Ухвала суду № 9776412, 04.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2010 р.Справа № 17/113-10/6-08/5018

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

Представник позивача - Марченко Н.А.

Представник позивача - Алєксєєв Є.О.

Представник відповідача - Переяслівець В.М.

Прокурор - Червенко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної ДПІ у Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської областi від 28.05.2009р. по справі№17/113-10/6-08

за позовом Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Укртатнафта" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної ДПІ в Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа >

за участю Прокурора Полтавської області

про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Укртатнафта", звернувся до Господарського суду Полтавської областi з позовом до Кременчуцької обєднаної ДПІ в Полтавській області, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької обєднаної ДПІ в Полтавській області № 0000282602/0/0/1094 від 15.04.2005 року про визначення суми податкового зобов'язання за податком на додану вартість в загальній сумі 1687796,00 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської областi від 28.05.2009 року адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Укртатнафта" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 129 Конституції України, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 7, 9, 161 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, з обставин та обгрунтувань, викладених в запереченнях на апеляційну скаргу.

Представник відповідача та прокурор, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за результатами позапланової документальної перевірки дотримання ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" вимог правильності обчислення та сплати податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання та продажу феронікелю марки FeNi70MC за договором купівлі-продажу № 4 від 26.03.2003 р. та договором комісії № 5 від 01.04.2003 р. за період з 01.01.2003 року по 01.07.2003 року, що набрали форму акту № 12/Д/26-20-026/30244522 від 15.04.2005 р., Кременчуцька ОДПІ констатувала порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. "Про податок на додану вартість" (зі змінами і доповненнями) внаслідок неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2003 року 1125197,00 грн. податку на додану вартість, сплаченого при придбанні від ПП "Експолайн" феронікелю марки FeNi70MC в зливках і кусках ISO-6501:1988 у кількості 137,750 т. /т.1 а.с. 10-16/.

Результатом таких висновків стало прийняття Кременчуцькою ОДПІ спірного податкового повідомлення-рішення від 15.04.2005 р. № 0000282602/0/0/1094, за яким ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1687796,00 грн., з яких основний платіж - 1125197,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 562599,00 грн. /а.с. 9/.

При цьому, свої висновки орган державної податкової служби ґрунтує на тому, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість за операціями з купівлі-продажу феронікелю марки FeNi70MC було визначене правомірно, оскільки: за повідомленням виробника феронікелю марки FeNi70MC в зливках і кусках (надалі по тексту - товар), що був придбаний ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" у ПП "Експолайн" за договором купівлі - продажу № 4 від 26.03.2003 р.) - ВАТ "Костянтинівський завод "ВТОРМЕТ" - за період з 01.09.2001 р. по 01.07.2004 р., продукція не випускалась і сертифікат на нього не видавався; транспортування товару документально не підтверджено; за місцезнаходженням постачальник товару ПП "Експолайн" не знаходиться та за даними ДПІ звітність надсилалась поштою; придбаний товар не використовувався ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" в господарській діяльності, в даному випадку була здійснення лише реалізація товару, який ніколи не знаходився у володінні позивача.

Як вбачається з акту перевірки /Т 1, а.с. 10/, позапланова документальна перевірка окремих операцій позивача проведена начальником відділення відділу дослідчих перевірок ГВ ПМ Кременчуцької ОДПІ Кузьминською О.І. на підставі розпорядження ДПА в Полтавській області № 187-Р від 03.09.2004 р. "Про перевірки підприємств, що здійснювали сумнівні експортні операції", розпорядження ДПА України №175-Р від 23.06.2004 р. та посвідчення Кременчуцької ОДПІ № 809 від 13.09.2004 р. з урахуванням вимог п. 4 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98 від 23.07.1998 р. В наданому позивачем примірнику акта перевірки мається запис про те, що Кузьминська О.І., яка проводила перевірку, звільнена з 05.04.2005 р. Дана обставина відповідачем не спростовується.

Крім того, з акта перевірки та пояснень представників відповідача вбачається, що податкове зобов'язання було визначене позивачу внаслідок віднесення позивачем до складу податкового кредиту суму ПДВ 1125197,00 грн., сплачену останнім у ціні товару за договором № 4 (ТД-0900/120) від 26.03.2003 р., придбаного позивачем у ПП "Експолайн" - 137,750 тон феронікелю марки FeNi70MC в зливках і кусках ISO-6501:1988) на суму 6751182,60 грн., в тому числі ПДВ 1125197,00 грн.

Факт передачі товару у власність позивача підтверджений актом приймання-передачі товару № 1 від 27.03.2003 р.

ПП "Експолайн" видало позивачеві податкову накладну № 1 від 27.03.2003 р. на загальну суму 6751182,60 грн., в тому числі ПДВ 1125197,00 грн. Податкова накладна була включена позивачем до реєстру податкових накладних, сума ПДВ включена до податкового кредиту в березні 2003 року.

Матеріалами справи підтверджується повна оплата отриманої продукції з боку позивача, що не заперечується відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи 01.04.2003 р. позивач (комітент) уклав договір комісії з ПП "ДНМЕТ" (комісіонер) № 5 на продаж 137,750 тон феронікелю марки FeNi70MC в зливках і кусках ISO-6501:1988 на експорт.

Відповідно до договору комісії, комісіонеру за актом приймання-передачі № 1 від 02.04.2003 р. була передана зазначена продукція для продажу на експорт.

Комісіонер продав феронікель марки FeNi70MC в інтересах та за рахунок позивача ТОВ "Нікор" (Московська область, м. Одінцово) на загальну суму 1060675 доларів США, що складало 5658170,79 грн. без ПДВ.

Комісіонером зобов'язання за договором комісії з продажу продукції на експорт виконані належним чином, що підтверджується звітом комісіонера від 22.04.2003 р., актом № ДН-0000018 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 22.04.2003 р., IIМХ/ОІСЕ № 4/04.1 від 04.04.2003 р., вантажною митною декларацією, залізничними накладними (СМГС), дорожніми відомостями.

Виручка від реалізації феронікелю на експорт відповідно до договору комісії в сумі 5657534,38 грн. без ПДВ, з урахуванням курсової різниці, була перерахована комісіонером за платіжним дорученням № 242 від 24.04.2003 р. на рахунок позивача.

Факт вивезення (експортування) товару за межі митної території України підтверджується вантажною митною декларацією, копія якої залучена до матеріалів справи.

Порядок формування права на податковий кредит визначений п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. "Про податок на додану вартість" (зі змінами і доповненнями).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до валових витрат належить сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Визначення терміну "господарська діяльність" наведене у п. 1.32. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Позивачем було придбано феронікель марки FeNi70MC в зливках і кусках ISO 6501:1988 загальною вагою 137,75 тон з метою його подальшого перепродажу (в тому числі і на експорт). Включення витрат на придбання феронікелю марки FeNi70MC до складу валових витрат виробництва та обігу, використання товарів у господарської діяльності позивача підтверджуються вантажними митними деклараціями, платіжними дорученнями, виписками з банківських рахунків, отриманням виручки від продажу товарів, які є обґрунтуванням правомірності та товарності цих операцій.

В акті № 12/Д/26-20-026/30244522 від 15.04.2005 р. позапланової документальної перевірки дотримання ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" вимог правильності обчислення та сплати податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання та продажу феронікелю марки FeNi70MC за договором купівлі-продажу № 4 від 26.03.2003 р. та договором комісії № 5 від 01.04.2003 р. за період з 01.01.2003 року по 01.07.2003 року відповідачем не встановлено будь-яких порушень з боку позивача при формуванні валових витрат, в тому числі при віднесенні до складу валових витрат позивача сум вартості феронікелю марки FeNi70MC.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів.

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (платника податку) у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я а по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адрес. фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Виписана ПП "Експолайн" на користь позивача податкова накладна № 1 від 27.03.2003 р. (Т. 1, а.с. 83) відповідає вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що не спростовується відповідачем.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В своїх обґрунтуваннях відповідач посилається на лист виробника ВАТ "Костянтинівський завод "Втормет", згідно з яким, останній в період протягом 01.09.2001 р. по 01.07.2004 р. не виготовляв феронікелю марки FeNi70MC в зливках і кусках ISO-6501:1988 та повідомив про відсутність будь - яких відносин з постачальником ПП "Експолайн".

Крім того, Кременчуцькою ОДПІ надано суду довідку від 12.10.2004 р. про результати позапланової перевірки ВАТ "Констянтинівський завод "Втормет" з питань взаємовідносин з ПП "Міська площа", код ЄДРПОУ 30189582 за період з 01.09.2001 р. по 01.07.2004 р., відповідно до якої, встановлено відсутність фінансово-господарських відносин між вказаними суб'єктами за період з 01.09.2001 р. по 01.07.2004 р.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно розцінив дані докази як допустимі та належні, оскільки з матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що постачальник товару - ПП "Експолайн" придбав товар у ПП "Міська площа", а не у виробника безпосередньо, а відсутність фінансово-господарських відносин зафіксована у певний проміжок часу, що свідчить про недослідженість даного питання контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Експолайн" на дату видачі вищезазначеної податкової накладної був зареєстрований належним чином як платник податку на додану вартість. Таким чином, сума податкового кредиту у березні 2003 року позивачем сформована на підставі належним чином оформленої податкової накладної, виданої постачальником товару.

Факт вивезення (експортування) товару за межі митної території України підтверджується документально належним чином оформленою ВДМ та відповідачем не оспорюється.

Відповідно до витягу з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 07.08.2003 р. керівником ПП "Експолайн" під час укладення і виконання договору №4 (ТД-0900/120) від 26.03.2003 р. був ОСОБА_5, яким і був підписаний договір із позивачем. З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2004 р. до ЄДРПОУ були внесені зміни, в т.ч. щодо нового керівника ПП «Експолайн», яким став ОСОБА_6

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував доводи відповідача про недоведеність факту транспортування товару, оскільки це підтверджується належним чином оформленими залізничними накладними (СМГС) на вагони №№ 65693855, 68450451 за відправкою № 450605 та відмітками станції відправлення (гр. 46 дорожньої відомості) про прийняття вантажу до перевезення.

З метою з'ясування фактів належного документального оформлення позивачем господарських операцій, за наслідками яких відповідач визначив позивачу податкові зобов'язання до сплати, що має значення при визначенні того, чи дотримано позивачем законодавство про оподаткування та чи правомірним було віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по операціях з придбання феронікелю марки FeNi70MC, а також з'ясування питання чи мало місце порушення позивачем вимог пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", судом була призначена судово-економічна експертиза по даній справі.

Згідно з висновком комісійної судово-економічної експертизи № 9406/9407 від 10.02.2009 р., виконаної судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Корінько М.Д. та Бойко Ю.В.: від операцій з придбання у березні 2003 року та подальшого експорту за межі митної території України у квітні 2003 року феронікелю марки FeNi70MC в зливках і кусках ISO-6501:1988 у кількості 137,750 т. ЗАТ "Торговий дім "Укртанафта" отримало прибуток у розмірі 31548,88 грн.; встановлені за висновками акту позапланової документальної перевірки дотримання вимог правильності обчислення та сплати податку на додану вартість при здійснені операцій з придбання та продажу феронікелю марки FeNi70MC за договором купівлі - продажу № 4 від 26.03.2003 р. та договором комісії № 5 від 01.04.2003 р. ЗАТ "Торговий дім "Укртанафта" за період з 01.01.2003 р. по 01.07.2003 р. № 12/Д/26-20-026/30244522 від 15.04.2005 р. завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2003р. та заниження суми податку на додану вартість до сплати (податкових зобов'язань з податку на додану вартість) на суму 1125197,00 грн. внаслідок операцій з придбання у березні 2003 року та подальшого експорту за межі митної території України у квітні 2003 року ЗАТ "Торговий дім "Укртанафта" феронікелю марки FeNi70MC в зливках і кусках ISO-6501:1988 у кількості 137,750 тон, документально та нормативно не підтверджується; заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 1125197,00 грн. внаслідок операції з придбання у березні 2003 року та подальшого експорту за межі митної території України у квітні 2003 року ЗАТ "Торговий дім "Укртанафта" феронікелю марки FeNi70MC в зливках і кусках ISO-6501:1988 у кількості 137,750 тон, нормативно та документально не підтверджується; дані податкової звітності ЗАТ "Торговий дім "Укртанафта" за операціями з придбання за договором купівлі - продажу № 4 (ТД-0900/120) від 26.03.2003 р. та його реалізації на експорт на виконання умов договору комісії № 5 на продаж продукції на експорт від 01.04.2003 р. відповідають даним первинних та зведених документів бухгалтерського обліку за період, що був охоплений перевіркою Кременчуцької ОДПІ згідно з актом № 12/Д/26-20-026/30244522 віл 15.04.2005 р.

Відповідачем зазначений висновок експерта не спростований, заперечення на висновок № 11327/10/10-044 від 27.04.2009 р. (вх. № 05637 від 28.04.2009 р.) фактично є цитуванням акту перевірки.

Відповідно до п. 1, п. 4 ст. 70 КАС України, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідач на вимогу суду не надав допустимі докази в обґрунтування заперечень на позов, зокрема, копії вироків про визнання осіб, які склали податкові накладні, оформили митні вантажні декларації винними у скоєнні відповідних злочинів або інші рішення судів, що підтверджують недійсність податкових накладних, митних вантажних декларацій та інших документів, в яких зафіксовано факт здійснення господарських операцій з продажу феронікелю марки FeNi70MC в зливках і кусках ISO-6501:1988 у кількості 137,750 тон на експорт.

Також, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував твердження відповідача про те, що по господарських операціях з продажу феронікелю марки FeNi70MC в зливках і кусках ISO-6501:1988 у кількості 137,750 тон на експорт здійснювався лише документообіг без фактичного виготовлення та переміщення товару, на яких грунтуються його заперечення на позовну заяву, не підтверджені допустимими доказами, а тому судом не оцінюються як правомірні.

Відповідно до Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98 від 23.07.1998 р. (в редакції, що була чинна під час виникнення спірних правовідносин), позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Указом. Згідно з п. 4 Указу, на який міститься посилання у акті перевірки № 12/Д/26-20-026/30244522 від 15.04.2005 р., вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем, в порушення вимог зазначеного Указу, не надано жодного доказу наявності підстав для проведення позапланової документальної перевірки ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта".

Крім того, акт перевірки № 12/Д/26-20-026/30244522 від 15.04.2005 р. всупереч вимогам абз. 4 розділу 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України № 429 від 16.09.2002 р., що діяв на час проведення перевірки, не підписаний належним чином. На наданому позивачем примірнику акта відсутній підпис посадової особи органу державної податкової служби, яка здійснювала перевірку, а саме ОСОБА_4 (згідно з записом у акті перевірки звільнена з 05.04.2005 р.).

Відповідно до п. 1.3 розділу 1 названого Порядку, термін проведення перевірки - це проміжок часу між датою початку і датою закінчення документальної перевірки. Датою закінчення перевірки є дата підписання акта перевірки. Враховуючи дату звільнення ОСОБА_4, із акту не вбачається, яка посадова особа проводила перевірку у період з 06.04.2005 р. по 15.04.2005 р., підготувала акт перевірки та чи мала вона відповідні повноваження на вчинення таких дій.

Всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, якою встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, відповідач не навів доказів на спростування вищенаведеного.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги акт № 12/Д/26-20-026/30244522 від 15.04.2005 р.

Щодо розрахунку штрафних санкцій, то, відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Судом встановлено, що позивачем не було допущено порушень правил оподаткування, таким чином законних підстав для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями не має.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що заперечення та документи, надані відповідачем, не містять доказів того, що спірне податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ прийняте на підставі Закону. Вимоги ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо свого обов'язку довести правомірність свого рішення відповідачем не виконано.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обгрунтованими як нормами права, так і поданими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Господарського суду Полтавської областi від 28.05.2009 року по справі№17/113-10/6-08 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної ДПІ у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської областi від 28.05.2009р. по справі№17/113-10/6-08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 09.03.2010 р.