Ухвала суду № 9781143, 23.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 р.Справа № 2-а-44684/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.,

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника відповідача Ільїної О.М.

представника позивача Курило Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2009 р. по справі № 2-а-44684/09/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельний комплекс «Полтавахлібопром»

доДержавної податкової інспекції у м. Полтаві
провизнання рішення нечинним ,


ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельний комплекс «Полтавахлібопром» (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі по тексту відповідач, ДПІ у м. Полтаві) в якому, після збільшення позовних вимог, просив суд:
-визнати та скасувати прийняті ДПІ у м. Полтаві податкові повідомлення-рішення №0003072301/0 від 30.10.2008р.; №0003042301/0 від 30.10.2008 р., №0002751702/0 від 30.10.2008 р. ( в частині не скасованій ДПА у Полтавській області); №0002751702/1 від 13.01.2009 р., №0003042301/1 від 15.01.2009 р., №0003072301/1 від 15.01.2009 р.; №0003072301/2 від 23.03.2009 р., №0003042301/2 від 23.03.2009 р., №0000811702/2 від 26.03.2009 р.; №0000811702/3 від 11.06.2009 р., №0003042301/3 від 04.06.2009 р. та №0003072301/3 від 04.06.2009 р.; №0000422305/0 від 18.11.2008 р.; №0000422305/1 від 21.01.2009 р.; №0000422305/2 від 08.04.2009 р. та №0000422305/3 від 22.06.2009 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2009 р. адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003082301/0 від 30.10.2008 року, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0003072301/0 від 30.10.2008 року, № 0003042301/0 від 30.10.2008 року, № 0002751702/0 від 30.10.2008 року в частині не скасованій Державною податковою адміністрацією України у Полтавській області, № 0002751702/1 від 13.01.2009 року, № 0003042301/1 від 15.01.2009 року, №0003072301/1 від 15.01.2009 року, № 0003072301/2 від 23.03.2009 року, № 0003042301/2 від 23.03.2009 року, № 0000811702/2 від 26.03.2009 року, № 0000811702/3 від 11.06.2009 року,№ 0003042301/3 від 04.06.2009 року, № 0003072301/3 від 04.06.2009 року.

Позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000422305/0 від 18.11.2008 року, № 0000422305/1 від 21.01.2009 року, № 0000422305/2 від 08.04.2009 року, № 0000422305/3 від 22.06.2009 року залишено без розгляду.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельний комплекс "Полтавахлібопром" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2009 р. в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 159, 7,9 КАС України, ст. 129 Конституції України, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідач зазначив, що кошти сплачені згідно авансових звітів в сумі 718 410 грн. є оподатковуваним доходом платника податків, чим порушено пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 9.10 ст. 9, п. 19.2 ст. 19 Закону України № 889 та п. 3.1, п. 3.2, п. 7.41, п. 7.43 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ за № 637 від 15.12.2004 р.

Крім того, відповідач зазначив, що підприємством до складу податкового кредиту зайво віднесено суми ПДВ, що не підтверджені податковими накладними у зв'язку з тим, що постачальники позивача - ФО підприємець ОСОБА_3, ФО підприємець ОСОБА_4, ПП «ТЕН СВ плюс» не є платниками ПДВ.

Також, відповідач зазначив, що підприємством в декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2007 року по рядку 04.1 завищені валові витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму 92 300 грн. (в декларації відображена сума цих витрат 2 328 552 грн., за даними перевірки - 2 236 252 грн.).

Підприємством у 2 кв. 2007 року невірно підраховані витрати на придбання товарів (робіт,послуг) , які за даними перевірки складають 2 236 252 грн., а за даними підприємства - 2 328 552 грн. Різниця складає 92 300 грн. Це призвело до завищення вказаних витрат по декларації за 1 півріччя 2007 року.

В бухгалтерському обліку дані операції відображено по дебету рах. 18 „Валові витрати". У податковому обліку по декларації з податку на прибуток підприємств зайво відображені по рядку 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)".

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2009 року-без змін, посилаючись на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві була проведена виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельний комплекс " Полтавахлібопром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2008 року.

В ході проведення перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві було встановлено порушення позивачем:

-пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,

в результаті чого занижено податок на прибуток за 2007 рік у сумі 23075,00 грн., в тому числі за наступні періоди: 2 квартал 2007 року у сумі 23075,00 грн.

- пп. 7.2.3, 7.2.4, 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 171435,00 грн., в тому числі за наступні звітні періоди: січень 2007 року - 52360,00 грн., лютий 2007 року - 29375,00 грн., березень 2007 року - 38000,00 грн., квітень 2007 року - 25700,00 грн., травень 2007 року -26000,00 грн.

-пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 9.10 ст. 9, п. 19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено не перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2006 - 2007 роки на суму 126952,14 грн., в тому числі по періодах: 2006 рік - 153,09 грн., 2007 рік - 126799,05 грн.

-п. 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті
в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, а саме, проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму -1029735,00 грн.
Про виявлені порушення Державною податковою інспекцією у м. Полтаві було складено акт від 16.10.2008 року № 2017/23-1/25164300.

На підставі акту від 16.10.2008 року № 2017/23-1/25164300 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві були винесені податкові повідомлення - рішення № 0003072301/0 від 30.10.2008 року, № 0003042301/0 від 30.10.2008 року, № 0002751702/0 від 30.10.2008 року в частині не скасованій Державною податковою адміністрацією України у Полтавській області, № 0002751702/1 від 13.01.2009 року, № 0003042301/1 від 15.01.2009 року, № 0003072301/1 від 15.01.2009 року, № 0003072301/2 від 23.03.2009 року, № 0003042301/2 від 15.03.2009 року, № 0000811702/2 від 26.03.2009 року, № 0000811702/3 від 11.06.2009 року, № 0003042301/3 від 04.06.2009 року, № 0003072301/3 від 04.06.2009 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003082301/0 від 30.10.2008 року.

Податковими повідомленнями - рішеннями Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0002751702/0 від 30.10.2008 року, № 0002751702/1 від 13.01.2009 року, № 0000811702/2 від 26.03.2009 року, № 0000811702/3 позивачу за порушення пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 9.10 ст. 9, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних) санкцій по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 323729,25 грн. Підставою для донарахування податкового зобов'язання стало те, що суми витрат в авансових звітах на загальну суму 718 410,00 грн. підтверджені квитанціями до прибуткових касових ордерів фізичних осіб підприємців ОСОБА_3, ОСОБА_4 Згідно даних податкового органу фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 знято з податкового органу 31.07.2006 року, з обліку платників податку на додану вартість 24.05.2005 року; фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_1) на обліку в Бориспільській ОДПІ не перебуває. Відповідач вважає, що кошти сплачені за авансовими звітами в сумі 718 410,00 грн., є оподатковуваним доходом платника податків, з якого не утримано податок в розмірі 107 761,50 грн.

Податковими повідомленнями - рішеннями Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0003072301/0 від 30.10.2008 року, № 0003072301/1 від 15.01.2009 року, № 0003072301/2 від 23.03.2009 року, № 0003072301/3 від 04.06.2009 року позивачу за порушення пп. 7.2.3, 7.2.4, 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних) санкцій з податку на додану вартість в розмірі 257153,00 грн. Підставою для донарахування податкового зобов'язання стало те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельний комплекс "Полтавахлібопром" до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПП «Тен СВ». Згідно даних податного органу фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 знято з податкового органу 31.07.2006 року, з обліку платників податку на додану вартість 24.05.2005 року; фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_1) на обліку в Бориспільській ОДПІ не перебуває; свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Тен СВ» анульовано 29.03.2007 року. Відповідач вважає, що позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 171 435,00 грн. внаслідок включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, які не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

Податковими повідомленнями - рішеннями Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0003042301/0 від 30.10.2008 року, № 0003042301/1 від 15.01.2009 року, № 0003042301/2 від 23.03.2009 року, № 0003042301/3 від 04.06.2009 року позивачу за порушення пп. 5.2.1, 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток підприємств в розмірі 34613,00 грн. Підставою для донарахування податкового зобов'язання стало те, що підприємством в декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2007 року по рядку 04.1 завищені валові витрати на придбання товарів ( робіт, послуг) на загальну суму 92 300,00 грн. Підприємством у 2 кварталі 2007 року невірно визначені витрати на придбання товарів (робіт, послуг), які фактично складають 2 236 252,00 грн., а за даними підприємства-2328552,00 грн. Різниця в розмірі 92300,00 грн. Вказане призвело до завищення витрат по декларації за 1 півріччя 2007 року.

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Полтаві про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003082301/0 від 30.10.2008 року за порушення пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1029735,00 грн.

Державна податкова інспекція у м. Полтаві дійшла висновку про порушення позивачем касової дисципліни на загальну суму 1029735,00 грн. на підставі квитанцій до прибуткових касових ордерів фізичних осіб - підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_3 та Приватного підприємства «Тен СВ плюс».

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не підтверджено належними доказами правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0003072301/0 від 30.10.2008 року, № 0003042301/0 від 30.10.2008 року, № 0002751702/0 від 30.10.2008 року в частині не скасованій Державною податковою адміністрацією України у Полтавській області, № 0002751702/1 від 13.01.2009 року, № 0003042301/1 від 15.01.2009 року, № 0003072301/1 від 15.01.2009 року, № 0003072301/2 від 23.03.2009 року, № 0003042301/2 від 23.03.2009 року, № 0000811702/2 від 26.03.2009 року, № 0000811702/3 від 11.06.2009 року, № 0003042301/3 від 04.06.2009 року, № 0003072301/3 від 04.06.2009 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003082301/0 від 30.10.2008 року, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі по тексту Закон України „Про ПДВ”) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару, послуг при їх придбанні. При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, послуг до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України “Про податок на додану вартість” не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету його контрагентом. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з січня по травень 2007 р. позивач придбавав у ТОВ «Сільгоспагробудторг» пшеницю, що стверджується видатковими накладними (а.с. 44-53), податковими накладними (а.с. 54-63), звітами про використання коштів, наданих на відрядження (а.с. 64-86).

Відповідно до квитанцій до прибуткових касових ордерів позивач оплатив ТОВ «Сільгоспагробудторг» вартість придбаної пшениці (а.с. 87-109), в свою чергу ТОВ «Сільгоспагробудторг» видало позивачу податкові накладні (а.с.54-63).

Отже, позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ", сплативши податок на додану вартість в ціні товару, отриманого у безпосереднього постачальника, який, в свою чергу, виконав вимоги п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" - видав покупцеві, яким є позивач, податкові накладні.

На підтвердження суми податкового кредиту, задекларованого за січень-травень 2007 р. підприємство надало копії реєстру отриманих податкових накладних та копії податкових накладних.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем. Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідачем нараховано податкове зобов»язання по податку з доходів найманих працівників та штрафні санкції на підставі п.п. 17.1.9 п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в зв»язку з тим, що відповідач вважає, що кошти сплачені працівнику позивача за авансовими звітами в сумі 718 410,00 грн. є оподатковуваним доходом підзвітної особи, а позивачем не утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 107 909,75 грн.

При цьому, за приписами п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід, чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року, доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті, іноземні доходи.

Між тим, кошти отримані працівником позивача за авансовими звітами не можуть бути визначені доходом вказаного працівника, оскільки такі кошти були сплачені в касу ТОВ «Сільгоспагробудторг» в оплату придбаного товару.

Відповідно до п.п. 17.1.9. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

При цьому, законом не передбачено обов»язку попереднього нарахування та сплати податку на кошти підприємства, що видані під звіт особі для придбання товару.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що за наявності належно оформлених первинних документів щодо поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільгоспагробудторг» позивачу пшениці на загальну суму 1028610,90 грн. податковий орган безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем вимог пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.2.3, 7.2.4, 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 9.10 ст. 9, п. 19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність донарахування відповідачем податків на прибуток, додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасну виплату.

За приписами ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, відповідачем не доведено відсутність господарських взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільгоспагробудторг» у перевіряємий період, які підтверджені позивачем документально.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині скасування податкових повідомлень рішень ДПІ у м. Полтаві, якими донараховані позивачу податки на прибуток, додану вартість, з доходів фізичних осіб та застосовані штрафні санкції за їх несвоєчасну сплату. Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв без врахування обставин справи та необґрунтовано.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Державної податкової інспекції у м. Полтаві за № 0003082301/0 від 30.10.2008 року до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1029735,00 грн. за порушення пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 п. 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року за № 637,

Державна податкова інспекція у м. Полтаві дійшла висновку про порушення позивачем касової дисципліни на загальну суму 1029735,00 грн. в зв»язку з не підтвердженням розрахунковими документами сум коштів виданих працівникам під звіт за період з вересня 2006 р. по березень 2007 р.

Між тим, за приписами ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені ст. 250 Господарського кодексу України, згідно з якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, оскільки позивач подав адміністративний позов до господарського суду лише 30.10.2008 року, тобто більш ніж через рік після здійснення позивачем готівкових розрахунків, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову на підставі ст.250 ГК України.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2009 р. по справі № 2-а-44684/09/1670 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М.

Мінаєва О.М.
<Список ><Текст >

Повний текст ухвали виготовлений 01.03.2010 р.