Ухвала суду № 97789398, 18.06.2021, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/201/21

Провадження 1-кп/574/75/2021

У Х В А Л А

18 червня 2021 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області

в складі : головуючого судді Куцана В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12021200450000055 від 26.01.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бошівка, Буринського району Сумської області, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Буринь Сумської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, працюючого менеджером ФГ «Едельвейс-2007», одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Паліївка Ямпільського району Сумської області, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Буринь Сумської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ,

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор – Чуєв А.В.

представники потерпілих захисник – Міненко С.А., Лішунов Є.О.

захисники – Хурсенко С.О., Сергеєва С.А., Молібог Ю.М., Фомінов Р.М.

обвинувачені – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

в с т а н о в и в:

З Конотопської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт про обвинувачення: ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.343 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.296 КК України.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання та вирішуючи питання, передбачені ч.3 ст.314 КПК України, суд вважає, що дане кримінальне провадження підсудне Буринському районному суду Сумської області, а обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 цього Кодексу, яка містить вичерпний перелік вимог, які до нього ставляться.

До суду не надійшла угода про визнання винуватості та сторони кримінального провадження не повідомляли про її досягнення.

Під час підготовчого судового засідання підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на підставі обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні належить призначити судовий розгляд та з цією метою вирішити питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду.

Зокрема, оскільки від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надійшло, а судом також не встановлено обставин, передбачених ч.2 ст.27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд вважає, що судовий розгляд належить проводити за участі прокурора, потерпілих, представників потерпілих, обвинувачених та їхніх захисників.

Зі змісту ч.2 ст. 314-1 КПК України вбачається, що досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні нетяжкого злочину, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, а також прийняття судового рішення про міру покарання, суд вважає за необхідним доручити уповноваженому органу з питань пробації скласти досудову доповідь відносно вказаних обвинувачених.

Також, у ході підготовчого судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотання про застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених.

Зокрема, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – домашній арешт.

У клопотанні, посилаючись на наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, прокурор просив застосувати зазначені запобіжні заходи до обвинувачених, наголошуючи, що строк дії запобіжних заходів, що були застосовані у ході досудового розслідування закінчився.

Вислухавши думку представників потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтримали доводи прокурора, заперечення захисників Хурсенко С.О., Сергеєвої С.А., Молібог Ю.М., Фомінова Р.М. та обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які вважали клопотання прокурора не обґрунтованим та просили відмовити у його задоволенні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 цього Кодексу кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом ч.3 ст.314 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

За положеннями ст.176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, найбільш м`яким – особисте зобов`язання.

Відповідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною четвертою цієї статті встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Виходячи зі змісту п.3 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ст.181 КПК).

Згідно ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні нетяжкого злочину, зокрема передбаченого ч.2 ст.296 КПК України, за який законом передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі до чотирьох років.

ОСОБА_1 , крім цього, також обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.343 КПК України.

Відповідно до установленої практики Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства») термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно до рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Об`єднаного королівства» факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Необхідно зауважити, що на цьому етапі провадження суд не вирішує ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У світлі конкретних обставин цієї справи, без надання оцінки обвинуваченню щодо його обґрунтованості та доведеності, суд виходить з точки зору допустимості прийти до висновку про наявність обвинувачення відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яке відповідає стандарту доказування «обґрунтована підозра».

З матеріалів справи вбачається, що у ході досудового розслідування кримінального провадження слідчим суддею Конотопського міськрайонного суду Сумської області 04 та 05 лютого 2021 року застосовано відносно кожного обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, строк дії якого закінчився 27.03.2021 року.

При цьому, прокурор наголошував, що ризики, які існували раніше, зокрема переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно пливати на потерпілих, свідків, експерта, перешкоджати іншим чином у кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення, не зникли.

Суд частково погоджується з доводами прокурора.

З наданих прокурором та захисниками матеріалів вбачається, що всі обвинувачені раніше не судимі, заподіяну своїми діями шкоду частково відшкодували.

При цьому, ОСОБА_1 не працює, являється учасником бойових дій, на диспансерному обліку за станом здоров`я не перебуває, має постійне місце проживання.

ОСОБА_2 працює, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, що свідчить про його сталі сімейні відносини. За місцем роботи і проживання характеризується позитивно, має батьків похилого віку з наявними хронічним захворюваннями.

ОСОБА_4 не працює, не одружений, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно.

ОСОБА_3 не працює, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, що свідчить про його сталі сімейні відносини. У нього наявне постійне місце проживання, за яким останній характеризується позитивно.

Надаючи оцінку можливості обвинувачених переховуватися від суду та органів досудового розслідування, суд приймає до уваги, що в період після 27.03.2021 року, коли закінчився строк дії застосованого відносно них слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, останні жодного разу не допустили неявки до суду за викликом, хоча майже три місяці перебуваючи без обраного запобіжного заходу та встановлених обов`язків мали можливість безперешкодно покинути місце проживання, однак до таких дій не вдалися.

При цьому, у клопотанні не наведено обставин, які б свідчили про неналежну процесуальну поведінку обвинувачених раніше, наприклад, неявки за викликом до слідчого, застосування примусового приводу, оголошення у розшук.

Аргументи прокурора, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 намагалися покинути місце вчинення злочину після прибуття поліції, відмовилися від проходження огляду на стан сп`яніння та певний час ухилялися від органів досудового розслідування (на телефонні дзвінки не відповідали, за місцем проживання були відсутні) належними та допустимими доказами, в межах розгляду цього клопотання, не доведені.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули статусу підозрюваного 28.01.2021 року та, відповідно 27.01.2021 року, і доказів про порушення останніми обов`язків, передбачених ч.7 ст.42 КПК України матеріали клопотання не містять.

Також суд, вирішуючи питання про існування ризику переховування вказаних осіб від органу досудового розслідування та суду враховує, що Європейський Суд у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зауважив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Сукупність вищевказаних обставин, відсутність у матеріалах клопотання беззаперечних даних на підтвердження ухилення обвинувачених від органу досудового розслідування раніше або реальних намірів вдатися до таких дій, приводить до висновку про суттєве зниження ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, однак не вказують однозначно про його відсутність.

У той же час, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, суд вважає, що існує ризик незаконного впливу обвинувачених на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, оскільки на цьому етапі останні не були допитані в суді.

Як зазначив прокурор, після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту обвинувачені дізналися про обсяг зібраних доказів, у тому числі свідків, показання яких підтверджують їх вину, та експерта, який може бути допитаний у судовому засіданні.

Оцінюючи цей ризик суд виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1 та ч.2 ст.23,ст. 224 КПК) Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст.95 КПК).

За таких обставин, суд вважає, що ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень вказаних осіб та дослідження їх судом.

Ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, а також потерпілих, обвинувачені дізналися як їх персональні данні, так і зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.

Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинувачених на них з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

До того ж, враховуючи, що відповідно до частини другої статті 84, частини першої статті 95 КПК України допит експерта є одним із процесуальних джерел доказів, існує ризик незаконного впливу і на експерта з метою надання ним заздалегідь узгоджених свідчень на користь обвинувачених.

Також, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 15.05.2021 року був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ч.1 ст.178 КУпАП, та раніше неодноразово потрапляв у поле зору правоохоронних органів, у зв`язку із своєю протиправною поведінкою.

Ці обставини хоча і не є вирішальними при оцінці наявності ризиків його переховування від суду, але у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість останнього переховуватися від суду.

Таким чином, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин суд вважає, що дійсно існують певні ризики позапроцесуальної поведінки обвинувачених.

Між тим, прокурором в судовому засіданні не доведено наявність ризиків такого ступеню, який би давав підстави суду застосувати найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Не вбачає суд підстав і для застосування відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, про що також наголошував прокурор, оскільки забезпечення їхньої належної процесуальної поведінки можливе при застування більш м`яких запобіжних заходів.

За таких обставин, у задоволенні клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - у вигляді домашнього арешту, необхідно відмовити.

Разом з тим, з мотивів наведених вище та керуючись ч.4 ст.194 КПК України, суд дійшов висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 до нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а до обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

У відповідності до ч.5 ст. 194 КПК, крім іншого, на обвинувачених необхідно покласти обов`язки утриматись від спілкування з потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а ОСОБА_1 також необхідно носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст.ст. 176-178, 179, 181, 183, 194, 195, 197, 314, 315, 392 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Призначити відкрите судове засідання у кримінальному провадженні №12021200450000055 від 26.01.2021 року, яке відбудеться 02 серпня 2021 року о 10-й годині в приміщенні Буринського районного суду Сумської області, з викликом учасників кримінального провадження: прокурора, потерпілих, представників потерпілих, обвинувачених та їхніх захисників.

Доручити Буринському районному сектору філії ДУ «Центр пробації» у Сумській області до 19.07.2021 року скласти досудову доповідь відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та надати її до канцелярії Буринського районного суду.

В задоволенні клопотання прокурора про застування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою – відмовити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати своє житло, за адресою АДРЕСА_1 , цілодобово.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 електронний засіб контролю, шляхом розміщення його тілі пристрою, що дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу суду;

-прибувати за викликом до суду;

-утриматись від спілкування з потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановити до 24.00 години 17 серпня 2021 року.

Виконання ухвали доручити працівникам Конотопського РВП ГУ НП України в Сумській області.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_14 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

В задоволенні клопотання прокурора про застування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою – відмовити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на нього на строк два місяці, тобто до 18.08.2021 року наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатися без дозволу суду за межі населеного пункту, в кому він проживає, зокрема м. Буринь Конотопського району Сумської області;

-повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

-утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ..

Попередити обвинуваченого ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі передбаченому законом.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання обвинуваченим ОСОБА_2 покласти на прокурора у кримінальному провадженні Чуєва А.В..

В задоволенні клопотання прокурора про застування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту – відмовити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на нього на строк два місяці, тобто до 18.08.2021 року наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатися без дозволу суду за межі населеного пункту, в кому він проживає, зокрема м. Буринь Конотопського району Сумської області;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

-утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі передбаченому законом.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання обвинуваченим ОСОБА_4 покласти на прокурора у кримінальному провадженні Чуєва А.В..

В задоволенні клопотання прокурора про застування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту – відмовити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на нього на строк два місяці, тобто до 18.08.2021 року наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатися без дозволу суду за межі населеного пункту, в кому він проживає, зокрема м. Буринь Конотопського району Сумської області;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

-утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

Попередити обвинуваченого ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі передбаченому законом.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання обвинуваченим ОСОБА_3 покласти на прокурора у кримінальному провадженні Чуєва А.В..

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу до обвинувачених підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали оголошений 22.06.2021 року в приміщенні Буринського районного суду.

Головуючий