Ухвала суду № 9798327, 04.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Білак С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2010 року справа №2а-27029/09/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

головуючого судді Білак С.В.,

суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г.

при секретарі Васильєві Є.С.

за участю: представника позивача Кізіма М.В. довір.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року по справі № 2а-27029/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича компанія «Інвест Ресурс» до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання рішення протиправним та його скасування, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича компанія «Інвест Ресурс» звернулося до суду з позовом до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання рішення протиправним № 0000552343 від 17.04.2009р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича компанія «Інвест Ресурс» задоволені у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Краснодонська обєднана державна податкова інспекції Луганської області просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 159 КАС України, п.п. 1.2, 2.6, 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» ст. ст. 1,2,4 Господарського кодексу України.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та під час апеляційного розгляду заперечував проти доводів на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Краснодонською обєднаною державною податковою інспекцією Луганської області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Інвест-Ресурс», за результатами якої складено акт від 08.04.09 р. за № 646\23-34250571. На підставі зазначеного акта встановлене порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно з абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Податковим органом на підставі вищезазначеного акта було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до підприємства позивача від 17.04.09 р. за № 0000552343 в п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми в розмірі 87500 грн. за не оприбуткування в касі підприємства 06.03.2007 року готівкових коштів у загальній сумі 17500 грн., які отримані підприємством від засновників в якості внесків до статутного фонду.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції тобто міри організаційно-правового або майнового характеру, направлені на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно приписів статті 239 Господарського кодексу України, статті 11 Закону України „Про державну податкову службу", статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосування фінансових санкцій знаходиться в межах повноважень органів державно податкової служби. Отже, зазначений штраф є адміністративно-господарською санкцією, адже є заходом майнового характеру, спрямованого на припинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчим актом правил здійснення господарської діяльності. За приписами статті 250 Господарського кодексу України адміністративно господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Таким чином застосовані до позивача фінансові санкції, відповідно до статті 238 Господарського кодексу України, є адміністративно-господарськими санкціями, а оспорювань рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 87500,00 грн. прийняте за межами річного строку з дня порушення встановлених законодавчими актами правил оприбуткування готівки, тому зазначене рішення не відповідає вимогам закону. З огляду на що, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування відповідачем штрафних санкцій поза межами строку притягнення до відповідальності суб'єкта господарювання, встановленими статтею 250 Господарського кодексу України є неправомірним. Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, - УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року по справі № 2а-27029/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича компанія «Інвест Ресурс» до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання рішення протиправним та його скасування, - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 червня 2010 року, в повному обсязі складена 09 червня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: С.В. Білак

Судді: Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок