Ухвала суду № 9779455, 03.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2010 р.Справа № 2-а-37112/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.

представника позивача - Куліков С.В.

представника відповідача - Тамощюнас А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі міста Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 15.10.2009р. по справі№2-а-37112/09/2070

за позовом Підприємства "Пласт" Харківської обласної ради (регіонального осередку) Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України"

до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі міста Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Підприємство "Пласт" Харківської обласної ради (регіонального осередку) Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі міста Харкова, в якому просив визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.02.2009р. №0000111620/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008р. в сумі 37326,00 грн. та грудень 2008р. у сумі 220000,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11197,80 грн., та № 0000081620/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 34543,20 грн., у т.ч. за основним платежем - 28786,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5757,20 грн. Крім того, позивач просив стягнути з Державного бюджету України на його користь вартість судової експертизи в сумі 6900, 00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 року зазначений позов задоволено.

Визнано неправомірними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 27.02.2009р. за № 0000111620/0 та № 0000081620/0.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Підприємства „Пласт" Харківської обласної ради (регіонального осередку) Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України" судові витрати у загальній сумі 6903,40 грн., що складаються з 3 гривень 40 копійок державного мита та 6900 гривень витрат на проведення судової експертизи.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" ст. 1 закону України "Про захист прав позивачів", ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 05.02.2009 р. по 13.02.2009р. фахівцями ДНІ у Червонозаводському районі м.Харкова проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства „Пласт" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за листопад 2008р., про що складено акт №732/16-008/35348696.

За результатами проведення перевірки встановлено, що в порушення пп.6.2.8 п.6.2 ста Закону України „Про податок на додану вартість" Підприємством „Пласт" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на суму 37326, 00 грн., за грудень 2008р. на суму 220000, 00 грн., завищено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації з ПДВ за грудень 2008р.) - на суму 674514, 00 грн., занижено податок на додану вартість по декларації за грудень 2008р. на суму 28786, 00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.02.2009р. №0000111620/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008р. в сумі 37326, 00 грн., грудень 2008р. у сумі 220000,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11197, 80 грн. та № 0000081620/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 34543, 20 грн., у т.ч. за основним платежем -28786,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -5757, 20 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для вищевказаних висновків щодо порушення позивачем наведених норм права слугували висновки ДШ про неправомірне застосування Підприємством „Пласт" нульової ставки з податку на додану вартість за листопад, грудень 2008р.

Як зафіксовано в розділі 3 акту перевірки, позивачем у листопаді 2008 року та у грудні 2008 року було реалізовано поліетиленових пакетів за нульовою ставкою фізичним особам (кінцевим споживачам) та підприємству „Термінал" ХОР ВОІ „СОІУ" відповідно : на суму 4659200,00 грн. -за листопад 2008р. та на суми 3169297, 70 грн. і 1136002,30 грн. - за грудень 2008р.

Таке застування позивачем пільги по податку на додану вартість за листопад, грудень 2008 року, за висновком ДП1, є неправомірним та необґрунтованим, оскільки, за твердженням відповідача, при виготовленні товарів (пакету поліетиленового) сума витрат, понесених Підприємством „Пласт" на переробку, виготовлення таких товарів становить менше 8% від продажної ціни таких товарів. При цьому, ДПІ виключає з витрат, понесених для виготовлення пакету та включених у 8% від продажної ціни продукції витрати з придбаних послуг по переробці сировини підприємством ПП „ТИН" (екструзія полімерів) -8,19 % (листопад 2008р.) та 8,13% (грудень 2008р.) та оренди приміщень, обладнання -0,11% (листопад 2008р.) та 0,15 % (грудень 2008р.). В зв'язку з чим робить висновок про встановлення заниження суми податкових зобов'язань р.9 по декларації за листопад 2008р. на суму 931840, 00 грн. та за грудень 2008р. на суму 861060. 00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з приписів п.п. 6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість", якими передбачені підстави застосування нульової ставки оподаткування податком на додану вартість, та того, що для позивача плата за послуги сторонніх організацій по здійсненню екструзії полімерів представляє собою витрати, понесені на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, яка використовується у виготовленні пакетів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку щодо помилковості доводів податкового органу щодо необґрунтованого користування позивачем пільгою по податку на додану вартість в листопаді, грудні 2008 року, а тому і наявність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно дозволу №19, терміном дії з 01.10.2008р. до 01.10.2009р., отриманого від регіональної Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, на підставі рішення Регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів у Харківській області від 15.09.2008р. № 3, позивач має право на користування пільгами з оподаткування згідно п.п.6.2.8 п. 6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" при виготовленні товарів і наданні послуг відповідно до затвердженого Переліку.

У перевіреному періоді Підприємство "Пласт" застосовувало нульову ставку з податку на додану вартість у зв'язку із віднесенням до складу 8% від продажної ціни виготовлених товарів (пакетів поліетиленових) такі витрати, що були понесені на виготовлення вказаних товарів.

До складу таких витрат ввійшли : заробітна платня персоналу - 0,2402 грн. - 0,76% (листопад 2008р.), 0,2628 грн. - 0,82% (грудень 2008р.);

амортизація основних засобів - 0,414 грн. -1,30% (листопад 2008р.), 0,4446 грн. - 1,39% (грудень 2008р.);

оренда виробничих та офісних приміщень, обладнання -0,0345 грн. - 0,11% (листопад 2008р.), 0,0469 грн. - 0,15% (грудень 2008р.);

послуги сторонніх організацій (екструзія полімерів) -2,60 грн. - 8,19% (листопад 2008р.), 2,60 грн.-8,13%.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" звільняються від оподаткування операції з продажу товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної численності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу).

Згідно з пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 даного Закону за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (робіт, послуг) за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, визначеними у підпункті 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону.

Таким чином, законодавчо визначено, що дія пільг та звільнення від оподаткування розповсюджується на підприємства, які створено інвалідами, мають обмеження по колу здійснюваних операцій, мають наявне обмеження кількості працюючих інвалідів та розміру долі фонду оплати праці інвалідів у загальному фонді оплати праці, за умови, що при поставці товарів, в т.ч. покупних товарів підприємств та організацій громадських організацій інвалідів використовується майно, яке є їх власністю.

Відповідно до п.1.6. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", положення якого згідно з п.1.11 розповсюджуються на Закон України "Про податок на додану вартість" під "Товаром" розуміються матеріальні та нематеріальні активи, що використовуються у будь-яких операціях". Згідно з п.1.4. Закону України ЗУ№168/97-ВР під "поставкою товарів" розуміється будь-яка операція, що здійснюється згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її поставки, а також операції з безоплатної поставки товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Також визначено, що не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі.

Застосовуючи системний аналіз, колегія суддів доходить висновку, що законодавством встановлено додаткове обмеження на застосування пільг на угоди в межах договорів комісії (консигнації), доручення, схову та інших. Підприємством підтверджено, і не заперечується податковим органом, що спірні операції не відносяться до угод, укладених в межах договорів комісії (консигнації), поручення, схову та інших, та здійснено Підприємством в межах договорів купівлі-продажу, поставки та інших договорів які передбачають перехід права власності, і об'єктом продажу (поставки) за такими договорами є власне майно (товари) Підприємства.

Колегія суддів також зазначає, що чинне на момент проведення перевірки законодавство розповсюджує свою дію на майно, яке є власністю підприємства (тобто майно, роботи, послуги придбані підприємством, майнові та немайнові права та інше, що має свою вартість і як актив може бути відображено в балансі підприємства), і не звужує поняття власника майна до виробника продукції власного виробництва.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що при визначенні відсотка суми витрат, необхідного для визначення товарів, безпосередньо виготовлених підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, слід враховувати всі складові частини таких витрат, включаючи і витрати на придбання послуг сторонніх організацій, якщо такі послуги отримані у зв'язку з переробкою (обробкою та іншими видами перетворення) сировини і витрати на оренду.

Зазначена правова позиція підтверджується і офіційним податковим роз'ясненням, наданим Державною податковою адміністрацією України в листі № 4958/6/16-1515 від 22.05.2007 року.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованого користування позивачем пільгою з податку на додану вартість в листопаді, грудні 2008 року.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про визнання такого рішення протиправним є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі міста Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 15.10.2009р. по справі№2-а-37112/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Зеленський В.В. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 09.03.2010 р. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.