Рішення № 97879028, 22.06.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/65/21

Справа №361/7238/20

РІШЕННЯ

Іменем України

22 червня 2021 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовомОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції 2 батальйону 3 роти Мартинюка Миколи Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суд з позовом про скасування постанови.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09 жовтня 2020 року інспектором Управління патрульної поліції у місті Києві старшим лейтенантом поліції 2 батальйону 3 роти Мартинюком Миколою Миколайовичем винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425грн. Відповідно до змісту постанови серії ЕАМ №3258214, зазначено, що 09.10.2020 ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Ford Fusion», державний номер НОМЕР_1 в Броварському районі в напрямку с. Красилівка, їхав без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8 правил дорожнього руху. Позивач не погоджується з постановою, вважає рішення посадової особи протиправним та таким, що порушує права позивача. У зв`язку з викладеним, позивач вважає, що дії інспектора неправомірні, так як позивач не порушував Правил дорожнього руху України, просить суд визнати дії інспектора протиправними та скасувати постанову серії ЕАМ №3258214 від 09.10.2020.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.11.2020 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції 2 батальйону 3 роти Мартинюка Миколи Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передано за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва.

Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 29.01.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

До суду надійшов відзив від представника відповідача Бенди Євгенія Вікторовича відповідно до якого зазначено, що відповідно до постанови про накладення адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3258214, зазначено, що 09.10.2020 ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Ford Fusion», державний номер НОМЕР_1 траса М-01 в Броварському районі, їхав без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8 правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 121 КУпАП. Внаслідок чого відповідачем винесена вказана постанова, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в сумі 425грн. Інспектор за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю оцінив докази та факт вчинення Позивачем правопорушення, розглянув справу про адміністративне правопорушення, та виніс правомірну постанову за ч. 2 ст. 121 КУпАП, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, то немає підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

22.03.2021 до суду надійшла відповідь на відзив від ОСОБА_1 відповідно до якої зазначено, що відповідач у відзиві зазначає ч. 2 ст.121КУпАП, а позивачу зазначено інспектором та прописано в поставі серії ЕАМ №3258214, ч.2 ст. 122 КУпАП. Позивач вважає, що відзив не містить жодних належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 242 КАС України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2020 року інспектором Управління патрульної поліції у місті Києві старшим лейтенантом поліції 2 батальйону 3 роти Мартинюком Миколаєм Миколайовичем винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 255грн.

Відповідно до зазначеної постанови серії ЕАМ №3258214, зазначено, що 09.10.2020 ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Ford Fusion», державний номер НОМЕР_1 , траса М-01 в Броварському районі, їхав без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8 правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Пунктом 9.8 Правил дорожнього руху визначено, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. Це правило діє цілодобово, тобто і в світлу частину доби.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Крім того, відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

При складанні протоколу та прийнятті постанови інспектором УПП повинно бути з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але встановлені при дослідженні справи обставини свідчать про неналежне з`ясування всіх обставин інспектором, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Також, працівники Національної поліції повинні не забувати, що їх завданням є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (ст.2 Закону України «Про Національну поліцію»), а ні виконувати лише тільки функцію карального органу, необхідно працювати на довіру громадян України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 19 Конституції України, передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Так, при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 , в матеріалах справи такі підтвердження також відсутні, є в наявності лише постанова про вчинення правопорушення та накладення стягнення у вигляді штрафу, що не дає підстав стверджувати про порушення позивачем правил дорожнього руху.

До того ж суд зауважує, що представник відповідача Бенда Євгеній Вікторович зазначає у відзиві, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП, але в постанові серії ЕАМ №3258214, зазначена ч.2 ст. 122 КУпАП, що не може бути взято судом, як об`єктивна сторона вчинення порушення та вина особи в його вчиненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.

В контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинення порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а постанова - скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на положення статей 132, 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та задоволення позовних вимог позивача, на користь останнього підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору, а саме: 420,40грн.

Крім того відповідно до пунктів 3 та 5 Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже позивачем, відповідно до квитанції № Е22Н-4030-С2НК-4ВЕА від 10.10.2020, сплачено штраф відповідно до винесеної постанови відповідачем, в розмірі 425грн, який підлягає поверненню позивачу.

Керуючись Конституцією України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини, Законом України «Про Національну поліцію», статтями 9, 126, 247, 251, 280 КУпАП, статтями 5, 9, 76, 77, 90, 229, 241-246, 262, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції 2 батальйону 3 роти Мартинюка Миколи Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати дії інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції 2 батальйону 3 роти Мартинюка Миколи Миколайовича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення - протиправними.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3258214 від 09.10.2020, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу порушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень Управління патрульної поліції міста Києва на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40грн.

Повернути ОСОБА_1 сплачений штраф за порушення Правил дорожнього руху України в розмірі 425,00грн (квитанція Е22Н-4030-С2НК-4ВЕА від 10.10.2020, номер рахунку: UA698999980313040149000026001, одержувач ГУК у м. Києві).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд міста Києва.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 .

Відповідач: Інспектор Управління патрульної поліції у місті Києві старший лейтенант поліції 2 батальйону 3 роти Мартинюк Микола Миколайович, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9.

Повний текст рішення складено та підписано 22.06.2021.

Суддя В.В. Бабко