Постанова № 9798163, 24.03.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2010 р.справа № 2а-8604/08/0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Мірошниченка М.В.

суддів: Уханенка С.А. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання:Ганноченко А.О.

за участю представників :

позивача: Козак Д.А., довіреність від 31.12.2009р.;

позивача: Рукавишников К.Р., довіреність від 31.12.2009р.;

позивача: Золотаревська Р.В., довіреність від 04.01.2009р.;

відповідача: Малахов В.Ю., довіреність від 22.03.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську,

м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 07.07.2009р.

у справі № 2а-8604/08/0470

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний

комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», м. Дніпродзержинськ,

Дніпропетровської області

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську,

м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Відкритим акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.08.2008р. № 0018352301/0/25747/10 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

За наслідками розгляду справи по суті, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2009р. у справі №2а-8604/08/0470 позов задоволений частково. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську від 18.08.2008р. №0018352301/0/25747/10 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції в частині задоволення позову мотивована тим, що податкова перевірка підприємства позивача проводилась по документах, які не мають відношення до позивача. Відповідач не надав суду доказів щодо підтвердження намірів незаконного відшкодування позивачем податку на додану вартість або доказів щодо порушень процедури, яка передбачена законодавством відносно бюджетного відшкодування з ПДВ. В частині відмови у задоволенні позову щодо покладення судових витрат на відповідача постанова суду ґрунтується на приписах ч.1 ст.94 КАС України, згідно до якої, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ДПІ у м. Дніпродзержинську подана апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2009р. у справі №2а-8604/08/0470 та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування таких вимог відповідач посилається на те, що постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Доводи скарги ґрунтуються на відповідності чинному законодавству висновків акту податкової перевірки і правомірністю прийняттям у звязку з цим спірного податкового повідомлення-рішення.

ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»у запереченнях на апеляційну скаргу не погоджується із викладеними в ній доводами, з посиланням на відсутність у відповідача правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

В судовому засіданні 24.03.2010р. представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у запереченнях на неї.

У відповідності до розпорядження голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду № 204 від 24.03.2010р. апеляційний розгляд справи здійснено колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Уханенко С.А. (суддя), Юхименко О.В. (суддя).

Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Камертон».

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 24.03.2010р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, ДПІ у м. Дніпродзержинську була проведена невиїзна позапланова перевірка ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»з питання правомірності формування податкового кредиту у вересні, жовтні та листопаді 2007р. по взаємовідносинам з підприємством ТОВ «Донецька індустріальна спілка»та далі по ланцюгах постачання сировини, що вплинуло на заявлені суми ПДВ до відшкодування по деклараціям з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2007р. За наслідками перевірки складений акт № 2326/130-т/23-408/05393043 від 15.08.2008р.

В ході перевірки контролюючим органом були встановлені порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначено, що законодавством не передбачено підстав для підтвердження та, відповідно, отримання бюджетного відшкодування ВАТ «ДМК»по взаємовідносинам з ТОВ «ДІС»та далі по вказаних ланцюгах постачання товару (сировини), по податкових накладних, виписаних ТОВ «ДІС»на адресу ВАТ «ДМК» (за відповідні періоди), які включено ВАТ «ДМК»до податкового кредиту декларацій з ПДВ за вересень, жовтень, листопад 2007р., що вплинуло на заявлені до відшкодування суми ПДВ з бюджету на рахунок платника у банку по деклараціям з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2007р.

Зазначено, що з метою упередження безпідставного відшкодування ПДВ з бюджету, ВАТ «ДМК»зменшується неправомірно заявлене до відшкодування ПДВ з бюджету на суму 489971,00 грн. за наступні періоди:

-по декларації з ПДВ за жовтень 2007р. сума у розмірі 107883,00 грн.;

-по декларації з ПДВ за листопад 2007р. сума у розмірі 375355,00 грн.;

-по декларації з ПДВ за грудень 2007р. сума у розмірі 6733,00 грн.

На підставі акта перевірки № 2326/130-т/23-408/05393043 від 15.08.2008р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.08.2008р. № 0018352301/0/25747/10, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 489971,00 грн.

Позивач не погодився із висновком податкового органу про зменшення суми бюджетного відшкодування. Так, зазначає, що податкова перевірка проводилась відповідачем по документам, які не мають відношення до ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського». Попередніми перевірками з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень, жовтень, листопад 2007р. підтверджено суми податкового кредиту, зазначені в Декларації по ПДВ за вересень, жовтень 2007р., та вказано, що перевіркою правильності визначення податкового кредиту за вересень, жовтень 2007р. порушень не встановлено. Позивач не мав взаємовідносин з підприємствами, по яким встановлені порушення, зазначені в акті перевірки. Позивач не порушував приписів ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», на що посилається відповідач. Несплата контрагентом по ланцюгу контрагента до бюджету ПДВ не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності.

У звязку з цим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 названого Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону закріплено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналіз положень Закону України «Про податок на додану вартість» свідчить про те, що цим Законом передбачено лише єдиний випадок неможливості включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку відсутність податкової накладної. Такого випадку у спірних правовідносинах не існує.

З обставин справи вбачається, що на момент проведення перевірки позивач на підтвердження податкового кредиту мав необхідні податкові накладні. Позивачем в ціні придбаних у контрагента товарів по податковим накладним було сплачено ПДВ, у звязку з чим позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту.

До того ж, у довідках, складених податковим органом, вказується, що суми податку на додану вартість підтверджені належним чином виписаними податковими накладними.

Можлива несплата контрагентами до бюджету ПДВ по проведеним оподатковуваним господарським операціям не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності, оскільки статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч ст.71 КАС України відповідачем не було доведено неправильність формування позивачем податкового кредиту, у звязку з чим неправомірно зменшено заявлене підприємством до відшкодування ПДВ з бюджету на суму 489971,00 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2008р. №0018352301/0/25747/10.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених в оскаржуваній постанові.

Разом з тим, приймаючи постанову про відмову у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача судових витрат, судом першої інстанції було порушено ст.163 КАС України щодо змісту постанови суду.

Так, судом вірно зроблено посилання на ч.1 ст.94 КАС України, де зазначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Отже, у даному випадку всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету, а не з відповідача.

Проте, судом першої інстанції не враховано того, що розподіл судових витрат не відноситься до суті позовних вимог (предмету позову), яким у даному випадку є вимога про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення. У звязку з цим, за умови коли позивач просить покласти судові витрати на відповідача, в той час коли такі витрати присуджуються з Державного бюджету, у суду немає підстав приймати постанову про відмову у задоволенні позову в цій частині. Розподіл судових витрат має здійснюватися судом у відповідності до ст.94 КАС України, незалежно від того, яким чином сторона просить вирішити дане питання.

З огляду на правильне по суті вирішення судом першої інстанції справи, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, колегія суддів знаходить підстави для зміни оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2009р. у справі № 2а-8604/08/0470 змінити, виклавши резолютивну частину постанови в наступній редакції:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 18.08.2008р. № 0018352301/0/25747/10.

Присудити з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»суму 3,40 грн. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 01.04.2010р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

Суддя С.А. Уханенко

Суддя О.В. Юхименко