Постанова № 9790423, 30.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.04.10Справа №2а-732/10/10/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кудряшової А.М. ,

при секретарі Дєрюшковій І.А.,

за участю представників:

від позивача - Обаніна О.М., довіреність № б/нвід 01.07.09, паспорт НОМЕР_1;

від відповідача - Керченської портової санепідемстанції - Гарькавого В.А., посвідчення № 10;

від відповідача - завідуючої санітарно-карантинного відділу "Морськой торговий порт Керч" Одинцової О.Ю., - не з'явився;

від відповідача - лікаря-епідеміолога санітарно-карантинного відділу "Морський торговий порт Керч" Касьянової С.А., - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "ТРАНСШИП-АГЕНТ"

до Керченської портової санепідстанції Міністерства охорони здоров'я України,завідуючої санітарно-карантинного відділу "Морський торговельний порт Керч" Одинцової Оксани Юріївни, лікаря-епідеміолог санітарно-карантинного відділу "Морський торговельний порт Керч" Кас'янової Світлани Олександрівни

про визнання протиправними дії,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "ТРАНСШИП-АГЕНТ" звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Керченської портової санепідстанції Міністерства охорони здоров'я України, завідуючої санітарно-карантинного відділу "Морський торговельний порт Керч" Одинцової Оксани Юріївни, лікаря-епідеміолога санітарно-карантинного відділу "Морський торговельний порт Керч" Кас'янової Світлани Олександрівни про визнання протиправними дій завідуючої санітарно-карантинного відділу "Морський торговельний порт Керч" Одинцової Оксани Юріївни та лікаря-епідеміолога санітарно-карантинного відділу "Морський торговельний порт Керч" Кас'янової Світлани Олександрівни, яки виразились у перевищені посадових повноважень при здійснені санітарно-карантинного контролю у пункті пропуску через державний кордон України 11.12.2009 року у відношенні судна "ПК-136". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі безпідставно здійснили позапланову перевірку, під час якої було проведено перевірку камбузу, його оснащення електроплитами, водою, електричними обігрівачами, проведено огляд розділочних дошок та посуду, перевірено умови зберігання продуктів у коморі і холодильнику, проведено інспектування кают, комплектність постільної білизни, періодичність його заміни, місто розташування пральної машини-автомат, кількість прального порошку, також перевірено санітарно - гігієнічні приміщення судна: умивальник на дві раковини, душова, санвузли, наявність прибирального інвентарю та його маркування. Інспектувалась система водопостачання, опалення, кабіна крановика на наявність кондиціонеру і електрокаміну. Відібрані проби пітної води з крану камбузу, двох кранів умивальнику і десять змивів з обладнання камбузу. Позивач вважає, що відповідачем при проходженні санітарно-карантинного контролю судна проведено позапланові заходи з інспектування морського судна "ПК-136", чим перевищено посадові повноваження відповідачів. Крім того, позивач звернув увагу, що відповідачем 11.12.2009 року порушений порядок проведення перевірок за відсутності законних підстав для проведення позапланових заходів з інспектування морського судна "ПК-136", оскільки судно "ПК-136" заходило до порту Темрюк, де був проведений санітарний огляд судна та 27.08.2009 року отримано судове санітарне свідоцтво встановленого зразка, відповідно до якого вбачається, що після проведення заходів з огляду судна санітарна служба порту Темрюк видала свідоцтво про звільнення судна від санітарного контролю.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд позовні вимоги задовольнити з підстав зазначених у тексті позовної заяві та письмових пояснень, приєднаних до справи.

Представник відповідача Керченської портової санепідстанції проти позову заперечував, вважає, що дії відповідачів проведені у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі наказів, які є обов'язковими для виконання відповідачами під час проведення медичного (санітарного) догляду судна, у зв'язку з чим просив у задоволені адміністративного позову відмовити.

Відповідачі - завідуюча санітарно-карантинного відділу "Морський торговельний порт Керч" Одинцова Оксана Юріївна та лікар-епідеміолог санітарно-карантинного відділу "Морський торговельний порт Керч" Кас'янова Світлана Олександрівна у судове засідання не з'явились, надали клопотання щодо розгляду справи за їх відсутністю та письмові заперечення проти позову, у яких зазначили, що заперечують проти задоволення позову та просили суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 31 Закону України від 24.02.1994 №4004-ХІІ “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" державний санітарно-епідеміологічний контроль покладається на установи, заклади і підрозділи державної санітарно-епідеміологічної служби на підпорядкованих їм територіях, об'єктах, у частинах і підрозділах. Цією же статтею встановлено, що посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі та їх заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд згідно з цим Законом.

Судом встановлено, що відповідач - Керченська портова санепідстанція Міністерства охорони здоровя України, є закладом санітарно-профілактичного профілю і входить до системи державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоровя України.

У відповідності до покладених на відповідача завдань Керченська портова СЕС здійснює нагляд за організацією та проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних та протиепідемічних заходів на підконтрольних ним обєктах та територіях, нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, контролює дотримання вимог санітарного законодавства тощо.

Таким чином, здійснюючи надані повноваження, Керченська портова санепідстанція Міністерства охорони здоровя України, як територіальний структурний підрозділ органу виконавчої влади та її посадові особи виступають у спірних правовідносинах із фізичними та юридичними особами субєктом владних повноважень, а зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1.2 Положення про санітарно-карантинний відділ у пункті пропуску через державний кордон України у морському (річковому) порту, відкритому для міжнародних зв'язків основним завданням санітарно-карантинного відділу є запобігання занесенню на територію України інфекційних хвороб. Згідно а. 2 п. 1.4. у своєї діяльності санітарно-карантинний відділ керується законодавством України, нормативно-правовими актами МОЗ України, наказами головного державного санітарного лікаря України, Правилами санітарної охорони території України (696-99-п), Порядком медичного санітарного огляду в пунктах пропуску через державний кордон України (z0519-00) та зазначеним Положенням.

Відповідно до п. 2.2 посадових інструкцій завідуючої санітарно-карантинним відділом морського транспортного порту завідуюча санітарно-карантинним відділом здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд. Згідно п. 2.2. посадових інструкцій лікаря - епідеміолога санітарно-карантинного відділу в Керченському морському рибному порту, лікар-епідеміолог здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд.

Враховуючи викладене, відповідачі, під час здійснення владних управлінських функцій у спірних відносинах, є суб'єктами владних повноважень, спір, що виник, відповідає визначенню справи адміністративної юрисдикції і його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Спірні правовідносини сторін регулюються Міжнародними медично-санітарними правилами 2005 року, Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 року № 4004-XII (із змінами та доповненнями), Правил санітарної охорони території України затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 696 від 24.04.1999 року, Порядку медичного (санітарного) огляду у пунктах пропуску через державний кордон України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 31 від 23.02.2000 року та іншими нормативними актами.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство «Трансшип-Агент» є юридичною особою, має ідентифікаційний код 35954318, зареєстроване 26.06.2008 року виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим (а.с.29).

Позивач здійснює послуги по управлінню судном «ПК-136» на підставі стандартної угоди Балтійського та міжнародного морського комітету про експлуатаційне управління «Шипмен» від 22.12.2008 року.

Російським морським регістром судноплавства 11.03.2009 року було видано свідоцтво про готовність судна «ПК-136»до плавання (а.с.30).

Відповідно до класифікаційного свідоцтва від 11.03.2009 року, виданого Російським морським регістром судноплавства, судно «ПК-136», довжиною 30,72 м, шириною 15,60 м, висотою борта 3,10 м, валовою місткістю 431р.т., має ІІІ клас (плав кран) (а.с.34).

Відповідно до свідоцтва про право власності на судно, виданого Інспекцією Головного державного реєстратора флоту України 17.01.2007 року за № 307, судно «ПК-136», що є несамохідним плавучим краном, побудований у 1983 році в м. Будапешт, Венгрія, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансшип» (а.с.32).

Інспекцією Головного державного реєстратора флоту України 17.01.2007 року було видано свідоцтво (судновий патент) за № 307 про право плавання судна «ПК-136» під державним прапором України (а.с.36).

Керченською портовою санітарно епідеміологічною станцією Санітарно-епідеміологічної служби водного транспорту Міністерства охорони здоровя України 07.05.2008 року було видано суднове медико-санітарне свідоцтво № 26 на право плавання судна «ПК-136». Строк дії свідоцтва встановлений до 07.05.2009 року (а.с.39).

Після закінчення строку дії зазначеного свідоцтва Керченською портовою санітарно епідеміологічною станцією Санітарно-епідеміологічної служби водного транспорту Міністерства охорони здоровя України 16.02.2010 року було видано суднове медико-санітарне свідоцтво № 11 на право плавання судна «ПК-136». Строк дії свідоцтва встановлений до 16.02.2011 року.

Управлінням Роспотребнадзора по Краснодарському краю у порту Темрюк 27.08.2009 року видано свідоцтво про проходження судном санітарного контролю та про звільнення судна від санітарного контролю № 002715, яке дійсне протягом шести місяців. Після проведення інспектування з санітарного контролю встановлено, що на кораблі не виявлено інфекцій або зараження, та зазначено у виданому свідоцтві, що судно звільнено від мір санітарного контролю до 27.02.2010 року

У звязку з прибуттям судна «ПК-136» до порту Камиш-Бурун для ремонту головного двигуна, позивачем 11.12.2009 року подано заявку на проведення санітарного огляду судна у пунктах пропуску через державний кордон України, з метою отримання дозволу на право вільних зносин з портом, встановленого зразку. Звернення позивача саме до Головного лікаря Керченської портової санітарно епідеміологічної станції обґрунтовано тим, що судно «ПК-136» прибуло саме до порту Керч.

На підставі заяви позивача, поданої капітаном судна «ПК-136» морської медико-санітарної декларації, відповідачами було прийнято рішення про проведення перевірки дотримання санітарного законодавства, та 11.12.2009 року проведено санітарно-епідеміологічне обстеження обєкта судна «ПК-136» та складено відповідного акту (а.с. 7-10).

Відповідно до акту перевірки від 11.12.2009 року проведено перевірку камбузу його оснащення електроплитами, водою, електричними обігрівачами, проведено огляд розділочних дошок та посуду, перевірено умови зберігання продуктів у коморі і холодильнику, проведено інспектування кают, комплектність постільної білизни, періодичність його заміни, місто розташування пральної машини-автомат, кількість прального порошку. Також перевірено санітарно - гігієнічні приміщення судна: умивальник на дві раковини, душова, санвузли, наявність прибирального інвентарю його маркування. Інспектувалась система водопостачання, опалення, кабіна крановика на наявність кондиціонеру і електрокаміну. Відібрані проби пітної води з крану камбузу, двох кранів умивальнику і десять змивів з обладнання камбузу. За результатами проведеного обстеження у акті зроблений висновок, що судно епідеміологічне благополучне та дозволено вільну практику у порту Керч.

Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» № 4004-XII від 24.02.1994р. (із змінами та доповненнями на момент виникнення спірних правовідносин) врегульовані суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначені відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлений порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.

В свою чергу порядок проходження медичного (санітарного) огляду в пунктах пропуску через державний кордон України затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я № 31 від 23.02.2000 року.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку медичного (санітарного) огляду в пунктах пропуску через державний кордон України медичний (санітарний) огляд передбачає:

- медичний огляд екіпажів (бригад), пасажирів, який здійснюється шляхом усного опитування з метою виявлення хворих (осіб з підозрою на зараження будь-якою інфекційною хворобою), за клініко-епідеміологічними показаннями;

- перевірку морської медико-санітарної декларації, медико-санітарної частини загальної декларації літака згідно з додатками 1 і 2 до Правил санітарної охорони території України ( 696-99-п ), свідоцтва про дератизацію або свідоцтва про звільнення від дератизації згідно з додатком 3 до Правил санітарної охорони території України;

- перевірку паспортів (документів, що їх замінюють), а також свідоцтва про вакцинацію або ревакцинацію проти жовтої гарячки згідно з додатком 4 до Правил санітарної охорони території України ( 696-99-п ) з метою з'ясування маршруту особи та встановлення можливого перебування у місцевостях, де зареєстровані інфекційні хвороби, зазначені в пункті 1 Правил санітарної охорони території України;

- санітарний огляд транспортних засобів, вантажів, включаючи контейнери і ліхтери (у разі їх розпакування вантажоодержувачем чи порушення цілісності).

Медичний (санітарний) огляд здійснюється до проведення інших видів контролю у пунктах пропуску через державний кордон.

Таким чином, відповідно до зазначеного Порядку чітко встановлено заходи які здійснюються при проведені медичного (санітарного) огляду в пунктах пропуску через державний кордон.

Пунктом 1.5. Порядку медичного (санітарного) огляду в пунктах пропуску через державний кордон України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я № 31 від 23.02.2000 року встановлені випадки у яких повинен проводиться медичний (санітарний) огляд транспортних засобів:

- при надходженні від капітанів морських, річкових суден, командирів літаків, начальників пасажирських поїздів, водіїв автотранспорту міжнародного сполучення інформації про наявність серед членів екіпажів (бригад), пасажирів осіб з підозрою на зараження будь-якою інфекційною хворобою (підвищення температури тіла до 38оС і вище, пронос, блювання, висип, збільшення лімфатичних вузлів, жовтяниця, крововилив тощо) або про наявність комах, кліщів чи загиблих гризунів на адресу адміністрації (чергового диспетчера) портів, аеропортів, залізничних станцій та у відповідні санітарно-епідеміологічні, станції (їх структурні підрозділи: санітарно-карантинні відділи і пункти).

Ця інформація передається до пункту призначення на території України з використанням засобів оперативного зв'язку (радіо, телефон тощо): капітанами морських та річкових суден - згідно з морською медично-санітарною декларацією - за 6 годин до прибуття в порт;

- при надходженні інформації про наявність на транспортних засобах осіб з симптомами інфекційного захворювання від посадових осіб Прикордонних військ, митних чи інших служб, які здійснюють контроль у пунктах пропуску через державний кордон України;

- у разі ускладнення епідемічної ситуації в країнах, з яких прибувають транспортні засоби, якщо тривалість їх рейсу не перевищує інкубаційного періоду. Тоді санітарний огляд транспортних засобів здійснюється за розпорядженням головного державного санітарного лікаря України (його заступника).

Як свідчать пояснення учасників процесу та матеріали справи, не було підстав, встановлених діючими нормативно-правовими актами, для проведення медичного (санітарного) огляду транспортного засобу, а саме судна «ПК-136».

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд зазначає, що відповідачами у ході розгляду справи не доведено правомірності прийнятого рішення щодо проведення медичного (санітарного) огляду транспортних засобів.

Проте, належних доказів щодо правомірність та законність проведення позапланових заходів при проходженні санітарно-карантинного контролю судна, а саме: проведення позапланових заходів з інспектування морського судна "ПК-136" відповідачами суду не надано, не доведено перед судом правомірності проведених заходів, а також не доведено правомірності прийнятого рішення про проведення позапланової перевірки судна "ПК-136", на підставі лише заявці ДП "Трансшип-Агент" за відсутністю інших умов щодо вчинення оскаржуемих дії відповідачів.

Суд також звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 39 Міжнародних медично-санітарних правил у випадку не надання дійсного Свідоцтва про звільнення судна від санітарного контролю або Свідоцтва про проходження судном санітарного контролю, або наявних відомостей про виявлення на борту судна небезпеки для здоров'я населення держава-учасник може застосувати дії передбачені, пунктом 1 ст. 27 Міжнародних медично-санітарних правил, у тому числі прийняти рішення в кожному конкретному випадку о методах, яки використовуються для забезпечення адекватного рівню контролю за риском для здоров'я населення, як це передбачено зазначеними Правилами. При наявності засобів або матеріалів, що пропонуються ВОЗ для цих процедур, слід використовувати їх, якщо компетентній орган не встановить, що інші засоби є також небезпечними і надійними.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, субєкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього субєкта, визначених законом.

Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Суд критично ставиться до доводів відповідача про те, що проведення огляду судна відповідачами проведений на підставі діючого законодавства, так як під час судового розгляду встановлено, що ці дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, проведені в порушення порядку встановленого діючими нормативно-правовими актами.

Більш того, суд звертає увагу відповідача на те, що одним з основних принципів адміністративного судочинства є пропорційність, тобто дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване судове рішення. Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню принцип пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, оскільки відсутня шкода чи загроза її завдання державі або якій-небудь конкретній особі, а застосовані відповідачем заходи не відповідають переслідуваній меті.

Принцип пропорційності зокрема передбачає, що:

- здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти;

- якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані не обхідністю досягнення більш важливих цілей;

- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;

- для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення, з приводу чого слід врахувати наступне.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Такі міжнародні договори підлягають переважному застосуванню перед актами національного законодавства (ст.19 Закону України „Про міжнародні договори України”).

Таким міжнародним договором у даному випадку є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст.1 Першого протоколу до названої Конвенції ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства. Встановлено також виняток, відповідно до якого позбавлення майна держава може передбачити, якщо це необхідно для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права. Це означає, що ст.1 Першого протоколу слід розуміти так, як вона розуміється в практиці Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" (1986 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що має бути обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, яку намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає, що дії відповідача при проходженні санітарно-карантинного контролю морського судна "ПК-136" 11.12.2009 року щодо проведення позапланової перевірки у ході якої була виміряна температура членам екіпажу, здійснено інспектування кают на предмет їх обладнання койками, столами, полками для книжок, комплектність постільної білизни, періодичність її зміни, а також місто розташування пральної машини-автомат, кількість прального порошку, проведення перевірки камбузу, його оснащення електроплитами, водою, електричними обігрівачами, проведення огляду розділочних дощок та посуду, перевірення умови зберігання продуктів у коморі і холодильнику, перевірення санітарно-гігієнічних приміщень судна: умивальниками загального користування, душовою, санвузлами, наявність прибирального інвентарю та маркірування, інспектування системи водопостачання, перевірці ємності для зберігання питної води, огляду системи опалення, кабінці крановника на наявність кондиціонеру і електрокаміну, відібрання проби пітної води з крану камбузу, двох кранів умивальнику і десять змивів з обладнання камбузу, слід кваліфікувати як таке, що порушує принцип пропорційності, а матеріалами справи не підтверджується нанесення позивачем будь-якої шкоди інтересам держави, суспільства або споживачів.

В силу викладеного, суд приходить до висновку, що в умовах відсутності такої шкоди чи загрози її завдання, до позивача були застосовані явно неспіврозмірні заходи з інспектування морського судна "ПК-136" при проходженні санітарно-карантинного контролю судна 11.12.2009 року. Слід також враховувати, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про намір позивача вчинити будь-яку шкоду інтересам держави, суспільства або споживачів, в наслідок чого на підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що дії відповідача при проходженні санітарно-карантинного контролю морського судна "ПК-136" 11.12.2009 року щодо проведення позапланової перевірки у ході якої була виміряна температура членам екіпажу, здійснено інспектування кают на предмет їх обладнання койками, столами, полками для книжок, комплектність постільної білизни, періодичність її зміни, а також місто розташування пральної машини-автомат, кількість прального порошку, проведення перевірки камбузу, його оснащення електроплитами, водою, електричними обігрівачами, проведення огляду розділочних дощок та посуду, перевірення умови зберігання продуктів у коморі і холодильнику, перевірення санітарно-гігієнічних приміщень судна: умивальниками загального користування, душовою, санвузлами, наявність прибирального інвентарю та маркірування, інспектування системи водопостачання, перевірці ємності для зберігання питної води, огляду системи опалення, кабінці крановника на наявність кондиціонеру і електрокаміну, відібрання проби пітної води з крану камбузу, двох кранів умивальнику і десять змивів з обладнання камбузу є протиправним, а тому права та інтереси позивача підлягають захисту у судовому порядку шляхом задоволення позовних вимог.

Доводи відповідача стосовно можливого контактування судна позивача з іншими судами, яки прибули з небезпечних районів не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні, а тому є припущенням, а не встановленим перевіркою фактом, у той же час, те що судно заходило до порту Російської Федерації Темрюк для проходження санітарного контролю підтверджується відповідним свідоцтвом від 27.08.2008 року № 002715 (а.с.40).

Враховуючи викладене, дії відповідачів посадових осіб Керченська портова санепідстанція Міністерства охорони здоровя України з проведення позапланової перевірки у ході якої була виміряна температура членам екіпажу, здійснено інспектування кают на предмет їх обладнання койками, столами, полками для книжок, комплектність постільної білизни, періодичність її зміни, а також місто розташування пральної машини-автомат, кількість прального порошку, проведення перевірки камбузу, його оснащення електроплитами, водою, електричними обігрівачами, проведення огляду розділочних дощок та посуду, перевірення умови зберігання продуктів у коморі і холодильнику, перевірення санітарно-гігієнічних приміщень судна: умивальниками загального користування, душовою, санвузлами, наявність прибирального інвентарю та маркірування, інспектування системи водопостачання, перевірці ємності для зберігання питної води, огляду системи опалення, кабінці крановника на наявність кондиціонеру і електрокаміну, відібрання проби пітної води з крану камбузу, двох кранів умивальнику і десять змивів з обладнання камбузу є протиправним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 гривень, що сплачені позивачем при подачі адміністративного позову.

У звязку зі складністю справи судом 30 квітня 2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 05 травня 2010 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними дії посадових осіб Керченської портової санепідстанції Міністерства охорони здоровя України, здійснені завідуючою санітарно-карантинного відділу "Морський торговельний порт Керч" Одинцовою Оксаною Юріївною та лікарем-епідеміологом санітарно-карантинного відділу "Морський торговельний порт Керч" Кас'яновою Світланою Олександрівною при проходженні санітарно-карантинного контролю морського судна "ПК-136" від 11 грудня 2009 року з проведення позапланової перевірки у ході якої була виміряна температура членам екіпажу, здійснено інспектування кают на предмет їх обладнання койками, столами, полками для книжок, комплектність постільної білизни, періодичність її зміни, а також перевірки пральної машини-автомат, кількості прального порошку, проведення перевірки камбузу, його оснащення електроплитами, водою, електричними обігрівачами, проведення огляду розділочних дошок та посуду, перевірення умови зберігання продуктів у коморі і холодильнику, перевірення санітарно-гігієнічних приміщень судна: умивальниками загального користування, душовою, санвузлами, наявність прибирального інвентарю та маркірування, інспектування системи водопостачання, перевірці ємності для зберігання питної води, огляду системи опалення, кабінці кранівника на наявність кондиціонеру і електрокаміну, відібрання проби пітної води з крану камбузу, двох кранів умивальнику і десяти змивів з обладнання камбузу.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "ТРАНСШИП-АГЕНТ" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) гривень 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кудряшова А.М.