Рішення № 97951028, 17.02.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.02.2021

Справа № 334/6835/17

Провадження № 2/334/132/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Турбіної Т.Ф.

при секретарі Гребенюк А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТДВ СК «Альфа-Гарант» про відшкодування майнової шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» майнової шкоди в розмірі 57776,46 грн., а також понесених судових витрат, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03 червня 2017 року в м. Запоріжжі на перехресті Каширського шосе та пров. Медичного сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Мерседес-Бенц, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Джили Мапл, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням позивача. Внаслідок ДТП постраждалих немає, автомобілі пошкоджено.

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2017 року по справі № 204/3418/17, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 03.06.2017року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застраховано у ТДВ СК "Альфа-Гарант".

Згідно до звіту № 16/09 від 19.09.2017 року, величина втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля становить 56276,46 грн., яку відповідач відмовляється сплачувати, у зв`язку з чим ОСОБА_1 змушений звертатись до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги, підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача надав відзив на позов в якому зазначив, що позовні вимоги вважають незаконними та необґрунтованими з тих підстав, що відносини склалися між сторонами у зв`язку з виплатою страхового відшкодування за полісом № АК/3490681, які врегульовані спеціальним законом - Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно Звіту № 75-D/34/2 від 28.08.2017 року складеного незалежним оцінювачем, вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Джилі» д.н.з. НОМЕР_2 дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу і становить 29909,18 грн. з урахуванням ПДВ та 24924,32 грн. без урахування ПДВ.

Керуючись п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та враховуючи те, що ОСОБА_3 просила сплатити страхове відшкодування на її особистий рахунок, а також не надала доказів понесених нею витрат зі сплати ПДВ до державного бюджету, у зв`язку з ремонтом належного їй транспортного засобу, ТДВ СК «Альфа-Гарант» було зменшено розмір страхового відшкодування на розмір податку на додану вартість.

Також, відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, яка, відповідно до полісу АК/3490681 становить 1000,00 грн.

Таким чином, 08 вересня 2017 року на підставі заяви ОСОБА_3 про страхове відшкодування та в межах строку встановленого ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ТДВ СК «Альфа-Гарант» було сплачено страхове відшкодування у розмірі 23924 гривні 31 коп. за реквізитами вказаними нею у заяві про страхове відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № ID-98108 від 08.09.2017 року.

Звіт № 16/09, на який посилається позивач, не може бути належним та допустимим доказом в розумінні п. 17. Постанови пленуму ВСУ № 5 від 12.06.2009 року, який міг би спростувати Звіт № 75-D/34/2, складений незалежним оцінювачем ФОП ОСОБА_4 , та на підставі яких ТДВ СК «Альфа-Гарант» було здійснено розрахунок та сплачено страхове відшкодування.

Звіт Позивача не містить кваліфікаційних документів особи, яка його виконала, що унеможливлює визначити, чи має ОСОБА_5 право складати експертні висновки. Також, у звіті Позивача взагалі відсутній протокол огляду транспортного засобу, і є лише список пошкоджень, без посилання на виявлені під час огляду дефекти, що є порушенням підпункту 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ. Також немає фотознімків пошкоджених деталей, які, відповідно до підпункту С п. 4. 4 мають становити невід`ємну частину звіту. А крім того, позивач надає ремонтну калькуляцію транспортного засобу «Джилі Емгранд7», тоді як модель пошкодженого транспортного засобу «Джилі Мапл», тобто розрахунки здійснені для абсолютно іншої марки транспортного засобу, і не стосуються транспортного засобу «Джилі Мапл», що є грубим порушенням Методики. Тому, вважають звіт позивача № 16/09 неналежним та недопустимим доказом по даній справі, адже його розрахунки є суттєво завищені у зв`язку з тим, що експерт брав до уваги зовсім іншу модель транспортного засобу, та проводив розрахунок ремонту транспортного засобу «Джилі Емгранд 7», замість «Джилі Мапл» та не можливо встановити чи такий експерт взагалі оглядав транспортний засіб, адже відсутній протокол огляду і дані характеру пошкоджень деталей та фотознимики кожного пошкодження.

Крім того, відповідач зазначив, що пошкоджений в ДТП транспортний засіб «Джилі», д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , у зв`язку з чим вважають, що позивач є неналежним отримувачем страхового відшкодування.

Що стосується вимог Позивача щодо стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження, то, відповідно до п.34.2. ст. 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Повідомлення про ДТП від Позивача було надано ТДВ СК «Альфа-Гарант» 08.06.2017 року, а огляд даного транспортного засобу був проведений 19.06.2017 року у присутності позивача. Тобто не пройшло 10 робочихднів, з дня отримання повідомлення про ДТП, ТДВ СК «Альфа-Гарант» виконало свій обов`язок, передбачений п. 34.2. ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і вимоги оплатити вартість висновку щодо оцінки транспортного засобу є незаконними, відповідно до ст. 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, ТДВ СК «Альфа-Гарант» належним чином виконало свій обов`язок за полісом і виплатило страхове відшкодування власнику транспортного засобу, яким є ОСОБА_3 , що підтверджується платіжним дорученням № ID-98108 від 08.09.2017 року. Позивач не є власником ТЗ і, відповідно до чинного законодавства, не має права на отримання страхового відшкодування без документу на представлення інтересів ОСОБА_3

ТДВ СК «Альфа-Гарант» при виплаті страхового відшкодування керувалося вимогами спеціального закону - Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з чим просять відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТДВ СК «Альфа-Гарант» у повному обсязі.

В судове засідання сторони не з`явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що відповідно до положень ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 26.06.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у порушенні правил дорожнього руху, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди 03 червня 2017 року о 09.20 год. на перехресті Каширського шосе та провулку Медичному в м.Запоріжжі за участю автомобіля Mercedes-Benz, держ.№ НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Geely Maple, держ. № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали пошкоджень (а.с.10).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована ТДВ СК «Альфа-Гарант», згідно полісу № АК/3490681 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. З якого вбачається ліміт страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну 100000 гривень. Розмір франшизи 1000 гривень (а.с.32).

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

ОСОБА_1 08.06.2017 року звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про настання страхового випадку.

На виконання вимог ст.ст. 22, 29 та 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ТДВ СК «Альфа-Гарант» протягом 10 днів звернулось до незалежного оцінювача ФОП ОСОБА_4 з метою визначення вартості матеріального збитку, якого зазнав власник пошкодженого транспортного засобу.

Під час огляду транспортного засобу 19.06.2017 року був присутній ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом у протоколі огляду транспортного засобу від 19.06.2017, але будь-яких зауважень не зазначив (а.с.50-53).

Згідно звіту № 75-D/34/2 від 28.08.2017 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Geely Maple держ.№ НОМЕР_2 , його розмір становить 29909,18 грн. з урахуванням ПДВ та 24924,32 грн., без урахування ПДВ (а.с.41-64).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Geely Maple держ.№ НОМЕР_2 , він належить ОСОБА_3 (а.с.38).

17 серпня 2017 року ОСОБА_3 звернулась до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про страхове відшкодування, в якій просила здійснити перерахунок належного страхового відшкодування безпосередньо на її особистий рахунок (а.с.40).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, яка, відповідно до полісу АК/3490681 становить 1000,00 грн.

З урахуванням вимог ст. 12, п. 36.2 ст.36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового відшкодування було зменшено на розмір податку на додану вартість і розмір франшизи і 08 вересня 2017 року ОСОБА_3 перераховано на особовий рахунок 23924,31 грн. в якості страхового відшкодування, про що суду надано платіжне доручення № ID-98108 від 08.09.2017 (а.с.67).

Звертаючись до суду, свої вимоги про стягнення страхового відшкодування згідно проведеного звіту № 16/09 від 19.09.2017 року та вартості дослідження у сумі 57776,46 грн., ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він є власником автомобіля Geely Maple держ.№ НОМЕР_2 , і відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Проте, позивачем в обґрунтування своїх вимог не доведений той факт, що він є власником зазначеного транспортного засобу, оскільки судом встановлено, що автомобіль Geely Maple держ.№ НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.38).

Звіт № 16/09, на який посилається позивач, не може бути належним та допустимим доказом в розумінні п. 17. Постанови пленуму ВСУ № 5 від 12.06.2009 року, який міг би спростувати Звіт № 75-D/34/2, складений незалежним оцінювачем ФОП ОСОБА_4 , та на підставі яких ТДВ СК «Альфа-Гарант» було здійснено розрахунок та сплачено страхове відшкодування з огляду на те, що до цього звіту позивачем не надано кваліфікаційних документів особи, яка його виконала, що унеможливлює визначити, чи має вона право складати експертні висновки, не надано протокол огляду транспортного засобу, фотознімків пошкоджених деталей, які мають становити невід`ємну частину звіту. А крім того, до звіту позивачем надано ремонтну калькуляцію транспортного засобу «Джилі Емгранд7», тоді як модель пошкодженого транспортного засобу «Джилі Мапл», тобто розрахунки здійснені для іншої марки транспортного засобу.

Щодо вимог про стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження, то, відповідно до п.34.2. ст. 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Як встановлено судом, повідомлення про ДТП від позивача було надано ТДВ СК «Альфа-Гарант» 08.06.2017 року, огляд даного транспортного засобу був проведений у його присутності 19.06.2017 року. Тобто, ТДВ СК «Альфа-Гарант» виконало свій обов`язок, передбачений п. 34.2. ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». З урахуванням наведеного і відхилення в якості доказу наданого позивачем звіту № 16/09 від 19.09.2017, вимоги оплатити вартість цього висновку не ґрунтуються на вимогах закону і задоволенню не підлягають.

Згідно з ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами. Доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених обставин щодо власника пошкодженого транспортного засобу, виплати їй страхового відшкодування на підставі її заяви у сумі 23924,31 грн., неналежності наданого в якості доказу звіту № 16/09 від 19.09.2017, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення на його користь страхового відшкодування у сумі 57776,46 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТДВ СК «Альфа-Гарант» про відшкодування майнової шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.