Постанова № 9779514, 11.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 р. Справа № 2-а-36479/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Карнаух А.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Богданової М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2009р. по справі№2-а-36479/09/2070

за позовом Приватного підприємства "Віал менеджмент груп"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Віал менеджмент груп» (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:

- визнати недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 06.02.2009 року № 0000352302/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2009 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 06.02.2009 року №0000352302/0.

Відповідач не погодившись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, а саме: п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2. п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у грудні 2008 р. січні 2009 р. відділом проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Віал менеджмент груп», за період з 02.11.2006 року по 30.09.2008 року.

Відповідно до акту перевірки № 489/23-5/34632900 від 27.01.2009 року встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 27275,00 грн., чим порушено п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2. п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харковабуло винесено податкове повідомлення-рішення № 0000352302/0 від 06.02.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання за податком на прибуток на загальну суму 40912,50 грн. (у тому числі за основним платежем 27275 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13637,50 грн.). Судом також встановлено, що фактичною підставою для встановлення порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2. п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищення позивачем валових витрат внаслідок укладання позивачем договорів з ПП "Веста- КЕ", ПП "Веста -ТС", ПП "Ореон-РТ3", ПП "Альфа-Р2", ПП "Альфа-Р1" з надання послуг по наданню персоналу (аутстаффинг), з суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 про інформаційно-консультаційні послуг, а також, з із суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 з консультативного обслуговування з питання охорони праці та техніки безпеки, електро- та пожежної безпеки, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що витрати за послуги безпосередньо повязані з господарською діяльність позивача та акти виконаних робіт містять всі реквізити необхідні для ведення податкового обліку, а тому позивачем відповідно до підпункту 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було правомірно віднесено до валових витрат витрати по сплаті отриманих послуг.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 вищезгаданого Закону).

Згідно абзацу четвертого підпункту 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вищезгаданого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частиною другою ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, в періоді, що перевірявся підприємству надавалися послуги по наданню персоналу на загальну суму 77920,00 грн.:

- ПП «Веста -КЕ» згідно із договором від 03.12.07 р. № 2, згідно актів виконаних робіт на загальну суму 7820,00 грн.

- ПП «Веста ТС» згідно із договором від 02.01.2007 року № 1, згідно актів виконаних робіт на загальну суму 10200,00 грн.

- ПП «Ореон - РТЗ» згідно із договором від 02.01.07 р. № 2, згідно актів виконаних робіт на загальну суму 2900,00 грн;

- ПП «Альфа Р2» згідно із договором від 02.01.07 р. № 2, згідно актів виконаних робіт на загальну суму 36850,00 грн.

- ПП «Альфа Р2» згідно із договором від 02.01.07 №2, згідно актів виконаних робіт на загальну суму 20150,00 грн.

Між тим, позивачем не надано доказів, що особи, які були підібрані зазначеними підприємствами дійсно працювали на підприємстві позивача та виконували для нього будь-яку робту.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та субєктами підприємницької діяльності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були укладені договори про надання інформаційно-консультаційних послуг та послуг консультативного обслуговування з питання охорони праці та техніки безпеки, електро- та пожежної безпеки відповідно, що підтверджується актами здачі-прийомки виконаних робіт (а.с. 218-220).

Враховуючи те, що акти виконаних робіт не містять посилань на те, які саме послуги були надані виконавцем, тобто зміст господарської операції, а позивачем не були представлені інші документи на підтвердження фактичного надання робіт та їх звязок з його господарською діяльністю, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність віднесення до складу валових витрат вартості робіт згідно вказаних актів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення рішення від 06.02.2009 року № 0000352302/0 діяв на підставі, у межах та у спосіб, передбачений діючим законодавством.

Отже, на підставі наведеного, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2009р. по справі№2-а-36479/09/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Приватного підприємства "Віал менеджмент груп" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харковапро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 09.03.2010 р.