Ухвала суду № 97938911, 29.06.2021, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2834/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми заяву позивача ОСОБА_2 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Могрицької сільської ради Сумського району, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок, зобов`язання усунути невідповідність меж земельних ділянок та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Могрицької сільської ради Сумського району, треті особи ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання незаконним та скасування рішення Могрицької сільської ради Сумського району, визнання недійсними державних актів на землю,

В С Т А Н О В И В :

08 червня 2021 року позивач ОСОБА_2 через канцелярію суду подав заяву про відвід судді Степаненка О.А., зазначаючи про існування обставин, які викликають у нього недовіру до головуючого. Зокрема, позивач послався на те, що дана цивільна справа тривалий час не розглядається, визнання передчасним подане на стадії підготовчого провадження клопотання про призначення судово-технічної та землевпорядної експертизи, до експертної установи був переданий диск без електронних документів, провадження у справі не поновлено, тому, посилаючись на положення ст. 36 ЦПК України, заявляє головуючому судді Степаненку О.А. відвід.

Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу. Питання про відвід судді було направлено для розгляду в порядку ст. 33 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заяву про відвід судді підримав.

Від Могрицької сільської ради Сумського району надійшла заява з проханням проводити судове засідання у відсутність їх представника, при прийняття рішення покладались на розсуд суду.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились з невідомої причини, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В провадженні Сумського районного суду Сумської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Могрицької сільської ради Сумського району, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок, зобов`язання усунути невідповідність меж земельних ділянок та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Могрицької сільської ради Сумського району, треті особи: ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання незаконним та скасування рішення Могрицької сільської ради Сумського району, визнання недійсними державних актів на землю.

Як вбачається з тексту заяви про відвід судді Степаненку О.А., заява мотивована тим, що викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, оскільки цивільна справа тривалий час не розглядається, так як до експертної установи був переданий диск без електронних документів, провадження у справі не поновлено.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі,

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 3ст. 39 ЦПК України).

Подана заява не містить вищевказаних обставин.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді.

В частині 4 статті 36 ЦПК України прямо зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 р. «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку, що критерієм порушення суб`єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові, у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.

Стосовно об`єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.

Об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.

Як зазначено вище, підставою, яка викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості судді та зазначена в заяві є процесуальні дії головуючого, що призвили до тривалого розгляду справи. Так, вирішення процесуальних питань при розгляді справи, наявність сумнівів у заявника без подання доказів не є безумовною підставою для відводу, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості суддів, яка діє до тих пір поки не доведено інше. Будь-яких доказів на підтвердження факту упередженості судді не надано.

Крім того, в разі незгоди з будь-якими рішеннями головуючого, сторона не позбавлена можливості викласти свою думку з цього приводу в апеляційній скарзі, якщо буде не згодна з судовим рішенням.

Суд вважає, що позиція головуючого судді по окремим питанням, що виникають під час розгляду справи, є його процесуальною позицією і беззаперечно не свідчить про його упередженість.

Будь-яких доказів, які б давали підстави сумніватися в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, заявник суду не надав, будь-яких обґрунтованих підстав відповідно до ст. 36 ЦПК України заяником не надано.

Оскільки заявник фактично оскаржує процесуальні дії судді, підстави для відводу відсутні, тому заява про відвід є необґрунтованою.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Степаненка О.А. - за її необґрунтованістю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Гончаренко