльності є безпідставним.

Стосовно застосування до ДП „Ерікссон" штрафних санкцій за порушення термінів декларування валютних цінностей, які перебувають за кордоном, то оскільки валютні кошти, перераховані ДП „Ерікссон" в рахунок оплати придбаного обладнання, є власністю продавця - Компанії „ERICSSON АВ", то вони не підлягали декларуванню ДП „Ерікссон".

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального права, у звязку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача Дочірнього підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Еріксон»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2009 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Дочірнього підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Еріксон» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.01.2009р. № 00000082202/0 на суму 680,00 грн. та від 23.01.2009 р. № 0000072202/0 на суму 1106729,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Я.С. Мамчур

Судді: В.В. Малинін

А.М. Горяйнов

Постанову складено у повному обсязі 04.06.2010