Рішення № 97795102, 03.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року Справа № 160/17456/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретарі судового засіданняФедуркіній А.В. за участі: представника позивача представника відповідача Середа А.А., Похило І.І. розглянувши у спрощеному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління ДФС у Дніпроптеровській області, у якій просить:

- визнати протиправними та скасувати прийняті головним управлінням ДФС у Дніпроптеровській області щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податкові повідомлення-рішення № 0010511304 від 15.01.2018 року, № 0010541304 від 15.01.2018 року, № 0010521304 від 15.01.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та ЗАТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір на придбання єдиного житла, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . На теперішній час на праві приватної власності їй належить саме цей об`єкт нерухомості. Підставою для прощення боргу за кредитним договором став додатковий договір від 26.04.2016 року № 3 до кредитного договору № ML-310/165/2008 від 06.05.2008 року, однак, додатковою угодою не визначалось, з яких частин складається борг та який статус він має, зокрема, тіло кредиту, проценти, пеня та інше. Додатковою угодою була проведена зміна валюти кредиту з долару США на гривню. Тобто, сторони досягли домовленості про прощення боргу за умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та цього додаткового договору. Станом на день звернення з позовною заявою до суду, остання зазначає, що їй не відомо, чи були, на думку кредитора, позивачем виконані усі умови договорів належно, і, як наслідок, чи було кредитором здійснено анулювання (прощення) боргу в розмірі еквівалентному 1242775 грн. 51. коп.

Крім того, позивачем зазначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), в редакції Закону № 909-УШ від 24.12.2015 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

На думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки щодо допущених нею порушень, є безпідставними та не обґрунтованими, оскільки особа, що проводила перевірку, діяла неправомірно, без належного дослідження фактів, що призвело до перекручування інформації, отриманої в процесі перевірки та відображеної в акті, та, відповідно, винесення неправомірних податкових повідомлень-рішень; просить поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом у зв`язку з направленням 15.09.2020 року головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області листа №3589/04-36-33-05-12 від 01.09.2020 року про надання запитуваної інформації разом зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, які до вказаного часу не отримувала. Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено, відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС Україна) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року відповідачу запропоновано у разі невизнання позову протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду надати відзив на позовну заяву.

08 лютого 2021 року на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив, де останнім зазначено, що в ході здійснення аналізу податкової інформації та відповідно п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового Кодексу України встановлено, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у періоді з 01.04.2016 по 30.06.2016 банківською установою АТ «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166) нараховано дохід у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) фізичній особі ОСОБА_1 в розмірі 1 242 775,51 грн.

Згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків фізична особа ОСОБА_1 у періоді з 01.01.2016 по 31.12.2016 отримувала доходи у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) від АТ «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166), доходи у вигляді заробітної плати (ознака 101) від ПРАТ «НПО Дніпропрес» (код ЄДРПОУ 24991515), інформація про отримані протягом 2016 року інші доходи, ніж вказані, відсутня.

ДПІ в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпро на адресу ОСОБА_1 надіслано листа від 30.05.2017 за №1079/10/04-61-13-01 з питання декларування доходів у вигляді додаткового блага, отриманих у 2016 році.

Копія наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 6226-п від 06.11.2017 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 » та письмове повідомлення № 2665 від 06.11.2017 надіслані на адресу фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст.42 Податкового Кодексу України, яке вважається належним чином врученим.

Суми анульованої заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 1 242 775,51 грн. було включено АТ «ОТП Банк» до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу (форма №1-ДФ) за II квартал 2016 року за ознакою доходу «126» (додаткове благо). Згідно з відомостями центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів із сум доходу, отриманого ОСОБА_1 від АТ «ОТП Банк» у розмірі 1 242 775,51 грн., податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався.

За результатами перевірки складено акт від 23.11.2017 р. № 26654/04-36-13-04/ НОМЕР_1 , та 15.01.2018 р. винесені податкові повідомлення-рішення № 0010511304 від 15.01.2018 року, № 0010541304 від 15.01.2018 року, № 0010521304, які засобами поштового зв`язку направлені ОСОБА_1 ..

На думку відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до норм чинного законодавства, тому у задоволенні адміністративного позову просить відмовити у повному обсязі.

Разом з відзивом відповідачем заявлено клопотання про заміну відповідача у справі з головного управління ДФС у Дніпропетровській області на головне управління ДПС у Дніпроптеровській області, у зв`язку з чим головне управління ДПС у Дніпропетровській області розпочало виконання покладених на нього положенням про головне управління ДПС у Дніпропетровській області функцій і повноважень головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задоволити клопотання відповідача про заміну відповідача у справі з головного управління ДФС у Дніпропетровській на правонаступника - головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року подальший розгляд адміністративної справи № 160/17456/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснювався за правилами загального позовного провадження, оскільки з наданих до суду заяв по суті справи та доказів, не можливо встановити обставини справи. Також, витребувано від акціонерного товариства «ОТП Банк» (вул. Жилявська, 43, Київ, 33, 01601, код ЄДРПОУ 21685166) додаткові докази по справі, а саме: інформацію стосовно прощеного боргу за додатковим договором від 26.04.2016 року до кредитного договору № ML-310/165/2008 від 06.05.2008 року у розмірі 1 242 775,51 грн відносно ОСОБА_1 , зокрема, з яких частин складається сума прощеного боргу (тіло кредиту, проценти, пеня та інше).

Протокольною ухвалою суду від 03.06.2021 року замінено відповідача у справі № 160/17456/20, а саме: головне управління ДФС у Дніпропетровській області на головне управління ДПС у Дніпроптеровській області.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір № ML-310/165/2008 від 06.05.2008 року.

06.05.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та гр. ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № PML-310/165/2008 на придбання єдиного житла, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Факт належності єдиного житла у позивача за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

26.04.2016 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до кредитного договору № ML-310/165/2008 від 06.05.2008 року, відповідно до п. 2.1.2 якої, за умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та цього додаткового договору, сторони домовились, що банк, керуючись ст. 605 Цивільного кодексу України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 49046,11 (сорок дев`ять тисяч сорок шість, 11 дол. США) доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення цього додаткового договору складає 1242775, 51 (один мільйон двісті сорок дві тисячі сімсот сімдесят п`ять, 51 грн) гривень (надалі - «Сума прощенного боргу») і позичальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов`язання перед банком в повному обсязі.

Листом від 12.06.2017 року № 01-05-19-6/2188 АТ «ОТП Банк» повідомив податковий орган, що запитувана останнім інформація про суми нарахованого/сплаченого доходу на користь платників податку та сум утриманого з них податку є банківською таємницею. Цим же листом підтвердив інформацію надану у податковому розрахунку за формою 1-ДФ про дохід, отриманий платником податку - як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощений (анульований) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаний з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та на виконання вимог, встановленого пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, банк, шляхом укладення додаткових договорів про прощення боргу повідомляв платників податку про обов`язок сплатити податки та збори з доходу сум прощеного боргу.

Посадовими особами головного управління ДФС у Дніпроптеровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірки фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року, про що складно акт від 23.11.2017 року № 26654/04-36-13-04/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлені порушення:

1. п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України внаслідок неподання податкової декларації, майновий стан і доходи за 2016 рік;

2. абз. «д» п.п. 164.2.17 п.164.2 ст. 164, п.167.1 ст.167 з урахуванням норм п.п.165.1.5 п.165.1 ст.165 розділу IV Податкового кодексу України у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 223575,57 грн;

3. п.п.1.2, п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано військовий збір за 2016 рік в розмірі 18631,30 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 23.11.2017 року № 26654/04-36-13-2519500642 податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0010511304 від 15.01.2018 року, № 0010541304 від 15.01.2018 року, № 0010521304 від 15.01.2018 року.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернулася з даним позовом до суду.

ПАТ «ОТП Банк» на запит суду надано інформацію, що між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та банком укладено додатковий договір від 26 червня 2016 року до кредитного договору № ML-310/165/2008 від 06.05.2008 року (договір про прощення боргу), відповідно до якого банком було прощено (анульовано) частину боргу в сумі 49046, 11 доларів США (основна сума боргу).

В судовому засіданні адвокат Середа А.А. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, додатково зазначив, що відповідачем не дотримано обов`язку щодо належного та своєчасного надіслання ОСОБА_1 рекомендованим листом із повідомленням про вручення під розписку письмового запиту, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення, а перевірку проведено з порушенням норм податкового законодавства. При проведенні перевірки податковим органом не було дотримано вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України, тому правові наслідки такої перевірки відсутні. Просив позов задоволити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала, додатково зазначила, що письмовий запит контролюючого органу, наказ про проведення документальної позапланової перевірки, акт про результати документальної позапланової перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 та податкові повідомлення-рішення № 0010511304 від 15.01.2018 року, № 0010541304 від 15.01.2018 року, № 0010521304 від 15.01.2018 року складалися відповідно до вимог Податкового кодексу України та надсилалися на адресу платника податків. Просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві та відповіді на відзив, та доводам відповідача, викладеним у відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 164.1 ст.164 ПК України установлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.

Згідно з п. 163.1 ст.163 ПК України об`єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

В силу вимог абз. «д» пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Відповідно до пункту 165.1.59 пункту 165.1. статті 165 Податкового кодексу України (норма набула чинності з 1 січня 2016 року) сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) відноситься до доходу, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України установлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень підпункту 165.1.59 пункту 165.1 статті 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Проте, відповідачем на час розгляду справи не було надано жодних прийнятних та переконливих доказів, які б підтверджували суму додаткового блага, отримані позивачем.

Як вбачається зі справи, кредитні кошти позивачем були отримані як іпотечний кредит в іноземній валюті для придбання єдиного житла - квартири АДРЕСА_3 , тому прощена банком сума може підпадати під дії названої норми.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень наведеній обставині оцінку не надало.

Відповідно до листа публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» загальна сума прощення 49046,11 дол. США, кредит (основна сума боргу) 49046,11 дол США.

Виходячи з приписів Податкового кодексу України визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Тобто, законодавець передбачає сплату податку у випадку саме отримання додаткового блага, яке залишилось у платника податку після списання боргу установою банку, у вигляді отриманих раніше коштів чи користування майном.

Так, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено п.8 такого змісту: «Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та /або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року».

Податковий кодекс України містить п.п. 165.1.59. п. 165.1. ст.165 наступного змісту, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), в редакції Закону № 909-УШ від 24.12.2015 р.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 визначено, що положення частини першої ст.58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Принцип незворотності дії закону в часі, закріплений ст. 58 Конституції України, повинен бути застосовано в даному випадку, оскільки це спрямовано на поліпшення правового становища фізичної особи, бо основними принципами Конституції є людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека, що визнаються найвищою цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави.

Разом з цим, позиція позивача включає оскарження прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень - рішень від 15.01.2018 № 0010511304 року, № 0010541304 № 0010521304 з підстав порушення правил проведення перевірки.

Право контролюючого органу на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту

Відповідно до п.п. 78.1.2 п 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Окрім того, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

При цьому, положення пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначають, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Відповідно до абзацу другого пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України, викладеної у справі № 21-425а14, нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою для видання наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Таким чином, невиконання вимог підпункту 78.1.1, 78.1.2 пункту 78.1статті78 та пункту79.2статті79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент складання акту перевірки від 23.11.2017 року № 26654/04-36-13-2519500642 доказів вручення або не вручення письмового запиту контролюючого органу та наказу про проведення перевірки у відповідача не було.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник не була ознайомлена у встановлений законом спосіб до її початку.

Октім того, податкові повідомлення - рішення № 0010511304 року, № 0010541304 № 0010521304 прийняті контролюючим органом 15.01.2018.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті після спливу п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків.

Враховуючи те, що при проведенні перевірки податковим органом не було дотримано вимог пункту 79.2 статті 79, п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, то правові наслідки такої перевірки відсутні. Порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки нівелює її результати.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 804/2230/15.

Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частинами 1, 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У практиці Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справах «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року та «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine), заява № 39766/05, рішення від 7 липня 2011 року ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги податкового законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх.

У зв`язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб`єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Однак, всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства і не довів правомірності підстав прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим останні підлягають скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд зробив висновок про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3029,29 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1955971827 від 24.12.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3029,29 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.ст. 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення -задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області № 0010511304 від 15.01.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте головним управлінням ДФС у Дніпроптеровській області № 0010541304 від 15.01.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте головним управлінням ДФС у Дніпроптеровській області № 0010521304 від 15.01.2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 43145015) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3029,29 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 червня 2021 року.

Суддя С.В. Ніколайчук