Рішення № 97879044, 23.06.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2721/21 Справа №754/549/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2021 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України через представника звернулось до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, 10.05.2016 ОСОБА_1 керуючи автомобілем «FORD FOCUS», державний номер НОМЕР_1 , незважаючи на вимкнені сигнали реверсивного світлофора, рухався по реверсивній смузі мосту імені Патона зі сторони Наддніпрянського шосе в напрямку Дніпровської набережної в м. Києві, рух по якій заборонено, зі швидкістю 80-90 км/год., яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці 60 км/год., в цей час позаду автомобіля «FORD FOCUS», державний номер НОМЕР_1 в попутному напрямку по реверсивній смузі рухався автомобіль «КІА SPORTAGE», державний номер НОМЕР_2 , а в зустрічному напрямку для водія ОСОБА_1 по крайній лівій смузі мосту імені Патона зі сторони Дніпровської набережної в напрямку Наддніпрянського шосе в м. Києві рухався автомобіль «TOYOTA CAMRI», державний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , позаду якого в цьому ж напрямку у крайній правій смузі рухався автомобіль «FORD Escort», державний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 04.10.2017, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами, застосуванням відносно ОСОБА_1 положення ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік. В порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховано не було. ОСОБА_3 учасник ДТП, транспортний засіб «FORD Escort», д/н НОМЕР_4 повідомив Моторне (транспортне) страхове бюро України про дорожньо-транспортну пригоду та в подальшому звернувся до МТСБУ з заявою про отримання відшкодування шкоди. На підставі Наказу №4558 від 15.08.2018 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі 16495,64грн, що підтверджується платіжним дорученням №904836 від 15.05.2018. У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 16 495,64грн.

Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 19.01.2021, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

21.01.2021 сторонам направлено лист з додатками до нього, а саме: позивачу копію ухвалу про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї.

Однак, повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу по справі в матеріалах справи відсутнє.

27.04.2021 суд повторно повідомляв сторін про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін та надавав можливість надати пояснення та докази щодо справи.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.

ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку спрощеного провадження повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про вручення відправлення, яка розмішена на сайті "Укрпошта".

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.

10.05.2016 ОСОБА_1 керуючи автомобілем «FORD FOCUS», д/н НОМЕР_1 , незважаючи на вимкнені сигнали реверсивного світлофора, рухався по реверсивній смузі мосту імені Патона зі сторони Наддніпрянського шосе в напрямку Дніпровської набережної в м. Києві, рух по якій заборонено, зі швидкістю 80-90 км/год., яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці 60 км/год., в цей час позаду автомобіля «FORD FOCUS», д/н НОМЕР_1 в попутному напрямку по реверсивній смузі рухався автомобіль «КІА SPORTAGE», д.н. НОМЕР_2 , а в зустрічному напрямку для водія ОСОБА_1 по крайній лівій смузі мосту імені Патона зі сторони Дніпровської набережної в напрямку Наддніпрянського шосе в м.Києві рухався автомобіль «TOYOTA CAMRI», д.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , позаду якого в цьому ж напрямку у крайній правій смузі рухався автомобіль «FORD Escort», д.н. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 04.10.2017, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами, застосуванням відносно ОСОБА_1 положення ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності з ч.6 ст. 82 ЦПК України, Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з пунктом 1.3. статей 1, 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілі - це юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з частиною першою пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Стаття 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентує, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я (п. 24.1.).

У пунктах 24.2. та 24.3. зазначеної вище статті, визначено, що мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.

Згідно п.п. 26.1, 26.2 ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у разі встановлення ІІ групи інвалідності становить 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

ОСОБА_3 учасник ДТП, яке сталося 10 травня 2016 року, транспортний засіб «FORD Escort», д.н. НОМЕР_4 , повідомив Моторне (транспортне) страхове бюро України про дорожньо - транспортну пригоду та в подальшому звернувся до МТСБУ з заявою про отримання відшкодування шкоди.

Також, ОСОБА_3 , як потерпіла сторана на підтвердження лікування після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10 травня 2016 року та на підтвердження тимчасової втрати працездатності надав документи, а саме: копію виписок із медичної карти амбулаторного хворого, копію листа непрацездатності, копію довідкі про тимчасову втрату непрацездатності, копію довідки про середню заробітну плату.

Відповідно до Наказу № 4558 від 15.08.2018, зазначено, що МТСБУ було прийнято рішення про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3 в розмірі 16495,64грн.

Моторне (транспортне) страхове бюро України виплатили ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 16495,64грн, що підтверджується платіжним дорученням №904836 від 15.05.2018.

Відповідно до п. 39.2.1 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», одним із основних завдань МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Згідно із п. 38.2 та п. 38.2.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позову Моторного (Транспортного) Страхового бюро України про стягнення коштів в розмірі 16495,64грн, оскільки вважає, що відповідач повинен відшкодувати завдану шкоду під час дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.

На підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмірі 2102,00грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 1166, 1167, 1187, 1188, 1191 ЦК України, статтями 2, 7, 10-13, 76-83, 141, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (Транспортного) Страхового бюро України кошти в розмірі 16495,64грн (шiстнадцять тисяч чотириста дев`яносто п`ять гривень) 64 копiйки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (Транспортного) Страхового бюро України судові витрати в розмірі 2102 (двi тисячi сто двi гривнi) 00 копiйок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Моторне (Транспортне) Страхове бюро України, місце знаходження за адресою: 02154, м.Київ, бульвар Русанівський, 8; Код ЄДРПОУ 21647131.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер відсутній в матеріалах справи.

Повний текст рішення складено та підписано 23.06.2021.

Суддя В.В. Бабко