Вирок № 97914994, 18.03.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/3459/19

1-КП/415/218/21

ВИРОК

Іменем України

18 березня 2021 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12019130240000570 від 23 березня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк Донецької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого у Компанії «Нова Пошта», не одруженого, не судимого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.357 ч.3 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Литвинчука Д.І.,

захисника Батура І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

23 березня 2019 року, приблизно о 05 годині 20 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши, в стані алкогольного сп`яніння, до салону автомобіля марки «Hyundai», модель «Tucson», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », в районі будинку №64 по вулиці Соборній міста Лисичанська, намагався таємно викрасти - маршрутизатор ТМ «Samsung», модель «SCH-LC11», з USB-кабелем, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/416-52е від 08 квітня 2019 року, 405 гривень, та - чохол-накладку ТМ «Ozaki», вид «іРhone», модель «5S», вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/416-52е від 08 квітня 2019 року, 31 гривня 67 копійок, а також, маючи умисел на незаконне заволодіння будь-яким способом іншим важливим особистим документом, намагався незаконно заволодіти - посвідченням за № НОМЕР_2 , виданим 02 січня 2018 року Луганською обласною ВЦА Луганської обласної державної адміністрації, і посвідченням за №UА-32102-ЛГМ, виданим Українською секцією Міжнародної поліцейської асоціації, однак, був виявлений потерпілим ОСОБА_2 , у зв`язку з чим, кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, тобто, не вчинивши усіх дій, які вважались за необхідне.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.357 ч.3 КК України, а саме:

- незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з проникненням у сховище, - що виявилось у не вчиненні усіх дій, які вважались за необхідне для доведення - таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у сховище, - до кінця, з причин, що не залежали від його волі (ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України),

- незакінчений замах на незаконне заволодіння будь-яким способом іншим важливим особистим документом, - що виявилось у не вчиненні усіх дій, які вважались за необхідне для доведення - незаконного заволодіння будь-яким способом іншим важливим особистим документом, - до кінця, з причин, що не залежали від його волі (ст.15 ч.3 ст.357 ч.3 КК України).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.357 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних у зміненому обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних у зміненому обвинувальному акті, а саме, намагання викрадення маршрутизатору іноземного виробництва з USB-кабелем та чохлом, а також, посвідчень, проникнувши до салону автомобіля марки «Hyundai», припаркованого біля будинку №64 по вулиці Соборній міста Лисичанська, скориставшись відсутністю уваги з боку сторонніх, повертаючись з кафе, після вживання спиртних напоїв, проходячи повз, 23 березня 2019 року, в ранковий час, що привернуло увагу власника транспортного засобу, у зв`язку зі спрацюванням сигналізації, та потягло виклик правоохоронців, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії та мотивуючи свою протиправну поведінку перебуванням у стані сильного алкогольного сп`яніння. Завдана потерпілому ОСОБА_2 майнова шкода - відшкодована в повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, - суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.357 ч.3 КК України, - яке, на підставі ст.370 КПК України, - повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним - є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим - є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим - є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, - вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні:

- незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з проникненням у сховище, - що виявилось у не вчиненні усіх дій, які вважались за необхідне для доведення - таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у сховище, - до кінця, з причин, що не залежали від волі особи (ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України),

- незакінченого замаху на незаконне заволодіння будь-яким способом іншим важливим особистим документом, - що виявилось у не вчиненні усіх дій, які вважались за необхідне для доведення - незаконного заволодіння будь-яким способом іншим важливим особистим документом, - до кінця, з причин, що не залежали від волі особи (ст.15 ч.3 ст.357 ч.3 КК України),

- доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.357 ч.3 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків (а.с.114-116 (ст.357 ч.3 КК України) та тяжких злочинів (а.с.114-116 (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 - працює у Компанії «Нова Пошта», має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання та за місцем реєстрації - характеризується позитивно (а.с.107), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень (а.с.118-119), добровільне відшкодування завданого збитку (матеріали о/а), а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності (а.с.110-111).

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с.47).

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, які, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків та тяжких злочинів, є умисними, одне з яких, крім того, - є корисливим і спрямованим проти власності, право на що, відповідно до ст.41 Конституції України, є непорушеним, - суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання - у виді обмеження волі, у межах, установлених у санкції ст.357 ч.3 КК України, з урахуванням положень ст.61, ст.68 КК України, а також, - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, з урахуванням положень ст.63, ст.68 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який - працює, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується за місцем проживання та у побуті, вперше притягається до кримінальної відповідальності, у судовому засіданні - в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованих кримінальних правопорушень, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також, беручи до уваги відсутність тяжких наслідків від скоєного, повне відшкодування завданих збитків та думку потерпілого ОСОБА_2 у наданій до суду заяві, який на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягав, суд, - оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, - вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, - із застосуванням положень ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, відповідно до вимог ст.65 КК України, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, на підставі положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

І, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більш одного кримінального правопорушення, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 - суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження - не ставилось.

Процесуальні витрати у справі - у сумі 858 гривень (а.с.86), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи - за №19/113/9-1/416-52е від 08 квітня 2019 року (а.с.80-85), з метою встановлення заподіяної потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.357 ч.3 КК України, - підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Процесуальні витрати у справі - у сумі 715 гривень (а.с.67), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової дактилоскопічної експертизи за №19/113/7-1/141е від 08 квітня 2019 року (а.с.68-74), в рамках досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.357 ч.3 КК України, - стягненню з останнього не підлягають, так як причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до залишення досліджених слідів - не встановлено.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 - не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази у справі:

фрагмент цеглини, змив речовини, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області (Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.20,23),

- підлягають знищенню, як не уявляючи будь-якої цінності,

мухобійка, задній двірник, 2 рами кріплення номерів, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області (Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.20,23,25),

- підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_2 ,

мобільний телефон марки «іРhone 5» з Sіm-карткою, роутер, чохол, USB-кабель, номерний знак « НОМЕР_1 », у кількості 2 штук, посвідчення за № НОМЕР_2 , видане 02 січня 2018 року Луганською обласною ВЦА Луганської обласної державної адміністрації, посвідчення за № НОМЕР_3 , видане Українською секцією Міжнародної поліцейської асоціації, перчатка, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.20,21,22,23),

- підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_2 ,

відрізки липкої стрічки зі слідами папілярних ліній, у кількості 4 штук, оптичний носій - диск DVD-R з аудіо/відео-записами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.357 ч.3 КК України (а.с.20,94,95),

- підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.357 ч.3 КК України.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 - визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.357 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки,

за ст.15 ч.3 ст.357 ч.3 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, - не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300) - 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривні за проведення судової товарознавчої експертизи - за №19/113/9-416-52е від 08 квітня 2019 року.

Речові докази у справі:

фрагмент цеглини, змив речовини, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області (Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області),

- знищити,

мухобійку, задній двірник, 2 рами кріплення номерів, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області (Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області),

- повернути потерпілому ОСОБА_2 ,

мобільний телефон марки «іРhone 5» з Sіm-карткою, роутер, чохол, USB-кабель, номерний знак « НОМЕР_1 », у кількості 2 штук, посвідчення за № НОМЕР_2 , видане 02 січня 2018 року Луганською обласною ВЦА Луганської обласної державної адміністрації, посвідчення за № НОМЕР_3 , видане Українською секцією Міжнародної поліцейської асоціації, перчатку, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 ,

- повернути потерпілому ОСОБА_2 ,

відрізки липкої стрічки зі слідами папілярних ліній, у кількості 4 штук, оптичний носій - диск DVD-R з аудіо/відео-записами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.357 ч.3 КК України,

- зберігати в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.357 ч.3 КК України.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: