Рішення № 97846456, 22.06.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5186/20

Провадження № 2/0274/430/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"22" червня 2021 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поступайло Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

1. Описова частина

04.08.2020 АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" звернулось з вказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 409, 97 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

На обґрунтовування позовних вимог позивач зазначив, що 27.05.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №26250028899490, на підставі якої відповідачу було видано кредитну картку з лімітом овердрафту у сумі 5000 грн., який згодом було збільшено до 6500 грн.

19.07.2016 Публічне акціонерне товариство «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», який є правонаступником усіх його прав та обов`язків.

21.12.2008 Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» змінило тип товариства з публічного на акціонерне.

Відповідач не виконує свої зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 21.07.2020 складає 20 409, 97 грн., з яких: 6864 грн. - заборгованість за кредитом; 13 515, 97 грн. - заборгованість за процентами; 30 грн. - заборгованість за комісією.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 08.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.45).

Сторони в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Представник позивача на адресу суду спрямував заяву про розгляд справи за його відсутності.

Від представника відповідача - адвоката Гуменюка О.В. надійшли письмові пояснення, у яких він зазначив, що розмір заборгованості за кредитом не підтверджений розгорнутим щомісячним розрахунком із нарахованими та сплаченими платежами та залишком заборгованості. Договір укладений терміном до 27.05.2017, відсотки по користуванню кредитом нараховані поза межами дії кредитного договору. Також, зазначив, що нарахування комісії, що супроводжують кредит є незаконними. Строк дії кредитного договору встановлено на 36 місяців, тобто до 27.05.2017. Банк звернувся до суду з позовом 21.07.2020, тобто з пропуском позовної давності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 27.05.2014 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ" з пропозицією укласти Договір карткового рахунку та Договір страхування (оферта) згідно з якою запропонував АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» та ПрАТ «УАСК «АСКА- ЖИТТЯ», від імені якого на підставі агентського договору діє банк, на умовах, зазначених в пропозиції, та у відповідності до чинних загальних умов договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків банку, які разом з умовами є невід`ємною частиною пропозиції, Загальних умовах відкриття та обслуговування карткового рахунку та договору страхування та чинних Правил страхування життя страховика, укласти договір страхування й договір карткового рахунку, в рамках яких: відкрити картковий рахунок на його ім`я; випустити на його ім`я платіжну картку міжнародної платіжної системи Master Сard; встановити йому ліміт овердрафту (кредитування) за рахунком на умовах, визначених у цій пропозиції; оформити страхування його майнових інтересів, пов`язаних із її життям, здоров`ям та працездатністю.

Згідно з укладеним кредитним договором карткового рахунку відповідачу був відкритий рахунок № НОМЕР_1 , на який був встановлений ліміт овердрафту у розмірі 5000,00 гривень, строк користування - 36 місяців, процентна ставка - 0,0001 % при здійснені розрахункових операцій в торгівельно-сервісній мережі за рахунок коштів овердрафту (в межах ліміту) і 36 % при здійснені дебетових операцій за рахунок коштів овердрафту (в межах ліміту) (а.с.13-15).

Розділом 3 умов Договору визначено, що мінімальний платіж це мінімальна сума, яку Клієнт має щомісячно сплачувати Банку у розрахункову дату з метою погашення заборгованості за Овердрафтом, яка виникла у Розрахунковому періоді. Розмір МП становить - 5% від суми заборгованості за Овердрафтом розрахованої на останній день, але не менше 50 грн. Разом із мінімальним платежем здійснюється сплата Процентів, погашення Несанкціонованого Овердрафту та сплата штрафних санкцій. Розрахунковий період починається 26 числа кожного місяця та закінчується 25 числа кожного наступного місяця.

П.2.2.3 розділу умов договору визначено, клієнт зобов`язаний щомісячно, не пізніше Розрахункової дати здійснювати погашення заборгованості за Овердрафтом, що виникне у розрахунковому періоді, шляхом безготівкового перерахування коштів у відповідних сумах на поточний рахунок Клієнта, відкритий йому для зарахування коштів спрямованих на погашення заборгованості поповнення карткового рахунку, коштами у розмірі не менше МП.

П.2.2.4 розділу 3 умов договору визначено, клієнт зобов`язаний щомісячно, не пізніше Розрахункової дати в повному обсязі сплачувати проценти за користування Овердрафтом і Несанкціонованим овердрафтом, нараховані штрафні санкції, а також погашати іншу заборгованість, що виникла у Розрахунковому періоді, шляхом безготівкового перерахування коштів у відповідних сумах на поточний рахунок Клієнта, або шляхом поповнення карткового рахунку.

П.3.4 розділу 3 умов Договору визначено, що повне погашення Кредиту має бути здійснене не пізніше останнього дня строку користування Овердрафтом, встановленого Банком.

П. 4.1. розділу 3 умов Договору передбачено, що банк має право вимагати від Клієнта дострокового виконання зобов`язань щодо погашення Овердрафту та відповідно сплати процентів, комісії, тощо, а Клієнт зобов`язаний їх виконати протягом 34 днів від дати відправлення Банком відповідного повідомлення.

У випадку невиконання клієнтом вимоги Банку щодо дострокового погашення Овердрафту у встановлений строк: припиняється нарахування Процентів, комісії та штрафних санкцій, припиняється дія картки, клієнт зобов`язується на вимогу Банку в порядку ст.625 ЦК України сплатити 20% річних від суми простроченої заборгованості Клієнта за Овердрафтом ( п.4.3 розділу 3 Загальних умов договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків).

Пунктом 6.1 умов договору про надання споживчих кредитів передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути банку кредит, оплатити проценти, комісії, інші комісії можливі штрафи та збитки на умовах, визначених цим розділом та пропозицією, а також виконати інші умови ними передбачені. Зазначені загальні умови підписані позичальником.

Як вбачається з копії Статуту акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", останній є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ "БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ" і АТ "БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ" в результаті реорганізації АТ "БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ" шляхом приєднання до Банку, згідно рішення загальних зборів акціонерів Банку (протокол № 68 від 14.03.2015) та згідно рішення єдиного акціонера АТ "БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ" (рішення № 2 від 14.03.2015). Сторонами належність кредитора не оспорюється (а.с. 29-31).

Згідно з випискою банку по особовому рахунку (а.с.16-28), який був відкритий на ім`я ОСОБА_1 , банк виконав свої зобов`язання та надав відповідачу кредит, про що не заперечує представник відповідача у письмових поясненнях.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору №26250028899490 від 27.04.2014 заборгованість відповідача перед позивачем станом на 21.07.2020 складає 20 409, 97 грн., з яких: 6864 грн. - заборгованість за кредитом; 13 306, 10 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 209,87 грн - строкова заборгованість за процентами; 30 грн. - заборгованість за комісією (а.с.11).

Позивач звертався 06.06.2018 до ОСОБА_1 з вимогою вих.№164 про сплату заборгованості по кредиту у розмірі 17 665, 18 грн. (а.с.10, 12).

З виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що ОСОБА_1 частково здійснював погашення боргу за кредитним договором, останній платіж відбувся 10.10.2014 (а.с.16-28).

Норми права, які застосовані судом

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розробляє саме підприємець (в даному випадку Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляє Банк, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим, Банк повинен підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг Банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини другої статті 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

За положеннями статей 77, 79-81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, за зобов`язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252, 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому, якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 19 серпня 2019 року у справі № 570/2528/15-ц та від 11 червня 2020 року у справі №464/7430/16.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі № 161/15679/15-ц (провадження № 61-765св18) вказано, що із тлумачення частини першої статті 264 ЦК України слідує, що вона пов`язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями зобов`язаного суб`єкта (боржника). При цьому не виключається й випадку коли переривання перебігу позовної давності буде відбуватися внаслідок визнання боргу, що здійснюється іншими суб`єктами, якщо на це була виражена воля боржника. Тобто коли боржник виражає свою згоду чи уповноважує на це відповідного іншого суб`єкта.

Висновки суду

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем не виконувались належним чином зобов`язання за договором №26250028899490, а тому виникла заборгованість, про яку вказано позивачем.

Зазначаючи про необґрунтованість позовних вимог, представник відповідача не висловив жодних заперечень проти того, що Банк надав відповідачу кредит на підставі пропозиції від 27.05.2014, де вказано про розмір кредиту та порядок його надання. Відповідач також не вказує про те, що банк не виконав свого зобов`язання щодо надання коштів.

Крім того, з наданих позивачем письмових доказів вбачається, що відповідач виконував свої зобов`язання, але не у повному обсязі. Відповідач ці дані не спростовує.

Між тим, оскільки умовами кредитного договору встановлені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, якщо за умовами договорів погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальниками частинами кожного місяця, у рахунок чого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальниками кожного із цих зобов`язань.

Виписка по особовому рахунку свідчить, що останній платіж за кредитом відповідачем здійснено 10.10.2014, отже 26.11.2014 позивачу стало відомо про порушення його права, оскільки черговий платіж не здійснено, і саме з цієї дати почався встановлений законом строк для звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за черговими платежем.

Таким чином, строк позовної давності сплинув ще 26.11.2017 до щомісячних платежів, невнесених до 26.11.2014 року.

Розрахунок заборгованості, який містить відомості про нараховані та сплачені відповідачем щомісячні платежі до позову не долучено.

Строк дії договору кредиту від 25.07.2014 становив 36 місяців, тобто до 25.07.2017.

Тобто, починаючи із цієї дати банк не мав права здійснювати нарахування процентів.

Звернувшись із позовом 04.08.2020 банк пропустив трирічний строк позовної давності за всіма платежем за кредитним договором.

Таким чином суд, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Розподіл судових витрат

Судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з відповідача, оскільки позовні вимоги залишено без задоволення, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексу рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» ЄДРПОУ 14282829 м. Київ вул. Андріївська, 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І.Ю. Хуторна