Рішення № 97981446, 30.06.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1654/21

Справа 226/1654/21

Провадження № 2/226/564/2021

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2021 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Коваленко Т.О.,

за участю секретаря Ковальової І.О.

учасники судового провадження:

позивач ОСОБА_1 (не з`явився),

відповідач (представник не з`явився),

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в місті Мирнограді Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що в період з 01 лютого 2011 року по 11 серпня 2020 року він працював у Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська», після чого звільнився на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням. При звільненні відповідач своєчасно не провів з ним повний розрахунок по заробітній платі на які позивач мав право при звільненні. Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 29.12.2020 року з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 було стягнуто несплачені при звільнені заробітну плату в сумі 154740,04 грн без вирахування з зазначеної суми обов`язкових податків і зборів та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в сумі 74272,18 грн з вирахуванням з зазначеної суми обов`язкових податків і зборів, понесені позивачем судові витрати. 01.02.2021 року стягувач подав до виконавчої служби заяву та виконавчий лист для примусового виконання рішення суду. Постановою старшого державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було відкрито виконавче провадження № 64362155. 09.03.2021 виконавцем винесена постанова про передачу виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків). проте на час звернення з цим позовом сума заборгованості по заробітній платі не виплачена. Вказуючи на те, що остаточний розрахунок із заробітної плати з ним відповідач не здійснив, тому стягненню з відповідача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.12.2020 по 01.06.2021 року, виходячи з розрахунку (116дн.х863,63 грн.), а всього на суму 100181,08 грн. Враховуючи викладене, у відповідності до ст.ст.116, 117 КЗпП України, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказаний середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а також судові витрати, що складаються зі сплаченого ним при подачі позову судового збору в розмірі 1001,81 грн.

Ухвалою судді від 04.06.2021 у справі відкрито провадження та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач до судового засідання не з`явився, про час та місце слухання справи сповіщений належним чином, надав суду заяву з клопотанням розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про час та місце слухання справи сповіщений належним чином, надав суду відзив в якому із позовними вимогами не погодився повністю, просив суд розглянути справу за його відсутності. Свою позицію у цій справі представник відповідача обґрунтував тим, що позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є необгрунтованими. Відповідач зазначає, що позивач не надав суду докази невиплати йому заробітної плати. Крім того, звертає увагу на складну економічно-фінансову ситуацію, яка спричинила простій на підприємстві, починаючи з грудня 2019 року, та її погіршення через оголошення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу. Зазначає, що адміністрацією підприємства з грудня 2019 року вживаються всі можливі заходи, направлені на вирішення питання погашення працівникам заборгованості із заробітної плати, вважає вказані обставини форс-мажорними та у зв`язку з цим просить відмовити у задоволенні позову.

Встановивши характер спірних правовідносин, дослідивши надані суду докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з такого.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 01 лютого 2011 року по 11 серпня 2020 року перебував у трудових відносинах з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська». 11.08.2020 року на підставі ч.3 ст.38 КЗпП його було звільнено з роботи за власним бажанням (а.с. 8-12).

Згідно рішення Димитровського міського суду Донецької області від 29.12.2020 з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 стягнута заборгованість із заробітної плати в сумі 154740,04 грн без вирахування з зазначеної суми обов`язкових податків і зборів та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в сумі 74272,18 грн з вирахуванням з зазначеної суми обов`язкових податків і зборів, понесені позивачем судові витрати в сумі 840,80 грн. Відповідно до вказаного судового рішення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні було розраховано по 10.12.2020 із середньоденного заробітку позивача в сумі 863,63 грн. (а.с.18-19)

Згідно відповіді на заяву Гребініченка Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) № 2140/023-49/7520 від 30.04.2021 року, стягнень на користь ОСОБА_1 станом на 30.04.2021 року не здійснювалось (а.с. 26-27). Будь-які відомості про виконання рішення суду від 29.12.2020 на час розгляду справи по суті сторони не подавали.

За приписами ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільнені робітника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Після ухвалення судового рішення про стягнення сум, належних при звільненні, роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України. До такого висновку прийшов Верховний Суд України в ухвалах від 16.05.2012 (справа № 6-47110св11), від 18.07.2012 (справа № 6-14417св12), від 29.01.2014 (справа № 6-144ц13).

Крім того, невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012.

Оскільки в порушення наведених правових норм трудового законодавства відповідач не розрахувався у повному обсязі з позивачем на час звернення до суду з цим позовом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за затримку розрахунку з дати, наступної за днем визначеним у рішенні суду від 29.12.2020 - 11.12.2020 року по 01.06.2020 року включно (межі, заявлені позивачем у позові), що складає 116 днів.

Згідно довідки відповідача розмір середньоденної заробітної плати позивача складає 863,63 грн (а.с.17).

Таким чином, сума середнього заробітку позивача за затримку розрахунку при звільненні за період з 11.12.2020 року по 01.06.2020 складає 100181,08 грн (116 роб.дн.х863,63грн).

Згідно з висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 27.04.2016 у справі № 6-113цс16, суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до ст.117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сумм;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц.

Беручи до уваги розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, період затримки виплати такої заборгованості, карантин, запроваджений Кабінетом Міністрів України на всій території України у зв`язку із захворюванням на COVID -19, який безумовно впливає на фінансовий стан підприємства, суд вважає справедливим обмежити розмір відповідальності відповідача за несвоєчасну виплату заробітної плати позивачу розміром суми заборгованості, яка підлягала позивачеві до сплати при звільненні. Враховуючи суму відшкодування, визначену у рішенні суду від 29.12.2020, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку як різницю від суми заборгованості, належну позивачеві до виплати при звільненні, і суми середнього заробітку, визначеної у рішенні суду від 29.12.2020, а саме: 154740,04грн - 74272,18грн = 80467,86грн.

Саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України на користь позивача підлягає стягненню з відповідача понесені ним судові витрати у розмірі 1001,81 грн.

На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.47, 94, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст.21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», місцезнаходження: 85310, місто Родинське Донецької області, код ЄДРПОУ 31599557, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 80467,86 гривень, понесені судові витрати в сумі 1001,81 гривня, а всього 81469 (вісімдесят одна тисяча чотириста шістдесят дев`ять) гривень 67 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.О. Коваленко