Ухвала суду № 9777094, 27.01.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2010 р.Справа № 17/197/5018

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання Галан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської областi від 23.12.2008р. по справі№17/197/5018

за позовом ТОВ "Сольєрі" <Список ><Текст >

до Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправними і нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Полтавської області від 23.12.2008року позов ТОВ «Сольєрі» задоволено.

Визнано протиправними і не чинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції за №№ 0001882301/0/895 від 23.04.2007 року, 0001882301/1/1492 від 10.07.2007 року, 0001882301/2/2219 від 25.09.2007 року, 0001892301/0/901 від 23.04.2007 року, 0001892301/1/1493 від 10.07.2007року, 0001892301/1/1672 від 02.08.2007року, 0002962301/1/1671 від 02.08.2007 року, 0001892301/2/2217 від 25.09.2007 року, 0002962301/2/2218 від 25.09.2007 року, 0002962301/1/2360 від 12.10.2007 року, 0002962301/2/2662 від 21.11.2007 року, 0001882301/3/2811 від 30.11.2007 року, 0001892301/3/2810 від 30.11.2007 року, 0002962301/3/2809 від 30.11.2007 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Сольєрі» 3,40 грн. у рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Кременчуцька ОДПІ, не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду, подала апеляційну скаргу, вважає, що при її винесенні судом були порушені норми процесуального права і матеріального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 23.12.08р. , прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

ТОВ «Сольєрі» заперечує проти задоволення скарги, вважає постанову господарського суду Полтавської області від 23.12.2008 року законною та обґрунтованою та просить апеляційну скаргу залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Полтавської області від 23.12.2008 року - без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача , дослідивши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 вказаного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Кременчуцькою ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Сольєрі» вимог податкового, іншого законодавства за період з 04.03.2004р. по 30.09.2006р., в результаті якої складений акт №203/23-210/32860719 від 11.04.07р.

Згідно з висновками акту перевірки перевіркою встановлені порушення:

- п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством за 9 місяців 2006р. відображено у рядку 01.1 та 03 Декларації про прибуток суму доходу від продажу 10537700,0 грн., згідно відомостей по рах. 361, 70 та згідно бухгалтерської проводки Дт361 Кт70 в сумі 12660471,0 грн., С-до Кт 361 на кінець звітного періоду в сумі 13270,0 грн. , сума валового доходу складає в сумі 10561451,0 грн., розбіжність складає в сумі 23751,0 грн.

- пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: згідно реєстру податкових накладних та відомостей по рахунку 361,311,644 за вересень 2006 року, податкове зобов'язання складає в сумі 750935,0 грн., в Декларації по ПДВ за вересень 2006р. підприємством відображено суму 748133,0 грн. Розбіжність складає в сумі 2802,0 грн. , в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання за вересень 2006р. на суму 2802,0 грн.

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та встановлено завищення загальної суми валових витрат за 2004р. на суму 94580,00 грн., за 2005р. на суму 271166,0 грн., за 9 міс. 2006р. на суму 382751,0 грн. При перевірці встановлено завищення суми скоригованих валових витрат, так як підприємством до складу валових витрат віднесено суми по наданим транспортним послугам по перевезенню паливно-мастильних матеріалів, щебеню, гранвідсіву та продуктів харчування, по яких не підтверджено фактичне виконання цих послуг та зв'язок їх з господарською діяльністю підприємства.

- п.п 7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме до складу податкового кредиту були віднесені податкові накладні по наданим транспортним послугам по яких не підтверджено фактичне виконання цих послуг.

На підставі висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № 0001882301/0/895 від 23.04.2007 року, за № 0001892301/0/901 від 23.04.2007 року (надалі по тексту - спірні рішення), якими визначено позивачу суми податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій) за двома платежами, а саме: за платежем податок на прибуток приватних підприємств (3011021000) у розмірі 289 593 грн., у тому числі за основним платежем - 193 062 грн. та за штрафними санкціями - 96 531 грн., та за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах, 3014010100) у розмірі 199 528 грн., у тому числі за основним платежем - 133 019 грн. та за штрафними санкціями - 66 509 грн.

Як вбачається із спірних рішень, суми податкових зобов'язань визначено позивачу з огляду на порушення п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2, п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (податкове повідомлення-рішення за № 0001882301/0/895 від 23.04.2007 року) та на порушення п. п. 7.2.1. п. 7.2., п. п. 7.3.1. п. 7.З., п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (податкове повідомлення-рішення за № 0001892301/0/901 від 23.04.2007 року).

Позивач оскаржував спірні рішення в адміністративному порядку, але первинна та повторі скарги скарги були залишені без задоволення, вказані рішення, прийняті за результатами акту перевірки, без змін. За результатами розгляду скарг Кременчуцькою ОДПІ прийнято нові податкові повідомлення-рішення за № № 0001882301/1/1492 від 10.07.2007 року, 0001882301/2/2219 від 25.09.2007 року, 0001892301/1/1493 від 10.07.2007 року, 0001892301/1/1672 від 02.08.2007 року, 0002962301/1/1671 від 02.08.2007 року, 0001892301/2/2217 від 25.09.2007 року, 0002962301/2/2218 від 25.09.2007 року, 0002962301/1/2360 від 12.10.2007 року, 0002962301/2/2662 від 21.11.2007 року, 0001882301/3/2811 від 30.11.2007 року, 0001892301/3/2810 від 30.11.2007 року, 0002962301/3/2809 від 30.11.2007 року.

Як зазначив відповідач в акті перевірки від 11.04.2007 року позивач в порушення п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занизив скоригований валовий дохід за 3 квартал 2006 року на суму 23751,0 грн. Позивачем за 9 міс. 2006 року відображено у рядку 01.1 та 03 декларації про прибуток за № 113426 від 03.11.2006 року суму доходу від продажу 10 537700,0 грн. Згідно відомостей по рахункам 361, 70 та бухгалтерської проводки Дт 361 Кт 70 в сумі 1 266 0471 ,0 грн. (у т. ч. ПДВ), сальдо Кт 361 на кінець звітного періоду в сумі 13270,0 грн. у т. ч. ПДВ. сума валового доходу складає в сумі 10 561451,0 грн. Розбіжність складає в сумі 23751 грн.

Крім того, як зазначено Кременчуцькою ОДПІ на аркуші за № 16 акту перевірки від 11.04.2007 року встановлено завищення загальної суми валових витрат за 2004 рік на суму 94580,0 грн., за 2005 рік на суму 271166,0 грн., за 9 міс. 2006 року на суму 382751,0 грн.

На аркуші за № 18 акту перевірки від 11.04.2007 року зазначено, що при перевірці ж/о по рахункам 631, 311, 281, 92, 93, 94, 361, накопичувальної відомості по валовим витратам, первинних бухгалтерських документів та договорів встановлено, що в перевіряємому періоді підприємством до складу валових витрат віднесено суми по наданим підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 транспортним послугам (перевезення паливно-мастильних матеріалів, щебеню, гранвідсіву та продуктів харчування), по яким не підтверджено фактичне виконання цих послуг та зв'язок їх з господарської діяльністю підприємства.

При цьому з урахуванням викладеного на аркуші за № 24 акту перевірки від 11.04.2007 року висновок про не підтвердження фактичного виконання підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 транспортних послуг та зв'язок їх з господарською діяльністю підприємства пов'язано Кременчуцькою ОДПІ з відсутністю та невідповідним заповненням товарно-транспортних накладних (відсутні підписи та печатки вантажоодержувача).

Як зазначила Кременчуцька ОДПІ, у позивача відсутні товарно-транспортні накладні по послугам, наданим підприємцем ОСОБА_1, факт надання яких підтверджується актами виконаних робіт № ОУ-0000025 від 30.09.2005 року, № ОУ-0000026 від 03.10.2005 року, № ОУ-0000009 від 21.02.2006 року, № 0011 від 21.02.2006 року, № ОУ-0000012 від 23.02.2006 року, № ОУ-0000019 від 10.03.2006 року, № ОУ-0000020 від 13.03.2006 року, № ОУ-0000021 від 23.03.2006 року, № ОУ-0000022 від 24.03.2006 року, № ОУ-0000024 від 29.03.2006 року, № ОУ-0000025 від 30.03.2006 року, № ОУ-0000029 від 06.04.2006 року, № ОУ-0000027 від 11.04.2006, № ОУ-0000037 від 12.04.2006 року, № ОУ-0000038 від 12.04.2006 року, № ОУ-0000034 від 18.04.2006 року, № ОУ-0000045 від 11.05.2006 року, № ОУ-0000052 від 19.05.2006 року, № ОУ-0000063 від 13.06.2006 року, № ОУ-000101 від 24.07.2006 року, № ОУ-0107 від 01.08.2006 року, № ОУ-0110 від 02.08.2006 року, № ОУ-0147 від 12.09.2006 року, № ОУ-0151 від 15.09.2006 року, № ОУ-0152 від 19.09.2006 року, № ОУ-0153 від 20.09.2006 року, № ОУ-0161 від 22.09.2006 року, № ОУ-0164 від 27.09.2006.

Неналежно заповненими (відсутні підписи та печатки вантажоодержувача), на думку Кременчуцької ОДПІ, є товарно-транспортні накладні по послугам, наданим підприємцем ОСОБА_3, підприємцем ОСОБА_2, факт надання яких підтверджується актами виконаних робіт .

Проте, з матеріалів справи вбачається , що позивач в підтвердження реальності придбання у підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 транспортних послуг надав товарно-транспортні накладні, а саме:

- по-перше, у підтвердження реальності транспортних послуг, наданих підприємцем ОСОБА_1, товарно-транспортні накладні від 30.09.2005 року, від 03.10.2005 року, від 21.02.2006 року, від 23.02.2006 року, від 10.03.2006 року, від 13.03.2006 року, від 23.03.2006 року, від 24.03.2006 року, від 29.03.2006 року, від 30.03.2006 року, від 06.04.2006 року, від 11.04.2006 року, від 12.04.2006 року, від 18.04.2006 року, від 11.05.2006 року, від 19.05.2006 року, від 13.06.2006 року, від 24.07.2006 року, від 01.08.2006 року, від 02.08.2006 року, від 12.09.2006 року, від 15.09.2006 року, від 19.09.2006 року, від 20.09.2006 року, від 22.09.2006 року, від 27.09.2006 року;

- по-друге, у підтвердження реальності транспортних послуг, наданих підприємцем ОСОБА_3, товарно-транспортні накладні від 18.11.2005 року, від 25.11.2005 року, від 28.11.2005 року, від 05.12.2005 року від 07.12.2005 року, від 09.12.2005 року, від 16.12.2005 року, від 20.12.2005 року, від 22.12.2005 року, від 23.12.2005 року, від 05.01.2006 року, від 10.01.2006 року, від 16.01.2006 року, від 17.01.2006 року, від 27.01.2006 року;

- по-третє, у підтвердження реальності транспортних послуг, наданих підприємцем ОСОБА_2, товарно-транспортні накладні від 30.04.2004 року, від 07.06.2004 року, від 21.06.2004 року, від 30.06.2004 року, від 29.07.2004року, від 02.08.2004 року, від 30.08.2004 року, від 10.09.2004 року, від 15.09.2004 року, від 14.10.2004 року, від 15.10.2004 року, від 19.10.2004року, 22.10.2004 року, від 28.10.2004 року, від 11.11.2004 року, від 15.12.2004 року, від 26.01.2005 року, від 25.02.2005 року, від 17.05.2005 року, від 19.05.2005 року, від 25.05.2005року, від 05.07.2005 року, від 12.07.2005 року, від 25.07.2005 року, від 26.07.2005 року, від 29.07.2005 року, від 03.08.2005 року, від 06.08.2005 року, від 13.08.2005 року, від 19.08.2005 року, від 24.08.2005 року, від 07.09.2005 року, від 16.09.2005 року, від 22.09.2005 року, від 29.09.2005 року, від 30.09.2005 року, від 07.10.2005 року, від 19.10.2005 року, від 27.10.2005 року, від 07.11.2005 року, від 15.11.2005 року, від 22.12.2005 року, від 30.12.2005 року, від 09.01.2006 року, від 13.01.2006 року, від 19.01.2006 року, від 30.01.2006 року, від 02.02.2006 року, від 11.02.2006 року, від 05.03.2006 року, від 17.03.2006 року, від 31.03.2006 року, від 05.04.2006 року, від 11.04.2006 року, від 17.04.2006 року, від 27.04.2006 року, від 28.04.2006 року, від 05.05.2006 року, від 13.05.2006 року, від 24.05.2006 року, від 05.06.2006 року, від 15.06.2006 року, від 16.06.2006 року, від 16.06.2006 року, від 25.06.2006 року, від 13.07.2006 року, від 05.08.2006 року, від 11.08.2006 року, від 16.08.2006 року, від 19.08.2006 року, від 21.08.2006 року, від 31.08.2006 року, від 31.08.2006 року, від 06.09.2006 року, від 11.09.2006 року, від 14.09.2006 року, від 18.09.2006 року, від 21.09.2006 року, від 30.09.2006 року.

Дослідивши зазначені вище товарно-транспортні накладні, суд правомірно дійшов висновку, що за формою та змістом вони повністю відповідають вимогам діючого законодавства, в тому числі Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом за № 363 від 14.10.1997 року Міністерства транспорту України (по тексту іменуються Правилами перевезень вантажів). Так, зазначені вище товарно-транспортні накладні містять, у тому числі, як підписи, так і печатки вантажоодержувача.

Також, в матеріалах справи є наявними довідки-таблиці від 24.01.2008 року щодо взаємовідносин ТОВ «Сольєрі» та ФОП ОСОБА_1, щодо взаємовідносин ТОВ «Сольєрі» та ФОП ОСОБА_3 У даних таблицях наведено відомості про транспортні послуги (найменування та кількість товару, що перевозився), відомості про отримання товару (реквізити накладної, постачальник), відомості про відвантаження товару (реквізити накладної, покупець) та реквізити акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Так, дати виписування наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних узгоджуються із датами отримання та відвантаження товару підприємством. Найменування товару та його кількість, що транспортувався, узгоджується з відповідними даними, наведеними у товарно-транспортних накладних.

Позивач надав суду й інші докази у підтвердження здійснення операцій із підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме договори, акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), рахунки-фактури, податкові накладні, платіжні доручення, реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Статтею 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» наведено перелік обов'язкових реквізитів первинного документа. У цьому переліку відсутні такі реквізити, як інформація про покупця, отримувача товару, відмітка про отримання товару від перевізника, відсутність яких на актах здачі-прийняття робіт (наданих послуг) поставлено у провину позивачу (аркуші за № № 21. 22 Акту перевірки від 11.04.2007 року).

На аркуші за № 3 Акту перевірки від 11.04.2007 року зазначено, фактично у періоді, який перевірявся, позивач здійснював оптову торгівлю паливно-мастильними матеріалами, бітумом, щебенем, грандвідсівом та продуктами харчування, що підтверджує використання придбаного товару в господарській діяльності.

Крім того, на аркуші № 7 Акту перевірки від 11.04.2007 року зазначено, що позивач не мав у періоді, що перевірявся, власних та орендованих потужностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів, так як формував придбання та реалізацію цього товару без залишків на кінець звітного періоду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з положень п. 1.32 ст. 1, п. 5.1. ст. 5, п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач правомірно включив до складу валових витрат зазначені вище витрати як витрати у звязку з продажем продукції, що підтверджені розрахунковим, платіжними та іншими документами.

Правила ведення податкового обліку з податку на прибуток визначено у ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до її положень датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у бамівській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

При цьому відповідно до положень п. 4.1. ст. 4 цього Закону валовий дохід являє собою загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Тобто, суд першої інстанції вірно дійшов висновку , що валовий дохід підлягає збільшенню за правилом першої події виключно за результатом здійснення тієї чи іншої господарської операції.

Пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України за N 327 від 10.08.2005 року, факти виявлених порушень податкового законодавства викладаються в акті виїзної планової перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із п. 2.3.2. зазначеного Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, з-проміж іншого, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Однак, в Акті перевірки від 11.04.2007 року не міститься жодного посилання на ті чи інші первинні документи, що підтверджували б здійснення позивачем господарської операції на суму 23751,0 грн. Так, не містить Акт перевірки від 11.04.2007 року ні відомостей про отримання позивачем грошових коштів (ні в касу, ні на банківський рахунок), ні про відвантаження позивачем товару на суму 23751,0 грн.

Відповідно до положень розділу 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджене наказом Міністерства фінансів України за № 88 від 24.05.1995 року, облікові регістри, тобто носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені виключно для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів.

На підставі наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що самі по собі дані облікових регістрів як не впливають на визначення податкових зобовязань платника податків, так і достовірно не підтверджують наявність факту порушення.

Порушення п. п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , як зазначено на аркуші за № 35 Акту перевірки від 11.04.2007 року, відповідач вбачає у заниженні позивачем податкового зобов'язання за вересень 2006 року на суму 2802,0 грн. Так, згідно реєстру податкових накладних та відомостей по рахунку 361, 311, 644 за вересень 2006 року, як твердить відповідач, податкове зобов'язання складає в сумі 750935,0 грн., в декларації по ПДВ (№ 103575 від 20.10.2006 року) за вересень 2006 року позивачем відображено суму 748133,0 грн. Розбіжність складає в сумі 2802,0 грн. Дана операція відображена бухгалтерською проводкою Дт 361 Кт 70, Дт 641 Кт 361.

Відповідно до п. п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону про ПДВ, датою виникнення податкових зобов'язань із поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Колегія суддів зазначає , що акт перевірки від 11.04.2007 року у частині констатації факту заниження податкового зобовязання за вересень місяць 2006 року на суму 2802,0 грн. не відповідає вимогам п. 1.7, п. 2.3.2. Порядку оформлення результатів перевірок, оскільки він не містить жодного посилання на ті чи інші первинні документи, що підтверджували б здійснення позивачем господарської операції на суму 2 802 грн. У ньому відсутні відомості як про отримання позивачем грошових коштів, так і про відвантаження позивачем товару на суму 2802,0 грн.

Порушення п. п. 7.2.1. п. 7.2., п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, як вбачається з Акту перевірки від 11.04.2007 року, полягає у завищенні податкового кредиту за 2004 рік в розмірі 18915,0 грн., за 2005 рік - в розмірі 43126,0 грн., за 9 міс. 2006 року - в розмірі 70978,0 грн.

Як вказано в Акті перевірки від 11.04.2007 року, при перевірці визначення податкового кредиту, проведення якої здійснювалось за журналами-ордерами по рахункам 631, 641, книзі обліку придбання товару (робіт, послуг) та реєстрами податкових накладних, встановлено , що складу податкового кредиту були віднесені податкові накладні по наданим автомобільним перевізником ОСОБА_2 транспортним послугам, по яких не підтверджено фактичне виконання цих послуг згідно договорів на перевезення вантажів автомобільним транспортом за № 01/04-04 від 01.04.2004 року, за № 1 від 05.01.2005 року, за №1 від 02.01.2006 року. Згідно договору були надані транспортні послуги та отримані податкові накладні, які включені до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) та в яких не вказано зміст та обсяг господарської операції, опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг; та їх кількість (обсяг, об'єм), і не підтверджено фактичне надання транспортних послуг. В актах виконаних робіт, наданих для перевірки, відсутня інформація про покупця, отримувача товару, відсутня відмітка про отримання товару від перевізника. Товарно-транспортні накладні, надані для перевірки, заповнені з порушенням правил оформлення документів на перевезення вантажу, де відсутні підписи та печатки при доставці товару вантажоодержувачем. Згідно договору були надані транспортні послуги та отримані податкові накладні від автомобільного перевізника ОСОБА_1, які включені до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) та в яких не вказано зміст та обсяг господарської операції, опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм) та відсутні товарно-транспортні накладні.

Тобто, висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту за вказаний період відповідач пов'язував виключно з тим, що дефект форми податкових накладних, складених та виданих автомобільними перевізниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1, дефект форми актів виконаних робіт та товарно-транспортних накладних по взаємовідносинах із автомобільним перевізником ОСОБА_2, відсутність товарно-транспортних накладних по взаємовідносинах із автомобільним перевізником ОСОБА_1

Колегія суддів зазначає , що вимоги до змісту податкових накладних наведені у п. п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ.

Вказана норма не містить вимог щодо наявності у накладних таких реквізитів як зміст та обсяг господарської операції, на необхідність включення яких до податкової накладної вказано відповідачем в Акті перевірки від 11.04.2007 року.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що кожна із зазначених в Акті перевірки від 11.04.2007 року податкових накладних, що підтверджує взаємовідносини із автомобільним перевізником ОСОБА_1, містить відомості про опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм). Так, у графі - номенклатура поставки товарів (послуг) продавця кожної із зазначених в Акті перевірки від 11.04.2007 року податкової накладної зазначено - транспортні послуги, назва населеного пункту та відстань у кілометрах. У графі -кількість (об'єм, обсяг) - пройдена відстань у цифровому виразнику. Так само й кожна із зазначених в акті перевірки від 11.04.2007 року податкових накладних, що підтверджує взаємовідносини із автомобільним перевізником ОСОБА_2, містить відомості про опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм). Так, у графі - номенклатура поставки товарів (послуг) продавця кожної із зазначених в Акті перевірки від 11.04.2007 року податкової накладної зазначено автопослуги, у графі -кількість (об'єм, обсяг) пройдена відстань у цифровому значенні.

Стосовно твердження відповідача про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних як підстави для висновку про завищення суми податкового кредиту колегія суддів зазначає , що із системного аналізу положень Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що законодавець не ставить в залежність невірне оформлення транспортних документів на перевезення вантажу чи їх відсутність із наслідками формування бази оподаткування ПДВ, зокрема, визначення її кредитної частини.

Крім того , з матеріалів справи вбачається , що позивачем доведено наявність у нього належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Колегія суддів зазначає, що відповідач правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином ні у суді першої інстанції ні у суді апеляційної інстанції не довів. Тобто, факт порушення позивачем вимог п.5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2, п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. п. 7.2.1. п. 7.2., п. п. 7.3.1. п. 7.З., п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є недоведеним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам вказаних Законів та підлягають визнанню не чинними, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає , що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської областi від 23.12.2008р. по справі№17/197/5018 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 01.02.2010 р.