Ухвала суду № 9788575, 29.04.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 року №11641/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Носа С.П., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Когутич Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в м. Рівне (далі ДПІ в м. Рівне) до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості , -

В С Т А Н О В И Л А:

03.09.2008 року ДПІ в м. Рівне звернувся до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 44 964 грн. 88 коп.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що податкова заборгованість відповідача складає 44 964 грн. 88 коп., в тому числі, зі сплати податку на додану вартість в сумі 37 254,37 грн., податку з доходів фізичних осіб в сумі 7710,51 грн., що підтверджується витягами із особових рахунків; розрахунком заборгованості відповідача, актом про результати планової перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2004 року по 30.06.2006 року, та достовірності обліку та сплати ПДВ за період з 01.01.2004 року по 31.08.2006 року від 13.11.2006р. №272, податковими повідомленнями - рішеннями від 23.11.2006 р. №0004481742/0, №0004471742/0, які оскаржувались в судовому порядку. Постановою господарського суду Рівненської області від 14.11.2007р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2008 року, ОСОБА_2 в позові відмовлено повністю.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року позов ДПІ в м. Рівне задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача СПД ФО ОСОБА_1 на користь ДПІ в м. Рівне податкову заборгованість в сумі 44 964 грн. 88 коп., яку перерахувати в ГУ ДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586331, в наступному порядку:податок на додану вартість в сумі 37 254,37 грн. - на ім'я Держбюджету м. Рівне, р/р 31115029700002 (код 14010100); податок з доходів фізичних осіб в сумі 7710,51 грн. - на ім'я місцевого бюджету м. Рівне, р/р 33212801700002, код платежу 11010200.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, просить скасувати постанову та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що відповідно до листа ДПА України від 30.10.2008 року нарахована позивачу податкова заборгованість в сумі 44964, 88 грн. підлягає списанню і стягнута з позивача бути не може.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день розгляду справи в суді, податкова заборгованість відповідача складає 44964.88 гривень, в тому числі із сплати податку на додану вартість в сумі 37254.37 гривень, податку з доходів фізичних осіб в сумі 7710.51 гривень, що підтверджується витягами із особових рахунків; розрахунком заборгованості відповідача, актом планової перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2004 року по 30.06.2006 року, та достовірності обліку та сплати ПДВ за період з 01.01.2004 року по 31.08.2006 року №272 від 13.11.2006 року, податковими повідомленнями-рішеннями №0004481742/0, №0004471742/0.

Вказані повідомлення-рішення оскаржувались в судовому порядку. Постановою господарського суду Рівненського області від 14.11.2007 року, залишено ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2008 року, ОСОБА_1 в позові відмовлено.

Позивачем для відповідача, відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вручено податкові вимоги, які на момент подання адміністративного позову останнім не сплачені. У встановленому законом порядку податкові вимоги не оскаржувались.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 являється субєктом підприємницької діяльності-фізична особа, є платником податків, зборів та платежів, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в м. Рівне.

Відповідно до акту про результати планової перевірки дотримання вимог податкового законодавства відповідачем ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 року по 30.06.2006 року, та достовірності обліку та сплати ПДВ за період з 01.01.2004 року по 31.08.2006 року №272 від 13.11.2006р. було встановлено порушення пп.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пп.17.1.3, п.17.1, ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі даного Акту ДПІ в м. Рівне було прийнято податкові повідомлення-рішення №0004481742/0 від 23.11.2006 року, яким визначено суму податкового зобовязання відповідачу на загальну суму 37285.50 гривень, в тому числі за основним платежем 24857.00 гривень та штрафними (фінансовими) санкціями 12428.50 гривень, та №0004471742/0 від 23.11.2006 року, яким визначено суму податкового зобовязання відповідачу за основним платежем 7732.14 гривень.

Відповідно відповідачу ОСОБА_1 21.07.2008 року було направлено першу податкову вимогу про сплату 44964.88 гривень, яку він отримав 23.07.2008 року, та 26.08.2008 року було направлено другу податкову вимогу, однак відповідач не сплатив її, та не оскаржив в судовому порядку.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Закону України про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платники податків це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до пп.8.1.2, п.8.1, ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Відповідно до пп.16.3.5, п.16.3 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету, несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподаткований дохід.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки відповідачу правомірно визначено суму податкового зобовязання 44964.88 гривень, в тому числі, зі сплати податку на додану вартість в сумі 37 254,37 гривень, податку з доходів фізичних осіб в сумі 7710,51 гривень.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року у справі №2-а-4302/08 без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 05.05.2010 року.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді С.П.Нос

Р.М. Шавель