Рішення № 97916032, 24.06.2021, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/214/21

Провадження № 2/311/399/2021

24.06.2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Пушкарьової С.П.

за участю секретаря судового засідання Кари Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 21 березня 2017 року ОСОБА_1 подав до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" заяву №9611737563 від 21 березня 2017 року на отримання кредиту від ТОВ "ФК"ЦФР", підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ "ФК"ЦФР" становлять кредитний договір між ТОВ "ФК"ЦФР" та відповідачем, як позичальником, а також, що отримав примірник Кредитного договору та погодив отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua умови отримання кредитів від ТОВ"ФК"ЦФР". 11 травня 2017 року ОСОБА_1 подав до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" заяву №7631822195 від 11 травня 2017 року на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР», підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» становлять кредитний договір між ТОВ «ФК «ЦФР» та відповідачем, як позичальником, а також, що отримав примірник Кредитного договору та погодила отримати роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua умови отримання кредитів від ТОВ"ФК"ЦФР". Відповідно до Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ "ФК"ЦФР" умови разом із заявою на отримання кредиту становлять кредитний договір. 09.12.2019 року між ТОВ "ФК "ЦФР" та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги №20191209 у відповідності до умов якого, ТОВ "ФК "ЦФР" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "ФК "ЦФР" права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між ТОВ "ФК "ЦФР" і Боржниками. Відповідно до Реєстру Боржників за кредитними договорами, укладеними між Позичальником та ТОВ "ФК "ЦФР" Додатку №1 до Договору відступлення прав вимоги №20191209 від 09.12.2019 року, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача по Кредитному договору №9611737563 від 21 березня 2017 року в сумі 29 016,65 грн., з яких: 13 386,88 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 258,27 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5 171,5 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 9 200 грн. - сума заборгованості за пенею; по Кредитному договору №7631822195 від 11 травня 2017 року в сумі 233 692,80 грн., з яких: 112 035,19 грн. - сума заборгованості за основною

сумою боргу; 14 549,61 грн. - сума заборгованості за відсотками; 77 075,23 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 30 032,77 грн. - сума заборгованості за пенею. Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання. Після відступлення ТОВ «ФК «ЦФР» Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, остання здійснила погашення кредитної заборгованості не до кінця, У зв`язку з чим ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вимушене звернутися до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором.

26 січня 2021 року надіслано запит до Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

03 лютого 2021 року до канцелярії Василівського районного суду Запорізької області надійшла відповідь на запит суду проте, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Василівського районного суду від 04 лютого 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Василівського районного суду від 28 квітня 2021 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду.

01 березня 2021 року від представника позивача Черкашина І.І. надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити в позовних вимогах повністю та застосувати строки позовної давності до вимог позивача, обґрунтовуючи тим, що згідно умов договору, відповідач мав погашати отриманий кредит шляхом внесення щомісячних періодичних платежів. Даними кредитними договорами передбачені щомісячне погашення платежів за кредитом, отже строк позовної давності потрібно вираховувати окремо, щодо кожного платежу. Кредитний договір №9611737563 укладено 21 березня 2017 року, кредитний договір №7631822195 укладено 11 травня 2017 року. До суду з даним позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами банк звернувся лише 21 січня 2021 року. Оскільки перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу, а строк позовної давності за платежами, що становлять тіло кредиту, складає три роки, то банк звернувся до суду з пропуском позовної давності за платежами, що складають тіло кредиту. Водночас банк здійснює розрахунок заборгованості, неправомірно визначивши дату початку розрахунку та дату закінчення розрахунку заборгованості без урахування позовної давності за своїми позовними вимогами. Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, розрахунок пені здійснюється поза межами річного строку перед зверненням позивача до суду, у зв`язку з чим вимога про стягнення пені є необґрунтованою. Крім того, оскільки позовна давність до основної вимоги спливла до звернення позивача до суду, вважається, що позовна давність спливла і до додаткової його вимоги про стягнення з відповідача штрафу та пені. Відтак, не може бути стягнута неустойка нарахована на суму заборгованості за вимогами, щодо яких позовна давність була пропущена. Крім того, стягнення з фізичних осіб комісії за обслуговування кредиту або за вчинення банком будь-яких інших дій на власну користь є неправомірними. Так із розрахунку заборгованості за договорами вбачається, що позивач включив до суми заборгованості за договорами - 5 171, 50 грн. та 77 075, 23 грн. заборгованість за «плату за управління кредитом». Так позивач включив до розрахунку заборгованості відповідача плату за управління кредитом, яка по суті є платою за користуванням кредитом. Із матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав кредит на споживчі цілі. Оскільки обслуговування не направлено на задоволення потреб відповідача і є дією кредитодавця, спрямовано виключно на задоволення його власних потреб, така діяльність не є послугою і вимога кредитного договору про здійснення будь-яких платежів за обслуговування кредиту є нікчемною. Позивач зауважує на тому, що банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором. В свою чергу позивачем взагалі не надано жодних доказів існування заборгованості. Документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції, зокрема доказом наявності боргу за кредитом є первинні документи. Документів, щодо зарахування ТОВ «ФК» Центр фінансових рішень» на поточний рахунок клієнта згідно кредитних договорів №9611737563 та №7631822195 кредитних коштів позивачем до суду не надано. В силу норм закону

долучені матеріали до справи позивачем не є оригіналами бухгалтерських документів, та не є первинними бухгалтерськими документами. Крім того, письмові докази, як правило додаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу. Копії невідомого походження є будь-які копії документів. Справжність яких неможливо перевірити шляхом співставлення із оригіналом. В порушення норм закону позивачем не було надано до суду платіжного доручення на підтвердження зарахування коштів на рахунок платника. Розрахунок заборгованості, який наданий банком не є належним доказом, відповідно до п. 1 ст. 77 ЦПК України, належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. В даному випадку інформацію, що містить предмет доказування в даній справі є саме - первинні документи. Факт переведення суми первісного кредитора сам по собі не є презумпцією. Він має бути підтверджений належними, допустимими, достатніми засобами доказування. Отже, оскільки до нового кредитора перейшли всі права та обов`язки первісного кредитора у зобов`язанні, то обов`язок доведення факту перерахування коштів відповідачу, правомірності нарахування заборгованості є обов`язком позивача. Виходячи з отриманих документів, які додані до позовної заяви, позивачем не доведено факту існування заборгованості. Таким чином, матеріалами справи не доведено і не підтверджено факту перерахування коштів позивачу. Заборгованість відповідача базується на неналежних та недопустимих доказах, що у відповідності до ст.ст. 77, 78 ЦПК України не є доведеною, первинні документи позивачем не надані. Крім того, позивач посилається у тексті позовної заяви на «Умови та правила надання банківських послуг» від ТОВ «ФК «ЦФР», які додані до позовної заяви. Вказані «Умови та правила надання банківських послуг» не містять підпису відповідача і, з огляду на це, не можуть вважатися частиною укладеного договору. До того ж, з наданих документів взагалі не зрозуміло, чи діяли відповідні правила на момент укладання договору. Таким чином, застосування при вирішенні спору «Умови та правила надання банківських послуг» від ТОВ «ФК «ЦФР» є неприпустимими і суперечать нормам ЦПК України та ЗУ «Про захист прав споживачів». Також позивач не підтвердив належним доказом право вимоги за кредитними договорами. На підтвердження того, що предметом договору факторингу були кредитні договори укладені з відповідачем. Позивач надав суду витяги з додатків до Договорів факторингу. Вказані витяги не можуть вважатися належним доказом переходу право вимоги, оскільки не дозволяють впевнитися в достовірності викладених в них відомостей і сторонами Договору факторингу не підписані. Крім того, в матеріалах справи відсутній також акт приймання -передачі Портфелю заборгованості від ТОВ «ФК «ЦФР» до позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ», підписана обома сторонами. До того ж, в матеріалах справи відсутня належним чином засвідчена копія реєстру боржників, а міститься лише витяг з реєстру боржників, який не засвідчений належним чином, без підписів сторін, який крім того, сформований представником ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.70-81).

Ухвалою Василівського районного суду від 02 березня 2021 року за клопотанням представника позивача витребувано у ТОВ «ФК «ЄАПБ» завірені належним чином копії документів (а.с.84).

19 березня 2021 року на адресу суду від представника позивача Ревунова Р.О. надійшла відповідь на відзив, у якій представник просить відзив на позовну заяву залишити без розгляду та задоволення, первинні позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що на підтвердження права грошової вимоги від ТОВ «ФК «ЦФР» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» по кредитному договору №9611737563 від 21 березня 2017 року та кредитному договору №7631822195 від 11 травня 2017 року позивачем до позовної заяви було додано належним чином засвідчений витяг з договору відступлення права вимоги №20191209 від 09.12.2019 року. На сторінці -4- Прикінцевих положень заяви №9611737563 від 21 березня 2017 року на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» та на сторінці -3- Прикінцевих положень заяви №7631822195 від 11 травня 2017 року на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР», які містять особистий підпис відповідача, яким він засвідчує, що згоден з тим, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» становлять кредитний договір між ТОВ «ФК «ЦФР» та ним як позичальником; умови кредитного договору, зокрема, умови про сукупність вартість кредиту/кредитів, йому роз`ясненні та зрозумілі; ознайомився з кредитним договором до його укладення і згоден з усіма його умовами; свій примірник заяви отримав, умови отримання кредитів від ТОВ «ФК «ЦФР»

згоден отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua; зобов`язується виконати кредитний договір і регулярно ознайомлюватися з його змінами на зазначеному веб-сайті; засвідчує, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про усі умови. Умови отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» (ідентифікаційний код: 35725063), в редакції від 30 березня 2015 року, не потребують обов`язкового підпису позичальника, якщо саме ці Умови були чинними на момент підписання відповідачем заяви на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР». Представник звертає увагу, що відповідач не заперечує факт укладення ним кредитним договорів наведених вище, а тому має можливість надати екземпляр Умови отримання кредитних коштів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» надані до позовної заяви з Умови отримання кредитних коштів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» розміщеними на веб-сайті www.kreditmarket.ua. Крім того, заява №9611737563 від 21 березня 2017 року на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» містить п. 2, який має назву Умови надання кредиту, відповідно до яких: сума кредити - 18 400, 00 грн., строк на який надається кредит 36 місяців; початковий процент - 2,00 % (300,00,00 грн. від суму кредиту); щомісячні проценти - 2,99 % (згідно з графіком платежів); річні проценти - 11,99 % (згідно з графіком платежів); щоденна пеня 0,3 % (від загальної суми прострочення). Заява №7631822195 від 11 травня 2017 року на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» містить п. 2, який має назву Умови надання кредиту, відповідно до яких: сума кредити - 124,000 грн., строк на який надається кредит 48 місяців; початковий процент - 0,00 % (0,00 грн. від суму кредиту); щомісячні проценти - 2,69 % (згідно з графіком платежів); річні проценти - 11,99 % (згідно з графіком платежів); щоденна пеня 0,3 % (від загальної суми прострочення). Обома кредитними договорами передбачено, що складу плати за кредитом входять плата за річною процентною ставкою, разом плата за кредитом та щомісячна плата за кредитом. Плата за кредитом нараховується з моменту надання кредиту. Щомісячна плата за кредитом входить до складу щомісячного платежу відповідно до графіку платежів. Разова плата за кредитом справляється за рахунок наданого кредиту, відразу після його надання. Додатком до договору є графік платежів, в якому сторони погодили, що загальна сума щомісячного платежу за кредитним договором №9611737563 від 21 березня 2017 року складає 1 162, 52 грн., в той час, як за кредитним договором №7631822195 від 11 травня 2017 року складає 6 615, 91 грн., яка складається з частини кредиту, що підлягають поверненню, плати за річною відсотковою ставкою, щомісячної плати за кредитом, без урахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Таким чином кредитні договори містять інформацію, як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, дату укладення правочину, та строк на який видані кредитні кошти та процентну ставку, розмір та порядок нарахування пені. Крім того, в тому числі з розміром щомісячних процентів та розміром страхового платежу, що підтверджуються його підписом в договорах. Відповідач, будучи вільним в виборі контрагента та визначенні умови даних кредитних договорів, погодився з умовами кредитних договорів та додатками до нього, та був обізнаний з положенням ЗУ «Про захист прав споживачів». Доводи відповідача, щодо неможливості встановлення з якими саме Умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» відповідача ознайомили в зв`язку з чим ніби то відповідач не зрозумів на яких саме умовах він отримав кредитні кошти, є надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Надані ТОВ «ФК «ЄАПБ» докази є належними, допустимими та достатніми для доведення факту укладення відповідачем кредитних договорів та отримання відповідачем кредитних коштів в повному обсязі по кредитним договорам. Представник окремо звертає увагу, що заборгованість була нарахована не позивачем, а ТОВ «ФК «ЦФР» та з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 09 грудня 2019 року позивачем не здійснювалися нарахування жодних штрафних санкцій. Розрахунок заборгованості за кредитними договорами доданої до позовної заяви, жодним чином не суперечать положенням ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, до позовної заяви було додано довідку про рух коштів яка видана первісним кредитором, яка підтверджує суми коштів зарахованих в рахунок погашення заборгованості зазначені у рахунку заборгованості. Якщо відповідач не згоден з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, чи ставить під сумнів його правильність, він має право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду. Представник зазначає, що підстав для застосування строків позовної давності відсутні, та ствердження відповідача про пропуску спеціального строку

позовної давності позивачем є безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки строк позовної давності починається відраховуватися з моменту відступлення права вимоги №20191209, адже тільки з цього моменту позивач довідався про порушення відповідачем кредитних зобов`язань. Отже, загальний строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами має часові рамки з 09 грудня 2019 року по 09 грудня 2022 року. Крім того, відповідно до графіку платежів, сформованого до кредитного договору №9611737563 від 21 березня 2017 року дата повернення кредиту 27 березня 2020 року. Відтак строк позовної давності по даному кредитному договору необхідно відраховувати з 27 березня 2020 року по 27 березня 2023 року. Також, відповіднодо графіку платежів, сформованого до кредитного договору №7631822195 від 11 травня 2017 року дата повернення кредиту 25 травня 2021 року. Відтак строк позовної давності по даному кредитному договору необхідно відраховувати з 25 травня 2021 року по 25 травня 2024 року. Позивач звернувся до суду у січні 2021 року, застосував заходи щодо захисту своїх прав в межах строку позовної давності.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та просить на підставі наявних доказів у справі задовольнити позов у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.111-112).

Відповідач та його представник Черкашин І.І. у судове засідання не з`явилися, позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі на підставі відзиву на позовну заяву (а.с.115).

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 21 березня 2017 року ОСОБА_1 подав до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" заяву №9611737563 від 21 березня 2017 року на отримання кредиту від ТОВ "ФК"ЦФР", підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ "ФК"ЦФР" становлять кредитний договір між ТОВ "ФК"ЦФР" та відповідачем, як позичальником, а також, що отримав примірник Кредитного договору та погодив отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua умови отримання кредитів від ТОВ"ФК"ЦФР".

11 травня 2017 року ОСОБА_1 подав до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" заяву №7631822195 від 11 травня 2017 року на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР», підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» становлять кредитний договір між ТОВ «ФК «ЦФР» та відповідачем, як позичальником, а також, що отримав примірник Кредитного договору та погодив отримати роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua умови отримання кредитів від ТОВ"ФК"ЦФР".

Відповідно до Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ "ФК"ЦФР" умови разом із заявою на отримання кредиту становлять кредитний договір.

09.12.2019 року між ТОВ "ФК "ЦФР" та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з

повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги №20191209 у відповідності до умов якого, ТОВ "ФК "ЦФР" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "ФК "ЦФР" права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між ТОВ "ФК "ЦФР" і Боржниками.

Згідно п. 1.2. Договору відступлення прав вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, ТОВ "ФК "ЄАПБ" заміняє ТОВ "ФК "ЦФР" у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ "ФК "ЦФР" за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами (а.с. 42-44, 101-105).

Крім того, сторонами підписано та скріплено їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу (а.с.96).

Відповідно до Реєстру Боржників за кредитними договорами, укладеними між Позичальником та ТОВ "ФК "ЦФР" Додатку №1 до Договору відступлення прав вимоги №20191209 від 09.12.2019, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача по Кредитному договору №9611737563 від 21 березня 2017 року в сумі 29 016,65 грн., з яких: 13 386,88 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 258,27 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5 171,5 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 9 200 грн. - сума заборгованості за пенею; по Кредитному договору №7631822195 від 11 травня 2017 року в сумі 233 692,80 грн., з яких: 112 035,19 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 549,61 грн. - сума заборгованості за відсотками; 77 075,23 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 30 032,77 грн. - сума заборгованості за пенею (а.с. 45, 97-100).

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно п.6.2.3.Договору відступлення права вимоги, Права Вимоги переходять до ТОВ "ФК "ЄАПБ" з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого ТОВ "ФК "ЄАПБ" стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання ТОВ "ФК "ЄАПБ" та ТОВ "ФК "ЦФР" умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.

На виконання п.6.6. Договору відступлення права вимоги, згідно вимог ст.ст. 512-514, 516 ЦК України, на адресу Відповідача простою кореспонденцією через відділення Укрпошти від імені ТОВ "ФК "ЦФР" направлено повідомлення про відступлення права вимоги ТОВ"ФК"ЄАПБ". Відповідач не виконав свого обов`язку за договором та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи питання обґрунтованості позовних вимог про сплату щомісячних процентів (плати за управління кредитом) в розмірі 2,99% від суми кредиту на загальну суму 5 171,5 грн. (за Кредитним договором №9611737563 від 21 березня 2017 року), та в розмірі 2,69% від суми кредиту на загальну суму 77 075,23 грн. (за Кредитним договором №7631822195 від

11 травня 2017 року), та надаючи оцінку на відповідність критерію справедливості зазначених умов кредитного договору та реальності надання таких послуг з боку банку позичальнику, суд виходить з наступного.

Згідно з абз.2,3 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16 вказується, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Таким чином, встановивши в вищезазначених Кредитних договорах сплату щомісячних процентів (плати за управління кредитом) фінансова компанія не зазначила за які саме послуги, що надаються позичальнику, сплачується ця плата, а тому стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за щомісячні проценти (плати за управління кредитом) за Кредитним договором №9611737563 від 21 березня 2017 року в сумі 5 171,5 грн. та за Кредитним договором №7631822195 від 11 травня 2017 року в сумі 77 075,23 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суми заборгованості за пенею за кредитним договором №9611737563 від 21 березня 2017 року у розмірі 9 200 гривень та №7631822195 від 11 травня 2017 року у розмірі 30 032,77, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача суму пені за кредитним договором №9611737563 від 21 березня 2017 року нарахованої за період з 28 грудня 2017 року по 28 листопада 2019 року (а.с.19), та за кредитним договором №7631822195 від 11 травня 2017 року нарахованої за період з 26 грудня 2017 року по 26 листопада 2019 року (а.с.39).

Право грошової вимоги до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" перейшло 09 грудня 2019 року, тоді як позивач звернувся до суду з позовом (направив поштою) 21 січня 2021 року, що підтверджується поштовим конвертом (а.с.57), тобто з пропуском строку спеціальної позовної давності, про застосування якої просив відповідач.

Підписані сторонами заяви №9611737563 від 21 березня 2017 року, №7631822195 від 11 травня 2017 року про отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» не містить умов про збільшення строку позовної давності, тобто письмового договору про збільшення позовної давності між сторонами не має.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, аналіз цих норм ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суми заборгованості за пенею за обома кредитними договорами, слід відмовити.

Що стосується застосування строків позовної давності, висловленої представником відповідача у своїй відповіді на відзив, щодо позовних вимог про стягнення основної суми заборгованості та щомісячних платежів, суд виходить з наступного.

В силу положень статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність, відповідно до статті 257 ЦК України, встановлена тривалістю у три роки.

Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами 26 січня 2021 року.

З кредитного договору №9611737563 від 21 березня 2017 року вбачається, що кредит надається строком на 36 місяців, тобто на три роки (а.с.6).

З графіків платежів, зазначеному у кредитних договорах, визначені граничні дати щомісячних платежів за кредитним договором №9611737563 від 21 березня 2017 року за період з 21 березня 2017 року по 27 березня 2020 року (а.с.7).

З довідки графіку руху коштів по кредиту та розрахунків заборгованості вбачається, що відповідач здійснював оплату заборгованості по кредиту періодичними платежами, останній платіж був здійснений відповідачем 06 березня 2019 року на суму 1000,00 грн. (а.с.17-18).

З кредитного договору №7631822195 від 11 травня 2017 року вбачається, що кредит надається строком на 48 місяців, тобто на чотири роки (а.с.22).

З графіків платежів, зазначеному у кредитних договорах, визначені граничні дати щомісячних платежів за кредитним договором №7631822195 від 11 травня 2017 року за період з 11 травня 2017 року по 25 травня 2021 року (а.с.22 зворот-23).

З довідки графіку руху коштів по кредиту та розрахунків заборгованості вбачається, що відповідач здійснював оплату заборгованості по кредиту періодичними платежами, останній платіж був здійснений відповідачем 16 жовтня 2019 року на суму 1000,00 грн. (а.с.37-38).

Наведені вище обставини свідчать про те, що дія кредитного договору №9611737563 від 21 березня 2017 року була визначена строком на три роки з 21 березня 2017 року по 27 березня 2020 року, кредитного договору №7631822195 від 11 травня 2017 року була визначена строком на чотири роки з 11 травня 2017 року по 25 травня 2021 року, окрім того, умовою кредитних договорів передбачені окремі самостійні зобов`язання, а саме обов`язок боржника повернути весь борг частинами, встановленими у графіку платежів, тобто умовами договорів встановлена самостійна відповідальність позичальника за невиконання цього обов`язку, тому право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем строк позовної давності не пропущений, оскільки строк позовної давності у цій справі слід відраховувати з моменту закінчення строку дії кредитного договору (виконання зобов`язання), а не з моменту порушення боржником обов`язку сплати чергового платежу, що визначений у договорі.

Оскільки, позивач звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного права 26 січня 2021 року, а встановлений договором №9611737563 від 21 березня 2017 року кінцевий строк виконання зобов`язань визначений 27 березня 2020 року, за кредитним договором №7631822195 від 11 травня 2017 року кінцевий строк виконання зобов`язань визначений 25 травня 2021 року, то встановлений законом трирічний строк позовної давності не був пропущений.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №9611737563 від 21 березня 2017 року в сумі 14 645,15 грн., з яких: 13 386,88 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 258,27 грн. - сума заборгованості за відсотками; по Кредитному договору №7631822195 від 11 травня 2017 року в сумі 126 584,80 грн., з яких: 112 035,19 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 549,61 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовних вимогам в сумі 2719,00 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Європейська агенція з повернення боргів" (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк) суму заборгованості за Кредитним договором №9611737563 від 21 березня 2017 року в сумі 14 645,15 грн., з яких: 13 386,88 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 258,27 грн. - сума заборгованості за відсотками; суму заборгованості за Кредитним договором №7631822195 від 11 травня 2017 року в сумі 126 584,80 грн., з яких: 112 035,19 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 549,61 грн. - сума заборгованості за відсотками, а всього стягнути заборгованість у розмірі 141 229 (сто сорок одну тисячу двісті двадцять дев`ять) гривень 95 копійок.

В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Європейська агенція з повернення боргів" (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк) понесені судові витрати у розмірі 2 719 (дві тисячі сімсот дев`ятнадцять) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.П. Пушкарьова