Ухвала суду № 9790832, 16.02.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 року № 49154/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.,

суддів: Олендера І.Я., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання: Когутич Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ «Балтом Україна» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2009 року у справі за позовом ТзОВ «Балтом Україна» до ДПІ у Залізничному районі м. Львова про визнання незаконним та скасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2009 року ТзОВ «Балтом Україна» звернулося з позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова про визнання незаконним та скасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення .

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що працівниками відповідача проведено перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 18.09.2007 року по 30.06.2008 року.

За результатами перевірки було складено акт №2523/23-2/35382784 від 18.12.2008 року на підставі якого 02.01.2009 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012302/0/193 про стягнення з позивача податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у сумі 14479,00 грн. та 7239,50 грн. штрафних санкцій, разом 21718,50 грн.

Вважаючи дії відповідача незаконним, позивач звернувся до суду. Просив визнати незаконним та скасувати акт перевірки №2535/23-2/35382784 ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 18.12.2008 року у частині та податкове повідомлення-рішення №0000012302/0/193 ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 02.01.2009 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.09.2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення №0000012302/0/193 ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 08.01.2009 року в частині визначення суми податкового зобовязання 4,50 грн., в тому числі 3,00 грн. основний платіж та 1,50 штрафні санкції. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду оскаржило ТзОВ «Балтом Україна». Вважає, що постанова є безпідставною і необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити частково.

Судом встановлено, що з 31 жовтня 2008 року по 11 грудня 2008 року працівниками податкового органу була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання ТЗОВ «Балтом Україна» вимог податкового законодавства за період з 18 вересня 2007 року по 30 червня 2008 року; валютного та іншого законодавства за період з 18 липня 2007 року по 30 червня 2008 року.

За результатами перевірки було складено Акт № 2535/23-2/35382784 від 18 грудня 2008 року в якому, крім інших порушень, встановлено порушення Позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), що полягає у безпідставному включенні до податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 347132,00 грн., згідно вантажних митних декларацій по ввезеній на митну територію України у жовтні 2007 року; квітні, червні 2008 року на підставі договорів оренди дорожньої ремонтної техніки, яка в подальшому використовувалась у господарській діяльності Позивача.

На підставі Акту №2535/23-2/35382784 від 18 грудня 2008 року, 02 січня 2009 року було винесено Відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000012302/0/193 про стягнення з Позивача податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 14479,00 гри. та 7239,50 грн. штрафних санкцій, що разом становить 21718,50 грн.

Так, суд першої інстанції при відмові в задоволенні позову щодо визнання незаконним та скасування Акту перевірки № 2535/23-2/35382784 від 18 грудня 2008 року, суд виходив з того, що акт перевірки не є формою рішення податкового органу а є лише службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації, а тому оскаржуватися не може.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав та охоронюваних законом інтересів юридичних та фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. Дана стаття також встановлює, що до суду можна звернутись для оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено: коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить чинному законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, установленої законом, такий платник податків має право звернутись до контролюючого органу, а відтак і до суду зі скаргою про перегляд цього рішення.

Акт перевірки фіксує певні обставини, порушення платником податку податкового законодавства, а тому впливає на його права та обов'язки, оскільки визначає, що платник податків порушив закон.

Крім того, саме у акті перевірки Відповідач встановлює, що Позивачем неправомірно включено до податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 347132,00 грн., згідно вантажних митних декларацій по ввезеній на митну територію України у жовтні 2007 року; квітні, червні 2008 року на підставі договорів оренди дорожньої ремонтної техніки, яка в подальшому використовувалась у господарській діяльності Позивача, оскільки оренда (або згідно із визначеннями, які містяться у податковому законодавстві «оперативний лізинг»; «зворотній лізинг») не є такою операцією, яка прирівнюється до імпортних операцій в цілях оподаткування.

Колегія суддів вважає, що акт перевірки не може бути предметом розгляду по даній адміністративній справі, тому провадження в цій частині слід закрити.

Проте, відповідно до п.п. 3.1.2 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту є об'єктом обкладення ПДВ. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється: ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Таким чином, ввезення на митну територію України дорожньої техніки Позивачем, а саме: мобільного змішувача, котка дорожнього, фрезів для зрізання асфальту, грейдера, автомобілів спецпризначення за Договором оренди №1 від 01 жовтня 2007 року; універсального фронтального ковшового навантажувача за Договором оренди №2 від 05 жовтня 2007 року; механізму для нанесення розмітки на дорожньому покритті за Договором оренди №1 від 01.04.2008 року; автомобілі спецпризначення за Договором оренди №4 від 01.10.2007 року, з метою обкладення ПДВ прирівнюється до імпорту.

Базою оподаткування товарів, що імпортуються, у пункті 4.3 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» визначено їхню договірну (контрактну) вартість, але не меншу за митну вартість, зазначену у ввізній вантажно митній декларації, з урахуванням: 1) витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; 2) брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом; 3) акцизних зборів, ввізного мита, інших податків, зборів (обов'язкових платежів), що включаються до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товару (в даному випадку орендованої дорожньої техніки) є дата подання ВМД із зазначенням у ній суми ПДВ, що підлягає сплаті під час оформлення ВМД одночасно зі сплатою мита, акцизного та митних зборів.

Згідно пп. 7.2.7. п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Порядок формування податкового кредиту звітного періоду, який наведено у пп. 7.4.1 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», полягає у тому, що податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою 20% протягом звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у т. ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі.

Власниками вищевказаного обладнання за умовами згаданих договорів залишились фірми неризиденти у яких таке майно не придбавалось, оплата за нього не здійснювалась, обладнання що є предметом цих договорів не відображене у складі основних фондів позивача.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 18.09.2007 року по 30.06.2008 року по суті правильно встановлено порушення п.7.4.1 п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» - безпідставно включено до податкового кредиту та відображено в р.3 код 12.1 Уточнюючого розрахунку податкових зобов»язань з податку на додану у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок ПДВ згідно вантажних митних декларацій по тимчасово ввезеній на митну територію України дорожній ремонтній техніці згідно вищевказаних договорів за жовтень 2007 року у сумі 287402,0 грн. Заниження зобов»язань по сплаті ПДВ за жовтень 2007 року у сумі 14479,00 грн. та завищення податкового кредиту, віддображеногог у р.8.5 Уточнюючого розрахунку податкових зобов»язань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2007 року в сумі 272926,0 грн.,в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.2.2. розділу 3 акта перевірки.

З вказаними висновками суд вірно не погодився лише в частині заниження- різниці зобов»язань по сплаті ПДВ в сумі 3,00 грн.

За таких підстав рішення суду першої інстанції відповідає зібраним доказам, вимогам ст..17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»,доводи скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ТзОВ «Балтом Україна» задоволити частково. Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2009 року в частині відмови визнання акта перевірки № 2535/23-2/35382784 Державної податкової інспекції уЗалізничному районі м.Львова від 18 грудня 2008 року незаконним та провадження в цій частині закрити.

В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В. Улицький

Судді : І. Олендер

Р. Шавель