Ухвала суду № 9777088, 09.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 р.Справа № 2-а-37091/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Колієнко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2009р. по справі№2-а-37091/09/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства „Харківський завод Гідропривід” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішеннь було задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова № 0001562330/2 від 26.03.2009р., яким ВАТ „Харківський завод Гідропривід” визначено суму податкового зобовязання по податку на прибутку підприємств у загальному розмірі 550362,33 грн., у т.ч. за основним платежем 361186,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 189175,58 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова № 0001572330/2 від 26.03.2009р., яким ВАТ „Харківський завод Гідропривід” визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 295466,04 грн., у т.ч. за основним платежем 196 977,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 98488,68 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Харківський завод Гідропривід”, код 00223214, державне мито у розмірі 3,30 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Харкова (далі ДПІ у Ленінському районі м.Харкова ) було подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що ДПІ у Ленінському районі м.Харкова правомірно було встановлено, що Відкритим акціонерним товариством „Харківський завод Гідропривід” (далі - ВАТ „Харківський завод Гідропривід”) було зайво віднесено до складу валових витрат послуги оренди будівель, внаслідок чого позивач порушив вимоги п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також відповідач вказує, що під час проведення перевірки позивачем не було надано жодних документів, які б свідчили про факти передачі в суборенду будь-яких приміщень, чи то виробничого чи офісного призначення. Зазначені факти, на думку відповідача, свідчать про той факт, що ВАТ „Харківський завод Гідропривід” було застосовано схему заниження податків, шляхом передачі власних будівель до статутного фонду ЗАТ «ЗСК»з подальшої реалізацією ІП «Ровена»та одержання валових витрат у звязку з їх орендою. Окрім того, задовольняючи позов, суд першої інстанції неправомірно залучив до матеріалів справи, у якості доказу, відповіді Харківської торгівельно-промислової палати № 516/6307-13 від 18.08.2009 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не довів розмір звичайної ціни на послуги оренди нежитлового приміщення, які орендував позивач у перевіряємому періоді. Також ДПІ у Ленінському районі м.Харкова було помилково надало всім приміщенням статус промислових, та вказано розмір звичайної ціни 12, 625 грн. (без ПДВ) за 1 кв.м., тоді як звичайна ціна на офісні приміщення складає - 70-85 грн. (без ПДВ) за 1 кв.м. Окрім того, судом першої інстанції було зазначено, що відповідачем у ході судових засідань взагалі не було надано будь-яких обґрунтованих доказів, які б свідчили про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ВАТ “Харківський завод Гідропривід” згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 501587 зареєстровано виконкомом Харківської міської ради, дата проведення державної реєстрації 28.07.1993 р., номер запису про заміну свідоцтва 1480105001 012231.

Як платник податків, зборів та обов'язкових платежів позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у Ленінському районі м. Харкова з 15.10.1993 року, підтверджується відповідною довідкою про взяття на облік платника податків № 1057/29438 від 05.06.2008 р. ідентифікаційний код платника податків за ЄДРПОУ 00223214. Відповідно до копії свідоцтва № 100092882 від 26.01.2008 р., яка знаходиться в матеріалах справи, позивач є платником податку на додану вартість.

У період з 25.08.2008 р. по 09.10.2008 р. співробітниками ДПІ у Ленінському районі м. Харкова була проведена виїзна планова документальна перевірка ВАТ “Харківський завод Гідропривід” з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 31.03.2008р., за результатами якої був складений акт від 16.10.2008р. №1861/23-304/00223214.

На підставі вказаного акту, відповідачем були ухвалені податкові повідомлення-рішення: № 0001562330/0 від 27.10.08р., яким ВАТ “Харківський завод Гідропривід” донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 731 910,33грн., у тому числі за основним платежем - 489 037,75грн., штрафні (фінансові) санкції - 242 872,58грн.; та № 0001572330/0 від 27.10.08р., яким донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 407 975,04грн., у тому числі за основним платежем - 271 983,36грн., штрафні (фінансові) санкції - 135 991,68грн.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ВАТ “Харківський завод Гідропривід” у відповідності до п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-III (зі змінами та доповненнями) здійснило процедуру апеляційного оскарження вказаних податкових зобов'язань.

За результатам розгляду первинної скарги позивача від 06.11.2008р. № 43, рішенням начальника ДПІ від 30.12.2008 р. № 11285/10/25-016 податкові повідомлення-рішення № 0001562330/0 від 27.10.08р. та № 0001572330/0 від 27.10.08р. були залишені без змін та відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001 долі № 253 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за № 567/5758) платнику були направлені податкові повідомлення-рішення № 0001562330/1 від 13.01.09р., № 0001572330/1 від 13.01.09р. на таку ж саме суму податкових зобовязань, що і з дрібю 0.

Не погодившись з Рішенням від 30.12.2008 р. № 11285/10/25-016 ДПІ в Ленінському районі м.Харкова, ВАТ “Харківський завод Гідропривід” подало повторну скаргу № 2 - Г/01-09 від 09.01.2009р. до ДПА в Харківській області.

Рішенням № 573/10/25-103 від 12.02.08р. ДПА в Харківській області було скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0001562330/0 від 27.10.08р., № 0001562330/1 від 13.01.09р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 181 548,00грн. (у т.ч. основного платежу - 127 851,00грн., штрафної санкції в сумі 536697,00грн.) та № 0001572330/0 від 27.10.08р., № 0001572330/1 від 13.01.09р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 112 509,00 грн. (у т.ч. основного платежу - 75 006,00грн. та штрафної санкції 37 503,00грн.), в іншій частині зазначені рішення залишені без змін, а скарга ВАТ “Харківський завод Гідропривід”- без задоволення.

На підставі рішення № 573/10/25-103 від 12.02.08р. ДПА в Харківській області ВАТ “Харківський завод Гідропривід” було направлені податкові повідомлення-рішення № 0001562330/2 від 26.03.09р. яким ВАТ “Харківський завод Гідропривід”визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 550 362,33 грн., у тому числі за основним платежем - 361 186,75грн., штрафними (фінансовими) санкціями 189 175,58грн.; № 0001572330/2 від 26.03.09р. яким ВАТ “Харківський завод Гідропривід” визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 295 466,04 грн., у тому числі за основним платежем - 196977,36грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 98 488,68грн.

Відповідно до пп.7.4.2 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994р. (далі - Закон України № 334) визначено, що витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

Згідно п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України № 334, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Під час розгляду справи, позивачем було зазначено, що підприємство при формуванні договірних стосунків з пов'язаною особою по оренді об'єктів нерухомості, керувалося економічно обґрунтованими міркуваннями щодо отримання доходу від використання цих приміщень у власній господарській діяльності та узагальненими даними та інформацією про комерційні розцінки, що діяли на той момент на ринку аналогічних послуг (оренда офісних та виробничих приміщень), отриману з прайс - листів, рекламних оголошень і інших публічних джерел. Визначену в такий спосіб ціну на послуги оренди офісних приміщень сторони зазначили в договорі оренди.

З матеріалів справи та наданих позивачем документів, судом встановлено, що ВАТ “Харківський завод Гідропривід” з 5 146,2 кв. м загальної кількості орендованих в ІП “Ровена”приміщень 3.084,78 кв. м. орендувало як приміщення офісного призначення, що підтверджується угодами на передавання цих приміщень у суборенду саме у якості офісних. Встановлення судом цієї обставини фактично спростовує твердження відповідача, що ВАТ “Харківський завод Гідропривід” орендувало у ІП “Ровена” всі 5.146,2 кв. м як приміщення виключно промислового призначення.

У відповідності до письмового повідомлення від Харківської торгово-промислової палати від 18.08.2009 року № 516/6307-13 було зазначено, що ринкова вартість оренди нежитлових приміщень з урахуванням їх місця розташування, цільового призначення, наявності комунікацій, інфраструктури та загальної площі орендованих приміщень у період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року складала 10-15 у.е. (50,5 75,8 грн.) (том. 2, а.с.241)

Пунктом 2 статті 11 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” визначено, що методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів зазначає, що ДПІ у Ленінському р-ні було помилково вказано розмір звичайної ціни 12,625 грн. (без ПДВ) за 1 кв. м. на всі приміщення надавши їм статус промислових, тоді як для зазначених офісних приміщень має бути застосована звичайна ціна в межах 50,5 75,8 грн. (без ПДВ) за 1 кв. м., яка наведена в листі Харківської торгово-промислової палати від 18.08.2009 року № 516/6307-13. Таким чином, відповідач прийшов до невірного розрахунку загального розміру витрат, які підприємство могло включити до складу валових витрат.

Відповідно до п.п.1.20.8. п.1.20 ст.1 Закону України № 334 обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Таким чином колегія суддів зазначає, відповідачем у порушення п. п. 1.20.8 п. 1.2 ст. 1 Закону України № 334, не було надано доказів, які б підтверджували справедливий розмір звичайної ціни, застосованої ДПІ у Ленінському районі м.Харкова для розрахунку загального розміру витрат по отриманих послугах оренди, які підприємство мало право включити до складу валових витрат.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 550 362,33 грн., у тому числі за основним платежем 361 186,75грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 189 175,58грн. та податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 295 466,04 грн., у тому числі за основним платежем - 196.977,36грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 98.488,68грн. та відповідно винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 26.03.09р. №0001562330/2 та №0001572330/2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок віднесення до складу валових витрат послуги оренди будівель.

Також колегія суддів, вважає що судом першої інстанції було правомірно залучено до матеріалів справи та прийнято до уваги лист Харківської торгово-промислової палати від 18.08.2009 року № 516/6307-13, яким було зазначено, що ринкова вартість послуг оренди нежитлових приміщень у період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року складала 10-15 у.о. (50,5-75,8 грн. ) за один кв.м., виходячи з того що листом від 18.08.2009р. №516/6307-13 Харківська торгово-промислова палата конкретніше визначила ринкову вартість на послуги оренди нежитлових приміщень, ніж в листі від № 69/6307-13 від 10.02.2009р., оскільки запит для надання останньої не містив конкретних параметрів щодо умов господарських відносин стосовно експлуатаційних властивостей орендованих нежитлових приміщень (не були визначені чіткі цільове призначення приміщень, наявність комунікацій, загальний розмір орендованих позивачем площ та інші істотні умови), які суттєво впливають на ринкову ціну, тобто без врахування наведених приписів пп. 1.20. 2 п 1.20 ст. 1 Закону України № 334 щодо співставності умов, параметрів орендованих позивачем нежитлових приміщень, не враховане місце розташування будівлі тощо.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправомірного залучення судом першої інстанції до матеріалів справи листа Харківської торгово-промислової палати від 18.08.2009 року № 516/6307-13, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2009р. по справі№2-а-37091/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 15.02.2010 р.