Рішення № 97964871, 24.06.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/48/21

Провадження № 2/204/736/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мащук В.Ю.,

при секретарі Максименко Я.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «альфа-Банк», треті особи –Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев Ігор В`ячеславович, Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, –

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4890 від 31.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа -Банк» боргу на суму 36822, 80 Доларів США та 1500 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 31.10.2020 року приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович вчинив виконавчий напис № 4890 про стягнення з ОСОБА_1 з метою задоволення вимог АТ «Альфа – Банк» на суму 36822, 80 доларів США та 1500 грн., за кредитним договором № 231/144 від 03.10.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та АКБ СР «Укрсоцбанк» правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк».

19.11.2020 року Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим Ігорем В`ячеславовичем відкрито виконавче провадження № 63671154 з виконання виконавчого напису.

Підставою для вчинення виконавчого напису було те, що 03.10.2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 231/144 за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 20000 доларів США на умовах платності та графіком погашення заборгованості на умовах визначених договором строком до 15 вересня 2015 року. В момент вчинення виконавчого напису, буди відсутні правові підстави для його вчинення, були порушені вимоги чинного законодавства, внаслідок чого порушені права та охоронювані законом інтереси позивача, а також був порушений строк для звернення за виконавчим написом, який чітко встановлений ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», тому позивач вважає, що виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду.

В судове засідання представник позивача – адвокат Рибаков В.О. не з`явився, надавши письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засіданні не з`явився. Через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого для вчинення виконавчого напису нотаріусу були надані всі необхідні документи, перелік яких визначений законодавством. Безспірність заборгованості позивача перед відповідачем на момент вчинення виконавчого напису була доведена у встановленому законом порядку. Твердження позивача про те, що умови кредитного договору про сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту банком, є незаконними, не відповідають вимогам справедливості та суперечать положенням ч.1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», є необґрунтованими. Так як кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, позивач зобов`язана повернути в повному обсязі надані грошові кошти у вигляді кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом та штрафні санкції, якщо такі були застосовані. Проте, позивач, отримавши гроші від банку, свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконала, чим порушила умови кредитного договору. Оскільки станом на 31 жовтня 2020 року зобов`язання позивача за кредитним договором належним чином не виконані, то кредитний договір станом на 31 жовтня 2020 року залишається чинним, а отже і зобов`язання за ним.

Треті особи – Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев Ігор В`ячеславович, Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши письмові заперечення відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та цільового характеру використання грошові кошти в сумів 20000 доларів США, зі сплатою 13,5 % річних, з кінцевим терміном повернення до 02 вересня 2015 року (арк.с.11-12).

31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №4890. Заборгованість виникла за кредитним договором № 231/144 від 03 жовтня 2008 року з усіма додатками та додатковими угодами, який укладено маж АКБ СР «Укрсоцбанк» (правонаступник АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 АТ «Альфа – Банк» є правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк». Строк платежу по кредиту настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 01 липня 2017 року по 01 липня 2020 року. Сума заборгованості складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 18331, 07 доларів США, прострочена заборгованість за комісією та процентами – 18491, 73 доларів США, сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису – 1500 грн. Загальна сума заборгованості становить 36822,80 доларів США та 1500 грн. (арк.с.13).

19 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 4890, виданого 31.10.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа - Банк» заборгованості в розмірі 36822,80 доларів США та 1500 грн. (арк.с.14-15).

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі в порядку, встановленому договором.

Відповідно до п.19 ст. 34 ЗУ «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія.

Відповідно до п. 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, вказано, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 (№ 754/9711/14-ц).

У постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси заявника забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як встановлено з матеріалів цивільної справи кредитний договір від 03 жовтня 2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений строком до 02 вересня 2015 року. Однак, АТ «Альфа-Банк» звернулося до приватного нотаріуса 31 жовтня 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договором, заборгованості за комісією, та по відсоткам.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З матеріалів справи судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає з кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 21 лютого 2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення.

Перевіряючи факт подання кредитором документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, суд приходить до висновку, що ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитись в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Однак, матеріали справи не містять письмової вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань, адресованої позичальнику, а також не містить документального підтвердження вручення зазначеної вимоги позивачу.

Отже, встановлені фактичні обставини у справі на підставі наданих сторонами доказів, які були досліджені в судовому засіданні, і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість свідчать про те, що нотаріус, підтверджуючи наявність у кредитора права на стягнення грошових сум з позичальника ОСОБА_1 шляхом вчинення виконавчого напису, не з`ясував факт безспірності заборгованості на підставі поданих кредитором документів та умови застосування положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

В свою чергу відповідач, подавши відзив на позовну заяву, та заперечуючи позовні вимоги, не подавав відповідних доказів, які б спростовували твердження позивача.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Встановлено, що у виконавчому написі нотаріуса №4890 від 31 жовтня 2020 року не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, а лише вказано номер договору, та суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором за період з 01 липня 2017 року по 01 липня 2020 року.

Вказане свідчить про відсутність ознаки безспірності заборгованості.

Враховуючи, що відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», та приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати віднести на рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,133,141,259,263,264,265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.15,16,18, 625, 1050 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «альфа-Банк», треті особи –Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев Ігор В`ячеславович, Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4890 від 31.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа -Банк» боргу на суму 36822, 80 Доларів США та 1500 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Ю. Мащук