Ухвала суду № 9786424, 11.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 р.Справа № 2-а-37113/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Кононенко З.О.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Лаба О.П.

представника позивача Кулікова С.В.

представника відповідача Томашюнас А.Р.,Гвоздецького М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2009 р. по справі

№2-а-37113/09/2070

за позовом Підприємства "Тираж" Харківської обласної ради Всеукраїнської організації

інвалідів "Союз організацій України"

до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі міста Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Підприємство „Тираж” Харківської обласної ради (регіонального осередку) Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” (надалі Підприємство „Тираж”), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова, в якому просив визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000101620/0 від 27.02.2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008р. в сумі 36724,00 грн. та грудень 2008р. у сумі 230000,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11017,20 грн., та

-№0000091620/0 від 27.02.2009 р. про визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 35060,40 грн., у т.ч. за основним платежем 29217,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5843,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на положення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”, п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, ст.ст. 3, 5, 44, 142 Господарського кодексу України.

Позивач, не погоджуючись з висновками акту позапланової виїзної перевірки Підприємства „Тираж” від 18.02.2009 р. №731/16-008/35348680 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за листопад 2008 року про допущені ним порушення вимог п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) від 03.04.1997р., наполягав на тому, що підприємством виконано усі вимоги діючого законодавства для застосування нульової ставки з податку на додану вартість та правомірно віднесено до витрат, понесених для виготовлення пакету та включених у 8% від продажної ціни продукції, послуги по переробці сировини підприємством ПП „ТИН” та оренду приміщень, обладнання.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2009 р. адміністративний позов Підприємства „Тираж” Харківської обласної ради (регіонального осередку) Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” задоволено.

Визнано неправомірними та скасувано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова від 27.02.2009р. за № 0000101620/0 та № 0000091620/0.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Підприємства „Тираж” Харківської обласної ради (регіонального осередку) Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” судові витрати у загальній сумі 6903,40 гр. 40 копійок, що складаються з 3 (трьох) гривень 40 копійок державного мита та 6900 гривень витрат на проведення судової експертизи.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м.Харкова, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2009 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, а саме п.п. 6.2.8 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а також на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Підприємство „Тираж” є підприємством Харківської обласної ради (регіонального осередку) Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідівУкраїни”.

18.02.2009р. фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства „Тираж” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за листопад 2008р., про що складено акт №731/16-008/35348680.

Згідно зазначеного акту, перевіркою встановлено, що в порушення пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”, Підприємством „Тираж” завищено заявлену суму бюджетного відшкодуваня за листопад 2008 року на суму 36724 грн., за грудень 2008р. на суму 230000 грн., завищено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації з ПДВ за грудень 2008р.) - на суму 656156 грн., занижено податок на додану вартість по декларації за грудень 2008р. на суму 29217 грн. (а.с.9-28).

На підставі висновків акту перевірки №731/16-008/35348680 ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000101620/0 від 27.02.2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008р. в сумі 36724,00 грн., грудень 2008р. у сумі 230000,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11017,20 грн.; та податкове повідомлення-рішення №0000091620/0 від 27.02.2009 р. про визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 35060,40 грн., у т.ч. за основним платежем 29217,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5843,00 грн.(а.с.73,74).

Суд першої інстанції встановив, що підставою для висновків щодо зазначених порушень, допущених Підприємством „Тираж”, слугували висновки ДПІ про неправомірне застосування Підприємством „Тираж” нульової ставки з податку на додану вартість за листопад, грудень 2008р.

Як зафіксовано в розділі 3 акту перевірки, позивачем у листопаді 2008 року та у грудні 2008 року було реалізовано поліетиленових пакетів за нульовою ставкою фізичним особам (кінцевим споживачам) та підприємству „Термінал” ХОР ВОІ „СОІУ” відповідно : на суму 4614400,00 грн. - за листопад 2008р. та на суми 3343998,90 грн. і 1136002,30 грн. - за грудень 2008р.

Таке застування Підприємством „Тираж” пільги по податку на додану вартість за листопад, грудень 2008 року, за висновком ДПІ, є неправомірним та необґрунтованим, оскільки, за твердженням відповідача, при виготовленні товарів (пакету поліетиленового) сума витрат, понесених Підприємством „Тираж” на переробку, виготовлення таких товарів, становить менше 8% від продажної ціни таких товарів. При цьому, ДПІ виключає з витрат, понесених для виготовлення пакету та включених у 8% від продажної ціни продукції витрати з придбаних послуг по переробці сировини підприємством ПП „ТИН” (екструзія полімерів) -8,13 % (листопад 2008р.) та 8,19% (грудень 2008р.) та оренди приміщень, обладнання - 0,1% (листопад 2008р.) та 0,13 % (грудень 2008р.). В звязку з чим відповідач дійшов висновку про заниження суми податкових зобовязань р.9 по декларації за листопад 2008р. на суму 922880 грн. та за грудень 2008р. на суму 889000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що висновки ДПІ щодо необґрунтованого користування Підприємством «Тираж» пільгою по податку на додану вартість в листопаді, грудні 2008 року не відповідають фактичним обставинам справи, зроблені при довільному тлумаченні діючого законодавства. Суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008 року в сумі 36724,00 гр. та грудень 2008 року у сумі 230000,00 гр., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11017,20 гр. та визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 35060,40 гр.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 та пп. 6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість", для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів встановлено режим оподаткування, відмінний від загального.

Як встановлено судом першої інстанції, і про це свідчать письмові докази, згідно дозволу №20, терміном дії з 01.10.2008р. до 01.10.2009р., отриманого від регіональної Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, на підставі рішення Регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів у Харківській області від 15.09.2008р. №3, позивач при виготовленні товарів і наданні послуг, відповідно до затвердженого Переліку, має право на користування пільгами з оподаткування згідно п.п.6.2.8 п. 6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” (а.с.48).

Матеріали справи свідчать про те, що у перевіреному відповідачем періоді Підприємство “Тираж” застосовувало нульову ставку з податку на додану вартість у звязку із віднесенням до складу 8% від продажної ціни виготовлених товарів (пакетів поліетиленових) такі витрати, що були понесені на виготовлення вказаних товарів. Ця обставина не заперечувалась представниками сторін ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.

До складу таких витрат ввійшли : заробітна платня персоналу - 0,2425 грн. 0,76% (листопад 2008р.), 0,2527 грн. 0,76% (грудень 2008р.);

амортизація основних засобів - 0,4131 грн. 1,29% (листопад 2008р.), 0,4255 грн. 1,34% (грудень 2008р.);

оренда виробничих та офісних приміщень, обладнання 0,0312 грн. 0,1% (листопад 2008р.), 0,0398 грн. 0,13% (грудень 2008р.);

послуги сторонніх організацій (екструзія полімерів) 2,60 грн. 8,13% (листопад 2008р.), 2,60 грн. 8,19 %.

Позивачем у листопаді 2008 року та у грудні 2008 року було реалізовано поліетиленових пакетів за нульовою ставкою фізичним особам (кінцевим споживачам) та підприємству „Термінал” ХОР ВОІ „СОІУ” відповідно : на суму 4614400,00 грн. - за листопад 2008р. та на суми 3343998,90 грн. і 1136002,30 грн. - за грудень 2008р.

Як свідчать матеріали справи, у рядку 2.2 Декларації з податку на додану вартість - “Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою - звільнені від оподаткування операції”відповідно до п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями за листопад 2009р. зазначено 4614400,00 грн., за грудень 2008р. 4445000,00 грн. (а.с.59,65).

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що в акті перевірки в абз.7 п.3.2.1 "Перевірка правильності визначення податкових зобовязань за грудень 2008 року" ДПІ при описі даних декларації по податку на додану вартість за грудень 2008р. помилково зазначив листопад 2008р. (а.с.17), а також те, що в акті перевірки відповідачем зазначена відсутність порушень за результатами перевірки правильності застосування нульової ставки податку на додану вартість (а.с.13).

Відповідно до п.п. 6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”, за нульовою ставкою оподатковуються операції, передбачені пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”, - з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Підприємство „Тираж” відноситься саме до вищевказаних громадських організацій інвалідів. Цей факт не заперечувався представником відповідача ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Обовязковою умовою для набуття права користування пільгою по податку на додану вартість є безпосереднє виготовлення таким підприємством товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Відповідно до п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”, затвердженого наказом Мінфіна України від 31.12.99р. № 318 та зареєстрованого в Мінюсті України 19.01.00р. №27/424, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загально виробничі витрати. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Згідно п.15 Положення, до складу загальновиробничих витрат включаються: витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).

Належна за користування обєктом операційної оренди плата визнається витратами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати” на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигод, повязаних із використанням обєкта операційної оренди. На суму заохочення орендаря щодо продовження або укладення нової орендної угоди зменшуються протягом строку оренди його витрати з орендної плати.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що питання, повязані з виробництвом продукції, не регламентуються положеннями Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п.1.17. ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, корпоративні права, пов'язана особа, резидент, нерезидент, гудвіл, кошти, цінні папери, деривативи, товари, дивіденди, проценти, роялті, кредит, депозити, лізинг (оренда), бартер, безоплатно отримані товари (роботи, послуги), валові витрати виробництва (обігу), основні фонди та нематеріальні активи, що підлягають амортизації, розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно п.5.1. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при визначенні відсотка суми витрат, необхідного для визначення товарів, безпосередньо виготовлених підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, слід враховувати всі складові частини таких витрат, включаючи і витрати на придбання послуг сторонніх організацій, якщо такі послуги отримані у зв'язку з переробкою (обробкою та іншими видами перетворення) сировини і витрати на оренду.

Крім того, враховуючи те, що абзацом першим пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість” і відповідно пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону встановлено одні і ті ж умови щодо отримання права на застосування пільгового режиму, як при здійсненні операцій з поставки послуг (зокрема, умови щодо безпосереднього виготовлення), то при оподаткуванні послуг, що безпосередньо надаються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів застосовуються правила, аналогічні правилам, встановленим для оподаткування товарів, у тому числі й абзацом другим пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону (пп. 6.2.8 Закону відповідно).

Матеріали справи свідчать про те, що поліетиленові пакети виготовлялись позивачем на власному виробничому обладнанні в орендованому приміщенні, що не заперечувалось відповідачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.

Етап виробничого процесу (екструзія полімерів) виконувався сторонніми організаціями, що не забороняється викладеними вище правовими нормами, і, зокрема, п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5, п.п.6.2.8. п.6.2. ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що для позивача плата за послуги сторонніх організацій по здійсненню екструзії полімерів є витратами на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, яка використовується при виготовленні пакетів.

Окрім того, відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 4950 від 17.08.2009 року, висновки акту документальної перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова щодо недотримання Підприємством „Тираж” Харківської обласної ради Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” вимог законодавства для користування пільгою по ПДВ за листопад-грудень 2008 р. (сума витрат, понесених на переробку, виготовлення товарів (пакетів поліетиленових) становить менше 8% продажної ціни таких товарів); завищення заявленої підприємством суми бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на суму 36724,00 грн. та грудень 2008 року на суму 230000,00 грн.; завищення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 656156,00 грн.; заниження податку на додану вартість до декларації за грудень 2008 року на суму 29217,00 грн. - є необгрунтованими (а.с.99-105).

Згідно п.п.4.4.2. п.4.2. ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами. Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

Лист ДПА України від 22.05.2007р. №4958/6/16-1515, на який посилався суд першої інстанції, стосується питань оподаткування операцій з поставки товарів та послуг підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів. В ньому, зокрема, зазначається, що при визначенні відсотка суми витрат, необхідного для визначення товарів, безпосередньо виготовлених підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, слід враховувати всі складові частини таких витрат, включаючи і витрати на придбання послуг сторонніх організацій, якщо такі послуги отримані у зв'язку з переробкою (обробкою та іншими видами перетворення).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що висновки ДПІ щодо необґрунтованого користування Підприємством „Тираж” пільгою по податку на додану вартість в листопаді, грудні 2008 року не відповідають фактичним обставинам у справі та зроблені при довільному тлумаченні діючого законодавства і правильно вважав, що у відповідача не було жодних підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008р. в сумі 36724,00 грн. та грудень 2008р. у сумі 230000,00 грн., та для застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11017,20 грн. і визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 35060,40 грн., у т.ч. за основним платежем 29217,00 грн., за штрафними санкціями5843,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не виконав вимогу ч.2 ст. 71 КАС України, оскільки не надав належних доказів правомірності прийнятих податкових повідомлень рішень.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення прийнято на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судових витрат у загальній сумі 6903,40 грн., що включають 3,40 грн. державного мита та 6900 грн. - витрат, повязаних з проведенням судової - економічної експертизи.

Колегія суддів зазначає, що постанова суду першої інстанції від 06 жовтня 2009 року відповідає вимогам ст.. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції в Червонозаводському районі міста Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від06.10.2009р. по справі№2-а-37113/09/2070 за позовомПідприємства "Тираж" Харківської обласної ради Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій України" доДержавної податкової інспекції в Червонозаводському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Калиновський В.А. Кононенко З.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 16.03.2010 р.