Ухвала суду № 9788861, 08.04.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2010 року №13981/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Каралюса В.М., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Когутич Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проскурів-Термо» (далі - ТзОВ «Проскурів-Термо» ) до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі ДПІ у м. Хмельницькому ) про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И Л А:

08.01.2009 року ТзОВ «Проскурів-Термо» звернулось в суд з адміністративним позовом до ДПІ у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001542301/0/4679 від 23 червня 2008 р. (№ 0001542301/2/8500 від 02.10.2008 р.), яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 111848,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 74565.0 грн., за штрафними санкціями в сумі 37283,0 грн., прийнятого на підставі акту № 4967/23-4/31918700 від 12.06.2008 р. про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2005 р. по 31.12.2007 р.

Посилались на те, що ТзОВ «Проскурів - Термо» згідно договору купівлі-продажу від 27 лютого 2006 року придбало у ВАТ «Термопластавтомат» приміщення бази відпочинку «Лазурний» за адресою: с. Мартинківці, дачний масив «Лазурний берег» Городоцького району Хмельницької області. Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість, сплачені в зв'язку з придбанням основних засобів, а саме вищеозначеної бази відпочинку «Лазурний» на загальну суму 74565 грн., в т.ч.:в лютому 2006 року - 33333 грн.;в березні 2006 року - 41232 грн., оскільки згодом, в червні 2006 року позивач надавав послуги, звільнені від оподаткування податком на додану вартість в силу пп.5.2.9 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2009 року задоволено позов. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 23.06.2008 року № 0001542301/0/4679 (від 02.10.2008 р. № 0001542301/2/8500).

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, просить скасувати постанову та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що при винесенні судового рішення, судом першої інстанції взято до уваги той факт, що ТзОВ «Проскурів-Термо» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень 2006 року, липень 2006 року, серпень 2006 року в рядку 4 (операції, які звільнені від оподаткування (ст.5, ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» , інші нормативно-правові акти) відображено обсяги реалізованих путівок на відпочинок дітей в сумі 248368,00 грн. Зазначене є порушенням вимог пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , як наслідок -Позивачем завищено від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість (ряд.22.2 податкової декларації з ПДВ) за лютий 2006 року в розмірі 33333 грн. та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет (рял.27 Декларації з ПДВ) за березень 2006 року на суму 74565 грн.

Підтвердженням виявленого податковим органом порушення Позивачем пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є те, що протягом вересня 2006р. - грудня 2007р. приміщення бази відпочинку «Лазурний» у господарській діяльності ТОВ «Проскурів Термо» не використовувалось, оподатковуваних та неоподатковуваних операцій не здійснювало, ремонтів або інших поліпшень не проводилось, ліцензії не отримувались. Факт порушення підтверджується податковими накладними, реєстрами отриманих податкових накладних за лютий 2006 року та березень 2006 року.

У ході апеляційного розгляду справи представник ДПІ у м. Хмельницькому Кундиловська М.М. надала пояснення та просить її задовольнити.

Представники ТзОВ «Проскурів-Термо» Ніколаєнко Г.А., Гуменюк А.Ф. та Бардецька Н.І. у ході апеляційного розгляду справи вимоги апеляційної скарги не визнали, надали пояснення та просять відмовити в її задоволенні.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих продавцем бази відпочинку у ВАТ «Термопластавтомат» є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в лютому та березні 2006 року.

Законодавством передбачено, що платник податку-покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач відповідно до договору купівлі-продажу від 27.02.2006 року укладеного між ВАТ «Термопластавтомат» та ТОВ «Проскурів Термо», придбав приміщення бази відпочинку «Лазурний» за адресою: с. Мартинківці, дачний масив «Лазурний берег» Городоцького району Хмельницької області, вартістю 411194.40 гривень, в тому числі ПДВ, де передбачено, що остаточний термін проведення розрахунків за придбане майно-10.03.2006 року.

На підставі акту № 4967/23-4/31918700 від 12.06.2008 р. відповідача про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2005 р. по 31.12.2007 р., було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001542301/0/4679 від 23.06.2008 р. (№ 0001542301/2/8500 від 02.10.2008 р.), яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 111848,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 74565.0 грн., за штрафними санкціями в сумі 37283,0 грн.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп.11.2.1, п.11.2, ст..11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна із подій, що сталася раніше; або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку-день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг)-дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Колегія суддів, погоджується з думкою суду першої інстанції, що платник податку-покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до пп.5.1.9, п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування операції з поставки путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років.

Згідно пп.7.4.2, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки позивач за умовами договору купівлі-продажу від 27.02.2006 року, зобовязався зберегти пільгові умови відпочинку для дітей та працівників ВАТ «Термопластавтомат», а тому норма пп.7.4.2, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не ставить правомірність чи обґрунтованість включення сум ПДВ, сплачених при придбанні основних засобів, у звітному періоді, у якому відбулась сплата, у залежність від наступного використання цих основних засобів в операціях, що не є субєктом оподаткування, якщо відсутня мета використання цих основних засобів в неоподаткованих операціях.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2009 року у справі № 2-а-39/09 без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 12.04.2010 року.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді В.М.Каралюс

Р.М. Шавель